Рішення

від 16.02.2010 по справі 2-258/10

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-258/10

№ 2-2364\09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( заочне )

16.02.2010 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі: головуючого Носова Г.С., за участю секретарів Пархоменко С.С., Грідіної Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 кредит в особі філії АКБ ОСОБА_2 кредит про виконання зобов'язання за депозитним договором та повернення вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача в особі керуючого філією про виконання зобов'язання за депозитним договором НОМЕР_1 від 14.08.08 року та повернення вкладникові вкладу за його вимогою в повному обсязі з виплатою нарахованих відповідно до умов договору відсотків. 29.01.10 року вона надала уточнюючу позовну заяву, в обґрунтування якої пояснює, що 14.08.08 року між нею та банком був укладений строковий договір НОМЕР_1 на 3 місяці з виплатою 18% річних. На підтвердження укладення договору вона та представник банку ОСОБА_3 підписали вищевказаний договір НОМЕР_1, їй було видано його примірник та книжка строкових вкладів ( далі Книжка ), згідно якої контролер-касир прийняла від неї в касу Банку 220 000 грн. та зробила в Книжці відповідний запис із засвідченням підписами оператора та касира. Після закінчення строку дії Договору - 14.11.2008 року вона звернулася до відповідача з усною вимогою про закриття рахунку та повернення внесених нею до Банку коштів з відсотками, згідно умов Договору. Але їй було повідомлено, що в зв'язку зі скрутним економічним становищем Банку її кошти будуть повернути пізніше. 06.04.09 року після чергової спроби отримати свій вклад, їй було повідомлено що ОСОБА_2 зможе виплачувати лише по 300 грн. щодня. В касі Банку в її Книжці був зроблений запис про нараховані відсотки по вкладу - 9787,70 грн. та виплачено 300 грн., що було засвідчено підписами касира та оператора. В подальшому 07,08,09,10,13 квітня 2009 року вона приходила отримувала по 300 грн., а 14 квітня 2009 року після подачі до Банку листа отримала 400 грн., про що були зроблені відповідні записи в її Книжці із посвідченням підписами оператора та касира. 15 квітня 2009 року їй було повідомлено, що кошти у касі відсутні. Після цього вона кожен день зверталась до Банку, але гроші їй не виплачувались. 26.06.2009 року вона звернулася до керуючого Банку з письмовою заявою (вх. № 72 від 26.06.2009 року) з проханням повернути грошові кошти, відповіді не отримала, але в той же день їй було виплачено 10 000 грн. про що також був зроблений відповідний запис в Книжці. За весь цей час відповідач повернув їй лише 12 200 грн., що підтверджується Книжкою строкових вкладів по рахунку НОМЕР_1 на її ім'я. 11.11.2009 року вона знов звернулася з письмовою заявою до заступника керуючого філією АКБ ОСОБА_2 Кредит ОСОБА_3 з вимогою повернути кошти. Відповідь вона отримала лише 28.11.2009 року після звернення з даним позовом до суду, згідно якої їй було повідомлено, що ОСОБА_2 депозитний договір зі нею не укладав, ніяких операцій по поверненню їй грошових коштів по договору не проводив, у балансі Банку вказані операції не відображені. Така позиція Банку обурює її, так як вона не відповідає дійсності, суперечить діючому законодавству, фактичним обставинам, вважає, що ОСОБА_2, перекручує факти, вибравши таку позицію, щоб не повертати її гроші та уникнути відповідальності за їх неповернення.

Позивачка в судове засідання надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути за її відсутності, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовим розглядом встановлено, що 14 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ ОСОБА_2 кредит в особі керуючого філією ОСОБА_4 був укладений депозитний договір НОМЕР_1 строкового банківського вкладу строком на 3 місяці з 14.08.08.року по 14.11.08 року. За умовами договору банк прийняв від вкладника на зберігання грошові кошти готівкою в сумі 220 000 грн. з виплатою 18% річних. Відповідно до п. п. 3.1.3, 3.1.4 договору банк зобов'язався повернути вкладнику суму депозиту повністю при настанні дати вимоги депозиту або достроково у порядку, випадках та на умовах, передбачених цим договором; сплатити вкладникові суму процентів в порядку та в строки, передбачені цим договором (а.с.5-6).

Свої зобов'язання за договором ОСОБА_1 виконала, а саме 14.08.08 року внесла грошові кошти на депозитний рахунок, про що свідчить відповідний запис у книжці строкових вкладів, виписаної на їм'я позивачки (а.с. зворот 6).

Відповідач свої обов'язки, щодо повернення вкладникові вкладу за його вимогою не виконав. Позивачка неодноразово зверталася до банку з заявами про повернення банківського вкладу, на що банк не надав жодної відповіді (а.с. 7-8). Лише, 25.11.09 року позивачці було повідомлено, що згідно пояснювальної записки начальника сектора вкладних операцій депозитний договір НОМЕР_1 від 14.08.09 року строком на 3 місяці підписаний ОСОБА_1 в філіалі банку відсутній. Також, було зазначено, що ніякі операції за вищевказаним договором не проводилися та в балансі не відображені, про що свідчать банківські документи дня (а.с.31).

Відповідач в доповненні до заяви про перегляд заочного рішення від 19.01.2010 року посилається на те, що позивачка не додала до свого позову, як доказ внесення грошей до Банку, жодного касового документу, який би свідчив про внесення нею в касу відповідача грошових коштів у сумі 220 000 грн. на депозитний рахунок. Але не можна погодитися з тим, що квитанція є доказом надходження грошей, та її відсутність у позивачки вказує на не укладення між останньою та відповідачем депозитного договору та не внесення до каси Банку суми.

