Ухвала

від 09.10.2017 по справі 810/1286/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1286/17 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Чаку Є.В., Шелест С.Б., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУРМАШГЕОЛОГІЯ" до Головного управління ДФС у Київській області, Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУРМАШГЕОЛОГІЯ" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про:

- скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 24.02.2016 № 0002071201;

- зобов'язання Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області визнати своєчасно поданими декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року, січень 2017 року та Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2017 року з додатками;

- зобов'язати Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підписати Договір про визнання електронних документів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

В своїй апеляційній скарзі Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "УКРБУРМАШГЕОЛОГІЯ" та Білоцерківською ОДПІ 28.09.2012 року укладено Договір про визнання електронних документів (далі - Договір).

Відповідно до п. 7 Договору позивач зазначив своє місцезнаходження за адресою: вул. Фастівська, 23, корпус Будівля " 1П" м. Біла Церква, Київська область, 09100.

У подальшому Договір неодноразового переукладався, 29.12.2016 року він був розірваний автоматично на рівні ДФС України.

Позивачем 05.01.2017 та 13.01.2017 до Білоцерківської ОДПІ направлялися для підписання нові договори про визнання електронних документів.

Як слідує з матеріалів справи, дані договори, зважаючи на зазначення в них адреси підприємства, що не відповідає, на думку податкового органу, його фактичному місцезнаходженню (службовий лист від 04.01.2017 № 18/7/10-02-21-04), в силу положень розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 були відхилені на рівні ДФС України.

ТОВ "УКРБУРМАШГЕОЛОГІЯ" 20.01.2017 відповідно до ст. 49 ПК України подано безпосередньо до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року з додатками, що підтверджується відбитком штампу на копії даної декларації.

Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листом від 24.01.2017 № 619/10/10-02-08-02 повідомила ТОВ "УКРБУРМАШГЕОЛОГІЯ", що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2016 року вважається неприйнятою в зв'язку з тим, що заповнена всупереч правилам, визначеним ст. 48 ПК України, а саме: в податковій декларації встановлено невідповідність обов'язкових реквізитів.

Позивачем 10.02.2017 надіслано поштою до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року з додатками та Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2017 року.

Листом від 17.02.2017 № 1639/10/10-02-08 податковий орган повідомив позивача, що податкова звітність вважається неприйнятою, оскільки заповнена з порушенням ст. 48 ПК України.

ГУ ДФС у Київській області 09.02.2017 проведено перевірку позивача щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2016 року.

За результатами означеної перевірки податковим органом було складено акт від 09.02.2017 № 66/12-01/35216856.

На підставі акту перевірки від 09.02.2017 ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2017 № 0002071201.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з приписами пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За визначенням, наведеним у пункті 48.2 статті 48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків

Згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначено статтею 49 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що платники податків вправі самостійно обирати один із зазначених способів подачі податкової декларації лише у тому випадку, якщо інше не передбачено нормами Податкового кодексу України.

Водночас, суд звертає увагу, що з 1 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість та передбачено подання податкової звітності з податку на додану вартість в електронній формі.

Тобто, з 1 січня 2015 року положеннями абзацу другого пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України встановлено імперативний припис, відповідно до якого податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Виключення з цього правила міститься в абзаці третьому цього пункту. Так, у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Як вже зазначалося, договір про визнання електронних документів автоматично розірваний на рівні ДФС України 29.12.2016, а новий договір про визнання електронних документів не був укладений, у зв'язку з чим, позивачем 20.01.2017 та 10.02.2017 правомірно було подано податкову звітність за грудень 2016 та січень 2017 до податкового органу в паперовому вигляді на підставі підпунктів "а" і "б" пункту 49.3 ст. 49 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначає, що при подачі позивачем податкової звітності місцезнаходження (місце проживання) платника податків не відповідало відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Суд критично оцінює дані пояснення, оскільки відповідно до службового листа від 04.01.2017 № 2/10-02-08-02 зазначено, що на момент виходу за адресою реєстрації ТОВ "УКРБУРМАШГЕОЛОГІЯ" його службових осіб не встановлено, тобто податковий орган не встановлював місце знаходження юридичної особи.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.07.2016 № 3, укладеного між ТОВ "МЕГАБУД БЦ" (Орендодавець) та ТОВ "УКРБУДМАШГЕОЛОГІЯ" (Орендар), ТОВ "УКРБУДМАШГЕОЛОГІЯ" орендувало частину нежитлового приміщення площею 5 кв.м., розташованого за адресою: м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23 для розміщення офісу.

Також з матеріалів справи, що ТОВ "УКРБУРМАШГЕОЛОГІЯ" отримує рекомендовану поштову кореспонденцію, в тому числі і від податкового органу, за адресою місцезнаходження платника податку - м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23, будівля " 1П", що відповідає даним Єдиного реєстру підприємств, організацій, установ (ЄДРПОУ).

Відповідно до п. ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі місцезнаходження юридичної особи.

Отже, податковим органом безпідставно зазначено про відсутність позивача за місцем реєстрації, а тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 24.02.2016 № 0002071201 та зобов'язання Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області визнати своєчасно поданими декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року та січень 2017 року, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2017 року з додатками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підписати Договір про визнання електронних документів.

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 платник податків бажаючи укласти Договір про визнання електронних документів отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії.

Отже, підписанню договору про визнання електронних документів передує певна процедура, під час якої податковий орган перевіряє відповідність наданих документів, і такі повноваження надані виключно податковому органу, тобто суд в даному випадку не може підміняти податковий орган, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя Є.В.Чаку

суддя С.Б.Шелест

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Шелест С.Б.

Чаку Є.В.