Постанова

від 12.10.2017 по справі 916/919/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2017 р.Справа № 916/919/17 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ярош А.І., Діброви Г.І.

Секретар судового засідання: Іванов І.В.

За участю повноважних представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_1, за посвідченням;

від позивача - ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АІСТ

на рішення Господарського суду Одеської області від 11 липня 2017 року

по справі № 916/919/17

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави

в особі: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю АІСТ

про розірвання договору оренди берегозахисної споруди

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017 року Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (далі - позивач, Управління ІЗТМ та РУ Одеської міської ради) до Товариства з обмеженою відповідальністю АІСТ (далі - відповідач, ТОВ АІСТ ), в якому просив розірвати договір оренди берегозахисної споруди № 97-ор від 15.04.2010р., укладеного між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ АІСТ щодо берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу Аркадія між траверсами №№ 1, 1-2а, загальною площею 250 кв.м.

Позовні вимоги, з посилкою на вимоги ст.ст. 651, 783 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 2, 29, 54, 82, 83 ГПК України прокурор обґрунтовує істотним порушенням умов договору з боку ПП АІСТ в частині систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, а також тим, що позивачем територію орендованої ділянки огороджено сітчастим парканом, на ній розміщені металеві конструкції, територія пляжу знаходиться в незадовільному технічному та санітарному стані.

У червні 2017 року прокурор подав заяву про зміну підстави позову, в яких доповнив перелік порушень відповідачем умов договору оренди № 97-ор від 15.04.2010р., та зокрема, зазначив, що за результатами комісійного обстеження 20.06.2017р. об'єкту оренди встановлено, що орендарем у 2016 році не було оформлено паспорт на відкриття та функціонування пляжу, не було погоджено схему розміщення тимчасових споруд та шезлонгів, орендарем не використовується об'єкт оренди за його цільовим призначенням, що є істотним та грубим порушенням умов договору.

Також, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради подало пояснення щодо істотних порушень умов договору оренди від 23.06.2017р., де вказує, що у ході комісійного обстеження об'єкта оренди, проведеного 20.06.2017р., встановлено, що орендарем у 2016 році не було оформлено паспорт на відкриття та функціонування пляжу, не було погоджено схему розміщення тимчасових споруд та шезлонгів, орендарем не використовується об'єкт оренди за його цільовим призначенням, що є істотним та грубим порушенням умов договору. Разом з цим, орендарем протягом 2016-2017р.р. неналежним чином виконувались зобов`язання за договором оренди від 15.04.2010р. в частині оплати орендної плати та за ним обраховувалась заборгованість в сумі 30 097, 92 грн. з квітня 2016 р. по березень 2017р. і лише протягом розгляду даної справи заборгованість оплачено.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11 липня 2017 року по справі № 916/919/17 (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено; розірвано договір оренди берегозахисної споруди № 97-ор від 15.04.2010р., укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ АІСТ щодо берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу Аркадія між траверсами №№ 1, 1-2а, загальною площею 250 кв.м. Стягнуто з ТОВ АІСТ на користь Прокуратури Одеської області 1600 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для його дострокового розірвання через доведеність факту тривалого і систематичного порушення з боку ТОВ АІСТ істотних зобов'язань за цим договором у вигляді несплати орендної плати, що є безумовною підставою для розірвання договору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю АІСТ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, що потягло за собою ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права та процесуального з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на відсутність підстав для розірвання Договору, відповідно до ст. 651 ЦК України, через відсутність заборгованості перед Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради зі сплати орендної плати за землю.

Крім цього, апелянт зауважує на тому, що відповідач не має фізичного доступу до орендованої ділянки пляжу, що виключає його відповідальність за її неналежний стан, через її захоплення ТОВ ТРІНІТА , що підтверджується Актом обстеження виконаного співробітниками Управління ІЗТМ та РУ Одеської міської ради від 02.08.2017р.

Більше детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Ярош А.І., Діброви Г.І., апеляційну скаргу ТОВ АІСТ прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року строк розгляду апеляційної скарги продовжено до 18 жовтня 2017 року та розгляд якої відкладено на іншу дату.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.04.2010р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ АІСТ (Орендар) укладено договір оренди берегозахисної споруди № 97-ор (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування берегозахисну споруду другої черги ПЗС у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу Аркадія , між траверсами №№ 1, 1-2а, загальною площею 250кв.м. Місцезнаходження споруди: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, громадський пляж Аркадія , відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток 1), вартість якої визначена незалежною оцінкою та відповідно до акту оцінки (додаток 2) складає 75 000 грн. Цільове використання об'єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу підвищеної якості.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Постанови КМУ № 786 від 1995р. Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна і складає за перший місяць оренди 937,50 грн., у т.ч. ПДВ 189, 19 грн. Розрахунок орендної плати додається до договору (додаток 4).

Орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця до 5 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати в період сезону (з 1 червня по 31 серпня) сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,3, що встановлений за оренду ділянок штучних пляжів у районі Аркадії (п.п. 3.2, 3.3, 3.7 Договору).

Пунктами 4.1, 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4 Договору визначено, що Орендар зобов'язується: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення й умов даного договору, а також Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради; вчасно й у повному обсязі платити орендну плату й податок на додану вартість, щокварталу, до 15 числа місяця, що настає за останнім місяцем звітного кварталу, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати, або проводити щокварталу звіряння розрахунків з оформленням відповідного двостороннього акту; забезпечити протягом року схоронність орендованого майна, запобігати техногенному погіршенню його стану і берегозахісних властивостей, усувати випадки несанкціонованого орендодавцем вивозу (переміщенню) піску, або його розкрадання; здійснювати за рахунок власних коштів, у терміни і в обсягах, зазначених в приписах орендодавця, ремонтно-відновлювальні і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахісних функцій пляжу, якщо такі погрішилися в результаті порушень при експлуатації, або техногенних процесів.

Крім того, згідно з п.п. 4.1.7, 4.1.10, 4.1.12, 4.1.14 Договору Орендар зобов'язаний: не встановлювати огородження або інші споруди, які перешкоджають вільному виходу на пляж; дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахісних споруд та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні властивості, що включає будівництво будь-яких капітальних об'єктів; не здійснювати на капітальних берегозахісних спорудах (траверсах, підпірних стінках, стабілізованих схилах, інших спорудах) та орендованій ділянці штучного пляжу будівництво, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у т.ч. і підготовчі, до одержання і передачі орендодавцеві повністю оформленої та узгодженої дозвільної документації; за рахунок власних коштів обладнати сезонні (з 01 травня по 01 жовтня включно) пункт медичної допомоги та рятувальний пост, відповідно до розпорядження міського голови №1179-01 Р. від 22.09.2003р. Про створення міської системи рятування людей на воді , включаючи навчання штату рятувальників відповідно до вимог Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, або укласти відповідний договір з міською рятувальною службою. Також, орендар зобов'язався утримувати ділянку штучного пляжу у технічному стані, який гарантує виконання нею берегозахісних функцій та протягом року виконувати за рахунок власних коштів: ремонтно-профілактичні роботи, що утримують пляжну смугу від розмивів, і інших неприпустимих експлуатаційних погіршень; при технічній необхідності, зробити поповнення пляжу піском, приймати інші заходи щодо ремонту берегозахісної споруди - у терміни й обсягах, встановлених орендодавцем у Приписах.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що даний договір укладено на 15 років та він діє 16.04.2010р. по 31.10.2025р.

З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди передано за актом приймання-передачі від 15.04.2010р.

Вказаний договір укладено на підставі розпорядження Одеського міського голови № 775-ор від 31.03.2010р. Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю АІСТ берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу Аркадія для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу.

Згідно з довідкою Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя № 02/01-10/141 від 03.02.2017р. берегозахисна споруда, що є предметом договору № 97-ор від 15.04.2010р., знаходиться на балансі управління та є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси.

