Постанова

від 10.10.2017 по справі 809/248/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7696/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та Приватного акціонерного товариства Серін-Ліс на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Серін-Ліс до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2017 року ПАТ Серін-Ліс звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2017 року № НОМЕР_1, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134,00 грн; № НОМЕР_2, згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9-ть місяців 2016 року у розмірі 7546544,00 грн; № НОМЕР_3, згідно якого застосовано суму штрафних(фінансових) санкцій(штрафів) або пені у розмірі 4182124,92 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 10 листопада 2016 року по 21 грудня 2016 року відповідачем проводилась планова виїзна документальна перевірка товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року. Перевіркою встановлено, що на підставі оформлених договорів про надання послуг, актів виконаних робіт, платіжних документів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку №686 «Розрахунки з іншими кредиторами» , ПрАТ «Серін-Ліс» за період 2013-2014 роки проводило фінансово-господарські операції з сумнівними контрагентами та формувало витрати, а саме: з ФОП ОСОБА_1 за договором №А-1/12-12 на виконання лісозаготівельних робіт від 03 грудня 2012 року, за договором №А-2/12-12 про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню від 10 грудня 2012 року, за договором про надання послуг №А-2/01-13 (проведено консультування) від 18 січня 2013 року та за договором про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання №А-2/02-13 від 01 лютого 2013 року. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що операції ПрАТ «Серін-Ліс» з ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів. Податковим органом зроблено висновок про безтоварність операцій в зв`язку з тим, що вищезазначений контрагент-постачальник ПрАТ «Серін-Ліс» не міг фактично здійснити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій. Виходячи з даних висновків, відповідачем встановлено завищення задекларованих ПрАТ «Серін-Ліс» показників у рядку 05.1 Декларацій «Витрати операційної діяльності, утому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2013 рік всього в сумі 881592,28 грн, за 2014 рік всього в сумі 638182,05 грн. Зазначає, що представлені для перевірки первинні документи щодо операцій з ФОП ОСОБА_1 відповідають вимогам як Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» , так і «ОСОБА_2 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Вказує, що податковий орган під час проведення перевірки, зокрема, заборгованості, що обліковувалась перед громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4 по К-т рах. 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» , прийшов до хибного висновку щодо порушення ПрАТ «Серін-Ліс» вимог пункту 6 ОСОБА_2 (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 р. №193, та п.44.1, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.153.1.1, 153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий орган, роблячи висновок про те, що отримана ПрАТ «Серін-ліс» попередня оплата від ТзОВ « Linehan» (США) при відступленні права вимог громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4 не змінила свого призначення та відповідно є немонетарною статтею балансу, залишив поза увагою додаткові угоди від 01 серпня 2011 року до контрактів купівлі-продажу №010808/1 від 01 серпня 2008 року, №120209/1 від 12 лютого 2009 року, №170809/1 від 17 серпня 2009 року, №020309/1 від 02 березня 2009 року, у яких сторони домовились про повернення ПрАТ «Серін-Ліс» таких попередніх оплат у валюті їх отримання. Відтак, підприємством правомірно визначено це як монетарні статті балансу. Також, контролюючим органом невірно дано тлумачення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютого 1993 року, а також перевищено повноваження щодо застосування штрафних санкцій за статтею 16 вказаного Декрету.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 20 січня 2017 року № НОМЕР_2, яким ПрАТ Серін-Ліс зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2016 року у розмірі 7546544,00 грн, та № НОМЕР_3, яким до ПрАТ Серін-Ліс застосовано штрафні(фінансові) санкції та/або пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 4182124,92 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що висновок податкового органу, що попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю « Linehan» (США) при відступленні права вимоги громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4 та укладенні в подальшому договору про повернення коштів, отриманих як аванс по контрактах, не змінила своє призначення та відповідно є немонетарною статтею балансу ПрАТ «Серін-Ліс» не грунтується на нормах права, оскільки між сторонами не були припинені всі зобов'язання і втрачені всі попередні домовленості, а права і зобов'язання по контрактах перейшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "Linehan" (США) до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, перед котрим виникли зобов'язання у ПрАТ «Серін-Ліс» , а тому податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7546544 грн. є протиправним. Також, пункт 16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року чітко визначив компетентний орган, що здійснює застосування фінансових санкцій за порушення статті 9 цього Декрету, та не передбачає множинного тлумачення своїх положень, а також те, що зазначений Декрет КМУ має силу закону, тобто вищу юридичну силу, ніж Указ Президента України, то застосування штрафних санкцій не належить до його компетенції, а тому таке нарахування є протиправним. Разом з тим, винесене податкове повідомлення-рішення №0000321401 від 20 січня 2017 року є правомірним, оскільки у ФОП ОСОБА_1 протягом 2013 року працювало у штаті двоє осіб та в першому кварталі 2014 році - одна особа (звільнена 10 лютого 2014 року), за цивільно-правовими договорами жодна особа не працювала. Відтак, вказані роботи ФОП ОСОБА_1 не міг виконати в тому обсязі, який зазначений в актах приймання виконаних робіт (наданих послуг) у зв'язку з відсутністю у нього матеріальної, технічної бази та трудових ресурсів.

Не погодившись з прийнятою постановою, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що отримані ПрАТ Серін-Ліс кошти в іноземній валюті від ТзОВ "Linehan" (США) за своїм призначенням надійшли як попередня оплата за поставку пиломатеріалів, та при відступленні права вимоги громадянину ОСОБА_3 не змінила свого призначення є немонетарною статтею балансу, тому позивачем за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року на суму заборгованості перед громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4, яка обліковувалась по рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями по отриманих авансах за товари(пиломатеріали) нараховувались та відображались у податковому обліку курсові різниці. Також, вказує, що оскільки стаття 2 указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства є спеціальною нормою та прийнята пізніше ніж Декрет Кабінету Міністрів України №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року, тому підлягають застосуванню саме норми Указу.

Також, не погодившись з прийнятою постановою, ПАТ Серін-Ліс подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що відповідачем ні в період перевірки, ні поза її межами в терміни, достатні для забезпечення виконання платниками податків вимог п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України щодо термінів зберігання первинних документів обліку, не здійснено жодних дій щодо отримання від ФОП ОСОБА_1 будь-яких пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинах з ПрАТ Серін-Ліс . Зазначає про те, що операції з ФОП ОСОБА_1 за спірними договорами мали реальний характер, що підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт, іншими доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Серін-Ліс слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ПрАТ «Серін-Ліс» 31 серпня 2009 року зареєстроване в Надвірнянській районній державній адміністрації Івано-Франківської області як юридична особа, з 31 серпня 2009 року взято на податковий облік.

На підставі наказу №1115 від 28 жовтня 2016 року та направлень на перевірку №1446, №1447, №1448 від 07 грудня 2016 року відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 4 квартал 2016 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Серін-Ліс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року, за результатами якої складено акт №808/09-19-14-01-01/36480308 від 28 грудня 2016 року(а.с.8-122).

Перевіркою встановлено порушення підприємством пп. 14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44, ст.44, пп.138.1.1 138.10.2, п.13.10.2, п.138.1, 138.2, 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.3 ст.140, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 пп.153.1.1, 153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, порушення вимог пункту 6 ОСОБА_2 (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» , в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 212107,00 грн; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2014 рік - в сумі 3287935,00 грн;завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік - в сумі 5868447,00 грн; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за перший квартал 2016 рік - в сумі 6735870,00 грн; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за півріччя 2016 рік - в сумі 6770836,00 грн; завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за три квартали 2016 рік - в сумі 7546544,00 грн.

