Постанова

від 19.06.2020 по справі 826/8575/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2020 року

м. Київ

справа №826/8575/16

адміністративне провадження №К/9901/41284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Огурцов О. П.) від 30 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Коротких А. Ю., судді: Ганечко О. М., Літвіна Н. М.) від 09 жовтня 2017 року у справі № 826/8575/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Нутриція Україна до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Нутриція Україна (далі - ТОВ з ІІ Нутриція Україна ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2015 року № 0007332202 у частині щодо зменшення розміру від`ємного значення ПДВ у розмірі 171 428,61 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Задовольняючи цей позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом, який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року, і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що позивачем до перевірки не було надано підтверджуючих документів, а саме звітів та розшифровок до актів наданих послуг, згідно з якими деталізуються послуги надані ТОВ Лекс трейд-маркетинг на адресу ТОВ з ІІ Нутриція Україна . Крім того, податковий орган звертає увагу на наявність кримінального провадження № 22014101110000126, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Так, слідчим відділом ГУ СБ України у м. Києві та Київській області встановлено, що у протиправній схемі штучного формування податкового кредиту по ланцюгу від клієнта конвертаційного центру до рахунків фіктивного суб`єкта господарювання з рахунку якого знімається готівка задіяні наступні підприємства, які мають ознак фіктивності, або підконтрольні організаторам вказаного конвертаційного центру, та входять до складу конвертаційного центру , зокрема, ТОВ Лекс трейд-маркетинг .

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 грудня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 червня 2020 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

На підставі направлення від 06 жовтня 2015 року № 2177/26-54-22-02 та у відповідності до наказу ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06 жовтня 2015 року № 2012, посадовими особами відповідача проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ з ІІ Нутриція Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП ОРІМ за період з 01 по 31 січня 2015 року, ТОВ ЕНЕРДЖІ ЛОДЖІСТІК за період з 01січня по 31 березня 2015 року, ТОВ ІГ ДІЄТРІБЬЮШН за період з 01 по 28 лютого 2015 року, ТОВ АВ Україна за періоди з 01 по 28 лютого 2015 року, з 01 по 30 квітня 2015 року, ТОВ ІЛТА за період з 01 березня по 30 квітня 2015 року, ТОВ РАМ 360 за періоди з 01 по 31 березня 2015 року, з 01 по 31 травня 2015 року, ТОВ ІВАЙСІ за період з 01 по 31 березня 2015 року, ТОВ ЛЕКС ТРЕЙД-МАРКЕТИНГ за період з 01 квітня по 31 травня 2015 року, ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. за період з 01 по 30 квітня 2015 року, ТОВ ЮНІФУД за період з 01 по 31 травня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 26 жовтня 2015 року

№ 943/26-54-22-02/31810359, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого завищено рядок 24 декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року на 324 539,00 грн та занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет за січень 2013 року на суму 33 812,00 грн.

ТОВ з ІІ Нутриція Україна подало до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві заперечення на зазначений акт, за результатами розгляду яких листом від 17 листопада 2015 року № 26341/10/26-54-22-02-22 повідомлено про те, що висновки акту перевірки залишено без змін.

20 листопада 2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007332202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2015 року на 324 539,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 01 квітня 2016 року № 7032/6/99-99-10-01-04-25 податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2015 року № 0007332202 залишено без змін.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним в частині зменшення від`ємного значення ПДВ у розмірі 171 428,61 грн, ТОВ з ІІ Нутриція Україна звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За правилами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Як убачається з матеріалів справи, у період, який перевірявся контролюючим органом, позивач мав правовідносини з ТОВ Лекс трейд-маркетинг за договорами від 01 січня 2013 року № 3/01-2013, 01/01-2013, предметом яких є надання інформаційно-консультативних послуг із забезпечення просування товару замовника на ринку відповідних товарів в межах України.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими ТОВ з ІІ Нутриція Україна до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних; актів здачі-прийняття робіт; кошторисів на проведення рекламних акцій; звітів проведення рекламних акцій. Крім того, позивачем до суду були надані й фотозвіти, які підтверджують факт надання його контрагентом (ТОВ Лекс трейд-маркетинг ) послуг мерчандайзингу.

Органом доходів і зборів, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того, під час розгляду цієї справи у суді першої інстанцій у якості свідка було допитано директора ТОВ Лекс трейд-маркетинг - ОСОБА_1 , який підписував укладені з позивачем договори та складені до них первинні документи. Так, ОСОБА_1 підтвердив факт надання ТОВ Лекс трейд-маркетинг послуг мерчандайзингу ТОВ з ІІ Нутриція Україна , вказав, що співпрацює з позивачем протягом тривалого часу та надав пояснення стосовно механізму надання таких послуг.

Обґрунтовуючи свою позицію податковий орган посилається на наявність кримінального провадження № 22014101110000126.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до інформації, яка розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень по вказаному кримінальному провадженні 09 червня 2015 року Печерським районним судом м. Києва винесено вирок щодо власника ТОВ Гранд Твінс ОСОБА_2 , яким останнього визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємство).

Поряд з цим, у вказаному вироку судом не було встановлено фіктивність (нелегальність) безпосереднього постачальника позивача (ТОВ Лекс трейд-маркетинг ) та ТОВ з ІІ Нутриція Україна .

При цьому, інформація стосовно наявності кримінальних проваджень щодо ТОВ Лекс трейд-маркетинг та/або його посадових осіб у матеріалах справи відсутня. Крім того, ані до судів попередніх інстанцій, ані до касаційної скарги відповідачем не було надано й належних доказів на спростування вказаного.

Також, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що контролюючим органом під час перевірки не було й встановлено відсутності у контрагента позивача основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для виконання зазначених вище послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необ`єктивність доводів відповідача щодо неправомірності відображення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за здійсненими з ТОВ Лекс трейд-маркетинг господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії , заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ч. 2 розд. ІІ ;Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, ст. 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т. М. Шипуліна

Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк