Рішення

від 21.05.2010 по справі 2-367/10

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноградський районний суд Харківської області

м. Красноград, вул. Харківська, 127, 63300, (05744) 7-07-04

Справа № 2-367/10 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2010 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Дудченко В.О.,

при секретарі: Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області про стягнення недоплаченої одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області, в якому просить суд визнати дії відповідача в частині не нарахування та невиплати одноразової компенсації за

шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи визнати протиправними та стягнути з нього (УПСЗН) на його користь недоплачену одноразову компенсацію за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 4_5 мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично виплаченої компенсації, відповідно до ч.1 ст.4 8 Закону України Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Позивач мотивував свої вимоги тим, що він віднесений до 1-ї категорії учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та є інвалідом 2-ої групи, захворювання якого пов'язане із

ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, згідно абзацу 3 частини ч.1 ст.4 8 Закону України Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ від 28.12.1991 року із змінами та доповненнями, йому гарантовано одноразову компенсацію за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних. Другу групу інвалідності йому було встановлено з 12.01.2010 року . На обліку знаходиться в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області, до якого ним була подана заява про перерахунок та виплату належної одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі _45 мінімальних заробітних.

ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області йому була надана відповідь, в якій було зазначено, що їх ОСОБА_2 неодноразово зверталося до Мінпраці, Мінфіну України про надання роз'яснень, щодо розмірів соціальних виплат, на що надходили роз'яснення про те, що починаючи з 1996 року соціальні виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розміри яких відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи залежать від розміру мінімальної заробітної плати і здійснюються в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюється у розмірах, визначених постановою КМ України від 26 липня 1996 року № 836 Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи , після чого позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

В запереченнях УПСЗН Красноградської РДА зазначено, що позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії 2-ї групи інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 Про

компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ще не виплачено, однак при надходженні коштів йому буде виплачено таку компенсацію в розмірі 284,40 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , міністерство праці, як головний розпорядник бюджетних коштів, безпосередньо не здійснює соціальні виплати постраждалим громадянам і відповідно не має кошторисних призначень на здійснення зазначених виплат та реєстраційних рахунків для об лікування коштів для здійснення виплат громадянам. В попередні роки компенсаційні виплати від мінімальної заробітної плати були призупинені законами України про Державний бюджет. ОСОБА_3 України про Державний Бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про місце та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, але надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

В наданій заяві позивач наполягав на своїх позовних вимогах. В позовній заяві вказав, що він віднесений до 1-ї категорії учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та є інвалідом 2-ої групи,

захворювання

якого пов'язане із ліквідацією наслідків авари на ч.І ст.48

Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ від 28.12.1991 року із змінами та доповненнями, йому гарантовано одноразову компенсацію за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних, а тому просить задовольнити свої позовні вимоги.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який віднесений до 1 категорії учасників ліквідації, що підтверджується відповідним посвідченням та є інвалідом 2-ї групи , що підтверджується копією виписки із акту огляду МСЕК до відповідної довідки МСЕК, в якій зазначено, що 2-га група інвалідності йому встановлена із 12.01.2010 року, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.І ст.З ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 8 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до абзацу 3 ч.І ст.48 розділу VIII Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-11 від 28.02.1991 року із змінами та доповненнями, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3-ї групи внаслідок Чорнобильської

катастрофи виплачується в розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Згідно ч.З ст.48 цього ж Закону, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, а у відповідності ч.б ст.4 8 вищезазначеного Закону, виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого. Датою встановлення групи інвалідності позивачу є 12.01.2010року. Згідно із ч. 7 ст.4 8 цього ж Закону, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Посилаючись на Постанову КМ України від 26.07.1996 року № 836 Про компенсаційні

виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , відповідач тим самим ставить під сумнів чинність своїх дій, так як рішенням Верховного Суду України від

08.05.2005року та рішенням ВАС України від 02.06.2006 року положення вищезазначеної

Постанови визнано таким, що не відповідає чинному законодавству.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та членів їх сімей, пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня(ст. 48 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних Законів, відповідно до вимог ст. 22 Конституції України , не допускається.

Відповідач, посилаючись на ОСОБА_3 України Про державний бюджет України на 2009 рік проігнорував рішення КС України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 року, яким надав остаточну правову оцінку про неконституційність окремих положень Законів України Про державний бюджет на певні роки . Зазначеними законами не можуть вноситися зміни, зупинятися дії чинних законів України та встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, скасовувати їх, так як дані дії скасовують або обмежують права і свободи людини.

Таким чином, виходячи із зазначеного рішення Конституційного Суду України, в 2010 році органи соціального захисту населення повинні були здійснювати виплату одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, визначених базовим законом, в редакції, що діяла до внесення змін Законом України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України .

На 2009 та 2010 роки ніяких змін у вказаний закон внесено не було.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зменшувати встановлені цим законом конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій. Навпаки, частиною 1 ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що конкретні розміри усіх доплат, пенсій і компенсацій передбачених цим Законом, підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.5 ст.4 8 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

При цьому суд приймає до уваги, що зазначені виплати одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи., здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

,

Перевіряючи правомірність дії органів соціального захисту населення щодо здійснення виплат одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає за необхідне застосовувати законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного.

Така позиція ґрунтується на приписах ч.2 ст.152 Конституції України та Рішеннях

Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.

Після рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року положення ст. 4 8

Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи залишилося в редакції базового закону, тобто учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС 2-ї групи інвалідності одноразова компенсація за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Таке ж положення закону діяло і на момент проведення відповідних виплат позивачеві.

Відповідно до довідки представленої відповідачем, ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 Про компенсаційні виплати особам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , станом на 08.04.210р. не виплачена, однак при надходженні коштів йому буде виплачено така виплата в розмірі 284,40грн., а не як передбачено базовим законом в розмірі 4 5 мінімальних заробітних плат, а отже органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституціними діють протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру компенсації, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, задовольняючи позов, суд враховує, що виходячи із способів захисту порушеного права, суд, встановивши наявність протиправної поведінки суб'єкту владних повноважень має зобов'язати його до правової поведінки, шляхом покладення певного обов'язку, в даному випадку здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації за шкоду ] здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_1 що позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , буде виплачено 284,4 0грн., одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, то останьому повинно буди виплачено така допомога в розмірі 4 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням фактично здійснених виплат, як що такі будуть проведені до дня винесення рішення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , ст. 64, 124,

152 Конституції України, ст.ст. З, 4, 8, 15, 57-60 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області в частині не нарахування та невиплати одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи визнати протиправними.

Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноградської РДА Харківської області на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат станом на 12.01.2010 року (дата встановлення групи інвалідності), із врахуванням фактично виплаченої суми компенсації, як що такі були проведені, у відповідності до ч.І ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №7 96-ХІІ від 28.02.1991 року із змінами та доповненнями.

Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області держмито на користь держави в сумі 08 (вісім) грн. 50 коп., які перерахувати на розрахунковий рахунок № 31410537700301, МФО - 851011, одержувач: УДК у Красноградському районі 22090100, код одержувача - 24134389, банк

одержувача - ГУДКУ в Харківській області та витрати на інфомаційно - технічне забезпечення судового процесу Красноградського районного суду Харківської області за позовом ОСОБА_4 в розмірі 37 (тридцять сім) грн. на р/р 31216259700300, МФО - 851011, одержувач: УДК у Красноградському районі, код ЄДРПОУ - 24134389.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.

Суддя