На підставі даного акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0000321401 від 20 січня 2017 року, яким ПрАТ «Серін-Ліс» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134,00 грн, в тому числі 212107,00 грн за податковим зобов`язанням та 53027,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями(а.с.123); податкове повідомлення-рішення №0000331401 від 20 січня 2017 року, згідно якого ПрАТ «Серін-Ліс» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за дев`ять місяців 2016 року у розмірі 7546544,00 грн(а.с.124); №0000341401 від 20 січня 2017 року, згідно якого до ПрАТ «Серін-Ліс» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 4182124,92 грн(а.с.125).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2017 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 та безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2017 року № НОМЕР_1.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0000331401 від 20.01.2017 року, згідно якого ПрАТ Серін-Ліс зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за дев`ять місяців 2016 року у розмірі 7546544 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000341401 від 20.01.2017 року, згідно якого до ПрАТ Серін-Ліс застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 4182124,92 грн колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн (п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті. (п.140.3 ст.140 ПК).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. ОСОБА_2 зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу (пп. 140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК).

Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв`язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання(пп. 153.1.1 п.153.1 ст.153 ПК).

Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від`ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку (пп. 153.1.3 п153.1 ст.153 ПК).

ОСОБА_2 (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджене наказом Міністерства фінансів України N 193 від 10.08.2000 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.

ОСОБА_2 (стандарту) 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

В п.4 ОСОБА_2 дано визначення поняттям: Іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності; курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Відповідно до п.6 ОСОБА_2 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

В п.7 ОСОБА_2 зазначено, що на кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;

в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

З матеріалів справи слідує, що підставою для винесення даних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про те, що отримана ПрАТ Серін-Ліс попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю Linehan (США) при відступленні права вимоги громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4 не змінила свого призначення та відповідно є немонетарної статтею балансу ПрАТ Серін-Ліс .

Крім того, перевіркою встановлено, що ПрАТ Серін-Ліс протягом 2013 року - 9 місяців 2016 року відповідно до укладених договорів поворотної фінансової допомоги (позики) надавало громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4 поворотну допомогу всього в сумі 4231700,00 грн, з яких 49500,00 грн повернено, а 4182125,00 грн зараховано у зменшення заборгованості по отриманій попередній оплаті відповідно до вищенаведених договорів.

Також, на думку податкового органу в порушення норм чинного законодавства в період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року на суму заборгованості перед громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4, яка обліковувалась по кредитних рахунках по отриманих авансах за товари (пиломатеріали) нараховувались та відображались у податковому обліку курсові різниці. За таких обставин, податковий орган з урахуванням ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України, якою передбачено проведення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торгівельного обороту за допомогою засобу платежу іноземної валюти та грошової одиниці України - гривні, дійшов висновку, що в період з 01 січня 2013 року по 30 вересня 2016 року розрахунки між ПрАТ Серін-Ліс та громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4 здійснено поза межами торгівельного обороту в розмірі 4182125,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, щ9о такі доводи податкового органу є безпідставними з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Linehan" (США), покупець, в особі директора ОСОБА_5, та Приватне акціонерне товариство Серін-Ліс", продавець, укладено чотири контракти про купівлю-продаж пиломатеріалів твердолистяних порід, а саме: контракт № 170809/1 від 17 серпня 2009 року, контракт № 020309/1 від 02 березня 2009 року, контракт № 0108089/1 від 01 серпня 2008 року, контракт № 120209/1 від 12 лютого 2009 року (а.с.32-69 т.2).

Умовами цих контрактів передбачено поставку товару за умови авансового платежу в розмірі 50 000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро та 100 000 євро відповідно.

Вказані авансові платежі надійшли на рахунок підприємства, що не заперечується сторонами.

В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю "Linehan"(США), громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ПрАТ Серін-Ліс укладено чотири договори про відступлення права вимоги від 27 грудня 2010 року б/н, які передбачали, що в порядку та на умовах, визначених цими Договорами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Linehan"(США) відступає громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4, а останній набуває право вимоги до ПрАТ Серін-Ліс щодо поставки ним Товару на суму 50000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро, 99 975 євро відповідно, який ПрАТ Серін-Ліс був зобов'язаний поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Linehan"(США)відповідно до контракту № 170809/1 від 17 серпня 2009 року, контракту № 020309/1 від 02 березня 2009 року, контракту № 0108089/1 від 01 серпня 2008 року, контракту № 120209/1 від 12 лютого 2009 року.

При цьому громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4 набуває всіх прав та обов'язків, які належали Товариством з обмеженою відповідальністю "Linehan"(США), відповідно до вказаних вище контрактів щодо отримання від ПрАТ Серін-Ліс товару на суму 50000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро, 99 975 євро відповідно або повернення грошових коштів в цій же сумі у разі не здійснення поставки Товару.

Із умов вищенаведених договорів вбачається, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4 набуває право вимоги до ПрАТ Серін-Ліс щодо поставки ним Товару або повернення грошових коштів в цій же сумі у разі не здійснення поставки Товару.

Згодом Товариство з обмеженою відповідальністю "Linehan" (США), Покупець, громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4, Отримувач, Приватне акціонерне товариство „Серін-Ліс", Продавець, уклали уклали чотири додаткові угоди до контракту № 170809/1 від 17 серпня 2009 року, контракту № 020309/1 від 02 березня 2009 року, контракту № 0108089/1 від 01 серпня 2008 року, контракту № 120209/1 від 12 лютого 2009 року, а саме: додаткову угоду від 01 серпня 2011 року до контракту № 170809/1 від 17 серпня 2009 року, додаткову угоду від 01 серпня 2011 року до контракту № 020309/1 від 02 березня 2009 року, додаткову угоду від 01 серпня 2011 року до контракту № 0108089/1 від 01 серпня 2008 року, додаткову угоду від 01 серпня 2011 року до контракту № 120209/1 від 12 лютого 2009 року.

Згідно з умовами даних додаткових угод Сторони визнали існування заборгованості Продавця перед Покупцем в сумі 50000 євро, 100 000 євро, 100 000 євро, 99 975 євро відповідно на підставі актів звірки., яка виникла через отримання Продавцем від Покупця передоплат по контракту № 170809/1 від 17 серпня 2009 року, контракту № 020309/1 від 02 березня 2009 року, контракту № 0108089/1 від 01 серпня 2008 року, контракту № 120209/1 від 12 лютого 2009 року та не поставки Покупцю товару по цих контрактах.

У зв'язку з переуступкою Покупцем права вимоги, зазначеної в п. 1 цієї додаткових угод, заборгованості Продавця Отримувачу за Договорами про відступлення права вимоги від 27 грудня 2010 року, та здійсненням Отримувачем Покупцю платежу за відступлення права вимоги до Продавця, сторони домовились про повернення Продавцем попередньої оплати, яка була отримана по зазначених вище контрактах.

В той же час ПрАТ Серін-Ліс протягом 2013 року - 9 місяців 2016 року відповідно до укладених договорів поворотної фінансової допомоги (позики) надавало громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4 поворотну фінансову допомогу всього в сумі 4231700,00 грн, з яких 49500,00 грн повернено, а 4182125,00 грн залишились не повернутими.

Враховуючи наявність заборгованості позивача перед громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4 за повернення авансових платежів щодо непоставленого товару та громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 перед позивачем за отриману і не повернену поворотну фінансову допомогу сторони уклали чотири угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 31 грудня 2015 року, 31 березня 2016 року, 30 червня 2016 року, 30 вересня 2016 року.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство Серін-Ліс та ОСОБА_4 прийшли до взаємного погодження у відповідності із статтею 601 Цивільного Кодексу України про припинення зобов'язань по оплаті грошових коштів згідно Договорів позики заліком зустрічної однорідної вимоги по перерахуванню грошових коштів за оплачені аванси та непоставлену продукцію відповідно до контракту № 170809/1 від 17 серпня 2009 року, контракту № 020309/1 від 02 березня 2009 року, контракту № 0108089/1 від 01 серпня 2008 року, контракту № 120209/1 від 12 лютого 2009 року.

Відтак, позивач, отримавши авансові платежі за поставку товару згідно контрактів, відображав вказані кошти як немонетарні статті балансу. В подальшому, коли сторони уклали договори про переуступку права вимоги, про повернення коштів, сплачених як аванс за поставку товару, товариство відобразило це як монетарну статтю балансу.

Враховуючи наведені норми, суд вважає обгрунтованими доводи представника позивача про те, що попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю Linehan (США) при відступленні права вимоги громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4 та укладення в подальшому договору про повернення коштів, отриманих як аванс по контрактах, змінила своє призначення та відповідно з немонетарної статті балансу ПрАТ Серін-Ліс стала монетарною статтею балансу, а тому з урахуванням вимог пункту 6 ОСОБА_2 (стандарту) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193 та п.44.1, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, позивачем не було завищено інші витрати всього в сумі 4503332,00 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 3379963,00 грн, за 1 квартал 2016 року в сумі 859751,00 грн, за 1 півріччя 2016 року в сумі 859751,00 грн, за 9 місяців 2016 року в сумі 1123369,00 грн, як зазначено в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленню рішенню.

Колегія суддів також погоджується зх висновками суду про те, що податковим органом помилково не враховано додаткових угод про повернення коштів, отриманих як аванс та внаслідок тлумачення умов договорів про відступлення права вимоги у спосіб, який не передбачений даними договорами. Оскільки між сторонами не були припинені всі зобов язані і втрачені всі попередні домовленості, а права і зобов язання по контрактах перейшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "Linehan" (США) до громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, перед котрим виникли зобов'язання у ПрАТ Серін-Ліс .

За таких обставин, висновок податкового органу, що попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю Linehan (США) при відступленні права вимоги громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_4 та укладенні в подальшому договору про повернення коштів, отриманих як аванс по контрактах, не змінила своє призначення та відповідно є немонетарною статтею балансу ПрАТ Серін-Ліс не грунтується на нормах права, а тому податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму від ємного значення об єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7546544,00 грн є обґрунтовано визнано протиправним і скасоване.

Стосовно штрафних (фінансових) санкцій за порушення положень Декрету № 15-93, застосованих до позивача згідно з п. 2 ст. 16 вказаного Декрету, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Преамбулою Декрету № 15-93 визначено, що цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Згідно з абзацом 6 п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема: за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Разом з цим, абзацом 9 п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Отже, вказаним Декретом однозначно вирішено питання щодо компетентного органу, який має право застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, а саме - повноважним органом є Національний банк України. Застосування штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби положеннями цього нормативного акту не передбачено.

Такий правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду України, яка викладена у постанові від 07 лютого 2012 року у справі 21-904а10.

Таким чином суд першої інстанції вірно застосував нормативно-правовий акт при вирішенні спору у цій справі щодо застосування до ПрАТ Серін-Ліс штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 7 Декрету № 15-93.

Доводи податкового органу щодо застосування до спірних правовідносин норми права, що була прийнята пізніше (темпоральний принцип), на думку колегії суддів, є помилковими, виходячи з загальних принципів пріоритетності нормативно-правових актів.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що декрет Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93 є нормативно-правовим актом, що має юридичну силу закону з огляду на наступне.

Законом України Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання від 18.11.1992 р. №2796-ХІІ делеговано Кабінету Міністрів України тимчасово, строком до 21 травня 1993 року, повноваження видавати декрети в сфері законодавчого регулювання з питань, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, щодо відносин власності, підприємницької діяльності, соціального і культурного розвитку, державної митної, науково-технічної політики, кредитно-фінансової системи, оподаткування, державної політики оплати праці і ціноутворення.

Таким чином, декрет Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93 залишається чинним на момент виникнення спірних правовідносин, має юридичну силу Закону, а відтак має вищу юридичну силу, ніж Указ Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем.

В той же час, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 20 січня 2017 року № НОМЕР_1, згідно якого Приватному акціонерному товариству Серін-Ліс збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134,00 грн, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн (п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, з яким погодився суд першої інстанції про те, що операції ПрАТ Серін-Ліс з ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2014 року не мали нереального характеру з огляду на відсутність у контрагента позивача відповідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин другою та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з частиною четвертою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом пункту 3 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався. В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Надаючи оцінку господарським операціям як таким, що є реальними/не нереальними, суди мають надавати оцінку всім важливим доводам, якими сторони обґрунтовували свою позицію.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Договору №А-1/12-12 на виконання лісозаготівельних робіт (субпідряд) від 03 грудня 2012 року, укладеного між ПАТ Серін-Ліс (Підрядник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Субпідрядник), Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується на свій ризик власними силами та з використанням засобів і техніки Підрядника виконати роботи по заготівлі дров'яної та технологічної сировини на лісосіках ДП Делятинське лісове господарство .

