Ухвала

від 04.10.2017 по справі 826/8929/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8929/16 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника відповідачів: Берегової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2017 року, -

У с т а н о в и в:

ТОВ Аскон звернулося у суд із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило: визнати незаконним і скасувати рішення (лист) Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20 жовтня 2015 року №27003/10/26-58-11-02-18; визнати незаконним і скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 03 лютого 2016 року №2123/10/26-15-08-02-14 про результати розгляду первинної скарги; визнати незаконним і скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 12 квітня 2016 року №8111/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві включити відомості з поданої ТОВ Аскон податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць вересень 2015 року, доповнення та додатка №5 до цієї декларації до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та постановити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нормами права встановлено спеціальні вимоги щодо подачі податкової декларації з податку на додану вартість, яка має бути подана виключно в електронній формі, а позиція позивача, що подана електронна декларація є копією і потребує подання в письмовому вигляді, не підтверджується нормами чинного законодавства. Також, місцевим судом зазначено, що рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 03 лютого 2016 року №2123/10/26-15-08-02-14 про результати розгляду первинної скарги та рішення Державної фіскальної служби України від 12 квітня 2016 року №8111/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги не порушують права та інтереси позивача.

З такими висновками суду не можна не погодитися, з огляду на наступне

Колегією суддів установлено, що ТОВ Аскон перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

12.01.2015 року між ТОВ Аскон та ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС в м. Києві укладено договір про визнання електронних документів №120120151, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

09.10.2015 року позивач поштою цінним листом подав до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період - календарний місяць вересень 2015 року з додатком 5.

Також, 09.10.2015 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку через електронне повідомлення направлено ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві зазначену податкову декларацію з додатком 5.

Листом №27003/10/26-58-11-02-18 від 20.10.2015 року про відмову у прийнятті податкової звітності ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила позивача про те, що згідно пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, отже, починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень/І квартал), податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Отримана ДПІ 13.10.2015 року засобами поштового зв'язку податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період вересень 2015 року подана всупереч пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: не передбачено подання декларації з податку на додану вартість у паперовому вигляді. У зв'язку з чим, декларація, подана засобами поштового зв'язку, згідно статті 49 Податкового кодексу України вважається не прийнятою.

Вказане рішення (лист) позивач оскаржив в адміністративному порядку. Так, рішенням ГУ ДФС у м. Києві №2123/10/26-15-08-02-14 від 03.02.2016 року про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №27003/10/26-58-11-02-18 від 20.10.2015 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Також, рішенням Державної фіскальної служби України №8111/6/99-99-11-02-02-15 від 12.04.2016 року про результати розгляду скарги, рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №27003/10/26-58-11-02-18 від 20.10.2015 року та рішення ГУ ДФС у м. Києві №2123/10/26-15-08-02-14 від 03.02.2016 року залишено без змін, а скарга ТОВ Аскон без задоволення.

Уважаючи вказані рішення відповідачів незаконними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пп. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (дана правова норма набрала чинності 01.01.2015 року згідно Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року №71-VIII та кореспондується із Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044 та був чинним до 01.02.2016 року)

Отже, вимогами чинного законодавства передбачено, що позивач повинен був подати податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період вересень 2015 року виключно у електронному вигляді, відтак рішення (лист) Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20 жовтня 2015 року №27003/10/26-58-11-02-18, яким позивачу відмовлено у прийнятті вказаної декларації у письмовому вигляді, є обґрунтованим та таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2015 року подана позивачем також засобами електронного зв'язку та прийнята 09.10.2015 року, зареєстрована за №920777119, що також свідчить на користь того, що права позивача щодо прийняття податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2015 року порушені не були.

Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог, позаяк вони є похідними від вимоги про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість.

Окрім того, як убачається із матеріалів, скарги позивача були розглянуті контролюючими органами вищого рівня на підставі та у відповідності до приписів статей 55, 56 Податкового кодексу України, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, що спростовує доводи апелянта про порушення відповідачами вимог чинного законодавства при розгляді його скарг.

До того ж, колегія суддів звертає увага на те, що рішення про результати розгляду скарг не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні його права та обов'язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, вони не породжують для нього настання будь-яких юридичних наслідків.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2017 року у справі №810/1328/16.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову місцевого суду слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко (Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року).

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.