Ухвала

від 03.10.2017 по справі 914/230/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.10.2017 р.                                                             Справа№ 914/230/17

Господарський суд Львівської області у складі

Судді Фартушка Т.Б., при секретарі судового засідання Сало О.А., розглянувши матеріали скарги: Міністерства оборони України, м. Київ,

на дії органу Державної виконавчої служби та повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання,

Орган оскарження (Орган ДВС): Жовківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Жовква, Жовківський район, Львівська область,

у справі за позовом: Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

позивача 1: Міністерства оборони України, м. Київ,

позивача 2: Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», с.Малехів Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал», с.Малехів Львівської області,

про витребування майна.

Представники:

Прокуратури: ОСОБА_1 – прокурор;

Позивача-1 (Скаржника): ОСОБА_2 – представник (довіреність від 22.12.2016 року № 220/424/д);

Позивача-2: не з'явився;

Відповідача: не з'явився;

Органу ДВС: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Міністерством оборони України подано до Господарського суду Львівської області скаргу від 28.08.2017р. вх. №3585/17 на дії та повідомлення Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання у справі №914/230/17 за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал» про витребування майна.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 31.08.2017р. скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2017р. Розгляд скарги відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалі суду від 19.09.2017р. у справі, зокрема, у зв’язку із неявкою повноважних представників Учасників судового процесу та невиконання ними вимог ухвали суду у справі.

Прокурору та представнику Позивача-1 (Скаржника) оголошено права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38, 59, 121-2 ГПК України. Крім того, в ухвалах суду по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам судового процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 29, 38, 59, 121-2 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Прокурор в судове засідання з'явився, подану Позивачем-1 скаргу підтримав, в судовому засіданні надав усні пояснення, аналогічні до викладених у скарзі.

Представник Позивача-1 (Скаржника) в судове засідання з'явився, подану скаргу підтримав, надав усні пояснення по суті скарги.

Представник Позивача-2 в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалась обов’язковою, вимог ухвал суду у справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалась обов’язковою, вимог ухвал суду у справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Представник Органу ДВС в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, явка визнавалась обов’язковою, вимог ухвал суду у справі не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про прийняття скарги до провадження (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду скарги), окрім подання відзиву на позовну заяву, Сторін зобов’язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що впродовж розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача-1 (Скаржника), дослідивши матеріали справи та поданої скарги, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17 за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах – Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал» про витребування майна позовні вимоги Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» задоволено повністю, вирішено витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал» у власність держави в особі Міністерства оборони України та в повне господарське відання Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення операторської будівлі АЗС, площею 16,3 кв. м. та споруди мийки, площею 3,2 кв. м., що розташовані за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 45 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал» в доход Державного бюджету України 1600,00 грн. судового збору.

Вказане Рішення не оскаржувалось, 02.05.2017р. набрало законної сили в порядку, встановленому статтею 85 ГПК України, та, у відповідності до ч.5 ст. 124 Конституції України та ч.1 ст.115 ГПК України, є обов’язковим до виконання на всій території України.

22.05.2017р. Господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у даній справі.

Подану скаргу Стягувач обґрунтовує тим, що ним отримано та пред’явлено до виконання – направлено на адресу Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області наказ Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17, проте, 07.08.2017р. на адресу Стягувача надійшло Повідомлення заступника начальника Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 від 27.07.2017р. №6066 про повернення вказаного виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання. Вказане повідомлення мотивоване тим, що виконавчий документ не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення, що є порушенням п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

На думку Скаржника вказане повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання винесене з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак, просить суд визнати неправомірними дії Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області в частині відмови у прийнятті до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17 а також повернення виконавчого документу стягувачу, визнати незаконним Повідомлення Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області від 27.07.2017р. №6066 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання та зобов’язати Жовківський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області відкрити виконавче провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення постановляються судами іменем України та є обов‘язковими для виконання на всій території України.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частинами першою та другою статті 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Приписами статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.

Як встановлено судом та вбачається із наявної в матеріалах справи належним чином засвідченої копії наказу Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17, вказаний виконавчий документ містить всі передбачені нормами ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» реквізити.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Окрім того, згідно пункту 3 ч.1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Так, наказ Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17, як обов’язковий реквізит, містить резолютивну частину рішення, про примусове виконання якого його видано, а саме: «…витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал» (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Лесі Українки, 45; ідентифікаційний код 33729587) у власність держави в особі Міністерства оборони України та в повне господарське відання Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (80383, Львівська обл., Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 18, код ЄДРПОУ 24308317) нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення операторської будівлі АЗС, площею 16,3 кв. м. та споруди мийки, площею 3,2 кв. м., що розташовані за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 24…»

Таким чином, наказ Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17 містить чітку вказівку державному виконавцю про вилучення в боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамир-Гал» (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Лесі Українки, 45; ідентифікаційний код 33729587) і передачу Стягувачу – у власність держави в особі Міністерства оборони України та в повне господарське відання Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (80383, Львівська обл., Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 18, код ЄДРПОУ 24308317) майна (предметів) зазначеного у рішенні – нерухомого майно, а саме нежитлового приміщення операторської будівлі АЗС, площею 16,3 кв. м. та споруди мийки, площею 3,2 кв. м., що розташовані за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 24.

При цьому суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами та доповненнями), що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що доводи Міністерства оборони України, викладені у скарзі від 28.08.2017р. вх. №3585/17 на дії та повідомлення Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання у справі №914/230/17 є правомірними, дії заступника начальника Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 в частині відмови у прийнятті до виконання та повернення стягувачу наказу Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17 неправомірними, а Повідомлення заступника начальника Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 від 27.07.2017р. №6066 про повернення наказу Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17 стягувачу без прийняття його до виконання недійсним.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 29, 33, 34, 38, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.          Визнати неправомірними дії заступника начальника Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 в частині відмови у прийнятті до виконання та повернення стягувачу наказу Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17.

2.          Визнати недійсним Повідомлення заступника начальника Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 від 27.07.2017р. №6066 про повернення наказу Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17 стягувачу без прийняття його до виконання.

3.          Зобов'язати Жовківський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області відкрити виконавче провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 22.05.2017р. про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017р. у справі №914/230/17.

Суддя                                                                                            Фартушок Т. Б.