На виконання умов вказаного договору оформлено акти виконаних робіт (наданих послуг) по заготівлі лісопродукції на загальну суму 387774,33 грн, за 2013 рік - на суму 266592,28 грн, за 2014 рік - 121182,05 грн та проведено оплату на підставі платіжних документів. Такі акти складались у кожному місяці, в якому надавались послуги.

Відповідно до актів виконаних робіт ФОП ОСОБА_1 надавались послуги з проведення чистки лісосік від порубочних рештків і заготівлі паливних та технологічних дров на лісосіках ДП Делятинське лісове господарство . Зі змісту актів слідує, що такі складались у кожному місяці, в якому надавались послуги із зазначенням об'ємів заготівлі дров.

10 грудня 2012 року між ПрАТ Серін-Ліс та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір №А-2/12-12 про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню.

Зі змісту договору слідує, що такі послуги полягали у наступному: конфігурування апаратних засобів замовника для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування апаратного забезпечення замовника для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування програмного забезпечення для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування системи електронного документообігу, розробка системи захисту конфіденційної інформації, підтримка та супроводження існуючого програмного забезпечення, підтримка у належному стані та обслуговування комп ютерної та офісної техніки тощо.

На виконання умов договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 330000 грн, за 2013 рік - 150000 грн, за 2014 рік - 180000 грн та проведено оплату на підставі платіжних документів.

18 січня 2013 року між ПрАТ Серін-Ліс та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір №А-2/01-13 про надання послуг (проведення консультування) з питань митного оформлення та декларування вантажів, підготовки товаросупровідної документації, розрахунку митних платежів, консультування з правил переміщення вантажів через митний кордон України, підготовки зовнішньоекономічних Договорів, отриманню дозволів, сертифікатів та з інших питань, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності.

На виконання умов вказаного договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 412000 грн, за 2013 рік - 165000грн, за 2014 рік - 247000 грн та проведено оплату на підставі платіжних документів.

Відповідно до Договору про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання №А-2/02-13 від 01 лютого 2013 року, укладеного між ПрАТ Серін-Ліс та ФОП ОСОБА_1, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконувати технічне обслуговування та дрібний поточний ремонт деревообробного обладнання (стрічково-пильних верстатів, обрізних та багатопильних верстатів, конвеєрної лінії, лінії оптимізації), що полягало в зовнішньому огляді обладнання, оцінці стану агрегатів, контролю запуску та встановленню режимів роботи, контролю допоміжної роботи, змащуванні деталей, вузлів, чищенні фільтрів, контролі цілісності електричних з єднань, заміні витрачених матеріалів та агрегатів, відключення чи підключення обладнання тощо.

На виконання умов договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 390000 грн, за 2013 рік - 300000 грн, за 2014 рік - 90000 грн та проведено оплату на підставі платіжних документів.

Надаючи оцінку правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0000321401 від 20 січня 2017 року, яким позивачу збільшено податкові зобов язання з податку на прибуток в загальному розмірі 265134 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказуючи на те, що у контрагента була відсутня об'єктивна можливість виконати відповідний перелік робіт, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що згідно з актом перевірки та звітами форми 1-ДФ у вказаного підприємця протягом 2013 року працювало у штаті двоє осіб та в першому кварталі 2014 році - одна особа.

Водночас при наданні оцінки доводам податкового органу про неможливість контрагентом здійснити відповідні роботи суд мав аналізувати не задекларовані показники звітності щодо наявності трудових ресурсів та основних фондів, а виходити із фактичної можливості таким суб'єктом господарювання виконати спірні операції, адже ресурси можуть бути залучені, зокрема, й на підставі цивільно-правових договорів, що не завжди можна проаналізувати лише на підставі податкової звітності. Крім того, відповідачем не наведено який конкретний перелік ресурсів, зокрема й трудових, потрібен для виконання спірних робіт.

З матеріалів справи слідує, що з метою офіційного з'ясування всіх обставин справи та перевірки доводів представника позивача про реальність господарських операцій з даним контрагентом, ФОП ОСОБА_1, судом витребувано від останнього документальне підтвердження щодо виконання робіт (надання послуг) за участю контрагентів - юридичних осіб, які могли виконувати наведені вище роботи.

ФОП ОСОБА_1 було надано до суду пояснення у відповідності до укладених договорів з ПрАТ Серін-Ліс протягом 2013-2014 року дісно виконувались лісозаготівельні роботи на лісосіках Делятинське лісове господарство власними силами та залученими зі сторонни силами (юридичними).

Крім того, в суді апеляційної інстанції позивач наголошував на тому, що послуги по технічному обслуговуванню обладнання та послуги по інформаційно-технічному обслуговуванню надавались ФОП ОСОБА_1 по мірі виникнення необхідності. Згідно наданих пояснень ФОП ОСОБА_1 вказані послуги виконувались найманими працівниками, які володіли відповідними навиками та знаннями для їх виконання.

Колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції про те, що такі пояснення в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження, з огляду на відсутність у ФОП ОСОБА_1 відповідних первинних документів, та зазначає, що у суб'єкта спрощеної системи оподаткування і звітності відсутній обовязок по їх зберіганню.

Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що між позивачем та ТзОВ Брокбізнесцентр Станіслав укладено договір-доручення №2 про виконання ТзОВ Брокбізнесцентр Станіслав послуг по декларуванню товарів, тобто аналогічних по змісту і суті із договором, укладеним з ФОП ОСОБА_1 колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту договору-доручення №2 про виконання ТзОВ Брокбізнесцентр Станіслав послуг по декларуванню товарів для ПрАТ Серін-Ліс слідує, що такі полягали у наступному: здійснювання декларування товарів та їх митного оформлення, пред'явлення митному органу документів та вантажу, що декларується, та інше. Тобто зміст обов'язків ТзОВ Брокбізнесцентр Станіслав відповідно до договору був у декларуванні товару та його митному оформленні.

Зі змісту договору укладеного з ФОП ОСОБА_1 про надання послуг (проведення консультування) з питань митного оформлення та декларування вантажів, слідує, що такі полягали у наступному: підготовка товаросупровідної документації, розрахунку митних платежів, консультування з правил переміщення вантажів через митний кордон України, підготовки зовнішньоекономічних Договорів, отриманню дозволів, сертифікатів та з інших питань, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином колегія суддів вважає, що такі договори укладались з контрагентами для надання різних видів послуг, а відтак помилковими є висновки суду першої інстанції про укладення аналогічних за змістом і суттю договорів з ТзОВ Брокбізнесцентр Станіслав та ФОП ОСОБА_1

Наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, дає підстави для висновку про виконання ФОП ОСОБА_1 в тому обсязі, який зазначений в актах приймання виконаних робіт послуг по заготівлі лісодеревини, по інформаційно-технічному обслуговуванню офісної та комп ютерної техніки, послуг по технічному обслуговуванню обладнання, послуг (проведення консультування) з питань митного оформлення та декларування вантажів.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що надання оцінки всім важливим аргументам сторін, що беруть участь у справі, становить гарантію дотримання принципу справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 20 січня 2017 року № НОМЕР_1, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.

Керуючись ст.160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Серін-Ліс задовольнити повністю.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 20 січня 2017 року № НОМЕР_1, згідно якого Приватному акціонерному товариству Серін-Ліс збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134,00 грн та прийняти нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Серін-Ліс задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 20 січня 2017 року № НОМЕР_1, яким Приватному акціонерному товариству Серін-Ліс збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134,00 грн.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст судового рішення виготовлено 13 жовтня 2017 року.