Рішення

від 10.10.2017 по справі 925/967/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа № 925/967/17

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від ІІІ особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХСЕРВІС КО» , м. Київ,

до Дочірнього підприємства «Жашківський машинобудівний завод» Публічного Акціонерного Товариства « Науково-виробниче підприємство «Більшовик » , м. Жашків ,

ІІІ особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Науково виробниче підприємство «Більшовик» ,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ПРОМТЕХСЕРВІС КО» посилаючись на невиконання відповідачем умов договору від 25.06.2013 № 25/06-1, звернувся в Господарський суд з вимогами:

- стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 891 000 грн. 00 коп., суму встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання - 931 844 грн. 40 коп. та три проценти річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання - 105 665 грн. 43 коп., а всього 1 928 509 грн.83 коп.;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 30.08.2017 було залучено до участі у справі в якості ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Науково виробниче підприємство «Більшовик» .

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні 30.08.2017 заперечував проти задоволення заявлених позивачем вимог посилаючись на те, що строк оплати згідно видаткової накладної № 160 від 27.06.2013 р. є 27 серпня 2013 року. На думку відповідача, строк позовної давності по вищевказаною вимогою сплинув 27 серпня 2016 року.

Відповідач зазначив, що ним було перераховано 13 000 грн. як часткову оплату згідно Договору. В підтвердження даного факту Позивачем надано виписку по особовому рахунку № 26009000029045 у Дарницькому відділенні ПАТ УКРСОЦБАНК . Проте, в Договорі № 25/06-1 від 25.06.2013 поточним рахунком, на який повинні були бути зараховані кошти вказано рахунок № 26000033990901 у Київській міській філії ПАТ УКРСОЦБАНК .

На думку відповідача, вищевказане свідчить, що відповідно до Договору ДП Жашківмаш ПАТ НВП Більшовик повинно було перерахувати кошти на рахунок № 26000033990901 у Київській міській філії ПАТ УКРСОЦБАНК . Жодних додаткових угод про зміну реквізитів для оплати згідно договору не укладалося. ДП Жашківмаш ПАТ НВП Більшовик , також, не отримувало жодних повідомлень від ТОВ Промтехсервіс Ко щодо зміни реквізитів банківського рахунку для перерахування коштів. Жодних коштів на рахунок вказаний у Договорі ДП Жашківмаш ПАТ НВП Більшовик в рахунок оплати згідно Договору поставки № 25/06-1 від 25.06.2013 не перераховувало.

Відповідач послався на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , в якій зазначено, що вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Відповідач стверджує, що надана позивачем виписка по особовому рахунку № 26009000029045 із Дарницького відділення ПАТ УКРСОЦБАНК не є належним доказом щодо переривання строку позовної давності. Адже даний документ абсолютним чином не може вказати на те хто, і за яких обставин перерахував дану суму коштів, і чи мала дана особа необхідний обсяг прав для здійснення такої дії від імені ДП Жашківмаш ПАТ НВП Більшовик .

Про час і місце розгляду заяви сторони повідомлялись належним чином, що підтверджується їх розпискою про день та час розгляду спору (а.с.108).

Представник від 3 особи в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Суд приходить до висновку, що судом вжиті належні заходи для повідомлення сторін про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається в порядку визначеному ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

Щодо доводів відповідача у відзиві на позов про застосування строку позовної давності, суд приходить до наступного.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України , далі - ГК України).

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України ), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.

Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України ) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

З матеріалів справи вбачається, що обставини, які свідчать про визнання відповідачем боргу є:

- часткова оплата за обладнання по Договору, здійснена відповідачем 08.10.2014 в сумі 15000 грн.;

- Акт звірки взаємних розрахунків, складений 23.06.2017, підписаний повноважними особами та скріплений печатками підприємств.

Відтак, доводи відповідача про застосування строку позовної давності суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору є стягнення з відповідача суми боргу та господарських санкцій за неналежне невиконання грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відносини купівлі-продажу урегульовані главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що 25.06.2013 між сторонами укладено договір про купівлю-продаж обладнання № 25/06-1 (далі-Договір), відповідно до умов якого Позивач, як продавець зобов'язався передати у власність відповідача, як покупцю, обладнання згідно Додатку № 1 до договору, а відповідач, прийнявши товар зобов'язався сплатити його загальну вартість - 906 000 грн. 00 коп., в тому числі і ПДВ, в порядку передбаченому в Договорі (а.с.16-17).

За умовами п.3.1.1 оплата вартості обладнання, вказаній у Додатку № 1 до Договору здійснюється на протязі 60 днів від дати відвантаження обладнання, що фіксується видатковою накладною. Форма розрахунків - безготівкова.

На підставі Додатку № 1 до вищевказаного договору, на адресу відповідача, позивач відвантажив (передав) обладнання на суму 906 000, 00 грн., що підтверджується дослідженою в судовому засіданні видатковою накладною № 160 від 27.06.2013 (а.с.18-19).

Відтак, відповідач мав сплатити позивачу 100% вартості обладнання зазначеної в Додатку № 1, протягом 60 днів з дати отримання товару, а саме до 27.08.2013.

Суд приходить до переконання, що відповідно до положень ч.1 ст.261 ЦК України 27.08.2013 є тією датою, коли позивач довідався, або міг довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

08.10.2014 відповідач перерахував в рахунок оплати придбаного ним товару 15 000 грн., що підтверджується випискою про рух коштів з рахунку позивача в установі банку від 08.10.2014 (а.с.22).

Перерахування відповідачем коштів позивачу 08.10.2014 суд розцінює як вчинення відповідачем дій, які вказують на визнання ним свого боргу перед позивачем та інших зобов'язань.

Суд приходить до переконання, що 08.10.2017 позовна давність за зобов'язаннями відповідача по договору від 26.06.2013 № 25/06-1 є перерваною із 08.10.2014.

В силу приписів ч.3 ст.264 ЦК України, після переривання перебігу позовної давності, перебіг позовної давності починається заново.

На дату звернення позивача до суду - 03.08.2017 перебіг позовної давності не закінчився (а.с.5).

Борг відповідача перед позивачем складає 891 000 грн.

Факт належного виконання позивачем умов вищевказаного Договору підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- Договором про купівлю-продаж обладнання від 25.06.2013 № 25/06-1 (а.с.16-17);

- Додатком № 1 до вищевказаного Договору (а.с.18);

- Видатковою накладною від 27.06.2017 № 160 (а.с.19);

- Довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 27.06.2017 № 141 на ім'я ОСОБА_2 (а.с.20);

- Актом звіряння взаєморозрахунків від 23.06.2017, підписаного сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.21);

- Банківською випискою по особовому рахунку позивача (а.с.22);

- Претензією від 28.07.2017 (а.с.23).

Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів здійснення оплати товару відповідно до умов вищевказаного договору відповідач суду не надав.

За приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

П. 6.1 Договору сторони узгодили, що в разі порушення Покупцем строків розрахунку, визначених у п.3. пп.3.1.1. цього договору, Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми недоплаченої вартості обладнання. (а.с.16).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу 3% річних за період:

- з 27.08.2013 по 08.10.2014 (сума боргу 906 000 грн.) в розмірі 30 382 грн. 03 коп.;

- з 01.10.2016 по 13.06.2017 (сума боргу 891 000 грн.) в розмірі 75 283 грн. 40 коп.

Розмір втрат внаслідок інфляції за період:

- з 27.08.2013 по 08.10.2014 (сума боргу 906 000 грн.) становить 158 278 грн. 20 коп.;

- з 27.08.2013 по 08.10.2014 (сума боргу 906 000 грн.) становить 773 566 грн. 20 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивач довів свої позовні вимоги, які підлягають до повного задоволення. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 891 000 грн. 00 коп. боргу, 931 844 грн. 40 коп. втрат внаслідок інфляції та 105 665 грн. 43 коп. 3% річних за неналежне виконання зобов'язань по грошових розрахунках за договором про купівлю-продаж обладнання від 25.06.2013 № 25/06-1.

Щодо доводів відповідача у відзиві на позов про застосування строку позовної давності, суд приходить до наступного.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ст. 253, ст.257 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.

Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

З матеріалів справи вбачається, що обставини, які свідчать про визнання відповідачем боргу є:

- часткова оплата за обладнання по Договору, здійснена відповідачем 08.10.2014 в сумі 15000 грн.;

- Акт звірки взаємних розрахунків, складений 23.06.2017, підписаний повноважними особами та скріплений печатками підприємств.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем позовних вимог станом на день звернення до суду з позовом не пропущено і підстав для застосування позовної давності не виявлено.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 28927 грн. 60 коп. підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути 891 000 грн. боргу, 931 844 грн. 40 коп. втрат внаслідок інфляції та 105 665 грн. 43 коп. 3% річних та 28927 грн. 60 коп . витрат по сплаті судового збору з Дочірнього підприємства «Жашківський машинобудівний завод» Публічного Акціонерного Товариства « Науково-виробниче підприємство «Більшовик » (код ЄДРПОУ 05767284, вул.Маслозаводська,3, м. Жашків , Черкаська область, 19200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХСЕРВІС КО» (код ЄДРПОУ 25586946, вул.Ямська,41, офіс 2/1, м. Київ, 03054).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і підписання повного тексту рішення.

Рішення складено 17.10.2017 .

Суддя В.В.Єфіменко