Постанова

від 29.11.2018 по справі 912/1712/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 912/1712/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

представники сторін у судове засідання не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (судді: Орєшкіна Е. В. (головуючий), Кузнецова І. Л., Подобєд І. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

про визнання недійсним рішення.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" (далі - ТОВ "Степ") звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним рішення відповідача, викладеного у листі-повідомленні від 03.03.2017 № 32-11-0.63-2452/2-17 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26.02.2007 (далі - договір оренди), укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією (далі - Олександрійська РДА) і ТОВ "Степ" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею - 12,46 га, в тому числі рілля - 12,46 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстрованого в Олександрійському районному відділі Кіровоградської районної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 № 1.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з метою реалізації свого права на поновлення договору оренди позивач звернувся до відповідача з листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі, додавши проекти додаткової угоди до договору, однак відповідач у листі-повідомленні від 03.03.2017 № 32-11-0.63-2452/2-17 заперечив щодо поновлення договору оренди, посилаючися на ненадання необхідних документів та відсутність підтвердження належного виконання умов договору, хоча стаття 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає такої підстави для заперечення, а факт належного виконання договору презюмується.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 (суддя Вавренюк Л. С.) у задоволенні позову відмовлено повністю з тих мотивів, що орендодавець у строк визначений частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" листом від 03.03.2017 заперечив у поновленні договору оренди землі.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 рішення скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

5. Постанову аргументовано тим, що орендар, який належно виконував обов'язки за договором, скористався своїм правом на автоматичне поновлення договору, звернувшись до відповідача у встановленому законом порядку з відповідним клопотанням, однак відповідач безпідставно відмовив в оформленні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, оскільки наведені в листі-повідомленні від 03.03.2017 підстави заперечення суперечать вимогам частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" тому, що зазначені в ньому документи від позивача не вимагались, обов'язковість подання таких документів не передбачена приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі", матеріали справи не містять доказів неналежного виконання позивачем договору оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі", наголошує, що оскаржуваний позивачем лист, яким відповідач відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомляє про заперечення у поновлені договору оренди землі у визначений цією нормою строк, не є у розумінні частини 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відмовою в укладені додаткової угоди, оскільки право на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, після закінчення його строку, виникає виключно за умови відсутності заперечень орендодавця.

Узагальнені доводи інших учасників справи

8. Відзиву на касаційну скаргу від позивача до суду не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 26.02.2007 між Олександрійською РДА (орендодавець) та ТОВ "Степ" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове (на 10 років) платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею - 12,46 га, в тому числі рілля - 12,46 га, кадастровий номер НОМЕР_1, зареєстрований в Олександрійському районному відділі Кіровоградської районної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2007 за № 1.

10. Умовами договору сторони встановили, що після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору оренди).

11. 11.10.2016 позивач (орендар) звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, до якого додав проект додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

12. 22.11.2016 позивач повторно звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, додавши до цього листа проект додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

13. 29.12.2016 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі-повідомленні № У-20672/0-11406/0/6-16 запропонувало ТОВ "Степ" укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди строком на 7 років з розміром орендної плати на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

14. За змістом листа-повідомлення від 31.01.2017 ТОВ "Степ" погодилося на запропоновані умови, надало для підписання відповідний проект додаткової угоди з відповідними змінами.

15. 28.02.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом-повідомленням № У-1031/0-2170/0/6-17 заперечило у поновленні ТОВ "Степ" договору оренди, додавши до цього листа акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання.

16. Після закінчення строку дії договору оренди 06.03.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило орендарю - ТОВ "Степ" лист-повідомлення від 03.03.2017 № 32-11-0.63-2452/2-17 про заперечення в поновленні договору, додавши до цього листа акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання.

Позиція Верховного Суду

17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

18. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

19. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

20. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

21. Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 цієї норми.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендодавець до закінчення дії договору оренди не погодився укласти з орендарем додаткову угоду до договору, що містить інші істотні умови, ніж договір оренди, відповідно до частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося.

23. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

24. Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

25. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендодавець у визначений частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" строк повідомив орендаря про заперечення у поновленні договору оренди (лист від 03.03.2017).

27. Конструкція частини 6 статті 33 зазначеного Закону обумовлює відсутність факту письмового повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, тобто вирішальне значення для поновлення договору на той саме строк і на тих самих умовах має сам лише факт заперечення орендодавця у поновленні договору, без будь якого його обґрунтування.

28. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки орендодавець протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", заперечив у поновленні позивачу договору оренди, відповідно право на укладення додаткової угоди у позивача не виникло, а отже не може бути порушено.

30. Лист-повідомлення від 03.03.2017 не може бути розцінений судом як відмова орендодавця від укладення додаткової угоди до договору, можливість оскарження якої до суду передбачена частиною 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за своїм змістом цей лист є запереченням орендодавця у поновленні договору оренди у порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

31. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

В свою чергу, надаючи правову кваліфікацію доказам, поданих сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

34. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, колегія суддів вбачає правові підстави для задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваної постанови і залишення в силі рішення місцевого суду.

Щодо судових витрат

35. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 912/1712/17 скасувати.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 у справі № 912/1712/17 залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков