Постанова

від 09.10.2017 по справі 912/1712/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017 року Справа № 912/1712/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 11.09.2016 року;

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №3 від 21.09.2017 року;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 року у справі №912/1712/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ", с. Куколівка, Олександрійський район, Кіровоградська область

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" (надалі - ТОВ "Степ") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, якою просило суд визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні №32-11-0.63-2452/2-17 від 03.03.2017 року про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007 року, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та ТОВ "Степ" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею - 12,46 га, в тому числі рілля - 12,46 га, кадастровий номер 3520384400:02:000:9021, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 року за №1.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 року у справі №912/1712/17 (суддя Вавренюк Л.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, зокрема, положень Цивільного, Господарського, Земельного кодексів України, Закону України Про оренду землі , просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції невірно оцінив юридичне значення та суть рішення, яке викладене у листі-повідомленні №32-11-0.63-2452/2-17 від 03.03.2017, зазначивши про те, що по своїй суті це є лише заперечення, а не акт нормативного характеру (акт індивідуальної дії), і відтак, як слідує з помилкового правового висновку, який покладено в основу рішення, дане заперечення не підлягає оскарженню, оскільки орендодавець наділений правом заперечувати у поновленні договору оренди землі і як наслідок права позивача не є порушеними, так як судовому оскарженню підлягають виключно накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, залишивши поза увагою той факт, що оскаржуване рішення, викладене у листі-повідомленні, породжує для позивача негативні правові наслідки (припинення договору оренди землі).

Апелянт вказує, що в листі-повідомленні №32-11-0.63-2452/2-17 від 03.03.2017 зазначається про заперечення в поновленні договору, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки зазначені в листі документи від позивача не вимагались, обов'язковість подання таких документів не визначена нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", матеріали справи не містять доказів неналежного виконання позивачем договору оренди землі від 26.02.2007 року.

Відповідач на виклик суду не з'явився, звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано зайнятістю його представника в іншому судовому процесі, яке задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, відповідач не обмежений колом представників при розгляді даної справи; по-друге, в клопотанні не зазначено про необхідність надання додаткових пояснень або доказів; відзив на апеляційну скаргу на вимогу апеляційного господарського суду відповідач мав можливості надіслати на адресу суду поштою.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підтягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та ТОВ "Степ" (орендар) укладений договір оренди від 26.02.2007 року (надалі - договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради загальною площею 12,46 га, в тому числі - 12,46 га ріллі, кадастровий номер 3520384400:02:000:9021, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 року за №1, строком на 10 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 11-15).

Умовами договору сторони встановили, що після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 договору).

11.10.2016 року позивач (орендар) звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого додано поряд з іншими документами проект додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах (а.с. 19-20).

22.11.2016 року ТОВ "Степ" повторно звернулось до Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах (а.с. 21).

29.12.2016 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі-повідомленні №У-20672/0-11406/0/6-16 запропонувало ТОВ "Степ" укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди на наступних умовах: продовжено договір оренди строком на 7 років; орендна плата складає на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 22-23).

ТОВ "Степ" у листі-повідомленні від 31.01.2017 року повідомило про погодження на запропоновані умови, надало для підписання відповідний проект додаткової угоди з відповідними змінами (а.с. 24-25).

06.03.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило ТОВ "Степ" лист-повідомлення від 03.03.2017 року за № 32-11-0.63-2452/2-17 про заперечення в поновленні договору, додавши до такого листа акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення земельної ділянки (а.с. 63-64).

Вказуючи на незаконність рішення Держгеркадастру у Кіровоградській області про відмову у поновленні договору, що викладена у листі-повідомленні від 03.03.2017 року №32-11-0.63-2452/2-17, позивач звернувся до суду у даній справі з даним позовом та просить визнати таке рішення недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Держгеокадастру України №20 від 03.03.2015 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Земельна ділянка, яка є предметом договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції за наведеними вище нормами законодавства, орендодавцем землі, що отримана ТОВ "Степ" в оренду за договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11).

Посилаючись на необґрунтовану відмову Держгеокадастру у поновленні договору, вчасне звернення ТОВ "Степ", як орендаря за договором із листами-повідомленнями про поновлення договору згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також продовження ним користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, позивач вважає лист-повідомлення від 03.03.2017 року за №32-11-0.63-2452/2-17 таким, що не відповідає ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), оскільки відповідно до змісту ст. 33 Закону, подання інших документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі окрім проекту додаткової угоди не вимагається.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання незаконним рішення про заперечення у поновленні договору в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка викладена відповідачем у листі-повідомленні від 03.03.2017 року за №32-11-0.63-2452/2-17, яке, на думку позивача, прийнято без дотримання норм чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту листа від 03.03.2017 року за №32-11-0.63-2452/2-17, відповідач, посилаючись, зокрема, на ч. 6 ст. 33 Закону повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007 року, зареєстрованого в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" 28 лютого 2007 року за № 1, а також просив підписати позивача направлений акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 63).

