Ухвала

від 09.10.2017 по справі 826/8575/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8575/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена документальна виїзна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово -господарських взаємовідносин з ПП "ОРІМ" за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року, ТОВ "ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК" за період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року, ТОВ "ІГ ДІЄТРІБЬЮШН" за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року, ТОВ "АВ УКРАЇНА" за періоди з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року, з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року, ТОВ "ІЛТА" за період з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року, ТОВ "РАМ 360" за періоди з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року, ТОВ "ІВАЙСІ" за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, ТОВ "ЛЕКС ТРЕЙД-МАРКЕТИНГ" за період з 01.04.2015 року по 31.05.2015 року, ТОВ "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року, ТОВ "ЮНІФУД" за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2015 року № 943/26-54-22-02/31810359, яким встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено рядок 24 декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року на 324539 грн. та занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет за січень 2013 року на суму 33812 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нутриція Україна" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві були подані заперечення на зазначений акт, за результатами розгляду яких листом № 26341/10/26-54-22-02-22 від 17.11.2015 року повідомлено про те, що висновку акту перевірки залишено без змін.

20.11.2015 року на підставі акту від 26.10.2015 року № 943/26-54-22-02/31810359, у тому числі, прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007332202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2015 року на 324539 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 01.04.2016 року № 7032/6/99-99-10-01-04-25 податкове повідомлення - рішення від 20.11.2015 року №0007332202 залишено без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції було перевірено, чи мали операції між позивачем та ТОВ "ЛЕКС ТРЕЙД-МАРКЕТИНГ" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "ЛЕКС ТРЕЙД-МАРКЕТИНГ" за договорами від 01.01.2013 року № 3/01-2013 та від 01.01.2013 року № 01/01-2013, предметом яких є надання інформаційно-консультаційних послуг з забезпечення просування товару замовника на ринку відповідних товарів в межах України.

На підтвердження факту отримання послуг за зазначеним договором позивачем надано суду першої інстанції копії вказаного договору з додатками, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) з доданими до них фотографіями, звітів щодо розрахунку вартості проведених робіт (наданих послуг) до актів здачі - приймання робіт.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є "46.31 Оптова торгівля фруктами та овочами", "46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками", "46.90 Неспеціалізована оптова торгівля", "47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах", "47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах", "73.11 Рекламні агентства", а отже отримані від ТОВ "ЛЕКС ТРЕЙД-МАРКЕТИНГ" послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка ОСОБА_3, який займає посаду директора ТОВ "ЛЕКС ТРЕЙД-МАРКЕТИНГ" та безпосередньо підписував укладені з позивачем договори та складені до них первинні документи, підтвердив факт надання послуг позивачу, вказав, що співпрацює з позивачем протягом тривалого часу та надав пояснення щодо механізму надання послуг.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом, який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 10 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.