Рішення

від 09.10.2017 по справі 922/359/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р.Справа № 922/359/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорпласт", с. Мала Рогань до Товариства з обмеженою відповідальністю "АйДжи-Групп", с. Шрома про стягнення 19924,61 доларів США за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №1/17 від 03.01.2017р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колорпласт" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АйДжи-Групп", с. Шрома Республіки Грузія, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16700,54 доларів США по контракту на поставку продукції №04/01/16 від 04.01.2016р. (далі по тексту - контракт), який був укладений між позивачем та відповідачем, також у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань позивачем нараховано штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за прострочення виконання зобов'язання на 30 календарних днів, що складає 1670,5 доларів США, пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожен день прострочення оплати продукції, що складає 1436,20 доларів США та 3% річних у розмірі 117,82 доларів США. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 8138,80 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "19" червня 2017 р. о (об) 11:00. Згідно ч.1 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі, у зв'язку із зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або до іншого компетентному органу іноземної держави - Міністерство юстиції Республіки ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2017р., провадження у справі було поновлено та за результатами розгляду ії розгляд відкладено на "04" вересня 2017 р. о 10:15. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2017р., провадження у справі було поновлено та за результатами розгляду ії розгляд відкладено на "09" жовтня 2017 р. о 10:15. Провадження у справі зупинено.

Враховуючи те, що умови, що зумовили зупинення провадження у справі усунуті, та розгляд даної справи був призначений на 09.10.2017р., суд вважає за необхідне провадження у справі поновити.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Також представником позивача надана довідка ПАТ КБ "Приватбанк" від 30.08.2017р. на підтвердження наявності у відповідача заборгованості згідно супровідного листа за вх.№32921, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

12.07.2017р. до господарського суду Харківської області з Міністерства юстиції України надійшли документи направлені судом для вручення відповідачу у даній справі для оформлення судового доручення згідно Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та договору між Україною та Республікою ОСОБА_2 про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1995 року.

24.07.2017р. господарським судом направлені до Міністерства юстиції України доручення про вручення документів у справі №922/359/17, оформлене згідно Конвенції про правову допомогу та правових відносинах по цивільним, сімейним та кримінальним справам від 22.01.1993 року та договору між Україною та Республікою ОСОБА_2 про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09.01.1995 року, для направлення до Міністерства Республіки ОСОБА_2, для належного повідомлення відповідача у даній справі, який не є резидентом України. Переклад доручення про вручення документів здійснено згідно ч.1 ст. 5 договору між Україною та Республікою ОСОБА_2 про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 09.01.1995 року на російську мову.

Підтвердження про вручення відповідачу вищезазначених документів з Міністерства Республіки ОСОБА_2 до суду не надходило. До господарського суду Харківської області повертались ухвали направлені відповідача за адресою: ОСОБА_2, Озургетський район, с. Шрома,

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачі були повідомлені належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

04 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛОРПЛАСТ" (далі по тексту - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "АйДжи-Групп" (далі по тексту - відповідач) було укладено контракт на постачання продукції № 04/01/16 (далі по тексту - контракт).

Згідно з п.1.1. контракту позивач (далі - постачальник) зобов'язується поставити, а відповідач (далі - покупець) зобов'язується оплатити і прийняти іграшки дитячі, іменовані в подальшому "Продукція" в асортименті, кількості та по цінах, в строки, на умовах поставки та на умовах оплати, які узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту.

У відповідності до п.2.1. контракту, ціни на продукцію встановлюються в доларах США, узгоджуються сторонами і вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Відповідно п.4.2. контракту, покупець здійснює передплату 50% вартості продукції, інші 50% вартості, вносить на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 календарних днів, з моменту відвантаження продукції покупцеві зі складу постачальника.

Згідно даними специфікації №3 від 29.07.2016 р. до контракту № 04/01/16 від 04.01.2016 р. та валютної митної декларації № 807100000/2016/029598 від 02.08.2016 р. до контракту № 04/01/16 від 04.01.2016 р. загальна вартість партії продукції поставленої 02.08.2016 р. по даному контракту склала 23 598,58 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) доларів США і 58 центів.

Покупцем здійснена часткова оплата продукції 13.09.2016 р. в розмірі 6 898,04 (шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) доларів США і 04 цента.

У відповідності до п.3.1. контракту, поставка продукції здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів після узгодження замовлення та отримання передоплати. Датою узгодження замовлення є дата підписання специфікації. Згідно з відмітками митних органів (України, транзитних країн та самої країни призначення) на міжнародній товарно-транспортній накладній СМR №271562 від 01.08.2016 р., відповідно до якої здійснювалась поставка продукції, остання поступила до покупця в строк обумовлений сторонами, по що свідчить його відмітка і відсутність будь-яких претензій з його боку. Отже зобов'язання взяті на себе при підписанні контракту на поставку продукції № 04/01/16 від 04.01.2016 р. виконані постачальником своєчасно.

Між сторонами був складений акт звірки взаємних розрахунків за період: 29.07.2016 - 30.11.2016 між ТОВ КОЛОРПЛАСТ і ТОВ АйДжи-Групп за договором - контракт № 04/01/16. Згідно акту була встановлена заборгованість відповідача по сплаті за продукцію в розмірі 16 700,54 (шістнадцять тисяч сімсот) доларів США і 54 центи. Акт звірки підписаний обома сторонами контракту, що підтверджує наявність вказаної заборгованості та визнання наявності суми боргу відповідачем.

У п.7.2. контракту, сторони домовились, що всі правовідносини, які виникають із зазначеного контракту або пов'язані із ним, регламентуються цим контрактом і відповідними нормами діючого законодавства України, а також застосовуваним до таких правовідносин звичаям ділового обороту на засадах сумлінності, розумності і справедливості.

Згідно п.4.2. контракту, початок спливу 90-денного строку на сплату залишкових 50% вартості поставленої партії продукції - з моменту відвантаження продукції (02.08.2016 р.), таким чином строк відведений на сплату залишкових 50% вартості продукції закінчився 31.10.2016 року.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору керуючись положеннями пунктів 7.2, 7.3 контракту і статтями 5-8 Господарського процесуального кодексу України направив відповідачу - ТОВ АйДжи-Групп претензію за № 08/12 від 08.12.2016 р. щодо сплати грошової суми в розмірі 16 700,54 доларів США, в якості розрахунку за контрактом на поставку продукції № 04/01/16 від 04.01.2016 р. і сплату неустойки.

Претензію було направлено 08.12.2016 р. за допомогою поштового зв'язку ( Укрпоштою ) на адресу вказану в контракті в розділі Реквізити сторін . При відправці у поштовому відділенні було оформлено митну декларацію (форма СН 22) з описом вкладення і замовлено послугу повідомлення про вручення (форма СН 07) про що свідчить відмітка А.К. на конверті.

29.12.216 р. претензія повернулась відправнику (ТОВ КОЛОРПЛАСТ ) до України з відмітками на конверті з Озургети (ОСОБА_2) від 15.12.2016 р. і відміткою про повернення СН 15 від 17.12.2016 р. по причині не виявлення адресата . Також, претензія була направлена позивачем відповідачу за допомогою електронної пошти, проте відповідач на претензію не відреагував та суму боргу позивачу не сплатив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача заборгованість по оплаті продукції в розмірі 16700,54 (шістнадцять тисяч сімсот) доларів США і 54 центи правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за прострочення виконання зобов'язання на 30 календарних днів у розмірі 1 670,5 доларів США; пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожен день прострочення оплати продукції, що складає 1 436,20 доларів США, 3% річних від простроченої суми за період часу починаючи з 01 листопада 2016 року по 13 січня 2017 року, що складає 117,82 доларів США.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п.6.3. контракту, у випадку порушення покупцем строку розрахунку, зазначеного в п.4.2. даного контракту, покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції. У випадку прострочення оплати продукції більш ніж на 30 календарних днів, постачальник має право вимагати сплати покупцем штрафу в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції. Сплата пені і штрафу не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань за контрактом.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, враховує, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та період нарахування не може перевищувати 6 місяців, а у контракті сторони погодили нарахування пені у розмірі 0,1% від суми вартості несвоєчасно оплаченої продукції, при нарахуванні позивачем визначено 86 днів починаючи з 01.11.2016р., з якого мало місце прострочення, перевіривши нарахування позивачем суми пені суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума є меншою ніж сума за подвійною облікової ставкою НБУ, тому суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1436,20доларів США є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування штрафу та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АйДжи-Групп" (ОСОБА_2, Озургетський район, с. Шрома, ІНН 437063240, є платником ПДВ, р/р GЕ89ВG0000000855862800, ОСОБА_2, Тбілісі, ОСОБА_2, SWIFT СОDЕ: ВАGАGЕ22, банк-кореспондент: Сітібанк Ен.Ей., Нью-Йорк, США SWIFT СОDЕ: SITIUS33) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОРПЛАСТ" (62485, Україна, Харківська область, Харківський район, с. Мала Рогань, вул. Яблунева, 11, код ЄДРПОУ 37431136, ІНН 374311320232, свідоцтво платника ПДВ 200029004, р/р 26000052326728 USD, банк отримувача: ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, Україна SWIFT СОDЕ: PBANUA2X банк-кореспондент: ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_4 Метротех Центр, 7-й поверх, Бруклін, Нью-Йорк, 11245, США SWIFT СОDЕ: СНАSUS33 рахунок банку отримувача в банку-кореспонденті: НОМЕР_1) заборгованість по оплаті продукції в розмірі 16700,54 (шістнадцять тисяч сімсот) доларів США і 54 центи, штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за прострочення виконання зобов'язання на 30 календарних днів, що складає 1 670 (одна тисяча шістсот сімдесят) доларів США і 5 центів; пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції за кожен день прострочення оплати продукції, що складає 1 436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) доларів США і 20 центів, 3% річних від простроченої суми за період часу починаючи з 01 листопада 2016 року по 13 січня 2017 року, що складає 117 (сто сімнадцять) доларів США і 82 центи та судовий збір у розмірі 8138,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_5