Відповідач у вищезгаданому доповненні посилається на п. 1.4. Положення про порядок здійснення Банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами (далі Положення) згідно якого залучення банком вкладів від фізичних осіб підтверджується договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми та на п. 8 гл. 2 роз. ІІІ Інструкції про касові операції в банках України (далі - Інструкція), згідно якої після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Договір банківського вкладу за підписами заступника керуючого філії ОСОБА_3 та позивачки, засвідчений печаткою Банку, книжка строкових вкладів, в яких вказана отримана відповідачем від останньої по депозитному договору грошова сума з відповідним посвідченням підписами оператора та касира Банку містяться в матеріалах справи (а.с.5-6).

Згідно п. 3.1.1 Договору саме ОСОБА_2 зобов'язується відкрити вкладнику депозитний рахунок в порядку та умовах, передбаченому чинним законодавством та Договором та видати Вкладнику Вкладний документ із зазначенням номеру рахунку.

Пункт 3.1.2 встановлює що саме ОСОБА_2 зобов'язується приймати від Вкладника грошові кошти та зарахувати їх на рахунок у порядку передбаченому чинним законодавством України та укладеним ніж сторонами договором (а.с.5).

Відповідно до п.2.1 Положення, на яке саме і посилається відповідач, грошові кошти в національній валюті залучені від фізичних осіб, обліковуються Банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України.

Пунктом 8 Розділу 1 Інструкції передбачено під час здійснення касових операцій банки мають забезпечувати документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в операційній касі, своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку та належний внутрішній контроль за касовими операціями.

Тобто обов'язок правильно, згідно діючого законодавства, зарахувати надані позивачкою Банку грошові кошти на депозитний рахунок та надати встановлені банківським законодавством розрахункові документи покладається не на останню, як вкладника, а на ОСОБА_2.

Згідно вищезазначеного Положення позивачці був виданий договір банківського вкладу, та інший документ, що підтверджує внесення грошової суми - Книжка строкових вкладів, де був зроблений запис про надходження 14.08.2008 року до Банку грошових коштів позивачки в розмірі 220 000 грн. Даний запис посвідчений підписом оператора та касиру Банку.

Таким чином, невидача позивачці розрахункового документу - квитанції, при обов'язковому її складенні працівником Банку говорить лише про не виконання робітниками Банку діючого банківського законодавства та вимог бухгалтерського обліку.

Договір НОМЕР_1 від 14.08.08 року був укладений між позивачкою та Банком, він імені якого його підписала ОСОБА_3, що нею не заперечується (а.с.37).

Суду не зрозуміле посилання відповідача в доповненні до заяви про перегляд заочного рішення на депозитній договір ОСОБА_4 та приєднання його до матеріалів справи. Депозитний договір останнього не має ніякого відношення до укладеного між сторонами по справі договору та до повернення позивачці її грошових коштів відповідачем.

Згідно зі ст.ст.525,526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 1058, ч.1 ст.1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в прядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Умова про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно до ч.1 ст. 1064 ЦК України укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджується ощадною книжкою, в якій вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення книжки у банк. Друга частина зазначеної статті ГК передбачає, що відомості про вклад, вказаний книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

Статтею 1074, ч.1 1075 ЦК України не допускається обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку. Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Як зазначалося вище, депозитний договір НОМЕР_1 строкового банківського вкладу був укладений строком на 3 місяці з 14.08.08.року по 14.11.08 року. За умовами договору банк прийняв від позивачки на зберігання грошові кошти готівкою в сумі 220 000 грн. з виплатою 18% річних. Грошові кошти останньої станом на день подачі уточнюючої позовної заяви знаходяться на рахунку Банку 17 місяців. Виходячи з умов укладеного між сторонами договору ОСОБА_2 за цей час повинен був сплатити позивачці18% річних, тобто 56 100 грн., але сплатив лише 12 200 грн. відсотків по кредиту (а.с. зворот 6). Таким чином, заборгованість по відсоткам на 14 січня 2010 року складає 43 900 грн. Загальна сума заборгованості Банку перед позивачкою за договором становить 263 900 грн.( 220 000 + 43 900 = 263 900 грн.).

Стаття 321 ЦК України передбачає, що особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках, встановлених законом.

Відповідач порушив права позивачки гарантовані їй Конституцією України, а саме ст. 41, якою встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України Про банки та банківську діяльність банк відповідає за свої зобов'язання всім своїм майном відповідно до законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходить з того, що вимоги позивачки є обґрунтованими, а відповідач не довів перед судом правомірності своїх дій.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача стягуються витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,ст.ст. 321, 629, 1058, 1060, 1064,1074, 1075 ч.1, ч.1 ст.58 Закону України Про банки та банківську діяльність , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 кредит в особі філії АКБ ОСОБА_2 кредит про виконання зобов'язання за депозитним договором та повернення вкладу задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 кредит в особі філії АКБ ОСОБА_2 кредит на користь ОСОБА_1 банківський вклад з урахуванням відсотків в сумі 263 900 (двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот) грн. звернув стягнення на кошти Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 кредит в особі філії АКБ ОСОБА_2 кредит .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 кредит в особі філії АКБ ОСОБА_2 кредит на користь держави судовий збір в розмірі 1649 грн. (одна тисяча шістсот сорок дев'ять) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 кредит в особі філії АКБ ОСОБА_2 кредит на користь ОСОБА_1 витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 грн. 00 коп. (сто двадцять гривень 00 копійок) та судовий збір в розмірі 51,0 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 22 лютого 2010 року.

Суддя