Постанова

від 08.10.2017 по справі 915/125/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р.Справа № 915/125/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Діброви Г.І.,

секретар судового засідання: Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Синько О.А., довіреність № 904, дата видачі : 03.10.16;

від Міністерства оборони України - Дубчак Д.В., довіреність № 220/223/д, дата видачі : 20.05.17;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цурака Олександра Вікторовича

на рішення господарського суду Миколаївської області від 20 квітня 2017 року

у справі №915/125/17

за позовом Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі

до відповідача Фізичної особи-підприємця Цурака Олександра Вікторовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр.-т, 6)

про визнання договору розірваним (припиненим),

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 р. Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця Цурака Олександра Вікторовича про визнання договору від 02.02.2009 р. № 4/2009 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-ти футових контейнерів на території ТОВ Промтоварний ринок по вул. Рожевій розірваним (припиненим).

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 783 ЦК України та ухиленням підприємця від вимоги про розірвання (припинення) договору, яка була ініційована Концерном „Військторгсервіс з додержанням умов, передбачених вказаним договором.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20 квітня 2017 року у справі №915/125/17 (суддя Смородінова О.Г.) Концерну Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс м. Одеса у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване посиланням на те, що договір № 4/2009 від 02 лютого 2009 року припинив свою дію після закінчення двох місяців з моменту повідомлення позивачем відповідача про припинення договору.

Також суд першої інстанції зазначив, що Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» виступає належним позивачем по даній справі, який фактично діє від імені Міністерства та має право висувати відповідні вимоги в суді.

Як вище було встановлено судом, договір № 4/2009 від 02 лютого 2009 року «Про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій» фактично припинив свою дію 10 квітня 2017 року - після закінчення двох місяців з моменту повідомлення відповідача про припинення договору.

Отже, на час звернення позивача за судовим захистом, його право не було ще порушено відповідачем. Таке звернення позивача суд вважає передчасним, що призвело до відмови у задоволенні судом заявлених позовних вимог.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Фізична особа-підприємець Цурака Олександр Вікторович звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в частині висновків суду про те, що:

-Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» виступає належним позивачем по даній справі,

-відповідач був двічі повідомлений про припинення дії договору №4/2009 від 02.02.2009,

-договір фактично припинив свою дію 10 квітня 2017 року після закінчення двох місяців з моменту повідомлення відповідача про припинення договору,

-відповідач отримав повідомлення про припинення договору 10.02.2017 року,

шляхом виключення з мотивувальної частини рішення зазначених абзаців стосовно зазначених висновків.

Також апелянт просить змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції шляхом доповнення його мотивувальної частини наступними підставами для відмови у задоволенні позовних вимог:

«умовами Додаткової угоди №8 до Договору №4/2009 від 02 лютого 2009 р. про надання права платного користування торговим місцем для встановлення 20-ти футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, змінено підстави для припинення вказаного Договору, п. 6.3. та 6.4 Договору викладені у новій редакції, а саме в пункті 4 Додаткової угоди №8 до Договору №4/2009 від 02 лютого 2009 р. про надання права платного користування торговим місцем для встановлення 20-ти футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій;

тому підстави, на яку посилається позивач, як на розірвання (припинення) Договору №4/2009 від 02 лютого 2009 р. про надання права платного користування торговим місцем для встановлення 20-ти футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій - за ініціативою однієї із сторін, його умовами не передбачено;

ДП «ТВК» та Концерн «Військторгсервіс» в особі філій «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» не наділені повноваженням від Міністерства оборони України повідомляти Цураку О.В. про припинення договору №4/2009 від 02 лютого 2009 року, шляхом відмови від цього Договору;

Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» є неналежним позивачем. Позов заявлено від імені Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі», що суперечить вимогам ч.1 ст. 1000 ЦК України, адже Концерн «Військторгсервіс» може діяти тільки від імені Міністерства оборони України та відповідно набувати прав та обов`язків щодо останнього;

особисті права Концерну «Військторгсервіс» в особі його філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» відповідачем порушені не були;

вимога позивача «про визнання Договору №4/2009 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-ти футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій розірваним (припиненим)» не грунтується на законі, був обраний неправильний спосіб захисту. Згідно положень частин 4 і 5 ст. 188 ГК України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Визнання правочину розірваним (припиненим) не відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно розтлумачено умови договору, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи.

