Постанова

від 09.10.2017 по справі 910/2059/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа№ 910/2059/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Глотова С.О. довіреність № 27/11-93д від 20.04.17

від відповідача: Гребенюкова Ю.С. довіреність № 220/470/д від 26.12.16

від третьої особи: не з`явився

вільний слухач: Хоменко Ю.П. паспорт НОМЕР_1 від 03.03.2009

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року

у справі № 910/2059/17 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Міністерства оборони України

до Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш"

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - в/ч НОМЕР_2 Міністерства Оборони України

про стягнення 2 499 984, 36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 2 499 984, 36 грн. суми основного боргу за неналежне виконання умов договору (а.с. 6-9).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/2059/17 в задоволенні позову відмовлено (а.с. 81-88).

16 червня 2017 року Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/2059/17 (а.с.98-101).

06 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/2059/17 (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Зеленін В.О.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі №910/2059/17 повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України (а.с.95-97).

20 липня 2017 року Міністерство оборони України повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/2059/17 (а.с. 116-119).

31 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі №910/2059/17 повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України (а.с.113-115).

14 вересня 2017 року Міністерство оборони України втретє звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/2059/17, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) від 20 вересня 2017 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/2059/17 передано головуючому судді Чорногуз М.Г.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 20 вересня 2017 року у справі № 910/2059/17 для розгляду апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/2059/17 визначено колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Мальченко А.О.

21 вересня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/2059/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Агрикова О.В., Мальченко А.О., справу призначено до розгляду на 10 жовтня 2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09 жовтня 2017 року у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Агрикової О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), для розгляду справи № 910/2059/17, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Мальченко А.О., Жук Г.А.

10 жовтня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/2059/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Мальченко А.О., Жук Г.А.

У судовому засіданні 10 жовтня 2017 року представник Міністерства оборони України надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник ДП Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" в судовому засіданні 10 жовтня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник в/ч НОМЕР_2 Міністерства Оборони України у судове засідання 10 жовтня 2017 року не з`явився, про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про причини повернення поштового відправлення "в/ч 0829 не існує" (а.с. 151).

У абзаці 3 п. 3.9.1 постанови пленуму вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначено, що: "в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом."

Враховуючи викладене та ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представника третьої особи не перешкоджає повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника третьої особи.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

16 травня 2008 року між Міністерством оборони України (далі - позивач), як комітентом та Дочірнім підприємством державної компанії "Укрспецекспорт" - державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (далі - відповідач), як комісіонером укладено Договір комісії про відчуження та реалізацію військового майна на зовнішньому ринку №270/7/36-08 Р (далі - Договір) (а.с. 13-16).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач доручив відповідачу, а останній взяв на себе зобов`язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому договору та вчинити від свого імені в інтересах позивача контракт з покупцем для реалізації на зовнішньому ринку на умовах CIF морський порт Момбаса, виробів згідно зі Специфікацією Спецвиробів, які передаються позивачем відповідачу для реалізації.

Пунктом 5.6 Договору сторони передбачили, що кошти, які отримані відповідачем за реалізовані покупцю Спецвироби, за виключенням комісійної плати та документально підтверджених витрат, понесених відповідачем при організації реалізації покупцю Спецвиробів протягом п`яти днів з дати зарахування коштів на рахунок відповідача перераховуються у гривнях на реєстраційний рахунок позивача у Державному казначействі України. У випадках, коли від покупця на рахунок відповідача надходить попередня оплата за майно, то кошти позивачу перераховуються відповідачем протягом п`яти робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі майна від відповідача до покупця.

Позивач звернувся до відповідача з Претензією від 25.03.2016 р. №296/1/1337 у якій вимагав сплатити недоотриману державою суму коштів за відчужене майно (264523,52 грн.), а також вартість переданого та нереалізованого і неповернутого майна у сумі 2499984,36 грн. (а.с.19-20).

Відповідач відмовив у задоволенні вказаної претензії з огляду на відсутність для цього підстав з посиланням на сплив позовної давності в частині неповернення непроданого майна у кількості 6009 одиниць (а.с. 21-22).

Враховуючи неповернення відповідачем позивачу спецвиробів у кількості 6009 одиниць, позивач звернувся з даним позовом та просив стягнути з відповідача 2499984,36 грн., як суму боргу за неналежне виконання умов договору.

Надаючи оцінку вказаним обставин слід зазначити наступне.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК України).

Для проведення поставки спецвиробів покупцю комітент зобов`язується передати комісіонеру зазначені у специфікації спецвироби на умовах EXW військова частина НОМЕР_2 (м. Лозова Харківської області), відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" у редакції 2000 року з оформленням Актів прийому-передачі спецвиробів від комітента до комісіонера (п. 3.1 Договору).

23 червня 2008 року відповідно до Акту прийому-передачі спецвиробів від комітента до комісіонера, позивач передав, а відповідач прийняв 125 мм постріли до Д-81 інд. ВОФ 36 у кількості 15 000 штук за Договором комісії №270/7/36-08Р-3/76 від 16.05.2008 р. (а.с. 26).

До здійснення комітентом передачі за визначеними у п. 3.1 умовами підписання повноважними представниками комітента і комісіонера Акта прийому-передачі всі ризики збитків та/або ушкоджень, яких можуть зазнавати спецвироби зберігаються за комітентом. З моменту підписання Акту прийому-передачі всі вищезазначені ризики покладаються на комісіонера (п. 3.3 Договру).

Викладене свідчить про те, що згідно з Актом від 23.06.2008 р. відповідачем отримано від позивача спецвиробів у загальній кількості 15000 шт. за Договором комісії №270/7/36-08Р-3/76 від 16.05.2008 р. і з моменту підписання цього акту до відповідача перейшли всі ризики щодо спецвиробів.

Поряд з цим, Акт прийому-передачі боєприпасів на тимчасове зберігання від 23.06.2008 р. (а.с. 26/зворот), відповідно до якого відповідач передав на тимчасове зберігання в/ч А0829 Спецвироби складено відповідно до Договору зберігання №78 від 23.06.2008р., виконання зобов`язань за яким не відноситься до предмету дослідження у даній справі, а відповідно посилання відповідача на те, що вироби у кількості 6009 шт. йому не передавались та знаходяться у позивача є безпідставними.

Відповідно до Додатку №1 до Договору "Специфікація спецвиробів, які передаються комітентом комісіонеру для реалізації" залишкова вартість за 1 штуку спецвиробів складає 416,04 грн., загальна кількість спецвиробів 15000, загальна залишкова вартість 6240600,00 грн. (а.с. 16/зворот).

На виконання умов договору №270/7/36-08Р-3/76 від 16.05.2008 р. відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у загальній сумі 3391636,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3812 від 06.10.2008 р. на суму 3378738,76 грн. та №2362 від 30.10.2015 р. на суму 12897,24 грн. (а.с. 32, 34).

11 грудня 2009 року відповідно до складеного за участю відповідача Акту використання 122мм пострілів ВОФ36 при демонстрації вогневих можливостей танку Т-72Б було використано 31 постріл на загальну вартість 12897грн. 24 коп. (а.с. 27/зворот).

20 лютого 2013 року на підставі Акту прийому-передачі Спецвиробів від комісіонера до комітента відповідач передав позивачу Спецвироби 125 мм до Д-81 постріли інд. ВОФ 36 в кількості 172 шт. загальною вартістю 71558,88 грн. (а.с. 31).

Враховуючи викладене заборгованість відповідача перед позивачем складає 2764607,88 грн. (6240600,00-3391636,00-12897,24-71558,88).

Позивачем заявлено вимоги на суму 2499984,36 грн. (вартість неповернутих спецвиробів у кількості 6009 шт.), щодо іншої частини заборгованості, позовних вимог у даній справі не заявлено.

Відповідно до п. 11.1 Договору комісії, він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.10.2008 р.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Тобто з моменту припинення дії Договору комісії, підстави для утримання відповідачем майна позивача були відсутні, проте доказів повернення відповідачем позивачу спецвиробів у кількості 6009 одиниць за відповідним Актом матеріали справи не містять, що свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору.

13 липні 2017 року від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності, яку мотивовано тим, що кошти за договором були перераховані відповідачем 06.10.2008 р., отже прострочення зобов`язання та строк позовної давності починає відлік з 07.10.2008 р. та сплинув 07.10.2011 р., а той час як позов було заявлено 08.02.2017 р. (а.с. 37-38).

Щодо вказаних обставин слід зазначити наступне.

За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5. ст. 261 ЦК України).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 631 ЦК України та те, що строк дії договору встановлено до 31.10.2008 р., повернути спецвироби або сплатити за них кошти відповідач міг до закінчення строку дії договору, а тому трирічний строк позовної давності починає обчислюватись з 31.10.2008 р. та спливав 31.10.2011 р.

Надаючи оцінку обставинам щодо можливості переривання перебігу позовної давності щодо заявлених вимог колегія суддів зазначає наступне.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (ч. 1 ст. 264 ЦК України).

У п. 4.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" від 29.05.2013 р. №10 зазначено, що: "/…/переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу".

Враховуючи викладене, шляхом підписання Акту використання 122мм пострілів ВОФ36 при демонстрації вогневих можливостей танку Т-72Б від 11.12.2009 р. відбулось переривання перебігу строку позовної давності, з урахуванням якого цей строк сплинув 11.12.2012 р.

При цьому факт перерахування відповідачем на рахунок позивача грошових кошти за платіжним дорученням №2362 від 30.10.2015 р., а також складання Акту прийому-передачі Спецвиробів від комісіонера до комітента від 20.02.2013 р. подальшого перебігу строку позовної давності не переривають оскільки зазначені дії були вчинені після спливу строку позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Враховуючи викладене, а також подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 2499984,36 грн. за неналежне виконання умов договору, у зв`язку зі спливом позовної давності.

У абз. 6 п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК" зазначено, що: "не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з`ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи."

Враховуючи викладене, та те, що суд першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, хоча і з інших підстав ніж зазначено у даній постанові, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поряд з цим позивачем не обґрунтовано наявності підстав для скасування судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі №910/2059/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі №910/2059/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч. 1ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі №910/2059/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі №910/2059/17 залишити без змін.

3. Справу №910/2059/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

СуддіА.О. Мальченко

Г.А. Жук