Ухвала

від 10.10.2017 по справі 810/1960/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1960/17 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Еко-Старт до Київської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року приватне підприємство Еко-Старт (далі - Позивач, ПП Еко-Старт ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач-1, Київська ОДА), Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Відповідач-2, ГУ Держгеокадастру у Київській області) про:

- визнання протиправним та скасування розпорядження голови Київської ОДА від 13.03.2017 року №96 Про скасування розпоряджень голови Броварської РДА Київської області від 29.05.2012 №855 та від 03.09.2012 №1302 ;

- зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Київській області скасувати відомості щодо видалення земельної ділянки за кадастровим номером 3221280800:08:009:0001 в архівний шар та поновити у Державному земельному кадастрі всі відомості щодо вказаної земельної ділянки.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, у липні 2017 року Позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якому останній просив заборонити Київській ОДА та ГУ Держгеокадастру у Київській області вживати будь-які дії, спрямовані на розподіл спірної земельної ділянки (за кадастровим номером 3221280800:08:009:0001) на декілька земельних ділянок, які менші за розміром, та присвоєння їм інших кадастрових номерів, та передачі зазначених земельних ділянок у власність чи користування іншим особам.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2017 року клопотання про забезпечення позову задоволено. При цьому суд першої інстанції зазначив про існування вірогідності того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221280800:08:009:0001 може бути поділена та передана у власність, що, у випадку задоволення позову, зумовить необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав Позивача.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права. Наголошує на неврахуванні судом першої інстанції неможливості заборони Київській ОДА вчиняти будь-які дії, спрямовані на розділ земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0001, щодо якої відсутні дані в Державному земельному кадастрі та яка відповідно не є об'єктом цивільних прав в силу ст. 79-1 ЗК України, а також відсутності доказів вчинення Відповідачами будь-яких активних дій щодо спірного об'єкту.

У судовому засіданні представник Відповідача-1 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити з підстав, викладених в останній.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Відповідач-2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

При постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що захист прав та інтересів ПП Еко-Старт неможливий без вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вжиття будь-яких дій, спрямованих на розділ земельної ділянки та передачі їх у власність, оскільки існує ризик заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З таким рішенням суду не можна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приписи ч. 3 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства визначають, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України викладених у постанові від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зазначаючи про існування вірогідності поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0001 на земельні ділянки меншого розміру із передачею їх у власність за час розгляду справи, що, у випадку задоволення позовних вимог, може викликати необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав Позивача, суд першої інстанції не врахував такого.

Предметом позовних вимог є скасування розпорядження голови Київської ОДА від 13.03.2017 року №96 Про скасування розпоряджень голови Броварської РДА Київської області від 29.05.2012 №855 та від 03.09.2012 №1302 , на підставі якого ГУ Держгеокадастру у Київській області було видалено земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:009:0001 в архівний шар.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Приписи ч. ч. 3, 4 ст. 79-1 ЗК України визначають, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

При цьому, за правилами ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З наведеного випливає, що відсутність земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0001 у Державному земельному кадастрі свідчить, що остання не є об'єктом цивільного права, а відтак вчинення із земельною ділянкою саме з таким кадастровим номером будь-яких дій щодо поділу чи виділення у власність неможливе, оскільки в силу ч. 7 ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У контексті наведеного суд апеляційної інстанції зауважує, що передумовою вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб'єкту владних повноважень вчиняти певні дії передує, насамперед, перевірка обставин наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, та/або встановлення фактів неможливості захисту прав, свобод та інтересів останнього без вжиття заходів забезпечення позову та/або необхідності докладання значних зусиль та витрат у майбутньому для їх відновлення.

Водночас, матеріалами справи не підтверджується, що Київською ОДА чи ГУ Держгеоказастру у Київській області як до моменту звернення ПП Еко-Старт до суду, так і під час судового розгляду справи здійснювалися дії, спрямовані на поділ та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:009:0001, відомості щодо якої у Державному земельному кадастрі відсутні.

З наведеного вбачається слушним посилання Апелянта на те, що Позивачем не було наведено жодного обґрунтування того, якими активними діями проявляється поведінка відповідачів, спрямована на розпорядження спірною земельною ділянкою, що було помилково не враховано судом першої інстанції.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Таким чином, враховуючи що, як вірно підкреслено Апелянтом, Позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ПП Еко-Старт , що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За вказаних обставин колегія судова вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а тому вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати.

Відповідно до приписів ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 117, 167, 195, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації - задовольнити повністю.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Еко-Старт до Київської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.