Рішення

від 25.09.2017 по справі 910/12183/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017Справа №910/12183/17 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сідрейл"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сираївське"

про стягнення 564 540,32 грн.

Представники сторін:

від позивача: Паніотов О.К. - представник за довіреністю № б/н від 29.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сідрейл" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сираївське" про стягнення 564 540,32 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.10.2016 року між ним та відповідачем укладено договір №21/10-2016-СИ на транспортно-експедиторське обслуговування.

Станом на 07.07.2017 року відповідач зобов'язання по договору щодо оплати послуг позивача виконав частково, грошові кошти у розмірі 470 000,00 грн. не сплатив.

У зв'язку з чим позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 470 000,00 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 94 540,32 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.07.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.09.2017 р.

В судове засідання 04.09.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.07.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 42772546, але 01.09.2017 р. до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, позивач - документи по справі.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2017 року розгляд справи відкладено на 18.09.2017 року.

18.09.2017 р. до канцелярії суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що позовні вимоги розраховані станом на 07.07.2017 року та складають 573 008,83 грн., з яких: 470 000,00 грн. - основний борг, 94 540,32 грн. - пеня, 8 468,11 грн. - сплачений судовий збір. Повідомлено, що 02.08.2017 року, після подання позовної заяви та порушення провадження у справі відповідачем сплачено частину заборгованості в розмірі 5 000,00 грн.

В судовому засіданні 18.09.2017 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні оголошено перерву до 25.09.2017 року.

22.09.2017 року до канцелярії суду відповідач подав додаткові документи по справі.

В судове засідання 25.09.2017 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.09.2017 р., але 22.09.2017 р. до канцелярії суду подав пояснення по справі, 25.09.2017 р. до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 000,00 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

21.10.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сідрейл" (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сираївське" (клієнт) укладено договір №21/10-2016-СИ на транспортно-експедиційне обслуговування.

Відповідно до п.1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з п.1.1 договору експедитор бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок клієнта надавати послуги з організації перевезення зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки, або інших вантажів ( надалі по тексту - ватаж ) зазначених клієнтом залізничним транспортом, а також виконання інших дій, необхідних для виконання обов'язків за даним договором і погоджених із клієнтом.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 р., а в частині розрахунків - до повного їх завершення та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Після вступу договору в чинність всі попередні переговори, попередні документи і переписка по ньому вважаються недійсними.

Вартість (ціна) послуг за кожною заявкою клієнта визначається і фіксується сторонами в окремій додатковій угоді до договору, згідно попередньо погоджених договірних тарифів, і вказується в рахунках (п.3.1 договору).

21.10.2016 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 21.10.2016 року відповідно до умов якої клієнт доручає, а експедитор зобов'язується виконати роботу з відвантаження, оформлення і доставки з пункту відправлення на станцію призначення залізничним транспортом, наступного вантажу згідно заявки клієнта, а саме: кукурудза (ЕТСНГ 015006), кількість вагонів: 12 вагонів зерновозів, загальна вага продукції: 798 тон, вид упаковки продукції: насипом, станція відправлення: Качанівка ПІВД. заліз., код станції 425904, пункт відвантаження: ТОВ ПУЕІК , станція призначення: Жовтнева (експ.) ОД. залізниця , код станції: 418101. загальна сума наданих послуг становить 244 986,00 грн.

Як зазначено позивачем, 01.11.2016 року ним на адресу відповідача направлена додаткову угода №2, яка не підписана відповідачем, відповідно до умов якої клієнт доручає, а експедитор зобов'язується виконати роботу з відвантаження, оформлення і доставки з пункту відправлення на станцію призначення залізничним транспортом, наступного вантажу згідно заявки клієнта, а саме: кукурудза (ЕТСНГ 015006), кількість вагонів: 19 вагонів зерновозів, загальна вага продукції: 1262,70 тон, вид упаковки продукції: насипом, станція відправлення: Качанівка ПІВД. заліз., код станції 425904, пункт відвантаження: ТОВ ПУЕІК , станція призначення: Чорноморська експ. для ТІС ОД. залізниця , код станції: 402003. загальна сума наданих послуг становить 473 512,50 грн.

Відповідно до п.2.5 договору, факт надання послуг експедитора і виконання їм своїх зобов'язань за договором підтверджується залізничною накладною та актом виконаних робіт/наданих послуг.

На виконання умов договору позивачем надано послуги на загальну суму 718 513,35 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних робіт, а саме:

- № 1 від 03.11.2016 року на суму 245 001,35 грн.,

- № 2 від 03.01.2017 року на суму 473 512,20 грн.

Відповідно до п.4.1 договору, порядок оплати послуг / робіт / витрат за даним договором здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором. Валюта розрахунків по данному договору - гривня. Допускається оплата по сканкопіях рахунків та додаткових угод до рахунків, переданих за допомогою засобів електронної пошти.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату, а саме:

- №1415 від 03.11.2016 року на суму 245 001,35 грн.;

- №1655 від 05.12.2016 року на суму 473 512,50 грн.

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, першим днем прострочення зобов'язання по рахунку на оплату №1415 від 03.11.2016 року на суму 245 001,35 грн. є 07.11.2016 року, а по рахунку на оплату №1655 від 05.12.2016 року на суму 473 512,50 грн. - 09.12.2017 року.

Судом не застосовано п.3.2 договору, в якому зазначено, що оплата клієнтом здійснюється на розрахунковий рахунок експедитора в наступній пропорції: 90% в якості передоплати згідно виставленого рахунку, 10% вартості, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін акту приймання-передачі наданих послуг за кількістю фактично відправленого вантажу в пункті призначення, оскільки між сторонами за наслідками надання послуг підписано акти виконаних робіт, а не акти приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки АТ ТАСКОМБАНК за період з 29.02.2016 до 30.06.2017, вбачається що відповідачем на користь позивача за період з 15.11.2016 року по 16.06.2017 року по договору №21/10-2016-СИ від 21.10.2016 року сплачено 248 513,85 грн.

Також, в матеріалах справи наявна банківська виписка АТ ТАСКОМБАНК з якої вбачається, що відповідачем на користь позивача на виконання умов договору №21/10-2016-СИ від 21.10.2016 року сплачено ще 5 000,00 грн. - 02.08.2017 року.

Будь-яких інших доказів сплати по договору матеріали справи не містять.

Відповідно п. 1-1 ч. 1 статті 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 5 000,00 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 5 000,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Факт наявності основної заборгованості в розмірі 465 000,00 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 94 540,32 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за прострочення в оплаті рахунків експедитора по договору клієнт додатково оплачує штрафні санкції - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення. Штрафні санкції за не виконання грошових зобов'язань нараховуються протягом не більше 1 (одного року) з моменту виникнення прострочення.

Проте, відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно з п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання №14 від 17.12.2013 року шодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України . Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Розрахунок пені:

- по рахунки на оплату №1415 від 03.11.2016 року на суму 245 001,35 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 245001.35 07.11.2016 - 14.11.2016 8 14.0000 % 0.077 % 1499.46 239786.90 15.11.2016 - 16.11.2016 2 14.0000 % 0.077 % 366.89 227786.90 17.11.2016 - 01.12.2016 15 14.0000 % 0.077 % 2613.95 209786.90 02.12.2016 - 08.12.2016 7 14.0000 % 0.077 % 1123.45 209786.90 09.12.2016 - 18.01.2017 41 14.0000 % 0.077 % 6580.20 206487.50 19.01.2017 - 26.01.2017 8 14.0000 % 0.077 % 1267.21 126487.50 27.01.2017 - 14.02.2017 19 14.0000 % 0.077 % 1843.60 106487.50 15.02.2017 - 01.03.2017 15 14.0000 % 0.077 % 1225.34 106487.50 02.03.2017 - 27.03.2017 26 14.0000 % 0.077 % 2123.92 86487.50 28.03.2017 - 06.04.2017 10 14.0000 % 0.077 % 663.47 46487.50 07.04.2017 - 10.04.2017 4 14.0000 % 0.077 % 142.65 36487.50 11.04.2017 - 13.04.2017 3 14.0000 % 0.077 % 83.97 36487.50 14.04.2017 - 07.05.2017 24 13.0000 % 0.071 % 623.79 Розмір пені становить 20 157,90 грн.

- по рахунки на оплату №1655 від 05.12.2016 року на суму 473 512,50 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 473512.50 09.12.2016 - 26.01.2017 49 14.0000 % 0.077 % 17750.25 473512.50 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 % 12350.24 473512.50 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 % 15619.43 473512.50 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 % 14166.46 473512.50 26.05.2017 - 09.06.2017 15 12.5000 % 0.068 % 4864.85 Розмір пені становить 64 751,23 грн.

За перерахунком суду загальний розмір пені становить 84 909,13 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 9 631,19 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ч.2 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 5 000,00 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сираївське" (04211, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4, корпус 6, квартира 45, код ЄДРПОУ 37652102) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сідрейл" (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 5 Е , код ЄДРПОУ 38450144) основний борг в розмірі 465 000 (чотириста шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 84 909 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 13 коп. та судовий збір в розмірі 8 323 (вісім тисяч триста двадцять три) грн. 30 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.10.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий