Ухвала

від 25.09.2017 по справі 293/1090/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 201 3 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом вона є власником житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться по АДРЕСА_1. Власником суміжної земельної ділянки був ОСОБА_6 У 2008 році син ОСОБА_6 - ОСОБА_5, самовільно, без будь- якого погодження та дозволу зніс побудований нею паркан, який розділяв суміжні земельні ділянки та самовільно зайняв частину її земельної ділянки, звівши металевий паркан.

Позивач вважала, що відповідач порушив її права, як власника паркану та частини земельної ділянки, що належить їй на праві власності, чим їй завдано майнової та моральної шкоди.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просила суд: усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення металевої огорожі; стягнути з відповідача на її користь 5 тис. грн. на відшкодування майнової шкоди за пошкодження її паркану та 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 рокупозов ОСОБА_4 задоволено .Зобов'язано ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_4 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення за його рахунок паркану між суміжними земельними ділянками відповідно додатку № 1 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 6 березня 2015 року № 06/03-2015 та додатків №№ 2, 2а, 2б до висновку повторної судової земельно-технічної експертизи від 10 листопада 2015 року № 281/15.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5 тис. грн. на відшкодування майнової шкоди, 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати у розмірі 4 269 грн 40 коп.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відшкодування майнової шкоди скасовано, у задоволені цих позовних вимог відмовлено.

У решті - рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_4 судові рішення не оскаржила.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та рішення апеляційного суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Суд першої інстанції, з висновком якого в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), застосувавши положення ст. ст. 23, 386, 387, 1268 ЦК України, ст. ст. 103, 106, 109 ЗК України, врахувавши роз'яснення, надані судам у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ та у пп. 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , висновки судової земельно-технічної експертизи від 6 березня 2015 року № 06/03-2015 та повторної судової земельно-технічної експертизи від 10 листопада 2015 року № 281/15, дійшов до правильного висновку про те, що встановлений між суміжними земельними ділянками сторін паркан зміщений в сторону земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_4 та ОСОБА_7, у результаті чого площа земельних ділянок, належних останнім, зменшилася, чим порушено право позивача та завдано їй моральної шкоди як власнику, при визначенні розміру якої суди керувались поданими сторонами доводами, виходили із вимог розумності та справедливості, а також врахували характер і тривалість фізичних й моральних страждань позивача.

Посилання касаційної скарги на пропущення позовної давності безпідставні, оскільки відповідачем заяви до ухвалення рішення суд заявлено не було (ст. 267 ЦК України).

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 року у нескасованій частині та рішення апеляційного суду Житомирської області від 28 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Д.Д. Луспеник Б.І. Гулько С.Ф. Хопта