Рішення

від 10.10.2017 по справі 910/13452/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017Справа №910/13452/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Мельник К.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13452/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інкор , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Монолитфорт , м. Київ,

про стягнення 214 319,21 грн.,

за участю представників:

позивача - Лютого О.В. (довіреність від 25.07.2017 №02);

Буянова І.В. (довіреність від 25.07.2017 №01);

відповідача - Власенко О.С. (довіреність від 17.08.2017 №б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю Інкор (далі - ТОВ Інкор ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Монолитфорт (далі - ТОВ Монолитфорт ): 163 338 грн. грошових коштів перерахованих відповідачу за товар, який не був отриманий позивачем; 8 524,26 грн. штрафу; 34 777,83 грн. втрат від інфляції; 7 679,12 грн. 3% річних, а всього 214 319,21 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 05.09.2017.

Відповідач 05.09.2017 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Судове засідання призначене на 05.09.2017 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2017 розгляд справи призначено на 28.09.2017.

ТОВ Монолитфорт 28.09.2017 подало суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.09.2017 оголошено перерву на 10.10.2017.

Позивач 10.10.2017 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач 10.10.2017 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:

18.06.2015 позивачу було виставлено рахунок №723 на оплату замовленого товару - емалі КО-168 Ral 7047, загальною вагою 3 500 кг. на суму 163 338 грн.; 18.06.2015 позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти у сумі 163 338 грн., у якості передплати за товар - емаль КО-168 Ral 7047, загальною вагою 3 500 кг.; оскільки відповідно до пункту 4.1 договору поставки №МФ/2015 П-34 (далі - Договір) поставка товару здійснювалася партіями на умовах франко/склад відповідача або склад перевізника, сторонами було погоджено, що поставка товару - емалі КО-168 Ral 7047, загальною вагою 3 500 кг. здійснюватиметься за рахунок позивача; 24.06.2015 на виконання умов Договору відповідачем було виготовлено для позивача товар - емаль КО-168 Ral 7047, загальною вагою 3 500 кг.; 25.06.2015 виготовлений відповідачем товар був відвантажений винайнятому позивачем перевізнику, а саме - водію ОСОБА_4; 25.06.2015 водій позивача ОСОБА_4 за дорученням позивача прибув для завантаження товару, за місцезнаходженням складу відповідача: Київська обл., с. Дмитрівна, вул. Леніна, 10, на вантажному автомобілі марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1; 25.06.2015 уповноваженими особами відповідача за місцезнаходженням складу (Київська обл., с. Дмитрівка, вул. Леніна, 10), виготовлений для позивача товар був відвантажений водію позивача ОСОБА_4; одночасно водію позивача ОСОБА_4 були надані і товаросупровідні документи на товар, а саме: рахунок на оплату від 18.06.2015 №723; видаткова накладна від 24.06.2015 №537 у 2-х примірниках; податкова накладна від 19.06.2015 №106; товарно-транспортна накладна від 25.06.2015 №Р537; сертифікат якості на товар; таким чином, відповідач свої зобов'язання за Договором виконав, оскільки відбулася передача обумовленого Договором товару представнику позивача;

крім того, представником відповідача в процесі збирання доказів для спростування неправомірно заявлених позовних вимог 04.09.2017 було надіслано публічному акціонерному товариству Хмільницький елеватор (далі - ПАТ Хмільницький елеватор ) адвокатський запит за вих.№71 з проханням надати інформацію та документальне підтвердження того, що позивач протягом 2015 року виконував на об'єкті ПАТ Хмільницький глеватор підрядні роботи з фарбування із застосуванням фарби відповідача; 03.10.2017 на адресу представника відповідача надійшла відповідь на адвокатський запит, відповідно до якої ПАТ Хмільницький елеватор повідомило, що протягом травня-серпня 2015 року позивачем виконувались роботи з ремонту, герметизації будівлі та споруд елеватора, що включало також і фарбування стін; одночасно ПАТ Хмільницький елеватор вказало, що всі підрядні роботи позивачем були виконані своєчасно та якісно, про що свідчать підписані акти приймання виконаних будівельних робіт; ПАТ Хмільницький елеватор у відповіді на адвокатський запит також зазначило, що при проведенні підрядних робіт з фарбування позивач використовував фарбу емаль КО-168 Ral 7047.

Представники позивача у судовому засіданні 10.10.2017 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення у справі, підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, поданому суду 10.10.2017 у письмовому вигляді, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 ТОВ Інкор (покупець) і ТОВ Монолитфорт (постачальник) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується виробити і поставити покупцю лакофарбові матеріали (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах Договору (пункт 1.1 Договору);

- найменування, кількість та ціна товару визначається згідно з специфікаціями та рахунками-фактурами на кожну партію поставки, які підписуються сторонами та є невід'ємними частинами Договору (пункт 2.1 Договору);

- розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 3.1 Договору);

- умова оплати - 100% передоплата, або відстрочка за умовами, визначеними відповідно до специфікацій на кожну партію поставки (пункт 3.2 Договору);

- поставка товару здійснюється партіями на умовах франко/склад постачальника або склад перевізника (пункт 4.1 Договору);

- строк поставки товару визначається в специфікаціях (пункт 4.2 Договору);

- при поставці партії товару постачальник зобов'язаний передати покупцю такі документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну; сертифікат якості (який містить тільки ті параметри якості, вимірювання яких може забезпечити виробник) (пункт 4.3 Договору);

- приймання товару за якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і Товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7, а за кількістю - відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і Товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 (пункт 5.1 Договору);

- у випадку порушення строку поставки товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 0,01% від вартості товару за кожний робочий день (пункт 7.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення строку гарантії (пункт 11.1 Договору).

