Постанова

від 11.10.2017 по справі 916/1626/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р.Справа № 916/1626/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ Від ТОВ ВИН АГРО ЛТД ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність № б/н, дата видачі: 10.03.17 ОСОБА_6, довіреність № б/н, дата видачі: 26.04.17 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД на рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2017р. у справі№ 916/1626/16 /суддя С.Г. Власова/ за позовом ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: проОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ Приватне підприємство Бізнес-Партнери стягнення 500000грн.

ВСТАНОВИВ:

16.06.2016 року ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний про стягнення боргу у розмірі 500 000 грн. та судового збору у сумі 7 500 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний умов Договору купівлі-продажу № 9/13-М-в від 23.09.2013 року в частині повної оплати за отриманий товар.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2016 року по справі № 916/1626/16 позовні вимоги були задоволені повністю. Стягнуто з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ на користь ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний задоволено; рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. по справі № 916/1626/16 скасовано; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2017р. касаційну скаргу ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД задоволено частково; рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. у справі №916/1626/16 скасовано; справу № 916/1626/16 передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.2017р. у задоволенні позову ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.2017р. ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2017р. по справі № 916/1626/16 - скасувати повністю; прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ , третя особа - ПП Бізнес-Партнери про стягнення частини боргу у розмірі 500 000,00грн. задовольнити в повному обсязі.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на наступне:

- суд першої інстанції виніс рішення обґрунтовуючи його тим, що Сторонами були змінені умови Договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. (кількість Товару, ціна Товару та його асортимент), при цьому повністю ігноруючи сам Договір купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. та умови цього Договору щодо внесення змін та доповнень до нього, процедуру внесення змін та підстави для збільшення кількості Товару, та посилаючись на первинні документи, які, окрім того, що не мають посилань на вказаний Договір, так і Товар, який переданий за ними, відрізняється за ціною, кількістю та асортиментом від Товару, який мав бути переданий за Договором купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р.;

- податкова накладна не може бути належним доказом поставки Товару, підтверджувати на виконання якого правочину виконувалась поставка в рамках господарського судочинства, оскільки податкова накладна не є документом бухгалтерського обліку та вона не фіксує факт здійснення господарської операції, що передбачено вимогами ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому позиція суду першої інстанції є безпідставною, необгрунтованою та не відповідає вимогам та нормам матеріального права;

- судом першої інстанції невірно витлумачена позиція Позивача, що в подальшому лягло в основу для винесення необґрунтованого та безпідставного оскаржуваного рішення;

- суд помилково визнав, що весь Товар було передано Відповідачу за Договором купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Жекова В.І.) прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД до провадження та справу призначено до розгляду на 04.09.2017р. об 11:30.

Розпорядженням керівника апарату суду № 988 від 01.09.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.09.2017р., сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Лашин В.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Лашина В.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження з призначеним розглядом на 04.09.2017р. об 11:30.

Ухвалою одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. розгляд апеляційної скарги по справі № 916/1626/16 відкладено на 11.10.2017р. о 15:00.

У судове засідання 11.10.2017р. представник Приватного підприємства Бізнес-Партнери не з'явився без повідомлення про причини неявки. Доказом фактичного направлення ухвали ОАГС від 04.09.2017р. на адресу третьої особи - Приватного підприємства Бізнес-Партнери є рекомендоване повідомлення та конверт з відміткою пошти про повернення за закінченням встановленого строку зберігання , який знаходиться в матеріалах справи.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у пункті 3.9.1 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Пункт 3.9.2 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 17.10.2017р., не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представника третьої особи, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність третьої особи у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД звернулось до господарського суду з позовом до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ про стягнення 500 000,00 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод Ударний умов Договору купівлі-продажу № 9/13-М-в від 23.09.2013 року в частині повної оплати за отриманий товар.

04.05.2017р. за вх. №2-2463/17 позивачем подана заява про зміну підстав позову, згідно якої останній просить стягнути з ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ 500 000,00грн. заборгованості за договором купівлі-продажу винограду, укладеного у спрощений спосіб, яка прийнята судом до розгляду по суті.

