Рішення

від 17.10.2017 по справі 925/1031/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2017 р.                                                  Справа № 925/1031/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – адвокат,

          від відповідача – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Морське Агентство

“БЛЕК СІ ШИППІНГ”, м. Одеса

до приватного підприємства Приватна Фірма “Контур”, м. Умань,

Черкаська область           

про стягнення 2 007 920 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Морське Агентство “БЛЕК СІ ШИППІНГ” до приватного підприємства Приватна фірма “Контур” про стягнення попередньої оплати у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки сільськогосподарської продукції від 20 січня 2017 року за №20-01/2017-1 в розмірі 2 007 920 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 03 жовтня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року та від 03 жовтня 2017 року було зобов’язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 жовтня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1031/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на виконання умов договору своєчасно виконав своє зобов’язання та здійснив попередню оплату товару на суму 8 420 000 грн. 00 коп.

Проте, відповідач виконав своє зобов’язання лише частково, зокрема, поставив товар на суму 5 812 080 грн. 00 коп., а також повернув позивачу 600 000 грн. 00 коп., у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання договору.

Решту суми попередньої оплати відповідач в установлений строк позивачу не повернув, товар на спірну суму не поставив.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 20 січня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Морське Агентство “БЛЕК СІ ШИППІНГ” (покупець) та приватним підприємством Приватна фірма “Контур” (постачальник) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції за №20-01/2017-1.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов’язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити зерно, в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі і додаткових угодах, які з моменту їх підписання стають невід’ємними частинами цього договору.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 4.1. договору визначено, що покупець здійснює оплату товару на умовах 100% попередньої оплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом одного банківського дня з моменту отримання оригіналу рахунку - фактури.

20 січня 2017 року сторонами було підписано додаткову угоду за №1 до договору поставки, згідно умов якої 01 квітня 2017 року постачальник зобов’язався поставити покупцю сою на загальну суму 15 006 000 грн. 00 коп., а покупець прийняти товар та оплатити його у строк визначений п. 4.1. договору.

В подальшому сторони умовами додаткової угоди від 22 березня 2017 року за №2 визначили строк поставки товару – 01 липня 2017 року, загальна вартість товару, що поставляється – 8 540 000 грн. 00 коп.

В пункті 8 додаткової угоди №2 визначено, що з моменту підписання даної додаткової угоди додаткова угода №1 від 20 січня 2017 року втрачає свою юридичну силу.

На виконання умов договору поставки позивачем було перераховано відповідачу 8 420 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 23-28).

Водночас відповідачем було поставлено товар лише на суму 5 812 080 грн. 00 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 19-22).

26 квітня 2017 року сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору поставки, пунктом 8 якої було визначено, що товар, який був оплачений авансом, відповідно до п. 4.1. договору, на суму 2 607 920 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ, постачальник не має можливості поставити покупцеві, у зв’язку з чим такий аванс підлягає поверненню покупцеві у строк не пізніше 20 травня 2017 року.

З моменту підписання даної додаткової угоди додаткова угода №1 від 20 січня 2017 року до договору та додаткова угода №2 від 22 березня 2017 року до договору втрачають свою юридичну силу (п. 9 додаткової угоди №3).

Відповідач зобов’язання щодо повернення авансу виконав частково, сплативши позивачу 600 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 29-30).

В зв’язку з чим позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

При цьому судом враховано правову позицію викладену в постанові Вищого господарського суду України від 16 квітня 2015 року зі справи №908/2649/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 622 Цивільного кодексу України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов’язання щодо поставки товару.

Доводи позивача відповідач жодними належними та допустимими доказами не спростував.

Таким чином сума попередньої оплати в розмірі 2 007 920 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства Приватна Фірма “Контур”, вул. Незалежності, 29, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 30065664 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Морське Агентство “БЛЕК СІ ШИППІНГ”, пров. Топольського 4А, каб. 317, м. Одеса, ідентифікаційний код 36851393 – 2 007 920 грн. 00 коп. – попередньої оплати та 30 118 грн. 80 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 18 жовтня 2017 року.

          Суддя                               А.В.Васянович