ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 жовтня 2017 року справа № 804/3659/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мельник В.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі №804/3659/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рафтола» до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра про визнання протиправними дій,-
в с т а н о в и в:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.
27.09.2017 року відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.187 КАС України.
1. Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В апеляційній скарзі, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, яке мотивоване тим, що кошторисом на 2017 рік передбачені видатки на сплату судового збору, проте на даний час вони у повному обсязі на рахунок не надійшли.
Надаючи оцінку таким доводам відповідача, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, відповідач жодних належних та допустимих доказів на підтвердження рівня майнового стану не надав, що унеможливлює суд визначити наявність/відсутність можливості сплатити судовий збір.
При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінета Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Тобто, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"
Слід звернути увагу й на той факт, що відповідачем не надано доказів, що після ухвалення судового рішення у справі, у відповідача відпадуть обставини, які перешкоджають сплаті судового збору на час подачі апеляційної скарги
Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим відстрочення або звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.
Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі, а тому відстрочення відповідачу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу — юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, відстрочивши відповідачу сплату судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Отже, відповідно до Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, в редакції чинній на час подання позовної заяви (08.06.2017р.), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Рафтола» подано позов про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року, тобто подано позов, в якому заявлено одну немайнову вимогу.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2017 року розмір прожиткового мінімуму складав 1600 грн.
Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 1600грн., який і був сплачений позивачем у повному обсязі.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 1760,0грн. (1600,00грн. х 110%)
2. Згідно з ч. 3 ст. 187 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідачем не зазначено чи бажає він взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за його відсутності.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України суддя, -
у х в а л и в:
Відмовити Державній податковій інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у справі №804/3659/17 залишити без руху.
Запропонувати заявнику апеляційної скарги протягом 20 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги; а саме надати:
- оригінал документ про сплату судового збору у розмірі 1760,00грн. за наступними платiжними реквiзитами:
отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; код ЄДРПОУ: 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська; код банку отримувача (МФО): 805012. Призначення платежу: *;101;
- зазначити чи бажає особа брати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
У випадку неусунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: В.В. Мельник
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2017 |
Оприлюднено | 18.10.2017 |
Номер документу | 69517048 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Мельник В.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні