Ухвала

від 11.10.2017 по справі 815/6911/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6911/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3 при секретарі -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тайм Капітал до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року ТОВ Тайм Капітал (надалі - Позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (надалі - Відповідач, ДФС), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.12.2016 року (т.2 а.с.107-108) просило визнати протиправним та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 24.11.2016 року №0300001404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 6933096,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 482127,00 грн.,

- від 09.09.2016 року №0007481404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 713170,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 356585,00 грн.;

- від 09.09.2016 року №0007471404 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за період з квітня 2015 по березень 2016 року та застосування штрафної санкції з цього податку на суму 95814,00 грн.;

- від 09.09.2016 року №0007461404 про визначення грошового зобов'язання за платежем - адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 365400,00 грн..

Спірні повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №255/15-32-14-04/36970194 від 16.08.2016 року (т.1 а.с.1-100) про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року (надалі - акт перевірки), а податкове повідомлення-рішення від 24.11.2016 року №0300001404 також прийнято з урахуванням рішення ДФС України від 21.11.2016 року №024994/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги ТОВ Тайм Капітал .

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованими, не узгоджуються з положеннями податкового законодавства та спростовуються наданими позивачем документами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року позовні вимоги задоволені частково. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення 09.09.2016 року №0007481404, від 09.09.2016 року №0007471404, від 24.11.2016 року №0300001404, та відмовив у скасуванні податкового повідомлення рішення 09.09.2016 року №0007461404.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДФС подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За висновками акту перевірки (стор.78 акту) позивачем допущені наступні порушення, які вплинули на спірне повідомлення-рішення з податку на прибуток:

- в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України позивачем за перевірений період занижено податок на прибуток на суму 6939162,00 грн..

За змістом розділу 3.1 акту перевірки заниження податку на прибуток відбулось внаслідок завищення позивачем валових витрат у перевіреному періоді на загальну суму 38550897,00 грн. у зв'язку із безпідставним включенням до складу валових витрат сум по операціям із придбання позивачем товарів робіт (послуг) у таких постачальників як: ПП Агроспецсервіс Юг на суму 23459723,00 грн. (п.3.1.2.1 акту перевірки); ПП АВАЛОН-2 на суму 106681,00 грн. (п.3.1.2.2 акту); ТОВ РЕД ВІНД та ТОВ ІНКАМІН на загальну суму 7773997,00 грн. (п.3.1.2.3 акту); ТОВ Ілта трейдінг на суму 7210496,00 грн. (п.3.1.2.4 акту).

За результатами розгляду ДФС України скарги позивача на винесені податкові повідомлення-рішення, було винесено рішення від 21.11.2016 року №024994/6/99-99-11-01-01-25, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0007411404 в частині донарахування податку на прибуток по операціях з ПП Агроспецсервіс Юг , щодо яких підтверджено здійснення оплати позивачем на користь цього контрагента і не встановлено наявності дебіторської заборгованості. В зв'язку з чим відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 24.11.2016 року №0300001404, яким сума донарахованого позивачу податку на прибуток приватних підприємств у порівнянні з першим рішенням від 09.09.2016 року №0007411404 була зменшена на 6066,00 грн. за основним платежем.

Порушення, які вплинули на винесення спірних повідомлень-рішень з податку на додану вартість №0007481404 та №0007471404, з висновками акту перевірки полягають в наступному:

- в порушення п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198, ст.200 ПК України позивачем занижено до сплати податок на додану вартість за січень 2015 року на 229211,00 грн. , за квітень 2015 року на 483959,00 грн., а також завищено залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту за квітень 2015 року на 693432,00 грн., за травень 2015 року на 958140,00 грн., за червень 2015 року на 958140,00 грн., за липень 2015 року на 958140,00 грн., за серпень 2015 року на 1004151,00 грн., за вересень 2015 року на 1004151,00 грн., за жовтень 2015 року на 1017824,00 грн., за листопад 2015 року на 1025487,00 грн., за грудень 2015 року на 1025487,00 грн., за січень 2016 року на 1025487,00 грн., за лютий 2016 року на 1025487,00 грн. та за березень 2016 року на 1025487,00 грн..

