Ухвала

від 11.10.2017 по справі 802/543/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/543/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

11 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи: ОСОБА_4,

представника позивача: Шутька В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "ЛОРІН" до державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області Грабового Максима Івановичі, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2017 року фермерське господарство "ЛОРІН" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області Грабового Максима Івановичі, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник третьої особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та треті особи доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та за обставин викладених в ній просили суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 01.02.2012 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ФГ "ЛОРІН" (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,5998 га, яка знаходиться на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області та належить на праві власності ОСОБА_3.

Даний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Теплицькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2012 року за № 052370004004298.

В подальшому, право оренди на земельну ділянку кадастровий номер № НОМЕР_1, загальною площею 3,5998 га, яка знаходиться на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області та належить на праві власності ОСОБА_3, зареєстровано за ФОП ОСОБА_2 Реєстрацію права оренди проведено 26.09.2016 року державним реєстратором Теплицької РДА Грабовим М.І., номер запису про інше речове право: 16703915.

Вважаючи таке рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що реєстрація права оренди земельної ділянки за договором оренди землі, укладеним 13.09.2016 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, державним реєстратором Теплицької РДА Грабовим М.І. проведена без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача, як правомірного орендаря землі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельну ділянку, укладення договору оренди землі та його реєстрація на час вчинення державним реєстратором Теплицької РДА Грабовим М.І. оскаржуваного рішення регулювались Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV), Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Закон №1952-IV, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), Законом України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613-17), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року. (далі - Порядок №703).

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі також Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Статтею 8 Закону №1952-IV визначені повноваження органу державної реєстрації прав, відповідно до якої орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації, забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом, забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.2 ст.9 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність відомостей про нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства, чинного на момент реєстрації таких прав, проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до ст.15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 4 ст.15 Закону №1952-IV встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 24 Закону № 1952-IV визначені підстави відмови в державній реєстрації прав та обтяжень, зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Отже, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, стосовно якої право оренди вже зареєстровано, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 29 вересня 2015 року у справі №21-760а15, від 15 листопада 2016 року у справі № 21-3030а16.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Так, 01.02.2012 року між ОСОБА_3 та ФГ "ЛОРІН" укладено Договір оренди землі щодо земельної ділянки, загальною площею 3,5998 га кадастровий № НОМЕР_2, розташованої на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, строком на 49 років, який, відповідно до пункту 43, набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно запису на договорі, його зареєстровано у відділі Держкомзему у Теплицькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2012 року за № 052370004004298.

Однак, до закінчення терміну дії вищезазначеного договору оренди, укладеного 01.02.2012 року між ОСОБА_3 та ФГ "ЛОРІН", державним реєстратором Теплицької РДА Грабовим М.І. прийнято рішення від 03.10.2016 року індексний номер 31684057 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на території Тополівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, кадастровий номер № НОМЕР_1, за ФОП ОСОБА_2, яке виникло на підставі договору оренди б/н від 13.09.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2

Судом встановлено, що в матеріалах реєстраційної справи про державну реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку відсутні докази щодо направлення державним реєстратором запитів до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01 січня 2013 року.

Посилання апелянта на неукладення ОСОБА_3 будь-яких договорів оренди спірної земельної ділянки є безпідставними, оскільки дана обставина спростовується матеріалами справи, зокрема, Договором оренди земельної ділянки від 01.02.2012 року, укладеним між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ФГ "ЛОРІН", Актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.11.2012 року, Актом приймання-передачі земельної ділянки від 11.11.2012 року, листом відділу Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області від 03.03.2017 року № 27-28-99.0-357/2-17 про реєстрацію в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та направо постійного користування земельною ділянку, договорів оренди, договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ "ЛОРІН", 28.02.2012 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 жовтня 2017 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.