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у ч.ч. 1-5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Отже, за положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" законодавчою підставою для припинення переважного права на укладення договору оренди землі є недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору. Виходячи з положення части 1, 2 наведеної норми, переважне право на укладення договору отримує орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, про що останній має повідомити орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, надавши при цьому проект додаткової угоди.

Як встановлено матеріалами справи та про що зазначено вище, ТОВ "Степ" дотримало вимог наведених норм та в установлений строк повідомило Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі (листи-повідомлення від 11.10.2016 року та від 22.11.2016 року).

В листі-повідомлені від 31.01.2017 року ТОВ "Степ" погодилось із пропозицією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, направленою за результатами розгляду звернень позивача, щодо запропонованих відповідачем істотних умов договору та повідомило про свою готовність укласти відповідну додатку угоду, примірник якої направили відповідачу.

Матеріалами справи підтверджується і не заперечується обома сторонами факт продовження користуватися ТОВ "Степ" (за відсутності заперечень відповідача), відповідною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та оплати орендної плати.

Разом з цим, 03.03.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило ТОВ "Степ" лист-повідомлення №32-11-0.63-2452/2-17 про заперечення в поновленні договору, додавши акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення земельної ділянки.

За змістом листа-повідомлення від 03.03.2017 року №32-11-0.63-2452/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, керуючись ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", повідомило позивача про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі у зв'язку з ненаданням необхідних документів, що підтверджують належне виконання умов договору.

Водночас нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено такої обов'язкової умови для поновлення терміну дії договору оренди землі, як подання орендарем документів, що підтверджують належне виконання умов договору оренди.

Відповідач має право витребувати інформацію, що підтверджує належне виконання орендарем умов договору оренди, як від самого орендаря, так і від інших органів. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази витребування таких документів, у тому числі від ТОВ "Степ". Разом з цим, в матеріалах справи наявна довідка Виконавчого комітету Куколівської мільської ріди від 03.04.2014 року №213 про відсутність у ТОВ "Степ" заборгованості зі сплати орендної плати за землю. Отже, матеріалами справи не підтверджено обставини неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди від 26.02.2007 року.

Ст. 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. «г» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Виходячи зі змісту Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 року №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 року за №177/26622, юридичною формою рішень такого органу є накази. Положенням не передбачено прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в області нормативних актів. Юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази, які відповідно до підп. 12 п. 11 названого Положення, підписує начальник Головного управління.

Оспорюваний позивачем лист-повідомлення, яким відповідач повідомляє про прийняте ним рішення, безпосередньо рішенням такого органу не являються, але можє бути оскаржений в господарському суді шляхом визнання їх недійсними, що знайшло своє відображення в постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2016 року у справі №908/5048/15, в якій вказується про правомірність висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру, викладеного у листі - повідомленні.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. При цьому, спосіб оскарження чітко в діючому законодавстві не визначений.

В той же час, суд не повинен формально підходити до вирішення спору, при прийнятті рішення мають бути встановлені дійсні обставини справи, а рішення має не лише по формі, а й по суті, бути законним.

При цьому правильність і точність юридичного формулювання не може завадити суду розглянути спір та реалізувати право позивача ( передбачене ст. ст. 55, 124 Конституцією України та п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року №475/97-ВР ) на судовий розгляд.

Окрім того, неврахування судом права орендаря, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди землі, на поновлення договору, може свідчити про ігнорування судом практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В даному випадку позивач, як орендар, який належно виконував обов'язки за договором, скористався своїм правом на автоматичне поновлення договору, звернувшись до відповідача у встановленому законом порядку з відповідним клопотанням, однак відповідач безпідставно відмовив в оформленні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, оскільки наведені в листі-повідомленні №32-11-0.63-2452/2-17 від 03.03.2017 року підстави заперечення суперечать вимогам ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" тому, що зазначені в ньому документи від позивача не вимагались, обов'язковість подання таких документів не передбачена приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", матеріали справи не містять доказів неналежного виконання позивачем договору оренди землі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, внаслідок чого оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 року у справі №912/1712/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні №32-11-0.63-2452/2-17 від 03.03.2017 року про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007 року, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та ТОВ "Степ" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею - 12,46 га, в тому числі рілля - 12,46 га, кадастровий номер 3520384400:02:000:9021, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 року за №1.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" 1 600 грн.

судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, 1760 грн. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області у відповідності до ст. 116, ст. 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текст постанови складено 13.10.2017 року).