Скаржник зазначає, що додатковою угодою №8 сторони встановили підстави для припинення договору шляхом розірвання за певних обставин, змінено п.6.3 та 6.4 договору, підстави для припинення договору викладені у новій редакції, а саме в п.4 додаткової угоди №8. Односторонньої відмови від договору за ініціативою сторони-1 вказаними умовами п.4 додаткової угоди №9 до договору не передбачено.

З інших підстав, крім названих у п.4 додаткової угоди та підстав, передбачених законодавством, припинення договору не передбачено.

Також, апелянт упевнений, що навіть якщо виходити з незмінності пункту 6.4 договору, то і в такому випадку ні ДП «ТВК», ні Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» не наділялися Міністерством оборони України, тобто стороною-1 договору повноваженнями припинити його іншим шляхом, крім розірвання.

Договором доручення від 27.11.2008 року не уповноважено ДП МО «Південь» (а надалі правонаступника ДП «ТВК») ставити питання про припинення договору з інших правових підстав, крім розірвання, а для розірвання договору підстав, визначених його умовами та законом відсутні, і позивач на них не посилається.

Також апелянт звертає увагу на те, що повідомлення про припинення договору отримані Запоха В.Г, а не ФОП Цурака О.В.

Також скаржник вважає Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» неналежним позивачем у справі, оскільки він не є стороною договору та повинен виступати від імені Міністерства оборони України.

Права Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» не були порушені, тому не підлягають захисту.

Крім викладеного, ФОП Цурака О.В. вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту, оскільки визнання правочину розірваним (припиненим) не відповідає способам захисту, встановленим ст.16 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач зазначає, що повноваження ДП МОУ «Південь» щодо укладення договорів з фізичними особами про надання права платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів, надані договором доручення від 27.11.2008 року, закінчились із закінченням строку дії договору доручення 31.12.2009 року.

Тому, позивач вважає, що відсутні правові підстави для законного використання ФОП Цуракою О.В, торгового місця №3756 уже після закінчення дії договору доручення, також у ДП «ТВК» були відсутні повноваження на укладення додаткової угоди 30.11.2010 року.

Також позивач вважає, що договором сторони передбачили можливість відмови від договору шляхом повідомлення іншої сторони про таку відмову за 2 місяці, тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Третя особа в особі представника Міністерства оборони України в письмових поясненнях вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та мають бути задоволені судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2000р. між Міністерством оборони України, Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та товариством з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок (далі - Ринок) було укладено договір №181/9-83р, відповідно до п. п. 1.1, 5.1 якого Міністерство оборони України дає згоду на вилучення земельної ділянки площею 4,33 га (з розміщеним на ній асфальтованим майданчиком площею 1,2 га, вартість понесених затрат по його обладнанню становить 264 661 гривень), що розташована на території військового містечка №7 Одеського гарнізону, військова частина НОМЕР_1 , та передає вказану земельну ділянку (з розміщеним на ній асфальтованим майданчиком площею 1,2 га) Авангардівській селищній раді Овідіопольського району Одеської області. Міністерство має право протягом 99 років з дня підписання цього договору безкоштовного користування на власній розсуд 50 місцями під 20-футові контейнери, що розміщені на території Ринку по вулиці Рожевій, та розташованими на даних місцях контейнерами, а Ринок визнає вказане право та зобов`язується безкоштовно здійснювати охорону, загальне освітлення, прибирання території, забезпечити вільний доступ до вказаних контейнерів.

27.11.2008р. між Міністерством оборони України (Довіритель) та державним підприємством Міністерства оборони України „Південь (Повірений) було укладено договір доручення, відповідно до п. 1.1, 5.1, 5.2 якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе доручення та зобов`язується вчиняти від імені Міністерства оборони України юридичні дії, пов`язані з укладанням та розірванням договорів з фізичними особами про надання права платного користування 50 місцями для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ „Промтоварний ринок по вул. Рожевій, збором і обліком грошових коштів, стягненням штрафів та судовим захистом інтересів сторін, які порушуються, оспорюються чи охороняються законом. Договір набирає чинності з 01.01.2009р. та діє до 31.12.2009р. При цьому, положеннями п. 3.1 договору доручення від 27.11.2008р. сторони передбачили, що у випадках, які прямо не врегульовані умовами або положеннями цього договору, сторони керуються положеннями чинного законодавства України.

Пунктом 5.2 сторони обумовили, що цей договір діє до 31 грудня 2009 року.

02 лютого 2009 року між Міністерством оборони України (далі сторона-1), від імені якого діє державне підприємство Міністерства оборони України «ПІВДЕНЬ» відповідно до договору доручення від 27 листопада 2008 року та довіреності № 220/1031/д від 27 листопада 2008 року, і громадянином ОСОБА_1 (далі сторона-2) було укладено договір № 4/2009 «Про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій», згідно з предметом якого сторона-1 надає стороні-2 право платного користування місцем № 3756 на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій для встановлення 20-футових контейнерів, що належать стороні-2.

У розділі 6 цього договору учасники дійшли згоди про таке: цей договір набуває чинності 02 лютого 2009 року і діє до 02 лютого 2019 року (п. 6.1); у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору або внесення змін до нього після закінчення терміну його дії він автоматично продовжується на три календарних місяці на тих самих умовах, протягом яких сторони повинні укласти договір на новий термін. Після закінчення трьох місяців і неукладенні нового договору, договір припиняє свою дію (п. 6.2); договір розривається в односторонньому порядку при заборгованості по оплаті більше ніж два місяці (п. 6.3); дія договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений; за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за 2 місяці (п. 6.4); внесення змін до договору може мати місце за погодженням сторін письмово (п. 6.5).

30 листопада 2010 року ДП «ТВК» (надалі сторона-1) і ОСОБА_1 (надалі сторона-2) уклали додаткову угоду № 8 до договору № 4/2009 від 02 лютого 2009 року про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, зокрема, про таке: 1. З 12 жовтня 2010 року згідно наказу державне підприємство «ПІВДЕНЬ» перейменовано у державне підприємство «ТВК». Державне підприємство «ТВК» є правонаступником майнових прав та обов`язків державного підприємства «ПІВДЕНЬ»; 4. Договір послуг вважається розірваним стороною-1 у випадках заборгованості сторони-2 по оплаті в термін більше 70 календарних днів; закінчення терміну, на який був укладений даний договір; інших випадках, які передбачені чинним законодавством України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року № 683-р цілісний майновий комплекс державного підприємства Міністерства оборони України «ПІВДЕНЬ» було передано із сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та перейменовано в ДП «ПІВДЕНЬ».

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12 жовтня 2010 року № 315 ДП «ПІВДЕНЬ» перейменовано у ДП «ТВК», яке визнано правонаступником майнових прав та обов`язків ДП «ПІВДЕНЬ». В подальшому, 14 червня 2016 року між Міністерством оборони України (далі Міністерство) та Концерном Військторгсервіс (далі Концерн), керуючись главою 68 Цивільного кодексу України, укладено договір доручення № 1, який згідно з пунктом 5.1 набув чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 травня 2019 року. За вказаним договором доручення Міністерство доручає, а Концерн приймає на себе доручення та зобов`язується вчиняти від імені Міністерства юридичні дії, пов`язані з укладанням та розірванням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів (загальна кількість 50 місць) на території ТОВ Промтоварний ринок по вул. Рожевій, отриманням і обліком грошових коштів, стягненням штрафних санкцій та представництвом інтересів сторін в судах та інших юрисдикційних органах з питань, пов`язаних з виконанням цього договору.

Концерн Військторгсервіс 16 червня 2016 року оформив лист № 01/960 для ДП ТВК, який останній отримав 21 червня 2016 року, в якому посилаючись на договір доручення № 1 від 14 червня 2016 року просив припинити надання послуг стосовно зазначених місць та контейнерів по вул. Розовій, ТОВ Промтоварний ринок, та надати до Концерну Військторгсервіс (через уповноважену особу) оригінали контрактів з відповідними фізичними та/або юридичними особами.

12 липня 2016 року начальник філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс направив ДП ТВК лист № 645, в якому з посиланням на договір доручення № 1 від 14 червня 2016 року, просив направити контрагентам повідомлення про припинення дії договорів про надання платного користування торговими місцями для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ Промтоварний ринок по вул. Рожевій на зазначені 50 місць та необхідністю звернутися до філії ОУВТ Концерну Військторгсервіс щодо оформлення нових договорів за адресою: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 10-а.

08 вересня 2016 року позивач отримав від ДП ТВК відповідь (вих. № 116 від 07.09.2016) на лист № 645, в якій державне підприємство повідомило, що на вимогу філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс Міністерства оборони України від 12 липня 2016 року за вих. № 645, листами підприємства від 20 липня 2016 року за вих. № 092/1 092/49 повідомлено фізичних осіб, з якими підприємством було укладено договори про надання платного користування торговим місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ Промтоварний ринок по вул. Рожевій, про припинення договорів у зв`язку з укладенням між Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України генерала армії України Полторака С.Т., та Концерну Військторгсервіс в особі генерального директора Здора А.В., договору доручення № 1 від 14 червня 2016 року, за яким укладення договорів та здійснення прийому оплати доручено Концерну Військторгсервіс.

Так, 20 липня 2016 року ДП ТВК направив на адресу ОСОБА_1 листа за вих. № 092/45, в якому на вимогу Концерна Міністерства оборони України Військторгсервіс повідомив адресата про припинення договору № 4/2009 про надання платного користування торговим місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ Промтоварний ринок по вул. Рожевій, укладеним 02 лютого 2009 року між підприємством та ОСОБА_1 , у зв`язку з укладенням між Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України генерала армії України Полторака С.Т. та Концерном Військторгсервіс в особі генерального директора Здора А.В., договору доручення № 1 від 14 червня 2016 року, за яким укладення договорів та здійснення прийому оплати доручено Концерну Військторгсервіс.

Цей лист містить запис Цурака А.В. з підписом про ознайомлення та зазначенням дати 01.08.16 (а. с. 64).

В подальшому, 12 грудня 2016 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з письмовим повідомленням за вих. № 1231, в порядку пункту 6.4 договору № 4/2009, про припинення дії договору про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ Промтоварний ринок по вул. Рожевій від 02 лютого 2009 року за ініціативою Міністерства оборони України в особі філії Одеське управління військової торгівлі Концерну Військторгсервіс з 12 лютого 2017 року.

Зазначене повідомлення було направлено відповідачу кур`єрською доставкою 12 грудня 2016 року на ім`я отримувача ОСОБА_1 , на його адресу, зазначену в договорі: АДРЕСА_1 . Відмітка на бланку накладної № 16259 свідчить про отримання документації одержувачем Запоха В.Г., посада управ. делами 10.02.2017.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від розірвання договору, позивач звернувся до суду з позовом про визнання зазначеного договору розірваним (припиненим).

Як вже було зазначено вище, позивачем у позовній заяві вказано Концерн Військторгсервіс в особі філії Одеське управління військової торгівлі, третьою особою на стороні позивача вказано Міністерство оборони України.

Спірні правовідносини стосуються договору № 4/2009 від 02 лютого 2009 року Про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ Промтоварний ринок по вул. Рожевій, який за своєю природою є договором найму (оренди).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 759 та ст. 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Між тим, Договором доручення від 14.06.2017 р. № 1, укладеним між Міністерством оборони України та Концерном Військторгсервіс, зокрема п. 1.1 передбачено, що Міністерство доручає, а Концерн приймає на себе доручення та зобов`язується вчиняти від імені Міністерства юридичні дії, пов`язані з укладанням та розірванням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування торговими місцями для встановлення 20-ти футових контейнерів на території ТОВ Промтоварний ринок по вул. Рожевій.

Згідно з ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

За змістом ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення, одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач Концерн Військторгсервіс дійсно перевищив свої повноваження відносно звернення до суду, оскільки Концерн не є стороною по спірному договору та звернувся від свого імені, а не від імені довірителя Міністерства оборони, як передбачено довіреністю та приписами діючого законодавства.

Що стосується висновків суду першої інстанції про припинення договору, судова колегія погоджується з висновком суду, що лист ДП ТВК за вих. № 092/45 від 20.07.2016, як повідомлення про припинення дії договору, не може вважатись належним, оскільки ДП ТВК станом на 20.07.2016 не було вже уповноважене на вчинення вказаний дій в інтересах Міністерства оборони України.

Однак, повторне повідомлення, направлене Концерном Військторгсервіс на адресу відповідача не приймається до уваги судовою колегією, оскільки договором доручення від 14.06.2016 року передбачено право позивача вчиняти дії від імені Міністерства оборони, пов`язані з розірванням, а не з припиненням таких договорів. Крім того, умовами спірного договору окремо передбачені випадки розірвання (п.6.3) та припинення (п.6.4 ) договору.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про припинення договору є помилковим, а інші доводи апелянта відтак не мають правового значення.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз`яснено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з`ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

З огляду на викладене, Одеський апеляційний господарський суд вважає, що оскільки в резолютивній частині рішення суду першої інстанції в позові відмовлено, з чим погоджується судова колегія з інших мотивів, оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП Цурака О.В. слід залишити без задоволення.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цурака Олександра Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 20 квітня 2017 року у справі №915/125/17 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в двадцятиденний термін.

Повний текст постанови складено 17. 10. 2017 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Г.І. Діброва