Рішення

від 12.10.2017 по справі 910/13509/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017Справа №910/13509/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄХ-300

до Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС

про стягнення 784 643,84 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Паньшин С.С. (дов. №03-07-17/01 від 03.07.2017);

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

11.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю ВЄХ-300 звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС про стягнення 784 643,84 грн., з яких: 656 240,00 грн. сума основного боргу, 85 383,14 грн. пеня, 9 701,64 грн. сума 3% річних та 33 319,05 грн. інфляційні нарахування.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем договору про надання охоронних послуг №15/09/16 від 15.09.2016 в частині своєчасної оплати отриманих послуг за вересень 2016 року - травень 2017 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13509/17, справу призначено до розгляду на 19.09.2017.

В судовому засіданні 19.09.2017, судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.10.2017.

12.10.2017 представником позивача через загальний відділ суду подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 12.10.2017 р. з'явився, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

15.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЄХ-300 (далі - позивач, охоронне агентство) та Приватною науково-виробничою компанією ІНТЕРБІЗНЕС в особі представника філії Богодухівська птахофабрика Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС , яка діяла на підставі довіреності №22/1 від 29.12.2015 р. (далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання охоронних послуг №15/09/16 (далі - договір), відповідно до умов п. 2.1 якого охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (додаток 4 до договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

За умовами п. 2.2 договору об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною

Охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації додаток №1 до договору), згідно інструкції по охороні об'єкта замовника (додаток №2) та додаткових інструкцій з урахуванням особливостей об'єкту, якщо вони є та погоджені сторонами. Система охорони, регламент несення служби на постах об'єкту та дислокації постів спільно визначається охоронним агентством та замовником (п.2.3 договору).

Згідно дислокації (додаток №1 до договору), відповідач передав, а позивач прийняв під охорону об'єкт, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Протопопівка, вул. Леніна, буд. 96.

Вартість людино/години на об'єкті охорони складає 21,00 грн/год. Охоронне агентство забезпечує надання послуг, виходячи із вартості надання послуг, розрахованої з розрахунку перебування цілодобово на об'єкті охорони протягом місяця умовних 6 працівників охорони (п. п. 7.1, 7.2 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 92 232,00 грн. без ПДВ.

За умовами п. 7.4 договору сторони погодили оплату щомісячної суми договору за перший місяць надання послуг протягом 10 календарних днів з моменту початку надання послуг з охорони, але не пізніше 10 жовтня 2016 року, а в подальшому оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно з п. 7.5 договору охоронне агентство зобов'язано за перший місяць надання послуг надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його, або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Відповідно до п. 5.5 договору за прострочення терміну розрахунків з охоронним агентством, передбачених цим договором, замовник за весь період прострочки платежів, тобто за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання зі сплати, сплачує охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Відповідно п. 5.5.1 договору замовник, у разі прострочення строків розрахунків, що встановлені цим договором, зобов'язаний сплатити охоронному агентству боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Договір набирає чинності з 15 вересня 2016 року і діє до 15 вересня 2017 року (п. 10.1 договору).

На умовах зазначеного договору позивач фактично надавав відповідачеві охоронні послуги щодо об'єкту охорони у період з 16 вересня 2016 року (акт прийняття об'єкту під охорону від 15 вересня 2016 року, підписаний сторонами) до 31 травня 2017 року (акт прийняття об'єкту з-під охорони від 31 травня 2017 року, підписаний сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином надавав відповідачеві зумовлені договором послуги на загальну суму 786 240,00 грн. за період з 16 вересня 2016 року по 31 травня 2017 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: №ОУ-000063 за вересень 2016 на суму 48 384,00 грн., №ОУ-000063 за жовтень 2016 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000087 за листопад 2016 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000097 за грудень 2016 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000010 за січень 2017 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000021 за лютий 2017 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000032 за березень 2017 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000041 за квітень 2017 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000050 за травень 2017 на суму 92232,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Не підписаний відповідачем лише акт №ОУ-000041 за квітень 2017 на суму 92232,00 грн., проте відповідно до згідно з п. 7.5 договору у разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо викладеного в акті №ОУ-000041 за квітень 2017року, надані за ним послуги вважають наданими належним чином.

Відповідач частково провів розрахунки за фактично отримані послуги, сплативши позивачу 130 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином залишок основного боргу відповідача перед позивачем становить 656 240,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач не сплатив вказану заборгованість, у зв'язку із чим він звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС 784 643,84 грн., з яких: 656 240,00 грн. сума основного боргу, 85 383,14 грн. пеня, 9 701,64 грн. сума 3% річних та 33 319,05 грн. інфляційні нарахування.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

За вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином надавав відповідачеві зумовлені договором послуги на загальну суму 786 240,00 грн. за період з 16 вересня 2016 року по 31 травня 2017 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: №ОУ-000063 за вересень 2016 на суму 48 384,00 грн., №ОУ-000063 за жовтень 2016 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000087 за листопад 2016 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000097 за грудень 2016 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000010 за січень 2017 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000021 за лютий 2017 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000032 за березень 2017 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000041 за квітень 2017 на суму 92232,00 грн., №ОУ-000050 за травень 2017 на суму 92232,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Відповідач частково провів розрахунки за фактично отримані послуги, сплативши позивачу 130 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином залишок основного боргу відповідача перед позивачем становить 656 240,00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідачем суду не надано, позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості у сумі 656 240,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 85 383,14 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.5 договору за прострочення терміну розрахунків з охоронним агентством, передбачених цим договором, замовник за весь період прострочки платежів, тобто за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання зі сплати, сплачує охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Суд, здійснивши перевірку періоду нарахування пені, обмеживши його 6-місячним строком, відповідно до ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи межі позовних вимог, дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 53 436,45 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмір 9 701,64 грн. та інфляційні втрати у розмірі 33 319,05 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 5.5.1 договору замовник, у разі прострочення строків розрахунків, що встановлені цим договором, зобов'язаний сплатити охоронному агентству боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 33 319,05 грн. та 3% річних в розмірі 9 701,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 121 В, код 01200244) в особі філії Богодухівська птахофабрика Приватної науково-виробничої компанії ІНТЕРБІЗНЕС (62480, Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Червоноармійська/Миколаївська, буд. 25/2, код 39723395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄХ-300 (02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 12, код 36516412) суму основного боргу у розмірі 656 240 (шістсот п'ятдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., пеню у розмірі 53 436 (п'ятдесят три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 45 коп., інфляційні нарахування в розмірі 33 319 (тридцять три тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 05 коп. та 3% річних в розмірі 9 701 (дев'ять тисяч сімсот одну) грн. 64 коп. та судовий збір у розмірі 11 290 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 46 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане - 17.10.2017.

Суддя В.О. Демидов