Постанова

від 09.10.2017 по справі 909/464/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа № 909/464/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЛУКОР" (надалі ПрАТ "ЛУКОР") за №26/1-21 від 27.07.2017р. (вх. № 01-05/3862/17 від 10.08.2017р.)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2017р.

у справі № 909/464/17

за позовом : Першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради

до відповідача: ПрАТ "ЛУКОР"

про стягнення збитків в сумі 166759,17 грн.,

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_2 (посвідчення № 020325 від 06.09.2013р.);

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 404/02-15/01 від 15.06.2017р.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2017р.у справі №909/464/17 (суддя Фанда О.М.) позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Лукор" на користь Калуської міської 166759,17 грн. збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Стягнуто з ПрАТ "Лукор" на користь прокуратури Івано-Франківської області 2501,38 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи доведено склад цивільного правопорушення у діях відповідача, що є підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, розмір яких за період з 11.07.2014р. по 31.08.2016р. складає 166759,17 грн. з урахуванням сплаченого відповідачем земельного податку за вказаний період в розмірі 78630,11 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що листом №220 від 29.04.2014р. повідомив позивачу про те, що термін дії договору закінчується і Товариство не має наміру продовжувати його дію у зв'язку з прийняттям загальними зборами акціонерів рішення від 17.01.2014р. про ліквідацію Товариства. Зазначає, що в період з 25.12.2014р. по 17.12.2015р. між сторонами існував спір щодо визнання протиправним та скасування рішення Калуської міської ради № 2577 від 14.07.2014р. "Про нормативну грошову оцінку земель міста Калуш", а тому до вирішення адміністративного спору не було можливості вирішити питання стосовно договору оренди. Звертає увагу на те, що з моменту отримання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду вчиняв усі дії, передбачені вимогами законодавства, для належного оформлення із позивачем договірних відносин щодо користування земельною ділянкою. Стверджує, що позивач не довів у встановленому законом порядку наявності в діях Товариства повного складу цивільного правопорушення, що виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків. Просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2017р.у справі №909/464/17, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає законним та обгрунтованим рішення суду першої інстанції. Вказує, що факт протиправної поведінки відповідача підтверджується його свідомим униканням від укладення додаткової угоди про поновлення договору та проведення державної реєстрації права оренди. В період з 11.07.2014р. по 30.08.2016р. відповідач використовував спірну земельну ділянку без необхідних правовстановлюючих документів, що є порушенням чинного законодавства та підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків. Просить залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2017р.у справі №909/464/17, апеляційну скаргу ПрАТ "Лукор" - без задоволення.

Прокурор не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 14.09.2017р. ознайомлений з датою, часом і місцем розгляду апеляційної скарги.

Суд не визнавав обов'язковою явку учасників судового процесу в судове засідання. Отже, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності відповідача.

Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників судового процесу, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2017р.у справі № 909/464/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2008р. між Калуською міською радою (орендодавець) та ЗАТ "Лукор" (орендар), правонаступником якого є ПрАТ "Лукор", укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець відповідно до рішення Калуської міської ради № 659 від 09.07.2008р. надає в оренду земельну ділянку в строкове платне користування для обслуговування виробничої бази (корпус 471), яка знаходиться в м.Калуші на вул. Промисловій (а.с. 19-20).

В оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,9457 га (п. 2 договору).

Відповідно до п. 8 договір укладено до 09.07.2013р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 9-13 договору врегульовано орендну плату.

Права, обов'язки та відповідальність сторін передбачено в пунктах 24-27, 35-36 договору.

Договір оренди землі від 28.07.2008р. підписаний його сторонами.

21.09.2013р. Калуська міська рада та ПрАТ Лукор підписали додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої виклали, зокрема п. 1 договору в наступній редакції: орендодавець відповідно до рішення Калуської міської ради № 2146 від 11.09.2013р. поновлює термін оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2610400000:02:001:0062) для обслуговування виробничої бази (корпус 471), яка знаходиться в м.Калуші на вул. Промисловій (а.с.21).

Згідно пункту 8 додаткової угоди договір поновлено з 10.07.2013р. до 10.07.2014р.

В подальшому, Калуська міська рада листами №303/02-09/38, № 532/02-09/38 від 24.09.2014р., № 166/02-09/38 від 17.03.2015р. та № 620/02-15/38 зверталася до відповідача щодо необхідності продовження терміну дії договору та направляла проекти додаткових угод для підписання (а.с.24-25, 28-30).

В листах за №220 від 29.04.2014р. та № 66 від 14.04.2015р., відповідач повідомляв позивача про те, що не має наміру продовжувати дію договору та повертав проекти додаткових угод без підписання (а.с. 23, 85).

Тільки 22.08.2016р. відповідач звернувся до позивача з заявою про прийняття рішення про затвердження технічної документації та надання в оренду земельної ділянки площею 0,9457 га для обслуговування виробничої бази (корпус 471) в м. Калуші на вул. Промисловій, 9 (а.с.46).

