Ухвала

від 10.10.2017 по справі 758/11104/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 758/11104/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Супрун Г.Б. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 03.08.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про скасування митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову Житомирської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил від 30.08.2016 № 0420/101000014/2016, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500,00 грн.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 03.08.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2016 ОСОБА_2 через пункт пропуску Виступовичі м/п Північний Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України зі сторони Білорусь автомобіль VolkswagenGolf д.н. НОМЕР_1 , з метою транзиту та в строк до 04.06.2016 включно повинен був доставити його в зону діяльності іншої митниці.

Як вбачається з акту огляду транспортного засобу № 358 від 29.05.2016 автомобіль зламався і в період з 29.05.2016 по 10.06.2016 перебував на техобслуговуванні та ремонті (зняття і розборка двигуна, комп'терна діагностика) ( а.с.73-75).

Разом з тим, до 18.07.2016 (до моменту виявлення митницею правопорушення) мав можливість повідомити митницю про поламку автомобіля та вивезти автомобіль за межі митної території України.

18.07.2016 відносно ОСОБА_2 був складений протокол.

Колегія суддів зазначає, що позивач викликався повідомленням на розгляд справи на 30.08.2016 на 10-00 год., яке завчасно отримав, про що підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції.

30.08.2016 Житомирською митницею Державної фіскальної служби прийнято постанову в справі про порушення митних правил № 0420/101000014/2016, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою Житомирської митниці Державної фіскальної служби, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України на законних підставах, а тому позов не підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Житомирської митниці ДФС в частині розгляду справи про порушення митних правил за його відсутності.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 1 ст. 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Строки транзитних перевезень встановлюються ст. 95 Митного кодексу України, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення (ч.1 ст.102 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вже зазначалось вище, 05.05.2016 ОСОБА_2 через пункт пропуску Виступовичі м/п Північний Житомирської митниці ДФС ввіз на митну територію України зі сторони Білорусь автомобіль VolkswagenGolf д.н. НОМЕР_1 , з метою транзиту та у строк, передбачений ст. 95 Митного кодексу України, вказаний транспортний засіб не був доставлений в орган доходів і зборів призначення, та перевищення такого строку становить більше ніж десять діб, що відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України є підставою для накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У своєму адміністративному позові ОСОБА_2 жодним чином не зазначає про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Згідно ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Таким чином, справа про порушення митних правил підлягає розгляду в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте у випадку своєчасного її сповіщення про місце і час розгляду справи може бути розглянута за її відсутності, за умови відсутності клопотання про перенесення такого розгляду, а тому відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та/або її представника не є безумовною підставою для відкладення розгляду такої справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був своєчасно повідомлений про місце і час розгляду справи про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил, однак у визначений час на розгляд справи про порушення митних правил не з'явився.

В той же час, 30.08.2016 о 15-10 год. на адресу Житомирської митниці надійшла заява позивача (відправлена 27.08.2016 о 13-14 год. з поштового відділення Київ-123) про відкладення розгляду справи, в якій він зазначає , що хворіє і бажає особисто взяти участь у розгляді. Разом з тим, заява надійшла після розгляду справи, а до цієї заяви позивач не надав доказів поважності причин, підтвердження хвороби або щодо несправності автомобіля.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що сам лише факт подання клопотання про перенесення розгляду справи за відсутності підтвердження відповідних обставин, що унеможливлюють участь особи у розгляді справи про порушення митних правил, не тягне за собою автоматичне перенесення такого розгляду та не унеможливлює розгляд відповідної справи за відсутності особи, що притягується до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.09.2017 № К/800/30643/17.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що жодних доказів наявності відповідних обставин, якими ОСОБА_2 обґрунтовував неможливість його присутності під час розгляду справи про порушення митних правил, зокрема листка непрацездатності про перебування його на лікуванні станом на 30.08.2016 до Житомирської митниці ДФС позивачем надано не було.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про перенесення розгляду справи від ОСОБА_2, датоване 30.08.2016, надійшло до митного органу вже після розгляду справи про порушення митних правил.

Також, слід звернути увагу на той факт, що за весь вказаний період ОСОБА_2 не надав жодних письмових чи усних пояснень з приводу самого факту складання протоколу та суті вчиненого порушення.

Вищезазначене свідчить, що позивач всупереч ст. 498 МК України недобросовісно користувався належними йому процесуальними правами, намагаючись відтермінувати розгляд справи про порушення митних правил Житомирською митницею ДФС без надання обґрунтованих підтверджень щодо неможливості особистої участі в розгляді справи та необхідності перенесення такого розгляду для доведення своєї правової позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Таким чином, враховуючи встановлене відповідачем порушення ОСОБА_2 митних правил в частині перевищення встановленого ст. 95 Митного кодексу України строку доставки транспортного засобу, який ввезений в митному режимі транзит , більше ніж на десять діб, приймаючи до уваги відсутність пояснень останнього щодо причин пропуску такого строку, з огляду на своєчасне сповіщення останнього про час та місце розгляду справи про порушення митних правил та відсутності документального підтвердження заявлених позивачем обґрунтувань неможливості його присутності під час розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про правомірність розгляду справи за відсутності позивача та притягнення його до відповідальності за порушення ним митних правил шляхом накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у відповідності до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України згідно постанови в справі про порушення митних правил від 30.08.2016 № 0420/101000014/2016.

При цьому, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законодавством підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил від 30.08.2016 № 0420/101000014/2016, оскільки дана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено на позивача внаслідок порушення ним митних правил, в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 03.08.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2017.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.