Ухвала

від 17.10.2017 по справі 474/700/17

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/700/17

Провадження № 2/474/247/17

УХВАЛА

про відвід

17.10.17року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Фасій В.В.

за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка в ході розгляду цивільної справи за позовом Врадіївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення по безробіттю, усну заяву ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Фасій Володимира Васильовича у вказаній справі, -

встановив:

08.09.2017р. Врадіївський районний центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення по безробіттю.

Ухвалою суду від 18.09.2017р. відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні 17.10.2017р. відповідачем ОСОБА_2 заявлено усний відвід головуючому судді у справі Фасій В.В., з мотивів того, що між ним та головуючим суддею склалися неприязні відносини в зв'язку з тим, що він давав інтерв'ю засобу масової інформації з приводу утримання підсобного господарства, розповсюдження суддею даних, що його, відповідача, дід був поліцаєм, та висловлення ним своєї думки, до прийняття кінцевого рішення по розподілу будинку між ним, відповідачем, та його колишнього дружиною, що перебуває в провадженні Врадіївського районного суду, інформації про залишення власних дітей без житла та з приводу безпідставного закриття суддею справ про адмінправопорушення по непокорі законному розпорядженню поліцейського відносно екс - працівників поліції. Крім того підприємець ОСОБА_4, як стверджував відповідач, повідомляв йому особисто, в присутності двох свідків про те, що голова суду виконує його вказівки щодо прийняття рішень по справам. Та, що суддя займається бізнесом, є корупціонером, упередженим та необ'єктивним.

На пропозицію головуючого мотивувати відвід з посиланням на відповідні докази, просив надати термін в один тиждень для їх подання. Повідомив, що в правоохоронні органи з приводу заявленого він не звертався, оскільки всі правоохоронні органи служать ОСОБА_4, а їх працівники є такими ж корупціонерами, та що повідомлене є його суб'єктивною думкою.

Судом, протокольною ухвалою, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про надання терміну для подання доказів.

Особа, якій заявлено відвід, зазначила, що йому невідомо про інтерв'ю засобам масової інформації, ним не розповсюджувалися дані про те, що дід відповідача був поліцаєм, та взагалі такі відомості не були відомі, думка щодо кінцевого рішення по справі про розподіл будинку та інформація щодо долі його дітей не висловлювалася, не розповсюджувалася.

Його ж посилання на безпідставне закриття головуючим суддею справ про адмінправопорушення відносно екс - працівників поліції по непокорі законному розпорядженню поліцейського під час подій які мали місце у квітні поточного року на околиці с. Тарасівка (справи №474/316/17, 474/321/17, 474/317/17), також є не обґрунтованими, оскільки рішення суду у цих справах є законними, такими, що набрали законної сили, учасниками провадження не оскаржувалися, та закриті в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як вимоги працівників поліції, у вигляді прохання, не мали ознак наполегливості, не були викладені у чіткій, категоричній формі..

Твердження щодо надання бізнесменом ОСОБА_4, за його ж повідомленням, вказівок голові суду щодо прийняття рішень по справам є такими, що не відповідають дійсності.

Щодо посилань про зайняття суддею бізнесом, то вони є безпідставними, оскільки засновником та керівником фермерського господарства є дружина головуючого по справі, його статутний капітал, земельні ділянки оприлюднені в декларації про доходи судді. Головуючий по справі не є їх членом, а відповідно і корупціонером як стверджує відповідач, що є його суб'єктивною думкою.

Ці ж факти відповідачем, двічі, стверджувалися під час розгляду заяви про відвід головуючому судді у справі №474/1024/14ц Сокол Ф. Г., в яких відповідач додатково зазначав, що останній не хоче задовольняти заяву про відвід оскільки у нього існує домовленість з ОСОБА_4, головою суду по справі , ухвалою у якій відвід судді Сокол Ф. Г. було задоволено, з метою усунення будь-яких сумнівів в учасників судового розгляду та сторонніх спостерігачів щодо об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні справи.

Вказані неодноразові посилання відповідача під час розгляду справ, є вимислом, маніпулюванням його чи інших осіб, для формування викривленої суспільної думки про діяльність судових органів, спрямованим на провокацію, створення штучної конфліктної ситуації.

Діяльність же відповідача по здійсненню громадського контролю за органами державної влади, не може розцінюватися як підстава для виникнення неприязних відносин між ним та посадовими, службовими особами, діяльність яких він перевіряє.

Статтею 20 ЦПК України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11 -1 цього Кодексу.

Згідно ст. 24 ЦПК України, у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та розглянувши матеріали заяви про відвід головуючого судді, судом встановлено наступне.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон), здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 48 Закону, суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно ст. 52 Закону, суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Водночас, п. 2 ч. 7 ст. 56 Закону визначено, що суддя зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтею 58 Закону визначено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з'їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.

У відповідності до ст.ст. 5 та 6 Кодексу суддівської етики (далі - Кодекс), незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду.

Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи набудь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Статтею 15 Кодексу визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

Згідно п.п. 1.1. та 1.4. Бангалорських принципів поведінки судді від 16.05.2006р., схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. № 2006/23 (далі - Бангалорські принципи), суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

У тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду.

У відповідності до п. 2.5. Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Нижче наведені приклади таких випадків:

1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.

3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 209 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею.

Статтею 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Водночас, порядок перегляду судових рішень визначений Розділом V ЦПК України.

З аналізу вищевикладеного законодавства вбачається, що як на національному рівні так і на міжнародному рівні врегульовано питання щодо діяльності суддів, в тому числі вирішення питання про відводів судді, при чому визначено поняття упередженості та необ'єктивності судді та умови, за яких суддя зобов'язаний заявити собі самовідвід та умови, за яких заява про відвід судді підлягає задоволенню.

Так, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Однак, під час розгляду заяви про відвід головуючого судді, ОСОБА_2 не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність головуючого судді, а всі твердження базуються на його суб'єктивній думці.

Також слід зазначити, що суддя здійснює правосуддя на професійній основі та оцінює докази у відповідності до вимог процесуального законодавства, а тому незгода ОСОБА_2 з прийнятим суддею рішенням при розгляді іншої справи, не пов'язаної з даною справою не є підставою для відводу судді. При цьому слід наголосити, що процесуальним законодавством чітко прописано порядок оскарження рішення суду, якщо сторона по справі не згодна з прийнятим судовим рішенням.

В сукупності вищевикладеного слідує, що заява ОСОБА_2 в цілому є безпідставною та необґрунтованою.

Однак, враховуючи те, що довіра до суду є однією із ознак, які впливають як на якість судочинства так і на утвердження поваги громадян до закону, судової влади, з метою усунення будь-яких сумнівів в учасників судового розгляду та сторонніх спостерігачів щодо об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні даної справи , в тому числі щодо можливого суб'єктивного ставлення до ОСОБА_2, оскільки останній штучно створює конфліктну ситуацію звинувачуючи головуючого суддю в непрофесіоналізмі, порушення вимог законодавства, вчиненні кримінальних правопорушень, упередженості, впливі сторонніх осіб на суд, винесення завідомо неправосудних рішень, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 24, 25, 209, 210 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючого у справі судді Фасій Володимира Васильовича - задовольнити.

Справу передати до канцелярії Врадіївського районного суду Миколаївської області для вирішення питання про її розгляд в іншому складі суду в порядку, визначеному ч. 3 ст. 11-1 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Фасій