Рішення

від 05.10.2017 по справі 910/14370/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2017Справа №910/14370/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/14370/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТОЛ";

до компанії "BEST GOODS IMPORT EXPORT(PTY) LTD";

про стягнення 11 340,00 доларів США, що еквівалентно 281345,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: Дохленко І.О., директор, наказ № 16-к від 10.08.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОТОЛ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з компанії "BEST GOODS IMPORT EXPORT (PTY) LTD" заборгованості за Контрактом №14/03 купівлі-продажу товарів від 14.03.2016р. в загальному розмірі 11 340 доларів США, що еквівалентно 281 345,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Контракт купівлі-продажу №14/03 від 14.03.2016р. не поставив позивачу товар, за який останнім було сплачено передоплату в сумі 11 340 дол. США, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2016р. порушено провадження у справі № 910/14370/16 та розгляд справи призначений на 02.03.2017р. При цьому, позивача було зобов'язано надати суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали суду від 08.08.2016р. про порушення провадження у справі №910/14370/16 та позовної заяви з додатками у чотирьох примірниках в термін до 01.09.2016р., з метою належного повідомлення відповідача, оскільки останній є нерезидентом України. Витребувані судом докази позивач надав лише 13.02.2017р., що позбавило суд можливості належного повідомлення відповідача про розгляд справи, у відповідності до Порядку передачі судових та позасудових документів для вручення на території Південно-Африканської Республіки.

01.03.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі та довідка про відсутність аналогічних спорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2017р. розгляд справи відкладено на 05.10.2017р. та зупинено провадження у справі №910/14370/16 до 05.10.2017р., у зв'язку із зверненням із судовим дорученням про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.

17.03.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача отримано переклад на англійську мову документів на вимогу ухвали суду від 02.03.2017р.

20.03.2016р. Господарський суд міста Києва звернувся із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до Міністерства юстиції України з проханням забезпечити передачу дипломатичним шляхом пакету документів по справі №910/14370/16 компанії "BEST GOODS IMPORT EXPORT (PTY) LTD".

Присутнім у судовому засіданні 05.10.2017р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.08.2016р. та ухвали від 02.03.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Разом із цим, відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання шляхом звернення Господарського суду міста Києва з судовим дорученням через Міністерство юстиції України для направлення цього доручення для вручення відповідачу на території Південно-Африканської Республіки.

Станом на час розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 05.10.2017 року, до Господарського суду міста Києва не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів відповідачу. При цьому, з дати направлення судового доручення сплинув термін, який суддя визначив як достатній для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю БІОТОЛ (далі позивач) та компанією BEST GOODS IMPORT EXPORT (PTY) LTD (далі - відповідач) було укладено Контракт №14/03 купівлі-продажу товарів, зокрема, на поставку рибної муки (далі - товар), відповідно до пунктів 1.2., 1.3 якого відповідач зобов'язується поставити, а позивач прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та за ціною, вказаними в інвойсах до Контракту, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.2.1 контракту, загальна його сума складає 45 000 доларів США.

Згідно з Інвойсом від 07.04.2016р. вартість товару склала 16 200 доларів США.

Відповідно до п.2.6. Контракту та Інвойсу від 07.04.2016р., позивач зобов'язаний здійснити передоплату за товар в наступному порядку:

- 40%, а саме 6480,00 доларів США - передоплата з моменту підтвердження замовлення та виставлення проформи інвойсу,

- 30%, а саме 4860 доларів США - з моменту отримання копій документів на поставку;

- 30%, а саме 4860 доларів США, після прибуття Товару в порт призначення - Одеса, Україна.

На виконання умов Контракту згідно платіжного доручення № 3 від 15.04.2016р. позивачем було здійснено 40% передоплати за товар згідно Інвойсу від 07.04.2016р. в розмірі 6480,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 04.08.2016 року (день подачі позову до суду) - 24,81 грн. - становить 160 768,80 грн.

В подальшому, позивач здійснив 30% передоплати в розмірі 4860,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 04 серпня 2016 року становить 120 576,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 25.04.2016 року.

Отже, позивач виконав умови Контракту та здійснив передоплату в розмірі 70%, що становить 11 340 доларів США, та згідно курсу НБУ станом на 04.08.2016 року складає 281 345,40 грн.

Згідно п.3.4. Контракту, поставка товару здійснюється протягом 90 (дев'яносто) днів з моменту здійснення передоплати. У випадку неможливості здійснити поставку відповідач зобов'язаний повернути передоплату протягом 60 календарних днів з моменту здійснення передоплати.

Згідно п. 3.7. Контракту, відповідач протягом 24 годин з моменту проходження товаром митних процедур зобов'язаний відправити на електронну пошту позивача документи на товар (копію експортної митної декларації, коносамент, сертифікат якості та інші документи).

Враховуючи, що відповідач не здійснив відправлення товару позивачу в місце призначення за Контрактом - порт Одеса, Україна, то строк повернення передоплати згідно з п.3.4 Контракту, настав 14.06.2016р. (60 календарних днів), оскільки відповідач не виконав обов'язок з поставки товару.

Крім того, судом встановлено, що строк поставки настав 14.07.2016 року, однак відповідач не поставив товар позивачу та не повернув здійснену передоплату, чим порушив умови Контракту.

Позивач 10.06.2016р. міжнародним експрес відправленням направляв відповідачу претензію з вимогою про повернення грошових коштів у сумі 11 340 доларів США. Однак, відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 340 дол. США.

Відповідно до ч. 1 п. 4 статті 55 ГПК України ціна позову у позовах про стягнення іноземної валюти - визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого національним банком України на день подання позову.

Таким чином, за курсом НБУ станом на 04.08.2016р. (дата складання позовної заяви) 1 долар США становив 24,81 грн., відповідно, у перерахунку 11 340 доларів США становить 281 345,40 грн.

Згідно п.п. 9.2, 9.3. Контракту, правом, регулюючим контракт, є матеріальне та процесуальне право України. Сторони погодили, що всі спори та розбіжності будуть вирішуватись господарським судом за місцем знаходження покупця, згідно правил підсудності і підвідомчості, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

З огляду на викладене, спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду у Господарському суді міста Києва у відповідності із законодавством України.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було поставлено позивачу товар, за який позивачем було здійснено 70% попередню оплату в сумі 11 340 дол. США.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 11 340 дол. США, що еквівалентно 281 345,40 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з компанії "BEST GOODS IMPORT EXPORT(PTY) LTD" (7680, Південно-Африканська Республіка, Phiel Road, Groot Drakenstein. Western Cape Province; реєстраційний номер 2015/09955/07/VAT№9092032227; р/р 220415382 в Standart Bank SA SWIFT: SBZAZAJJ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТОЛ" (03680. Вул. Сімї Сосніних, 3, прим. 1; код ЄДРПОУ 40076892) грошові кошти у сумі 11 340 дол. США, що еквівалентно 281 345 грн. 40 коп., та 4220 грн. 18 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.10.2017р.

Суддя А.І. Привалов