За змістом розділу 3.2 акту перевірки заниження до сплати ПДВ та завищення від'ємного значення з цього податку відбулось як внаслідок заниження податкових зобов'язань на загальну суму 67347,00 грн., так і внаслідок завищення податкового кредиту на загальну суму 2883023,00 грн..

Згідно п.3.2.1 акту перевірки загальна сума занижених податкових зобов'язань в розмірі 67347,00 грн. складається з наступних сум:

- 46011,00 грн. по операціям із Sitona Corporation LTD;

- 21336,24 грн. по операціям із ПП АВАЛОН-2 .

Згідно п.3.2.2 акту перевірки загальна сума завищеного податкового кредиту в розмірі 2 883 023 грн. складається з наступних сум:

- 1440924 грн. по операціям із ТОВ РЕД ВІНД та ТОВ ІНКАМІН ;

- 1442099 грн. по операціям із ТОВ Ілта трейдінг .

Податкове повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0007461404, яким до позивача застосована штрафна санкція на суму 365400,00 грн., винесено у зв'язку із висновками акту перевірки про порушення позивачем п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України у вигляді неподання до контролюючого органу Звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0007461404 позивачем не оскаржувалось, і апеляційна скарга ДФС не містить доводів неправомірності рішення суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів, з урахуванням визначених ст.195 КАС України меж апеляційного перегляду, вважає, що постанова суду першої інстанції в цій частині не підлягає апеляційному перегляду.

Оцінюючи правомірність наведених в акті перевірки підстав для донарахування зобов'язань з податку на прибуток, з податку на додану вартість, а також для зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту розділів 3.1 та 3.2 акту перевірки вбачається, що ДПІ не визнає правомірність включенню позивачем до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з ПДВ сум, сплачених позивачем постачальникам ПП Агроспецсервіс Юг , ПП АВАЛОН-2 , ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ ІНКАМІН , ТОВ Ілта трейдінг , в якості оплати за придбані послуги, вважаючи, що операції з цими контрагентами не мали реального характеру в силу тої інформації, яка надійшла на адресу ДФС від інших податкових органів, що здійснювали перевірки вказаних контрагентів.

Зокрема, по взаємовідносинам із ПП Агроспецсервіс Юг ДФС вважає завищеними позивачем вилові витрати з тих підстав, що за виконані послуги на суму 23459723,00 грн. позивачем перераховано лише 33700,00 грн., а на решту суми за позивачем обліковується кредиторська заборгованість перед цим контрагентом. Також ДФС в акті перевірки вказує на те, що згідно штатного розпису у позивача працює ОСОБА_5, при тому що особа з такими ж даними рахується як власник та директор ПП Агроспецсервіс Юг , і тому вказане підприємство, на думку ДФС, створене співробітником позивача, а необхідні основні засоби та грошові кошти для належного виконання послуг у суб'єкта господарювання відсутні. Крім того, в акті перевірки вказується на те, що відповідно до АС Податковий блок ПП Агроспецсервіс Юг з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року сплачено 4973,00 грн. єдиного податку, а відповідно фінансової звітності отримано чистий дохід від реалізації продукції за відповідний період в сумі 23459800,00 грн.. ДФС вважає, що вказані вище обставини свідчать про використання позивачем цього контрагента для заниження податку на прибуток.

По взаємовідносинам із ПП АВАЛОН-2 ДФС не визнає валові витрати та податковий кредит з наступних причин:

- у наданих для перевірки актах виконаних робіт від 16.10.2015 року №22/10К та від 16.11.2015р. №16/11К з надання послуг по дезінфекційній обробці с/х продукції не зазначено інформації про місце надання таких послуг;

- згідно звітності ПП АВАЛОН-2 на цьому підприємстві працює одна особа, основні засоби не обліковуються;

- за інформацією від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві від 26.02.2016 року ПП АВАЛОН-2 здійснює діяльність, направлену на мінімізацію податкових зобов'язань реального сектору економіки.

Слід зазначити, що ДФС не визнає податковий кредит по операціям із придбання у ПП АВАЛОН-2 послуг з дезінфекційної обробки с/х продукції на загальну суму ПДВ 21 336,24 грн. за жовтень (13673,16 грн.) та листопад (7663,08 грн.) 2015 року з причин, які викладені в п.3.1.2.1 акту перевірки. Однак в розділі 3.2.1 стор.28-29 акту перевірки ДФС відносить цю суму до занижених позивачем податкових зобов'язань за жовтень та листопад 2015 року, посилаючись на порушення позивачем п.198.5 ст.198 ПК України.

В той же час, в акті перевірки не зазначено, з якої саме підстави, яка передбачена цією нормою Податкового кодексу України, позивач зобов'язаний був нарахувати податкові зобов'язання за жовтень та листопад 2015 року на зазначені суми ПДВ, які за ці ж періоди були включені позивачем до податкового кредиту.

По взаємовідносинам із ТОВ ІНКАМІН та ТОВ РЕД ВІНД ДФС не визнає валові витрати та податковий кредит з наступних причин:

- згідно матеріалів кримінального провадження №32015160000000320 від 17.11.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України фінансово-господарська діяльність ТОВ Тайм Капітал по операціям із рядом контрагентів з ознаками фіктивності, серед яких вказане і ТОВ ІНКАМІН , направлена на незаконне формування податкового кредиту;

- надані для перевірки однотипові акти надання послуг не містять всіх необхідних даних, а саме: найменування об'єкту (назва судна, прапор, його місцезнаходження), назву порту, в якому проводились роботи, кількість працівників, які здійснювали послуги контролю за проведенням фумігаційних робіт від порту до порту. Відсутнє прізвище особи замовника, яка приймала роботи, складала та підписувала акт надання послуг;

- актом ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області від 03.02.2016 року №16/15-17-22-01-24-36970194 не підтверджені взаємовідносини між ТОВ Тайм Капітал та ТОВ РЕД ВІНД ;

- Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів на запит ГУ ДФС в Одеській області від 17.06.2016 року №2774/10/15-32-23-05 повідомила про відсутність видачі працівникам ТОВ ІНКАМІН посвідчень про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами;

- за інформацією від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.08.2015 року №790/26-59-22-09 щодо ТОВ ІНКАМІН , цей контрагент не перебуває за місцем своєї реєстрації, не має власних основних засобів, достатніх трудових ресурсів для проведення задекларованих господарських операцій;

- за інформацією ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві від 21.10.2015 року №2867/7/26-54-22-05/39407351 щодо ТОВ РЕД ВІНД господарські операції цього контрагента не спричинять реального настання правових наслідків

По взаємовідносинам із ТОВ Ілта трейдінг ДФС не визнає валові витрати та податковий кредит з тих причин, що до перевірки не надані документи про походження товару (соєві боби), а постачальники ТОВ Ілта трейдінг - ТОВ АГП Кремнянський крохмальний завод та ПП Бая не могли поставити соєві боби ТОВ Ілта трейдінг .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, відповідачем не доведено належними доказами твердження про фіктивність господарських операцій позивача із вищевказаними контрагентами, а надані позивачем первинні документи по цим операціям відповідають вимогам законодавства та підтверджують проведення таких операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у п.п.138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України (в реакції на час проведення спірних операцій), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

За змістом ст.1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Як вже зазначено вище, в розділах 3.1 та 3.2 акту перевірки, аналізуючи суть господарських відносин позивача із ПП Агроспецсервіс Юг , ПП АВАЛОН-2 , ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ ІНКАМІН , ТОВ Ілта трейдінг , ДПІ наводить перелік первинних документів по операціям з цими контрагентами, які стали підставою для формування валових витрат та податкового кредиту (договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приєднані до справи копії первинних документів не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ ТАЙМ КАПІТАЛ та вищенаведеними контрагентами.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДФС повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання послуг у ПП Агроспецсервіс Юг , ПП АВАЛОН-2 , ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ ІНКАМІН , ТОВ Ілта трейдінг в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання послуг від цих контрагентів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході розгляду даної справи відповідачем не надало належних доказів на підтвердження факту вчинення представниками позивача незаконних дій щодо проведення фіктивних операцій з вказаними контрагентами.

Сама по собі інформація від інших податкових органів стосовно обставин діяльності контрагентів позивача не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Слід зазначити, що на час розгляду даної справи вже набрало законної сили судове рішення в адміністративній справі №815/919/16, предметом розгляду якої були господарські операції ТОВ Тайм Капітал із ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ ІНКАМІН , та цим рішенням підтверджено реальність їх проведення, а тому в силу вимог ч.1 ст.72 КАС України встановлені цим судовим рішенням обставини, обов'язково підлягають врахуванню під час розгляду даної справи, про що також вірно зазначив і суд першої інстанції.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в рішенні ДФС України від 21.11.2016 року №024994/6/99-99-11-01-01-25 Про результати розгляду скарги щодо операцій позивача із ПП Агроспецсервіс Юг фактично підтверджується реальність операцій з цим контрагентом на суму, яка була оплачена позивачем, і не визнаються операції на суму, яка рахується як заборгованість позивача перед цим контрагентом. Однак такий підхід для оцінки реальності операцій позивача з ПП Агроспецсервіс Юг є хибним, оскільки господарські операції з певним контрагентом не можуть бути фіктивними лише на якусь суму, а на іншу суму вважатися реальними. Факт оплати за отримані товари, роботи (послуги) не може впливати на оцінку реальності господарської операції. Якщо погоджуватися з таким підходом податкового органу, то всі операції позивача із ПП АВАЛОН-2 , ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ ІНКАМІН , ТОВ Ілта трейдінг , які були оплачені позивачем, також повинні були бути визнані податковим органом правомірними.

Посилання податкового органу в обґрунтування своєї позиції щодо операцій з ТОВ ІНКАМІН на матеріали кримінального провадження №32015160000000320 колегія суддів відхиляє, оскільки, по-перше, лиш вирок суду у цьому кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст.72 КАС України може бути доказом при розгляді адміністративної справи в питаннях, чи мало місце те чи інше діяння та чи було воно вчинене тією чи іншою особою, а по-друге, постановою старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 30.03.2017 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діях службових осіб ТОВ ТАЙМ КАПІТАЛ складу кримінального правопорушення.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з ПП Агроспецсервіс Юг , ПП АВАЛОН-2 , ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ ІНКАМІН , ТОВ Ілта трейдінг та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПФ про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Викладені в акті перевірки обставини, які стосуються вищевказаних контрагентів позивача, і які слугували фактичною підставою для збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, знаходяться поза межами вимог статей Податкового кодексу України, які визначають умови формування валових витрат та податкового кредиту. Інші статті цього Кодексу, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку висновкам акту перевірки про заниження податкових зобов'язань на суму 67347,00 грн., з яких 46011,00 грн. - по операціям із Sitona Corporation LTD, а 21336,24 грн. - по операціям із ПП АВАЛОН-2 .

Як вже зазначено вище, по операціям із ПП АВАЛОН-2 позивач відніс 21336,24 грн. до податкового кредиту жовтня та листопада 2015 року. Однак в розділі 3.2.1 акту перевірки ДФС стверджує, що на цю суму позивач занизив свої податкові зобов'язання за ці місяці, посилаючись на порушення позивачем п.198.5 ст.198 ПК України.

Дійсно, дана норма передбачає умови, за яких суми, які попередньо були включені до складу податкового кредиту, повинні бути включені до складу податкових зобов'язань, але ні і в акті перевірки ні під час розгляду справи на пропозицію суду відповідач не пояснив, внаслідок якої підстави, яка передбачена в цій нормі, позивач зобов'язаний був нарахувати податкові зобов'язання за жовтень та листопад 2015 року на суми ПДВ по операціям із ПП АВАЛОН-2 , які за ці ж періоди були включені позивачем до податкового кредиту.

Отже, висновок ДФС про порушення позивачем п.198.5 ст.198 ПК України у вигляді невключення до складу зобов'язань з ПДВ за жовтень та листопад 2015 року тих суми ПДВ, які за ці місяці були включені позивачем до податкового кредиту по операціям із ПП АВАЛОН-2 , є необґрунтованим та не доведеним.

Щодо висновку акту перевірки про заниження позивачем податкових зобов'язань на суму 46011,00 грн. по операціям із надання позивачем компанії Sitona Corporation LTD послуг з колорації 32012,844 тон пшениці на т/х Pretty Victory за ціною 7,19 грн. за тону на загальну суму 230128,27 грн. (ПДВ 46025,65 грн.), колегія суддів зазначає наступне.

До такого висновку ДФС прийшла в зв'язку з тим, що для надання вказаних послуг для компанії Sitona Corporation LTD позивач залучив в якості субпідрядника ТОВ Перша фумігаційна компанія за ціною 14,37 грн. за тону на загальну суму 460184,6 грн. (ПДВ 92036,93 грн.).

Посилаючись на порушення позивачем п.188.1 ст.188 та п.187.1 ст.187 ПК України податковий орган дійшов висновку, що за результатом придбання вказаних послуг у ТОВ Перша фумігаційна компанія та продажу цих послугу компанії Sitona Corporation LTD позивач занизив податкові зобов'язання на суму 46011,00 грн. (92036,93 грн. - 46025,65 грн.).

Позивач в позовній заяві з таким висновком не погоджується, вказуючи на те, що у п.188.1 ст.188 ПК України не зазначається про те, що ціна придбання послуги не може бути нижче ціни договірної.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

В даному випадку послуги з колорації пшениці не відноситься до послуг, ціни на які підлягають державному регулюванню.

Враховуючи, що позивач продав компанії Sitona Corporation LTD послуги з колорації 32012,844 тон пшениці на т/х Pretty Victory за ціною 7,19 грн. за тону на загальну суму 230128,27 грн., а придбав позивач ці ж послуги у ТОВ Перша фумігаційна компанія за ціною 14,37 грн. за тону на загальну суму 460184,6 грн., то висновок ДФС про те, що база оподаткування операцій з постачання цих послуг компанії Sitona Corporation LTD не може бути менше, ніж вартість їх придбання у ТОВ Перша фумігаційна компанія , є правильним.

Суд першої інстанції це порушення окремо не дослідив та не дав йому належної правої оцінки.

Таким чином, висновок ДПФ про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2015 року на суму 46025,65 грн. є правильним.

Оцінюючи вплив даного порушення на прийняття рішення по даній справі, колегія суддів виходить з того, що суд може скасувати податкове повідомлення-рішення частково в тому випадку, якщо є можливість відокремити правомірно нараховані цим рішенням податкові зобов'язання від неправомірно нарахованих.

Зі змісту розділу 3.2 акту перевірки вбачається, що податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2016 року №0007481404 позивачу донарахований ПДВ за основним платежем на суму 713170,00 грн. внаслідок завищення позивачем податкового кредиту по операціям із ТОВ РЕД ВІНД , ТОВ ІНКАМІН за січень 2015 року на суму 229211,00 грн. та за квітень 2015 року на суму 483959,00 грн..

Отже, порушення у вигляді заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2015 року на суму 46025,65 грн. вплинуло лише на податкове повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0007471404, яким позивачу було зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за період з квітня 2015 по березень 2016 року, у тому числі за серпень 2015 року на суму 1004151,00 грн..

В даному випадку суд не може скасувати податкове повідомлення-рішення №0007471404 лише частково та залишити його чинним на суму 46025,65 грн., оскільки цим рішенням не донараховуються податкові зобов'язання, а тільки зменшуються залишки від'ємного значення з ПДВ за кожен податковий період, починаючи з квітня 2015 року, виходячи з того фінансового результату, який мав місце в цих податкових періодах.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0007471404 підлягає скасуванню в повному обсязі, що не позбавляє податковий орган за результатами розгляду даної справи та виявленого порушення за серпень 2015 року на суму 46025,65 грн. прийняти інше податкове повідомлення-рішення, яке б відповідало вимогам законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції загалом правильно встановив обставини справи, а виявлене судом апеляційної інстанції неповне з'ясування обставин справи по операціям з продажу позивачем послуг компанії Sitona Corporation LTD до неправильного вирішення справи не призвело. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя:ОСОБА_1 Суддя: Суддя: ОСОБА_2 ОСОБА_3