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідачем було виставлено позивачу рахунок від 18.06.2015 №723 на загальну суму 163 338 грн.

На виконання умов Договору позивачем 19.06.2015 було перераховано відповідачу 163 338 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 18.06.2015 №1515 на суму 163 338 грн.

Проте товар відповідачем так і був поставлений позивачу.

Частиною другою статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Листом від 23.07.2015 №23 позивач повідомив відповідача про те, що ТОВ Інкор було встановлено факт невідповідності відтінків фарби та її якості, у зв'язку з чим фарбу емаль КО-168 Ral 7047 в кількості 3 500 кг на суму 163 338 грн. згідно з рахунок від 18.06.2015 №723 ТОВ Інкор не отримувало; позивач просив повернути перераховані за платіжним доручення від 18.06.2015 №1515 кошти у сумі 163 338 грн.

Листом від 07.08.2015 №39/08.15 відповідач повідомив позивача про те, що товар за рахунок від 18.06.2015 №723 був відвантажений ТОВ Інкор 25.06.2015 за видатковою накладною від 24.06.2015 №537 в повному обсязі.

Вимогою від 20.06.2017 №04 позивач повідомив відповідача про те, що товар емаль КО-168 Ral 7047 в кількості 3 500 кг, оплачену ТОВ Інкор , позивач не отримував, повідомлення щодо дати, часу і місяця відвантаження товару на адресу ТОВ Інкор не надходило, передачі видаткової накладної та сертифікату якості на дану партію товару постачальником покупцю не надавалось, що є порушенням з боку відповідача розділу 4 Договору; позивач вимагав негайно повернути сплачені ТОВ Інкор кошти за рахунок від 18.06.2015 №723 у сумі 163 338 грн.

Відповідач відповіді на вказану вимогу не надіслав, грошові кошти позивачу не повернув.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на те, що: 25.06.2015 виготовлений відповідачем товар був відвантажений винайнятому позивачем перевізнику, а саме - водію ОСОБА_4; 25.06.2015 водій позивача ОСОБА_4 за дорученням позивача прибув для завантаження товару, за місцезнаходженням складу відповідача: Київська обл., с. Дмитрівна, вул. Леніна, 10, на вантажному автомобілі марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1; 25.06.2015 уповноваженими особами відповідача за місцезнаходженням складу (Київська обл., с. Дмитрівка, вул. Леніна, 10), виготовлений для позивача товар був відвантажений водію позивача ОСОБА_4; одночасно водію позивача ОСОБА_4 були надані і товаросупровідні документи на товар, а саме: рахунок на оплату від 18.06.2015 №723; видаткова накладна від 24.06.2015 №537 у 2-х примірниках; податкова накладна від 19.06.2015 №106; товарно-транспортна накладна від 25.06.2015 №Р537; сертифікат якості на товар; таким чином, відповідач свої зобов'язання за Договором виконав, оскільки відбулася передача обумовленого Договором товару представнику позивача.

На підтвердження викладених обставин відповідач подав суду копію товарно-транспортної накладної від 25.06.2015 №Р537, з якої вбачається, що товар було передано водію ОСОБА_4; замовник - ТОВ Інкор ; вантажовідправник - ТОВ Монолитфорт ; вантажоодержувач - ТОВ Інкор .

Проте, з вказаної товарно-транспортної накладної неможливо встановити на підставі якого документа водію ОСОБА_4 було передано товар.

Крім того, в товарно-транспортній накладній не вказано переліку супровідних документів на вантаж, що виключає можливість дійти висновку про те, що відповідачем були передані документи на товар.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не є належним доказом підтвердження поставки відповідачем ТОВ Інкор емалі КО-168 Ral 7047 в кількості 3 500 кг.

Що ж до відповіді ПАТ Хмільницький елеватор на адвокатський запит відповідача стосовно того, що позивачем при виконанні підрядних робіт на об'єкті ПАТ Хмільницький елеватор використовувалась фарба КО-168, то дана відповідь не підтверджує використання позивачем при виконанні робіт продукції виробництва саме ТОВ Монолитфорт .

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 163 338 грн. грошових коштів перерахованих відповідачу за товар, який не був отриманий позивачем є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім вказаної суми, позивач просить стягнути з відповідача 34 777,83 грн. втрат від інфляції і 7 679,12 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити 100% вартості продукції, зазначеної в рахунку-фактурі на оплату, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту здійснення фактичної передачі (поставки) окремої партії товару; вартість доставки враховується у ціну товару.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що вони правильні, тому стягненню з відповідача підлягає 34 777,83 грн. втрат від інфляції і 7 679,12 грн. 3% річних.

Що ж до стягнення 8 524,26 грн. штрафу, то слід зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку порушення строку поставки товару постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 0,01% від вартості товару за кожний робочий день.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку про те, що він правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 8 524,26 грн. штрафу.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Монолитфорт (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8-А; ідентифікаційний код 38975765) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інкор (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 14-Б; ідентифікаційний код 23728075): 163 338 (сто шістдесят три тисячі триста тридцять вісім) грн. грошових коштів; 34 777 (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 83 коп. втрат від інфляції; 7 679 (сім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 12 коп. 3% річних; 8 524 (вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 26 коп. штрафу і 3 214 (три тисячі двісті чотирнадцять) грн. 79 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2017.

Суддя В.О. Демидов