Довідка Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя від 22.05.2017р. № 05/01-10/483 вказує на те, що заборгованість ТОВ АІСТ станом на 22.05.2017р. по орендній платі по договору № 97-ор від 15.04.2010р. складає 38 062, 12 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по орендній платі по договору від 15.04.2010р. фактично за період з січня 2016р. по травень 2017р. відповідачем оплачено лише 7 798, 87 грн., у зв'язку з чим станом на 01.06.2017р. у нього наявна заборгованість в сумі 45 860, 99 грн., однак, в процесі розгляду даної справи у суді першої інстанції відповідач сплатив орендну плату.

Відповідно до актів від 10.02.2017р., від 20.06.2017р., складеного представниками Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, при обстеженні ділянки пляжу, переданої відповідачу в оренду, виявлено незадовільний санітарно-технічний стан берегозахісної споруди, встановлено, що орендарем у 2016 році не було оформлено паспорт на відкриття та функціонування пляжу, не було погоджено схему розміщення тимчасових споруд та шезлонгів, орендарем не використовується об'єкт оренди за його цільовим призначенням.

Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за вищевказаним договором і стало підставою для прокурора звернутись до Господарського суду Одеської області із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однієї із сторін, яке тягне для другою сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та визнавалось позивачем, заборгованість зі сплати орендної плати існувала на час пред'явлення позову.

Ти обставини, що на час розгляду справи відповідачем вона була повністю сплаченою, не спростовують обов'язку орендаря своєчасно сплачувати орендну плату.

При цьому, колегія суддів зазначає, що несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати є таким істотним порушенням , внаслідок якого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні спірного договору та може бути підставою для дострокового розірвання спірного договору.

Доводи апелянта про те, що прокурором не надано жодних доказів, які б підтверджували факт нанесення шкоди внаслідок не виконання відповідачем умов договору, що в розумінні ст. 651 ЦК України є однією з обов'язкових умов для розірвання договору, судовою колегією не приймаються до уваги.

Звертаючись з позовом, прокурор наводив в якості істотних порушень договору використання майна не за цільовим призначенням та незадовільний санітарно-технічний стан берегозахісної споруди.

З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 773 ЦК України встановлено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

З пояснень відповідача вбачається, що ТОВ АІСТ здійснює свою діяльність на пляжі Аркадія у м. Одеси шляхом управління кафе АРІНА . Метою укладення спірного договору оренди берегозахисної споруди №97-ор стало те, що другий поверх кафе АРІНА нависає у повітрі над пляжем Аркадія та виникла необхідність встановити металеві сваї для укріплення другого поверху кафе.

Крім того, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що, після підписання договору оренди з Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та того як сваї були встановлені, орендована ТОВ АІСТ ділянка пляжу Аркадія була захоплена ТОВ ТРІНІТА (Клуб Ібіца), яким було встановлено загороджувальну сітку та виставлена охорона. Відтак, представники ТОВ АІСТ після встановлення свай не мали та не мають доступу до ділянки, яку вони орендують та не можуть утримувати її у належному стані. Вищевикладене підтверджується Актом обстеження виконаного співробітниками управління ІЗТМ та РУ Одеської міської ради від 02.08.2017р. в якому зазначено, що: берегозахисна споруда у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу, між траверсами №1 та 1-2а першої черги ПЗС - не експлуатується орендарем ТОВ АІСТ , у зв'язку з фактичним зайняттям території ТОВ ТРІНІТА (НК Ібіца ) та вільний доступ до берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного піщаного пляжу, між траверсами № 1 та 1-2а першої черги ПЗС - обмежений, в результаті дій ТОВ ТРІНІТА (НК Ібіца ) .

Однак, вищевказаний акт не був наданий суду першої інстанції, а апелянт в свою чергу не навів обґрунтованості поважних причин ненадання їх суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. А статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Та відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд всебічно та повно дослідив всі обставини справи, дав належну оцінку наявним у ній доказам і правильно застосувавши норми матеріального права обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсягу і правові підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.

У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АІСТ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11 липня 2017 року по справі № 916/919/17 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 12.10.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва