Ухвала

від 17.10.2017 по справі 804/1606/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Єфанова О.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2017 рокусправа № 804/1606/17 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - Давиденка Д.І., представника відповідача - Головка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі №804/1606/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" (далі - позивач, ТОВ "КОЛОС") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000301402 від 17.02.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "КОЛОС" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин з придбання товару у ТОВ "Неймар", ТОВ "Біз-Інформа", ТОВ "Акцент-Лайн", ТОВ "Естер-Маркет", ТОВ "Продмаг торг", ТОВ "Алекрі", ТОВ "Базальт Інвестмен", ТОВ "Калабрія Плюс" за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у вищевказаних контрагентів, реальності та повноти відображення в обліку, та при документальному підтвердженні господарських відносин з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ "АТБ-Маркет" за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року, з 01.05.2016 року по 30.06.2016 року, з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складено акт від 18.01.2017 року №72/04-36-14-01/25523319. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 року №0000301402. Вважає висновки податкового органу викладені в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000301402 від 17.02.2017 року.

Стягнуто на користь позивача судові витрати в розмірі 5555,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове рішення, в якому позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Аналізом баз даних ДФС не встановлено придбання контрагентами позивача товару, який було реалізовано на адресу ТОВ "КОЛОС", а за перевірений період контрагети позивача формували податковий кредит за рахунок придбання інших товарів.

Придбані та реалізовані ТМЦ мають різноманітні характеристики, що свідчить про необхідність застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, тоді як контрагенти позивача здійснювали реалізацію товарів у значних розмірах, маючи про цьому незначну чисельність працюючих. Відсутність факту реального одержання (купівлі) від інших підприємств або внаслідок власного задекларованого виробництва засвідчує неможливість формування ним відповідного активу та доказує нереальність здійснення первинного постачання товару на адресу позивача.

Отже, контрагети позивача не мали можливості поставляти товар, тобто цей товар отриманий від невстановленої особи, договори поставки не опосередковувалися реальним виконанням операції, яка становить їх предмет, тому позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товару і складено первинний документ всупереч норм чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що посадовими особами Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "КОЛОС" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при документальному підтвердженні господарських відносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Неймар" (код за ЄДРПОУ 39834100) за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року, ТОВ "Біз-Інформа" (код за ЄДРПОУ 40004539) за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року та з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року, ТОВ "Акцент-Лайн" (код за ЄДРПОУ 40160266) за період з 01.05.2016 року по 30.06.2016 року, ТОВ "Естер-Маркет" (код за ЄДРПОУ 40398775) за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року та з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року, ТОВ "Продмагторг" (код за ЄДРПОУ 40256995) за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року, ТОВ "Алекрі" (код за ЄДРПОУ 40682142) за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року, ТОВ "Базальт Інвестмен" (код за ЄДРПОУ 40218593) за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року, ТОВ "Калабрія Плюс" (код за ЄДРПОУ 39929641) за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у вищевказаних контрагентів, реальності та повноти відображення в обліку, та при документальному підтвердженні господарських відносин з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ "АТБ-Маркет" (код за ЄДРПОУ 30487219) за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року, з 01.05.2016 року по 30.06.2016 року, з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року.

За результатами перевірки складено Акт від 18.01.2017 року №72/04-36-14-01/25523319, в якому зафіксовано порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- нереальність здійснення господарських операцій із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ "Неймар" (код ЄДРПОУ 39834100, товар: Морковка, період: березень 2016 року), ТОВ "Калабрія Плюс (код за ЄДРПОУ 39929641, товар: гофролоток, період: вересень 2016 року), ТОВ "Акцент-Лайн" (код ЄДРПОУ 40160266, товар часник, полуниця, цибуля ріпчаста, яблуко, капуста, період: травень-червень 2016 року), ТОВ "Базальт Інвестмент" (код ЄДРПОУ 40218593, товар: Диня, Кавун, Слива, період: вересень 2016 року), ТОВ "Продмагторг" (код ЄДРПОУ 40256995), товар: часник, капуста, картопля, період: червень 2016 року), ТОВ "Алекрі" (код ЄДРПОУ 40682142, товар: помідор, період: вересень 2016 року - ТОВ "Колос";

- в порушення пп. "а" п. 198.1 та абзаців першого і другого пп.198.3. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 року за №1267/26044 ТОВ "Колос" завищено податковий кредит на загальну суму 296280,00 грн., в тому числі у березні 2016 року на суму 49684,00 грн., у травні 2016 року на суму 80087,00 грн., у червні 2016 року на суму 51632,00 грн., у вересні 2016 року на суму 114877 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 296280,00 грн.;

- встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин між ТОВ "Колос" та ТОВ "АТБ-Маркет" за періоди: березень, травень, червень, вересень 2016 року та контрагентами-постачальниками реалізованого на адресу ТОВ "АТБ-Маркет" у вказаних періодах товару.

На підставі наведених висновків, зроблених за наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 року №0000301402, яким збільшено ТОВ "КОЛОС" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 370350,00 грн., в тому числі за основним платежем на 296280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 74070,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "КОЛОС" укладено договори поставки товару з такими контрагентами:

1) з ТОВ "Неймар" укладено договір поставки від 01.03.2016 року № 0103/2016 згідно якого ТОВ "КОЛОС" - покупець, а ТОВ "Неймар" - постачальник, останнім здійснювалась поставка товару (морква, цибуля ріпчаста) за ціною, у кількості, асортименті та якості, зазначених у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною договору;

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ "Неймар" за березень 2016 року поставлено позивачу 6 партій товарів на загальну суму 770315,52 грн., в тому числі 641929,60 грн. вартість товарів та 128385,92 грн. нарахованого на неї ПДВ, що підтверджується рахунками, видатковими і податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Крім того, ТОВ "КОЛОС" оприбуткувало весь отриманий від ТОВ "Неймар" товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за березень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжного доручення №132 від 21.03.2016 року на суму 77032,00 грн. (сума заборгованості станом на 30.09.2016 року складає 116872,52 грн.), в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період березень 2016 року, та використало їх в господарській діяльності шляхом продажу покупцю - ТОВ "АТБ-Маркет", як вбачається з розшифровки до оборотних відомостей балансового рахунку 281.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ "Неймар", останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, податковий орган в акті перевірки, дійшов висновку про нереальність господарських операцій з придбання позивачем товару (морква) у ТОВ "Неймар" та в подальшому продажу товару ТОВ "АТБ-Маркет", оскільки аналізом бази даних органів ДФС не встановлено придбання ТОВ "Неймер" товару за найменуванням "морква", отже останній не міг реалізовувати такий товар ТОВ "КОЛОС".

2) з ТОВ "Калабрія Плюс" позивачем укладено договір поставки від 01.06.2016 року №0106-У на виконання умов договору ТОВ "КОЛОС" отримало від ТОВ "Калабрія Плюс" товар (гофролоток), що підтверджується видатковою накладною від 30.09.2016 року на загальну суму 181162,80 грн., в тому числі 150969,00 грн. вартість товарів та 30193,80 грн. нарахованого на неї ПДВ

ТОВ "КОЛОС" оприбуткувало весь отриманий від ТОВ "Калабрія Плюс" товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за вересень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжного доручення від 16.08.2016 року № 391 на суму 37472,00 грн., в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період вересень 2016 року. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ "Калабрія Плюс", останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Податковий орган, в акті перевірки, дійшов висновку стосовно неможливості підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ "КОЛОС" та ТОВ "Калабрія Плюс" в частині реалізації товару (гофролоток) підприємством ТОВ "Калабрія Плюс" на адресу ТОВ "КОЛОС". Таким чином, встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Калабрія Плюс" та ТОВ "КОЛОС" у вересні 2016 року на загальну суму 181162,80 грн., в т.ч. ПДВ 30193,80 грн.

3) з ТОВ "Акцент-Лайн" позивачем укладено договір поставки від 22.04.2016 року, згідно якого ТОВ "КОЛОС" покупець, а ТОВ "Акцент-Лайн" - постачальник. Продавець передає у власність покупця товар, а Покупець приймає та оплачує товар. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця за місцезнаходженням складу Покупця.

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ "Акцент-Лайн" здійснено поставку товару:

- 30.06.2016 року поставлено часник молодий на загальну суму 21000 грн., в тому числі 17500 грн. вартість товарів та 3500 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 31.05.2016 року поставлено полуницю на загальну суму 25207,20 грн., в тому числі 21006,00 грн. вартість товарів та 4201,20 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 31.05.2016 року здійснено поставку цибулі ріпчастої на загальну суму 147011,76 грн., в тому числі 122509,80 грн. вартість товарів та 24501,96 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 30.05.2016 року здійснено поставку Яблуко Гренні Сміт на загальну суму 92175,00 грн., в тому числі 76812,50 грн. вартість товарів та 15362,50 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 30.05.2016 року здійснено поставку часнику на загальну суму 171825,00 грн., в тому числі 143187,50 грн. вартість товарів та 28637,50 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 25.05.2016 року здійснено поставку капусти на загальну суму 44304,00 грн., в тому числі 36920,00 грн. вартість товарів та 7384,00 грн. нарахованого на неї ПДВ.

Крім того, ТОВ "КОЛОС" оприбуткувало весь отриманий від ТОВ "Акцент-Лайн" товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за травень-червень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжних доручень на суму 990401,72 грн. (сума заборгованості станом на 30.09.2016 року складає 18645,94 грн.), в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період травень-червень 2016 року. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ Акцент-Лайн", останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, податковий орган в акті перевірки, дійшов висновку, що придбані та реалізовані ТМЦ мають різноманітні характеристики, оскільки ТОВ "Акцент-Лайн" придбавало одні товари за рахунок чого формував податковий кредит, а саме: шинка, цукор, вимикач, дріжджі, емаль-провід, фасад, тумба, столешниця та інші товари та послуга, а реалізовував інші такі як: підшипник, батарейка, біта, болт, гайка, граблі, дюбель, замок, змазка, картопля, кисть, кран, плашка, пластини, рівень та інші товари та послуги.

В зв'язку з вищезазначеним податковий орган зазначає про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ "Колос" з ТОВ "Акцент-Лайн" в частині реалізації продукції (часник, полуниця, цибуля ріпчаста, яблуко, капуста) підприємством ТОВ "Акцент-Лайн" на адресу ТОВ "Колос", а тому актом перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Акцент-Лайн" та ТОВ "Колос" у травні-червні 2016 року на загальну суму 501522,96 грн. в тому числі ПДВ 83587,00 грн.

4) з ТОВ "Базальт Інвестмент" позивачем укладено договір поставки від 01.09.2016 року №0109/201.

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ "Базальт Інвестмент" здійснено поставку товару на адресу позивача:

- 17.09.2016 року поставлено товар за номенклатурою "диня" на загальну суму 65239,20 грн., в тому числі 54366,00 грн. вартість товарів та 10873,20 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 15.09.2016 року поставлено товар за номенклатурою "кавун" на загальну суму 104097,30грн., в тому числі 86747,75грн. вартість товарів та 17349,55 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 15.09.2016 року здійснено поставку товару за номенклатурою "диня" на загальну суму 104097,30грн., в тому числі 86747,75грн. вартість товарів та 17349,55 грн. нарахованого на неї ПДВ;;

- 12.09.2016 року здійснено поставку товару за номенклатурою "слива, свіжа" на загальну суму 146370,00 грн., в тому числі 121975,00 грн. вартість товарів та 24395,00 грн. нарахованого на неї ПДВ.

ТОВ "КОЛОС" оприбуткувало весь отриманий від ТОВ "Базальт Інвестмент" товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за вересень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжних доручень на суму 31570,65 грн. (сума заборгованості станом на 30.09.2016 року складає 284135,85 грн.), в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період вересень 2016 року. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ "Базальт Інвестмент", останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

По господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ "Базальт Інвестмент", податковий орган також зазначає про їх нереальність, в зв'язку з тим що придбані та реалізовані ТМЦ мають різноманітні характеристики, на підприємстві ТОВ "Базальт Інвестмент" невідома чисельність працюючих (у зв'язку з не наданням до органів ДФС відповідних звіті), що унеможливлює здійснення такої господарської діяльності.

Крім того, податковий орган звернув увагу на те, що згідно бази даних органів ДФС ТОВ "Базальт Інвестмент" подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2016 року з нульовими показниками (про відсутність господарської діяльності), яка не визнана як "податкова звітність", тобто ТОВ "Базальт Інвестмент" не задекларовано податкові зобов'язання по ТОВ "КОЛОС".

Також, від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отримано податкову інформацію від 15.12.2016 року за №3329/7/10-06-12-01-16/4475, згідно якої непідтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами постачальниками та покупцями, в т.ч. з ТОВ "Колос".

5) з ТОВ "Продмагторг" позивачем укладено договір поставки від 01.06.2016 року №0106/16.

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ "Продмагторг" здійснено поставку товару:

- 30.06.2016 року поставлено часник молодий на загальну суму 108360,00 грн., в тому числі 90300,00 грн. вартість товарів та 18060,00 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 19.06.2016 року поставлено товар за номенклатурою "капуста молода" на загальну суму 140400,00 грн., в тому числі 117000,00 грн. вартість товарів та 23400,00 грн. нарахованого на неї ПДВ;

- 07.06.2016 року здійснено поставку товару за номенклатурою "картопля молода" на загальну суму 40033,20 грн., в тому числі 33361,00 грн. вартість товарів та 6672,20 грн. нарахованого на неї ПДВ.

ТОВ "КОЛОС" оприбуткувало весь отриманий від ТОВ "Продмагторг" товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за червень 2016 року, сплатило вартість отриманого товару постачальнику згідно платіжних доручень на суму 596628,43 грн. (сума заборгованості станом на 30.09.2016р. складає 310494,37 грн.), в тому числі сплатило суму ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками за період червень 2016 року. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ "Продмагторг" останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

6) з ТОВ "Алекрі" позивачем укладено договір поставки від 05.09.2016 року №0509/2016, відповідно до якого 29.09.2016 року ТОВ "Алекрі" здійснено поставку товару за номенклатурою "помідор" на адресу ТОВ "КОЛОС".

Згідно видаткових накладних постачальником ТОВ "Алекрі" поставлено товар на загальну суму 192390,00грн., в тому числі 160325,00 грн. вартість товарів та 32065,00 грн. нарахованого на неї ПДВ;

ТОВ "КОЛОС" оприбуткувало весь отриманий від ТОВ "Алекрі" товар в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотними відомостями із розшифровкою балансового рахунку 281 "Товари на складі" за вересень 2016 року, сума заборгованості станом на 30.09.2016 року складає 192390,00 грн. Придбаний товар реалізовано не було.

Всі податкові накладні, які надавались позивачу постачальником ТОВ "Базальт Інвестмент", останнім внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Перевіривши доводи контролюючого органу та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження відповідача про неможливість підтвердження походження товару (овочі, фрукти та ягоди, гофролоток), який отриманий ТОВ "КОЛОС", від зазначених вище контрагентів та відсутність матеріально-технічних ресурсів цих контрагентів, що стало підставою для встановлення в акті перевірки нереальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Неймар", ТОВ "Калабрія Плюс", ТОВ "Акцент-Лайн", ТОВ "Базальт Інвестмент", ТОВ "Продмагторг" та ТОВ "Алекрі" не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток (договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні). Придбані позивачем товари використані у власній господарській діяльності, що не заперечується матеріалами перевірки.

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення на податкову інформацію від 15.12.2016 року за №3329/7/10-06-12-01-16/4475 відносно контрагента позивача - ТОВ "Базальт Інвестмент" колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки така інформація не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства та податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження його за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Твердження відповідача стосовного того, що придбання та реалізація в одному й тому ж звітному періоді контрагентами позивача різних товарів, що унеможливлює підтвердження походження товару, суперечить суті торгівельної системи та чинному законодавству України, оскільки придбаний в одному звітному періоді товар не створює обов'язку у підприємства реалізувати його в тому ж звітному періоді.

Також слід зазначити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини висловленою у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), в якій Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти такі посилання до уваги за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Також, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про помилковість висновків контролюючого органу щодо непідтвердження здійснення господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000301402 від 17.02.2017 року, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року у справі №804/1606/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 жовтня 2017 року, в повному обсязі ухвала складена 18 жовтня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва