Рішення

від 11.10.2017 по справі 922/2712/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р.Справа № 922/2712/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства Харківські теплові мережі , 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119;

до Харківського ліцею №149 Харківської міської ради Харківської області, 61174, м. Харків, проспект Перемоги, 67 А, код ЄДРПОУ 23907274;

про стягнення 895734,98 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №38-2072/470 від 10.05.2012);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н).

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Комунальне підприємство Харківські теплові мережі (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського ліцею №149 Харківської міської ради Харківської області (відповідач) про стягнення заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань у сумі 895734,98 грн.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії за тимчасовим договором про постачання теплової енергії №115331 від 01.10.2006 та за договорами №11531/12 від 28.02.2012, №11531/13 від 08.02.2013 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти. Здійснюючи правове обгрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України.

Суд перейшов до розгляду справи по суті 20.09.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2017 відкладено розгляд справи на 11 жовтня 2011 року о 10:30 год.

Позивач на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2017 надала супровідним листом (вх. №33307 від 11.10.2017) належним чином завірені копії рахунків-фактур з доказами надсилання та оригінали актів звірки станом на 01.01.2011, 01.01.2012, 01.01.2013, 01.01.2014, 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017. Вказані документи долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2017 надав письмові пояснення (вх. №32685 від 05.10.2017), які досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнала у повному обсязі, підтримала раніше заявлене клопотання про розстрочення погашення основної заборгованості у сумі 895734,98 грн. та судового збору в сумі 13436,02 грн. щомісячно терміном на п'ять років з виплатою, що зазначена у клопотанні, просила задовольнити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні вказала, що розстрочення заборгованості на 5 років досить тривалий строк, у зв'язку із чим просила зменшити строк розстрочення погашення заборгованості.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01 жовтня 2006 року між комунальним підприємством Харківські теплові мережі (далі - енергопостачальна організація) та Харківським ліцеєм №149 Харківської міської ради Харківської області (далі - споживач) було укладено тимчасовий договір №11531 про постачання теплової енергії (далі - договір), за яким енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

У п.2.1. вказаного договору зазначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Пунктом 3.2. договору перелічено обов'язки споживача теплової енергії. Так, споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п.п. 3.2.2. п.3.2.)

В свою чергу енергопостачальна організація має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування тепловою енергією, обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку, визначених правилами користування тепловою енергією, іншими нормативними актами України, а також додатком 3 до договору (п.п.4.1.3., 4.1.4. п.4.1.). А також енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п.п. 4.2.1. п.4.2.).

З матеріалів справи вбачається, що постачання теплової енергії повинно здійснюватися відповідачу за адресою: м. Хаків, проспект Перемоги, 67А.

Споживання теплової енергії здійснюється за приладами обліку, особистими рахунками відповідача є: №17300-9711-0; №17300-9711-1; №17300-9711-10 (а.с.13).

Відповідно до п.5.1. тимчасового договору №11531 від 01.10.2016, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.1., 6.2. договору).

У п. 6.7. договору сторони дійшли згоди, що погашення боргу повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою. В разі несплати в указані терміни дія товарного кредиту продовжується на суму боргу, який залишився.

Також між сторонами було укладено договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за державні кошти, а саме №11531/12 від 28.02.2012 та №11531/13 від 08.02.2013.

За цими договорами теплопостачальна організація (позивач) зобов'язується у період дії цього договору поставити споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно із додатком 1 до цього договору в гарячій воді на потреби з опалення та вентиляції, гарячого водопостачання.

Відповідно до п.4.1. вказаних договорів, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок теплопостачальної організації, вказаний у договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, що не суперечить чинному законодавству України.

У п.п. 4.2, 4.3. цих договорів зазначено, що розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період (в 2-х примірниках). Споживач має право здійснювати попередню оплату. До початку розрахункового періоду споживач самостійно сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількість теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку (п.4.3. договору №11531/12 від 28.02.2012); до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, при розрахунках за показниками приладів обліку на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт (п.4.3. договору №11531/13 від 08.02.2013).

Як вбачається із матеріалів справи позивач на виконання умов договорів постачав відповідачеві теплову енергію за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 67 А, що підтверджується наступними актами, а саме: актом №173/19580 від 04.10.2011 підключення споживача до джерела теплової енергії, актом №173/19581, актом №173/21697 від 09 квітня 2012 року відключення споживача до джерела теплової енергії, актом №173/21696 від 09.04.2012 відключення споживача до джерела теплової енергії, актами №173/23451 та №21577 від 15.10.2012 підключення споживача до джерела теплової енергії, актами №173/20284 та №173/20762 від 15.04.2013 відключення споживача від джерела теплової енергії, актами №173/629 та №173/1424 від 01.10.2013 про підключення споживача до джерела теплової енергії, актами №173/2098 та №173/2096 від 14.04.2014 відключення споживача (а.с.36-44).

Позивач стверджує, що відповідач свій обов'язок щодо оплати за теплову енергію виконує неналежним чином, а саме сплачує кошти за спожиту теплову енергію не у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за договором за період з квітня 2010 року по грудень 2013 року на загальну суму 895734,98 грн., у зв'язку із чим позивач і звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував зобов'язання за вказаним договором, а саме постачав відповідачеві теплову енергію за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 67 А, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами підключення споживача до джерела теплової енергії та відключення споживача від джерела теплової енергії (а.с. 36-44). Вказані акти є двосторонніми та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені їх печатками.