Позивач надав до господарського суду Одеської області пояснення від 06.06.2017р. за вх. №12358/17, в обгрунтування яких зазначає, що зважаючи на зауваження, вказані у Постанові ВГСУ від 30.03.2017р. по даній справі, позивач змінив підстави позову, при цьому вказує, що на виконання договору № 9/13-М від 23.09.2013р. позивач поставив відповідачу 20 000,00кг. винограду. В подальшому, за домовленістю сторін між ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ та ТОВ ВИН АГРО ЛТД було укладено договір купівлі-продажу винограду у спрощений спосіб, на виконання якого позивач передав у власність відповідача (не обмежуючись умовами договору купівлі-продажу винограду №9/13-М) на підставі виставлених рахунків-фактур виноград сортів АЛИГОТЕ , КАБЕРНЕ та МЕРЛО загальною кількістю 298 330,00кг. на загальну суму 871 925,23грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами. А тому вказаний товар було передано відповідачеві саме на виконання договору купівлі-продажу винограду у спрощений спосіб, оскільки, у вказаних видаткових накладних та виданих відповідачем довіреностях відсутні посилання на договір купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. та відповідачем прийнято товар сортів, які не зазначені у договорі № 9/13-М та в значно більшій кількості, крім того, відповідачем здійснено часткову оплату за договором у спрощений спосіб, а саме платіжним дорученням № 73 від 28.10.2013р. перерахована за виноград за видатковою накладною № РН-000001 від 25.09.2013р. на суму 2 090,00грн. Підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам ст. 9 вказаного закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, а тому, зважаючи на ст. 692 ЦК України обов'язок відповідача зі сплати товару виникає з моменту його прийняття.

Також, в поясненнях від 06.06.2017р. за вх. №12358/17 позивач вказав, що видаткова накладна РН № 000004 від 09.10.2013р. містить всі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в тому числі в графі отримав вказана особа, відповідальна за здійснення господарської операції (ОСОБА_8В.), її посада та підстава для отримання товару цією особою (за довіреністю № 10/8 від 09.10.2013р.), а також наявний підпис уповноваженої особи, тобто у вказаній видатковій накладній наявні всі дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тому видаткова накладна РН № 000004 від 09.10.2013р. є належним та допустимим доказом та відповідає вимогам законодавства України щодо оформлення документів первинного бухгалтерського обліку. Крім того, Позивач вважає посилання відповідача на те, що товар було отримано невідомою особою, а не директором товариства є необгрунтованими та безпідставними, оскільки, довіреностями саме директор ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ уповноважив ОСОБА_8 на отримання товару.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав господарському суду відзив від 02.06.2017р. за вх. №12280/17, в якому зазначає, що 23.09.2013р. між ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ та ТОВ ВИН АГРО ЛТД було укладено договір купівлі-продажу винограду № 9/13-М. Подалі, 05.06.2015р. між ТОВ ВИН АГРО ЛТД та ПП БІЗНЕС-ПАРТНЕРИ укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ ВИН АГРО ЛТД передає ПП БІЗНЕС-ПАРТНЕРИ право вимоги, що належить позивачу за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р., а саме право вимоги погашення заборгованості у розмірі 869 025,23грн. Крім того, ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ погасив своє зобов'язання за договором купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. в повному обсязі в розмірі 869 025,23грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи. Між тим, відповідач зазначає, що позивач не мав права вимагати погашення заборгованості у розмірі 869 025,23грн., оскільки він не є кредитором за договором купівлі-продажу № 9/13-М від 23.09.2013р. у зв'язку з тим, що з 05.06.2015р. ТОВ ВИН АГРО ЛТД відступило право вимоги від ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ заборгованості за Договором купівлі-продажу № 9/13-М від 23.09.2013 на користь ПП Бізнес-Партнери .

21.06.2017р. за вх. №13685/17 відповідачем подано до господарського суду Одеської області письмові пояснення, в яких останній додатково зазначає, що підтвердженням того, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо погашення заборгованості за спірними видатковими накладними, які були виписані саме на виконання умов договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р., є податкові накладні, виписані на ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ від ТОВ ВИН АГРО ЛТД за договором купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. У вказаних податкових накладних повністю співпадають дати, найменування товару, вартість товару та його кількість із наявними видатковими накладними, із чого вбачається, що товар у кількості 298 330,00кг загальною вартістю 871 925,00грн. був переданий відповідачу позивачем за договором купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. Крім того, відповідач додатково зазначає, що договір купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. укладений на суму 52 000,00грн., а інші зобов'язання, що існували між позивачем та відповідачем у 2013р. з приводу поставки винограду, є доповненнями (що складено в спрощений спосіб) саме до вказаного договору.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 23.09.2013р. між ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ (Покупець) та ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД (Продавець) укладений договір купівлі-продажу винограду № 9/13-М (далі по тексту - Договір № 9/13-М).

Згідно п. 1.1. Договору № 9/13-М, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця виноград вражаю 2013р., а Покупець зобов'язується прийняти виноград та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 9/13-М, документи на виноград, які Продавець зобов'язаний передати Покупцю:

- копія Свідоцтва про державну реєстрацію платника;

- копія Свідоцтва про державну реєстрацію платника сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ;

- накладну;

- рахунок-фактура;

- податкову накладну.

Пунктами 3.2. та 3.3. Договору № 9/13-М передбачено, що загальна кількість товару 20 000,00кг . Кількість товару, що поставляється може бути змінена лише за письмовою згодою Покупця. Продавець не має права змінювати кількість товару за договором без письмової згоди Покупця, а також сорт товару, що поставляється .

Відповідно до п. 4.1. Договору № 9/13-М, груповий асортимент ампелографічного сорту винограду, що поставляється - АЛІГОТЕ .

Згідно з п.п. 5.1, 6.1. Договору № 9/13-М, строк поставки товару Покупцю визначається у відповідності з графіком поставки винограду, а саме з 01.09.2013р. по 30.11.2013р. Ціна товару по сортам - виноград АЛІГОТЕ - 2 грн. 60 коп. за 1 кг.

Пунктом 7.1. Договору № 9/13-М передбачено вид розрахунків - безготівковий або будь-який інший незаборонений законодавством. Порядок розрахунків: згідно виставленого Продавцем рахунку.

Пунктами 9.1, 9.2. Договору № 9/13-М визначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013, але в будь якому випадку - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. За погодженням сторін строк дії даного договору вважається автоматично пролонгованим на наступний рік, якщо сторони не припинили дію даного договору оформленням додаткової угоди в письмовій формі.

Згідно п. 12.1. Договору № 9/13-М, умови цього Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов'язковим складанням письмової угоди .

Відповідно до п. 12.2. Договору № 9/13-М, будь-яка зі сторін не має право передавати свої права за цим Договором третій Стороні без письмової згоди іншої Сторони.

Відповідно до заяви про зміну підстав позову ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД зазначає, що поставляло товар ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ за умовами договору, укладеного в спрощений спосіб на підтвердження чого позивачем подано до матеріалів справи оригінали рахунків-фактур:

- №СФ-0000001 від 30.09.2013р. на суму 17 290,03грн.,

- №СФ-0000003 від 01.10.2013р. на суму 56 496,00грн.,

- №СФ-0000004 від 01.10.2013р. на суму 59 664,00грн.,

- №СФ-0000005 від 03.10.2013р. на суму 33 475,20грн.,

- №СФ-0000007 від 01.11.2013р. на суму 50 700,00грн.,

- №СФ-0000008 від 01.11.2013р. на суму 45 000,00грн.,

- №СФ-0000009 від 01.11.2013р. на суму 49 200,00грн.,

- №СФ-0000010 від 01.11.2013р. на суму 45 600,00грн.,

- №СФ-0000011 від 01.11.2013р. на суму 51 900,00грн.,

- №СФ-0000012 від 01.11.2013р. на суму 49 650,00грн.,

- №СФ-0000013 від 01.11.2013р. на суму 37 950,00грн.,

- №СФ-0000014 від 04.11.2013р. на суму 49 110,00грн.,

- №СФ-0000015 від 04.11.2013р. на суму 43 500,00грн.,

- №СФ-0000016 від 04.11.2013р. на суму 48 300,00грн.,

- №СФ-0000017 від 04.11.2013р. на суму 51 180,00грн.,

- №СФ-0000018 від 04.11.2013р. на суму 54 150,00грн.,

- №СФ-0000019 від 04.11.2013р. на суму 49 710,00грн.,

- №СФ-0000020 від 04.11.2013р. на суму 44 850,00грн.,

- №СФ-0000021 від 05.11.2013р. на суму 34 200,00грн.

на загальну суму 871 925,23грн., із яких вбачається, що рахунок на оплату замовлення здійснений без замовлення. Крім того, позивач також посилається на видаткові накладні, наявні в матеріалах справи в яких не зазначено договір поставки.

Відповідач заперечує проти тверджень позивача стосовно того, що товар поставлявся згідно договору, укладеного у спрощений спосіб, наголошує на тому, що товар було поставлено за умовами договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. та на підтвердження своїх заперечень надає податкові накладні:

- №1 від 25.09.2013р. на суму 17 290,00грн,

- №2 від 03.10.2013р. на суму 56 496,00грн.,

- №3 від 03.10.2013р. на суму 59 664,00грн.,

- №4 від 09.10.2013р. на суму 33 475,20,00грн.,

- №6 від 01.11.2013р. на суму 50 700,00грн.,

- №7 від 01.11.2013р. на суму 45 000,00грн.,

- №8 від 01.11.2013р. на суму 49 200,00грн.,

- №9 від 01.11.2013р. на суму 45 600,00грн.,

- №10 від 01.11.2013р. на суму 51 900,00грн.,

- №11 від 01.11.2013р. на суму 49 650,00грн.,

- №12 від 01.11.2013р. на суму 37 950,00грн.,

- №13 від 04.11.2013р. на суму 49 110,00грн.,

- №14 від 04.11.2013р. на суму 43 500,00грн.,

- №15 від 04.11.2013р. на суму 48 300,00грн.,

- №16 від 04.11.2013р. на суму 51 180,00грн.,

- №17 від 04.11.2013р. на суму 54 150,00грн.,

- №18 від 04.11.2013р. на суму 49 710,00грн.,

- №19 від 04.11.2013р. на суму 44 850,00грн.,

- №20 від 05.11.2013р. на суму 34 200,00грн.

на загальну суму 871 925,23грн., із яких вбачається, що податкові накладні складені згідно договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р., підписані директором ТОВ ВИН АГРО ЛТД ОСОБА_9 та скріплені печатками товариства (оригінали податкових накладних були оглянуті колегією суддів під час проведення судового засідання, наявні у справі копії податкових накладних відповідають оригіналам цих же документів).

З наданих документів вбачається, що протягом періоду з 25.09.2013р. по 05.11.2013р. позивач передавав відповідачу, а останній приймав товар - виноград сортів Аліготе , Каберне та Мерло загальною кількістю 298 330кг на загальну суму 871 925,23 грн. Відповідно до рахунків-фактури ціна без ПДВ за 1 кг винограду склала - 2,20грн., 2,50грн .

На підставі матеріалів справи та відповідно до пояснень представників сторін в суді, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що будь-яких письмових угод до договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. щодо зміни кількості, вартості або асортименту винограду між ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ та ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД - не укладалось.

Як стверджує відповідач, всі зміни були погоджені в усній формі, ніяких інших договорів не укладали. Хоча відповідач підтверджує, що він замовляв у позивача поставку винограду іншої кількості, вартості та асортименту, ніж це було передбачено умовами Договору № 9/13-М. Продавець в свою чергу приймав ці замовлення до виконання та здійснював поставку вищевказаного товару, а покупець приймав товар, що підтверджується складанням видаткових накладних за підписами представників обох сторін. Але при цьому відповідач вважав на той час, що він здійснює отримання товару за договором купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р.

Позивач у первісній позовній заяві також вимагав оплати суми боргу на виконання умов Договору № 9/13-М, але після розгляду справи Вищим господарським судом України та направлення справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області позивач змінив правову позицію та заявив про зміну підстав позову з виконання зобов'язань згідно умов Договору № 9/13-М від 23.09.2013р. на виконання зобов'язань за договором, укладеного у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Вказана зміна підстав позовних вимог була прийнята до розгляду господарським судом Одеської області, але при винесенні рішення суд не прийняв до уваги правову позицію позивача та надав обставинам у справі відповідну правову оцінку.

Із рішення господарського суду, яке оскаржено в апеляційному порядку, вбачається наступне:

Твердження позивача про те, що поставка винограду була здійснена за договором, укладеним у спрощений спосіб, спростовується наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями представників сторін. Відповідно до пункту 1.2 Договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. до переліку документів на виноград, які продавець зобов'язаний передати покупцю окрім накладної та рахунку-фактури також входить податкова накладена. Вказані документи передавались позивачем на підтвердження передачі покупцю винограду саме за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р., як зазначено у податкових накладних №1 від 25.09.2013р. на суму 17 290,03грн, №2 від 03.10.2013р. на суму 56 496,00грн., №3 від 03.10.2013р. на суму 59 664,00грн., №4 від 09.10.2013р. на суму 33 475,20,00грн., №6 від 01.11.2013р. на суму 50 700,00грн., №7 від 01.11.2013р. на суму 45 000,00грн., №8 від 01.11.2013р. на суму 49 200,00грн., №9 від 01.11.2013р. на суму 45 600,00грн., №10 від 01.11.2013р. на суму 51 900,00грн., №11 від 01.11.2013р. на суму 49 650,00грн., №12 від 01.11.2013р. на суму 37 950,00грн., №13 від 04.11.2013р. на суму 49 110,00грн., №14 від 04.11.2013р. на суму 43 500,00грн., №15 від 04.11.2013р. на суму 48 300,00грн., №16 від 04.11.2013р. на суму 51 180,00грн., №17 від 04.11.2013р. на суму 54 150,00грн., №18 від 04.11.2013р. на суму 49 710,00грн., №19 від 04.11.2013р. на суму 44 850,00грн., №20 від 05.11.2013р. на суму 34 200,00грн. на загальну суму 871 925,23грн.

З викладеного вбачається , що сторони своїми діями, за взаємною домовленістю змінили умови договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. в частині кількості поставленого винограду пункт 3 договору, асортименту- пункт 4 договору та ціни, тому посилання позивача на те, що товар поставлявся за договором, укладеним у спрощений спосіб, саме тільки на підставі накладних та довіреностях, судом до уваги не приймаються.

Крім того, в судовому засіданні 29.06.2017 р. представник позивача вказав, що за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. ним було поставлено лише 6650 кг винограду Аліготе , що підтверджено видатковою накладною № РН -0000001 від 25.09.13 р. суму 17 290,03грн та податковою накладною №1 від 25.09.2013р. на суму 17 290,03грн., але в обґрунтування позовних вимог позивач до матеріалів справи подав первинні документи, які засвідчують, що поставка винограду була здійснена на загальну суму 871 925,23грн., однак, до стягнення з відповідача було заявлено лише 500 000,00грн. Суд зауважує, що на власний розсуд не може визначати за які саме поставки винограду у відповідності до яких накладних підлягає стягненню саме сума 500 000,00грн.

З таким висновком суду першої інстанції не згодна колегія суддів апеляційного господарського суду та вважає її помилковою, яка не заснована на дійсних обставинах по справі та нормах матеріального права.

Умовами договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. сторони конкретно визначили в якій формі може відбуватися зміна встановлених договором умов щодо кількості, асортименту та вартості товару.

При поставці товару, який перевищує встановлену договором кількість винограду, інший сорт та іншу вартість товару, сторони не дотримались п. 12.1. договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р., що вказує на подальші поставки товару не у відповідності до вказаного Договору.

У зв'язку з тим, що іншого письмового договору між сторонами укладено не було, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями обох сторін, але фактично поставки відбулися із складанням видаткових накладних, то вказане свідчить про укладання між сторонами договору у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання замовлень (замовлення здійснювались в усній формі, прийняття їх до виконання також надавалися в усній формі, в подальшому підтверджувались певними діями обох сторін - поставка товару та його прийняття, виписка рахунків-фактур, довіреностей на отримання товару та оформлення видаткових накладних).

За наявності умов договору - п.п. 3.3; 12.1., будь-яке посилання з боку сторін не тільки у у податкових накладних, а й у видаткових накладних, або довіреностях на договір купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. не може прийматися до уваги судом, оскільки відсутні письмова згода (п. 3.3 договору) покупця на зміну продавцем кількості та сорту товару, та письмова угода (п. 12.1 договору) між Покупцем (ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ ) та Продавцем (ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД ) про домовленість між сторонами договору про внесення змін до його умов щодо кількості, асортименту та вартості товару.

Посилання відповідача та висновок суду першої інстанції про те, що зобов'язання покупця товару за спірними накладними перед позивачем ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД були припиненні на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.06.2015р., колегія суддів вважає помилковими у зв'язку з тим, що вони не відповідають дійсним обставинам у справі стосовного того, що правовідносини між сторонами у цій справі, що стосується предмету спору, відбуваються не на підставі Договору № 9/13-М від 23 вересня 2013р.

Дослідивши договір про відступлення права вимоги від 05.06.2015р. колегія суддів встановила наступне.

05.06.2015р. між ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД (Первісний кредитор) та Приватним підприємством Бізнес-Партнери (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор передає ОСОБА_6 кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає новим кредитором за Договором купівлі-продажу винограда № 9/13-М від 23 вересня 2013р. , що укладений між первісним кредитором і ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ - Боржником.

Згідно п. 2.4. договору відступлення права вимоги, з моменту підписання даного договору заборгованість Боржника перед Первісним кредитором у розмірі 869 025,23грн. вважається погашеною , а у Боржника виникає заборгованість перед Новим кредитором у розмірі 869 025,23грн.

Пунктом 2.1. договору відступлення права вимоги передбачено, що згідно з умовами даного Договору, Новий кредитор не сплачує Первісному кредитору винагороду за передання права вимоги.

Відповідно до п. 2.2 договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор зобов'язується передати ОСОБА_6 кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим Договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання даного договору. Не виконання Первісним кредитором вимог даного пункту договору (передання документів) не позбавляє сторін даного договору від їх зобов'язань, та не надає права Первісному кредитору вимагати погашення заборгованості у Боржника у розмірі 869 025,23грн. за Основним договором.

Пунктом 2.7. договору відступлення права вимоги передбачено, що Первісний кредитор після підписання даного договору підтверджує, що не має претензій до Боржника щодо виконання його зобов'язань за Основним договором у розмірі 869 025,23грн. та зобов'язання щодо погашення 869 025,23грн. за Основним договором вважаються погашеними Боржником для Первісного кредитора у повному обсязі .

Проаналізувавши дані умови договору відступлення права вимоги колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пункт 12.2. договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. містить чіткі застереження, а саме: будь-яка зі сторін не має право передавати свої права за цим Договором третій Стороні без письмової згоди іншої Сторони .

В матеріалах справи відсутні будь-які докази письмової згоди ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ на укладання ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД договору відступлення права вимоги, що є прямим порушенням пункту 12.2. Договору № 9/13-М.

В матеріалах справи міститься лист від 20.11.2015р. вих. № 191/1 ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ адресований Приватному підприємству Бізнес-Партнери , відповідно до якого ТОВ Виноробний завод УДАРНИЙ не заперечує (надає згоду) проти передання права вимоги від ТОВ ВИН АГРО ЛТД до ПП

До даного листа колегія суддів апеляційного господарського суду відноситься критично, оскільки по-перше: дана згода надана лише 20.11.2015р., тобто минуло більше п'яти місяців після того, як відбувся факт підписання договору відступлення права вимоги; по-друге: відповідно до положення пункту 12.2. договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р. згода ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ повинна була бути надана не по факту настання події - підписання договору відступлення права вимоги, а до вчинення дії з підписання договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) ;

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно приписів ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом . Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1) . Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2) .

Згідно означеної статті первісний кредитор повинен передати новому кредиторові усі документи, які пов'язанні із зобов'язанням, яке передається, при цьому законодавець не встановив права сторін щодо зміни даної норми закону умовами договору про відступлення.

Як вбачається із п. 2.2 договору про відступлення права вимоги, не виконання Первісним кредитором вимог щодо передання документів не позбавляє сторін даного договору від їх зобов'язань, що прямо суперечить положенню ч. 1 ст. 517 ЦК України.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.1. договору відступлення права вимоги є неоплачуваним, тобто ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД будь-яких грошових коштів за договором відступлення права вимоги не отримано . Тому звернення позивача як продавця до суду для захисту порушеного права шляхом стягнення заборгованості за проданий товар з покупця товару не суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки будь-якої плати по спірним накладним позивач ані від відповідача, ані від третьої особи не отримував.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень , якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладання договору купівлі-продажу.

Згідно статті 655 ЦК України Договір купівлі-продажу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 656 того ж Кодексу визначає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Стаття 657 ЦК встановлює форми окремих видів договорів купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

До договору купівлі-продажу винограду будь-якої особливої форми законом не встановлено. Тобто, така форма може бути визначена за домовленістю сторін такого договору, як у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, так і шляхом укладення господарських договорів у спрощений спосіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Тому, враховуючи поставку позивачем відповідачу товару, прийняття товару відповідачем, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про укладання між сторонами договору купівлі-продажу у спрощений спосіб. Судом встановлено факт поставки позивачем товару - винограду сортів Аліготе , Каберне та Мерло загальною кількістю 298 330кг на загальну суму 871 925,23 грн. Та обставина, що відповідач отримав цей товар у позивача, не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи. Однак, докази проведення оплати вартості отриманого товару відповідачем на рахунок позивача відсутні.

Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 925/1332/13.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що продаж товару, а саме винограду сортів Аліготе , Каберне та Мерло загальною кількістю 298 330кг за ціною без ПДВ за 1 кг винограду - 2,20грн., 2,50грн., відбувалась не за умовами договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р., оскільки вказане не відповідає умовам означеного договору в частині кількості, вартості та асортименту винограду. Доказів зміни умов договору, а саме укладання письмових угод до договору купівлі-продажу винограду № 9/13-М від 23.09.2013р., як це передбачено п. 12.1. Договору № 9/13-М, матеріали справи не містять.

Що стосується висновку суду першої інстанції про те, що позивач після зміни підстав позовних вимог не визначив конкретні видаткові накладні на суму 500 000грн. із загальної кількості неоплачених накладних, і це заважає господарському суду прийняти рішення про задоволення позову, на думку колегії суддів є хибним, оскільки згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Для усунення вказаного недоліку щодо змісту заяви позивача про зміну підстав позову та правильного вирішення спору між сторонами по суті господарський суд не був позбавлений можливостей отримати від позивача письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України з питання яких конкретно видаткових накладних стосується зміна підстав позовних вимог. Саме такі дії господарського суду свідчили б про намір здійснити всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи з метою винесення правильного та справедливого рішення.

Відповідні письмові пояснення з вищевказаного питання позивач (він же апелянт по справі) надав вже до суду апеляційної інстанції, які були прийняті до уваги колегією суддів при прийнятті рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Із пояснень позивача вбачається, що змінені позовні вимоги на суму 500 000грн. засновані на наступних неоплачених відповідачем видаткових накладних:

- за видатковою накладною №РН-0000005 від 01.11.2013р. на виноград Каберне загальною кількістю 16 900кг на загальну суму 50 700 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000006 від 01.11.2013р. на виноград Каберне загальною кількістю 15 000кг на загальну суму 45 000 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000007 від 01.11.2013р. на виноград Каберне загальною кількістю 16 400кг на загальну суму 49 200 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000008 від 01.11.2013р. на виноград Каберне загальною кількістю 15 200кг на загальну суму 45 600 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000009 від 01.11.2013р. на виноград Каберне загальною кількістю 17 300кг на загальну суму 51 900 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000010 від 01.11.201 Зр. на виноград Каберне загальною кількістю 16 550кг на загальну суму 49 650 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000011 від 01.11.2013р. на виноград Каберне загальною кількістю 12 650кг на загальну суму 37 950 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000012 від 04.11.2013р. на виноград Мерло загальною кількістю 16 370кг на загальну суму 49 110 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000013 від 04.11.2013р. на виноград Мерло загальною кількістю 14 500кг на загальну суму 43 500 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000014 від 04.11.2013р. на виноград Мерло загальною кількістю 16 100кг на загальну суму 48 300 грн.;

- та частково, у розмірі 29 090 грн., за видатковою накладною №РН-0000019 від 05.11.2013р. на виноград Мерло загальною кількістю 11 400кг на загальну суму 34 200 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2017р. по справі № 916/1626/16 підлягає скасуванню із задоволенням позовних вимог ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ про стягнення боргу у розмірі 500 000,00грн. у повному обсязі.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2017р. по справі № 916/1626/16 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД до ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ про стягнення боргу у розмірі 500 000,00грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю Виноробний завод УДАРНИЙ (вул. Квіткова, 47, смт. Тарутине, Тарутинський район, Одеська область, 68500, код 33840296; інші відомості відсутні) на користь ОСОБА_7 з обмеженою відповідальністю ВИН АГРО ЛТД (вул. Молодіжна, 3, село Малоярославець-2, Тарутинський район, Одеська область, 68551, код 33579003; р/р 26008010318973 в філії ПАТ МіБ , МФО 380582) 500000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ в установленому Законом України Про виконавче провадження порядку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_3