Рішенням Калуської міської ради №488 від 31.08.2016р. ПрАТ "Лукор" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вулиці Промислова, 9, для обслуговування виробничої бази (корпус 471), площею 0,9457 га. Надано в оренду терміном на 5 років ПрАТ "Лукор" земельну ділянку загальною площею 0,9457 га для обслуговування виробничої бази (корпус 471), яка знаходиться в м. Калуші по вул. Промисловій, 9 кадастровий номер 2610400000:02:001:0062 (а.с.47).

6 вересня 2016р. між сторонами у справі укладено договір оренди землі щодо вказаної земельної ділянки (а.с.48-49).

Листом № 854/02-15/38 від 25.10.2016р. позивач повідомив відповідачу про те, що 31.10.2016р. відбудеться засідання комісії з відшкодування Калуській міській раді збитків, завданих користуванням земельними ділянками без правовстановлюючих документів, зокрема земельною ділянкою площею 0,9457 га на вул. Промисловій (а.с.40).

За результатами роботи комісії складено акт № 10 від 31.10.2016р., в якому зазначено, що в період з 11.07.2014р. по 30.08.2016р. ПрАТ Лукор нанесло збитки територіальній громаді м. Калуша внаслідок використання землі без правовстановлюючих документів. За вказаний період Товариство повинно було сплатити за земельну ділянку площею 0,9457 га - 245389,28 грн. Згідно інформації, наданої фінансовим Управлінням міської ради та інформації Калуської ОСОБА_4 в Івано-Франківській області ПрАТ Лукор сплачено 78630,11 грн. (земельний податок). Отже, сума неодержаних коштів територіальною громадою м.Калуша становить 166759,17 грн. (а.с.41).

Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради № 264 від 20.12.2016р. затверджено акт про визначення та відшкодування ПрАТ Лукор збитків, завданих користуванням земельною ділянкою площею 0,9457 га без правовстановлюючих документів (а.с.42-43).

Позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення за № 11/02-15/38 від 04.01.2017р. про добровільне відшкодування збитків завданих використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки по вул. Промисловій, 9 в м. Калуші, площею 0,9457 га (кадастровий номер 2610400000:02:001:0062) для обслуговування виробничої бази (корпус 471) (а.с.44).

Відповідач не здійснив сплати заподіяних збитків у добровільному порядку.

Підставою звернення Першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Калуської міської ради до місцевого господарського суду з даним позовом слугував факт використання ПрАТ "Лукор" земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Калуш збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки у розмірі 166759,17 грн.

При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.

У відповідності до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В статті 12 Земельного кодексу України вказано, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За змістом статей 122, 124 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до положень статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом "д" статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 3 статті 157 Земельного кодексу України).

Предметом даного спору є стягнення з відповідача збитків в сумі 166759,17 грн. заподіяних територіальній громаді м. Калуша у зв'язку з використанням земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

В ході розгляду апеляційної скарги суд встановив, що строк дії укладеного між сторонами договору оренди землі від 28.07.2008р. (з урахуванням додаткової угоди від 21.09.2013р.) закінчився 10.07.2014р.

Як зазначалось вище, рішенням Калуської міської ради №488 від 31.08.2016р. надано в оренду терміном на 5 років ПрАТ "Лукор" земельну ділянку загальною площею 0,9457 га для обслуговування виробничої бази (корпус 471), яка знаходиться в м. Калуші по вул.Промисловій, 9 кадастровий номер 2610400000:02:001:0062.

З огляду на наведені обставини колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з 11.07.2014р. по 31.08.2016р. відповідач використовував земельну ділянку площею 0,9457 га кадастровий номер 2610400000:02:001:0062, яка заходиться в м.Калуші по вул. Промисловій, без правовстановлюючих документів, які надають право користування землею, що є порушенням вимог ст. 125, 126 Земельного Кодексу України.

Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушене.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993р., власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (п. 2 Порядку).

Згідно акту комісії Калуської міської ради № 10 від 31.10.2016р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради № 264 від 20.12.2016р ПрАТ Лукор нанесло збитки територіальній громаді м. Калуша внаслідок використання земельної ділянки площею 0,9457 га на вул. Промисловій без правовстановлюючих документів в розмірі 166759,17 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що саме на відповідача покладено обов'язок оформити права на землю, зокрема, вчинити дії з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою. Невиконання цього обов'язку свідчить про наявність складу правопорушення в діях відповідача, що зумовлює його відповідальність у вигляді відшкодування шкоди (збитків), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано та підставно задоволив позовні вимоги прокурора та стягнув з відповідача 166759,17 грн. збитків, завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника про те, що в спірний період він був позбавлений можливості продовжити дію договору оренди у зв'язку з прийняттям 17.01.2014р. рішення про ліквідацію Товариства, оскільки вказана обставина не є підставою звільнення відповідача від виконання вимог законодавства щодо оформлення права користування земельною ділянкою.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, зазначених в оскаржуваному судовому рішенні.

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2017р.у справі № 909/464/17, апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА_1