Як вбачається із матеріалів справи у зв'язку із відпуском теплової енергії позивач направляв відповідачеві рахунки-фактури за спожиту теплову енергію для здійснення оплати за березень-серпень, жовтень-грудень 2010 року, березень-серпень 2011 року, жовтень-грудень 2011 року, січень-липень, вересень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року, травень-липень 2013 року, вересень-грудень 2013 року (а.с.46-80).

Підтвердженням направлення відповідачеві вказаних вище документів слугують наявні у матеріалах справи листи Дзержинської філії КП ХТМ , а також фіскальні чеки (а.с.45, 58, 69, 73).

Матеріали справи свідчать, що відповідачеві за період з квітня 2010 року по грудень 2013 року було поставлено теплову енергію за договорами на загальну суму 2557322,45 грн.

Згідно із ч.6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання , споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 7 ст.275 ГК України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.1, 2).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи відповідач частково здійснив оплату за поставлену йому теплову енергію за вищевказаними договорами за період з квітня 2010 по грудень 2013 року.

Матеріалами справи, а саме актами звіряння станом на 01.01.2011, 01.01.2012, 01.01.2013, 01.01.2014, 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, підтверджено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договорами за період з квітня 2010 року по грудень 2013 року складає 895734,98 грн.

Крім того, вказана заборгованість визнана відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 895734,98 грн. за період з квітня 2010 року по грудень 2013 року, є правомірними, обгрунтованими, у зв'язку із чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 49 ГПК України та покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 13436,02 грн. на відповідача.

Водночас відповідачем заявлено клопотання про розстрочення погашення основної заборгованості у сумі 895734,98 грн. та судового збору в розмірі 13436,02 грн. щомісячно терміном на 5 років, яке мотивоване тим, що відповідач є бюджетною установою та фінансується з бюджету міста Харкова на підставі рішення сесії Харківської міської ради. Заборгованість перед КП ХТМ виникла у зв'язку із тим, що асигнування на оплату послуг з теплопостачання в кошторисах Харківського ліцею №149 були затверджені не в повному обсязі (від фактичної потреби Харківського ліцею №149 у 2009 році - 90%, у 2010 році - 60%, у 2011 році - 62%, у 2012 році- 55%, у 2013 році - 63,6%, у 2014 році - 93%). У затвердженому кошторисі відповідача на 2017 рік кошти на оплату заборгованості минулих років не передбачені. На підтвердження викладених обставин надав відповідні документи.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Пунктом 6 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно із п.7.2. цієї Постанови Пленуму ВГС України, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальне становище відповідача та те, що Харківський ліцей №149 Харківської міської ради Харківської області є бюджетною організацією та фінасується з місцевого бюджету, з огляду на позицію позивача щодо розстрочення виконання рішення суду, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання, а саме підлягає розстроченню сума заборгованості у розмірі 895734,98 грн. рівними частками протягом 18 місяців, в іншій частині клопотання задоволенню не підлягає за необгрунтованістю.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківського ліцею №149 Харківської міської ради Харківської області (61174, м. Харків, проспект Перемоги, 67 А, код ЄДРПОУ 23907274) на користь комунального підприємства Харківські теплові мережі (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/рахунок 26032302062313 у ФХОУ ВАТ Державний ощадний банк України м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість у розмірі 895734,98 грн. за період з квітня 2010 року по грудень 2013 року.

3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2017 у справі № 922/2712/17 щодо сплати заборгованості у розмірі 895734,98 грн. рівними частками на 18 місяців, зобов'язавши Харківський ліцей №149 Харківської міської ради Харківської області (61174, м. Харків, проспект Перемоги, 67 А, код ЄДРПОУ 23907274) сплачувати на користь комунального підприємства Харківські теплові мережі (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/рахунок 26032302062313 у ФХОУ ВАТ Державний ощадний банк України м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) суму заборгованості у розмірі 895734,98 грн. наступним чином: до 30.11.2017 - 49763,05 грн.; до 31.12.2017 - 49763,05 грн.; до 31.01.2018 - 49763,05 грн.; до 28.02.2018 - 49763,05 грн.; до 31.03.2018 - 49763,05 грн.; до 30.04.2018 - 49763,05 грн.; до 31.05.2018 - 49763,05 грн.; до 30.06.2018 - 49763,05 грн.; до 31.07.2018 - 49763,05 грн.; до 31.08.2018 - 49763,05 грн.; до 30.09.2018 - 49763,05 грн.; до 31.10.2018 - 49763,05 грн.; до 30.11.2018 - 49763,05 грн.; до 31.12.2018 - 49763,05 грн.; до 31.01.2019- 49763,05 грн.; до 28.02.2019- 49763,05 грн.; до 31.03.2019- 49763,05 грн.; до 30.04.2019 - 49763,05 грн.

4. Стягнути з Харківського ліцею №149 Харківської міської ради Харківської області (61174, м. Харків, проспект Перемоги, 67 А, код ЄДРПОУ 23907274) на користь комунального підприємства Харківські теплові мережі (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/рахунок 260093022313 у ФХОУ ПАТ Державний ощадний банк України м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13436,02 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_3