Ухвала
від 13.09.2017 по справі 9/312
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Київ К/800/27577/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступника Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014

у справі № 9/312 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Приватного підприємства Хімсервіс

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (ДПІ),

Головного управління Державного казначейства України у м. Києві,

за участю: прокурора Святошинського району м. Києва

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП Хімсервіс звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому, із врахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2008 № 0000422310/0, від 06.05.2008 № 0000422310/1, від 04.03.2008 № 0000432310/0, від 06.05.2008 № 0000432310/1; визнати протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва, правонаступником якої є ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, щодо ненадання висновків до органу Державного казначейства України про відшкодування задекларованого ПП Хімсервіс ПДВ бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ за квітень 2006 року в розмірі 1675704,00 грн., за травень 2006 року в розмірі 503233,00 грн., за липень 2006 року в розмірі 2259931,00 грн., за серпень 2006 року в розмірі 356217,00 грн., за вересень 2006 року в розмірі 389816,00 грн., за жовтень 2006 року в розмірі 1235447,00 грн., за листопад 2006 року в розмірі 3339367,00 грн.

Справа розглядалася судами різних інстанцій неодноразово

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014, позов задоволено частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 04.03.2008: № 0000422310/0 та № 0000432310/0; від 06.05.2008: № 0000422310/1 та № 0000432310/1; у решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування ПП Хімсервіс податкових зобов`язань із ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.02.2008 № 28/23-209/31280582. Згідно з цим актом позивачем порушені норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість (Закон № 168/97-ВР): завищено суми податкового кредиту з ПДВ за лютий, березень 2007 року на загальну суму 5542,00 грн.; суми податкового кредиту, який відображений у рядку 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) податкових декларацій з ПДВ за січень, лютий, червень. липень, серпень 2007 року на загальну суму 1093663,00 грн.; суми бюджетного відшкодування, задекларовані за квітень, липень 2006 року, травень, вересень 2007 року, на 539498,00 грн., 747,00 грн., 1941882,00 грн., 1289444,00 грн. відповідно (всього на 3771571,00 грн.).

За результатами перевірки та адміністративного оскарження ДПІ стосовно ПП Хімсервіс прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.03.2008 № 0000422310/0, від 06.05.2008 № 0000422310/1 - про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у податковому обліку за квітень, липень 2006 року, травень, вересень 2007 року на загальну суму 3771571,00 грн.; від 04.03.2008 № 0000432310/0, від 06.05.2008 № 0000432310/1 - про визначення податкового зобов`язання із ПДВ у сумі 8313,00 грн.( у т.ч. 5542,00 грн. - основний платіж, 2771,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За визначенням пункту 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 цього пункту).

У судовому процесі встановлено, що ДПІ було проведено ряд позапланових перевірок ПП Хімсервіс з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2006 року. За результатами цих перевірок були складені: акт від 30.06.2006 № 420/23-50/31260582, відповідно до якого перевіркою підтверджено заявлену ПП Хімсервіс суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року в сумі 1675704,00 грн.; акт від 14.08.2006 № 453/23-50/31260582, відповідно до якого перевіркою підтверджено заявлену ПП Хімсервіс суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2006 року в сумі 503233,00 грн.; акт від 05.10.2006 № 533/23-63/31260582, відповідно до якого перевіркою підтверджено заявлену ПП Хімсервіс суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року в сумі 2259931,00 грн.; довідка від 16.02.2007 від № 36/23-60/31260582, відповідно до якої перевіркою підтверджено заявлену ПП Хімсервіс суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006 року в сумі 356217,00 грн. та за вересень 2006 року в сумі 389816,00 грн.; довідку № 116/23-60/31260582 від 30.03.2007, відповідно до якої перевіркою підтверджено заявлену ПП Хімсервіс суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006 року в сумі 1235447,00 грн. та за листопад 2006 року в сумі 3339367,00 грн.

Як встановлено у судовому процесі, висновок ДПІ про завищення позивачем сум податкового кредиту за січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2007 року на загальну суму 3219696,00 грн. обґрунтовано висновком про придбанням позивачем у ПП Офір , ПП ВТК Велмор , ТОВ Броварський авіаремонтний завод каучуку за цінами, які вище рівня ринкових.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (Закон № 334/94-ВР) передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 1.20.2 цієї статті для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу. Також враховуються при укладенні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Обов'язок доведення, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом № 334/94-ВР, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін (підпункт 1.20.8 цієї ж статті).

Обґрунтовуючи невідповідність ціни, за якою позивач придбавав каучук, рівню звичайних цін, ДПІ посилалась на довідку Держзовнішінформ від 18.12.2007 № 998/0807 про вартість каучуку при його імпорті на територію України (ціни вказані у доларах США) на умовах поставки DАF- кордон України.

Суди першої та апеляційної інстанції, зробивши висновок щодо не співставності умов формування ціни придбання каучуку ПП Хімсервіс та вартості каучуку, вказаній у довідці Держзовнішінформ від 18.12.2007 № 998/0807 з огляду на нетотожність умов поставки, які впливають на ціну такого товару, а відтак і про не доведеність ДПІ обставин щодо придбання позивачем каучуку за цінами, які вище рівня звичайних цін, та завищення сум податкового кредиту і. як наслідок, неправомірне декларування сум бюджетного відшкодування, правильно застосували норми підпунктів 1.20.1 та 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/07-ВР.

Доводи ДПІ, наведені в касаційній скарзі, спростовуються тим, що інших доказів щодо рівня звичайної ціни на каучук, окрім як вище зазначеної довідки Держзовнішінформ, матеріали справи не містять, так само, як немає посилань на такі докази і в касаційній скарзі.

Разом з тим, норми пункту 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР чітко встановлюють правила визначення звичайної ціни та обов'язок ДПІ довести рівень такої ціни.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписВ.П. Юрченко

Дата ухвалення рішення13.09.2017
Оприлюднено14.10.2017
Номер документу69517705
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —9/312

Ухвала від 13.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 08.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 27.01.2010

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Ільїн О.В.

Ухвала від 22.01.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

Ухвала від 23.07.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

Ухвала від 23.03.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

Ухвала від 24.04.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

Ухвала від 26.01.2010

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кротюк О.В.

Ухвала від 01.08.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Ухвала від 13.05.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Файдюк В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні