Рішення

від 11.10.2017 по справі 193/344/17

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/344/17

Провадження №2/193/239/17

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

11 жовтня 2017 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Кащука Д. А.

при секретарі Ратушної В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ФОП "Квасов Олександр Петрович" про визнання правочину недійсним,-

У С Т А Н О В И В :

30 березня 2017 року позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати недійсною додаткову угоду від 01.05.2014 року до договору № 66 від 25.12.2009 року оренди земельної ділянки площею 6,7195 га., що належить їй на праві власності, яка розташована на території Вакулівської сільської ради, укладений між ФОП ОСОБА_3 П. та ОСОБА_2 та повернути їй земельну ділянку.

В обґрунтування уточненого позову вказує, що вона є власником земельної ділянки площею 6,7195 га., розташованої на території Вакулівської (Жовтневої) сільської ради Софіївського району, кадастровий номер земельної ділянки № 1225283300:02:003:0009

25 грудня 2009 року вона уклала договір оренди земельної ділянки № 66 з ФОП Квасов Олександром Петровичем , строком на 5 років, тобто дія договору закінчувалась 25.12.2014 року.

Зазначає, що відповідно до п. 8 Договору після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк і повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавцю про намір продовжити його дію.

Стверджує, що відповідач із заявою про намір продовжити договір на новий строк до позивача не звертався.

Звертає увагу суду на те, що позивач, вважаючи що термін дії договору оренди закінчився, звернулась до відповідача з проханням повернути їй земельну ділянку і тоді ж дізналась що існує Додаткова угода від 01.05.2014 року до договору № 66 оренди земельної ділянки, якою термін дії договору продовжено до 01.05.2024 року. Зазначає, що додаткову угоду позивач не підписувала, у зв'язку із чим вона звернулась до поліції із заявою про порушення кримінального провадження щодо підробки документів з боку ФОП Квасов Олександр Петрович , але їй було відмовлено у порушенні кримінального провадження на тій підставі, що експертизу автентичності підпису неможливо провести не маючи оригіналу договору.

Вважає, що договір оренди належної їй земельної ділянки укладений з суттєвими порушеннями чинного законодавства, а тому необхідно його визнати недійсним.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує, вважає, що він є необґрунтованим, адже позивач отримує орендну плату за додатковою угодою.

Вислухавши представника позивача, беручи до уваги заяву представника відповідача, та його висловлену позицію у попередньому судовому засіданні, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову повністю, виходячи із наступного.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,7195 га., що розташована на території Вакулівської (Жовтневої) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП №075532, виданого 08.02.2005 року, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6).

25 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та ФОП Квасовим Олександром Петровичем укладено договір оренди земельної ділянки № 66 строком на 5 років. П. 8 договору передбачає, що договір дійсний з 25.12.2009 по 25.12.2014 р.р.. Договір підписаний сторонами.

1 травня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 66 від 25.12.2009 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до п. 9 договору щодо збільшення розміру орендної плати, п. 8 договору щодо збільшення строку дії договору з 5 років до 10 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, а також першочергове право викупу земельної ділянки впродовж дії цього договору та по його закінченню. Орендар повинен не пізніше 30 днів по закінченню строку дії договору повідомити письмово орендодавцю про намір продовжити його дію. Договір дійсний до 01.05.2024 року. Також внесено зміни до п. 40 договору абз. 3,4.

Крім того згідно п. 5 додаткової угоди вказано про набрання чинності додаткової угоди з дати її державної реєстрації та є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки № 66 від 25.12.2009 року. Додатковий договір підписаний сторонами (а.с.5).

Додаткова угода зареєстрована 30 травня 2014 року про що вчинено запис за №13453881, що підтверджено витягом під індексним № 22397115 від 30.05.2014 року (а.с.3).

Позивач стверджує, що вона додаткову угоду до договору не підписувала, у зв'язку з чим вона звернулась до поліції з заявою про порушення кримінального провадження у відношенні ФОП ОСОБА_3 П. щодо підробки ним документів. Однак відповідно до листа Софіївського відділу поліції за №47.4-331 від 20.04.2017 вбачається, що поліція не змогла провести судово-почеркознавчу експертизу для встановлення факту підробки підписів, адже нею не було надано оригіналу додаткової угоди. (а.с. 13). Також відповідно до листа поліції від 12.07.2017 року повідомлено, що у ОСОБА_3 вилучено ряд оригіналів додаткових угод, серед яких відсутня додаткова угода укладена між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2, також відсутній оригінал вказаної додаткової угоди у матеріалах кримінального провадження №12014040580000723 від 09.10.2014 за ч.1 ст.358 КК України за фактами підробки невстановленою особою додаткових угод про оренду земельних ділянок між 21 володільцем земельних ділянок та ФОП "Квасов" (а.с. 53).

Статтями 14 , 20 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст.16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України . Крім того, вказані норми кореспондуються із ч. 3ст. 203 ЦК України , що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом статей 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5-6ст. 203 цього Кодексу .

Згідно ч. 1ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст.ст. 10 , 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того слід зазначити, що суд також вживав всіх заходів для отримання оригіналу оспорюваної додаткової угоди, однак ні позивачем, ні відповідачем, ні Софіївською районною державною адміністрацією не було надано на розгляд суду вказаного оригіналу додаткової угоди, який необхідний для проведення судово-почеркознавчої експертизи, у зв'язку з чим неможливо провести експертизу з копії додаткових угод, для підтвердження тверджень позивача щодо наявності обставини того, що вона його не підписувала, тобто обставини відсутності її волевиявлення на підписання додаткової угоди.

Судом у процесі розгляду справи було витребувано оригінал додаткової угоди у Софіївській районній державній адміністрації, на що було повідомлено суд про відсутність такої реєстраційної справи.

Оскільки обов'язок доказування покладений на сторони, позивач належними та допустимими доказами не довів ті обставини, на які посилався у позовній заяві, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.203, 207, 215, 627 ЦК України, ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ФОП "Квасов Олександр Петрович" про визнання правочину недійсним, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д. А. Кащук