Постанова

від 12.10.2017 по справі 822/1109/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1109/16

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

12 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача : Антонюка І.В.

представника відповідача : Ткачук М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області та товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

14 червня 2016 року позивач, товариство з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення:

-№ 001882201 від 24.12.2015 згідно якого визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 224658 грн - за основним платежем та 56164,5 грн - штрафних санкцій;

-№ 001892201 від 24.12.2015 згідно якого визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20445 грн - за основним платежем та 5111,25 грн - штрафних санкцій.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області №001882201 від 24.12.2015 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 260346 грн 25 коп. - за основним платежем 208277 грн, - за штрафними санкціями 52069,25 грн;

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області №001892201 від 24.12.2015 року;

-в задоволені решти позовних вимог відмовлено;

-стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 4288,53 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем та відповідачем подано до суду апеляційні скарги.

Позивач з урахуванням уточненої апеляційної скарги від 12.10.2017 року просить суд апеляційної інстанції змінити постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.06.2017 року та абзац 2 викласти в наступній редакції: "Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області №001882201 від 24.12.2015 року в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 276932,40грн., за основним платежем - 221546грн., за штрафними санкціями - 55386,40грн.".

Відповідач просить суд апеляційної інстанції постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та просив задовольнити її, при цьому, проти задоволення апеляційної скарги Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області заперечував та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області та просила рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав, викладених в ній. Проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечувала та просила суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00213807, зареєстроване 30.06.1994 виконкомом Кам'янець - Подільської міської ради, з 25.06.1993 перебуває на податковому обліку та є платником ПДВ.

На підставі наказу від 20.11.2015 року № 839 посадовими особами Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, та податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 26.10.2015 №776/22- 9-22-01/00213807.

Позивач, не погоджуючись з висновками викладеними в акті, подав заперечення, за результатами розгляду якого, відповідачем було прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

За результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем складено акт № 223/22-09-22//00213807 від 18.12.2015.

Перевіркою встановлено порушення ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" вимог законодавства, а саме:

-вимоги абзацу "г" підпункту 138.8.5 пункту 138.8, абзац "в" підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.5 пункту 139.1, статті 139 пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 224659 грн, у тому числі по періодах: II півріччя 2012 - занижено в сумі 41731 грн, 2013 - занижено в сумі 104913 грн, 2014 - занижено в сумі 78015;

-пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20445 грн, в тому числі: за січень 2013 в сумі 457 грн, лютий 2013 в сумі 7944 грн, за травень 2013 в сумі 451 грн, за серпень 2013 в сумі 10003 грн, за жовтень 2013 в сумі 32 грн, за лютий 2014 в сумі 58 грн, за липень 2014 1500 грн;

-підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпункту 168.4.1, підпункту 168.4.4, підпункту 168.4,7 пункту 168.4 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України: 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями: неперераховано до відповідного бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 199303,75 грн з сум доходів отриманих фізичними особами за цивільно-правовими угодами.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

-№0001882201 від 24.12.2015 року, яким ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 280822,50 грн, у тому числі: 224658 грн - за основним платежем, 56164,5 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№0001892201 від 24.12.2015 року, яким ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 25556,25 грн, у тому числі: 20445 грн - за основним платежем, 5111,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС Хмельницької області від 11.03.2016 № 2898/10/22-01-10-03-14 "Про результати розгляду первинної скарги" податкові повідомлення-рішення від 24.12.2015 року № 001882201, №001892201, залишені без змін.

Рішенням ДФС України від 25.05.2016 №11437/6/99-99-11-01-01-25 "Про результати розгляду повторної скарги" скаргу задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.12.2015 № 001892201 в частині зменшення ТДВ "К - ПЕМЗ" податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Крафт - Електрик", ПП "Докстен", ТОВ "Фаетон-Сервіс" і у відповідній частині штрафні санкції та в зазначеній частині рішення прийняте за розглядом первинної скарги.

Не погоджуючись з діями відповідача та прийнятими податковими-повідомленнями рішеннями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки проведеної перевірки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а відтак спірні податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах закону.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно пункту 14.1.36 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямованим на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку довірену особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземним роботодавцям), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Склад витрат та порядок їх визнання визначаються статтею 138 ПК України.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, наданих послуг, виконаних робіт, крім нерозподільних постійних, загальновиробничих витрат , які включаються до складу собівартості реалізованої продукції, в період їх виникнення , визнаються витратами того звітного періоду, в якому визначено доходи від реалізації таких товарів, робіт, послуг.

Згідно пунктів 138.6 та 138.8 статті 138 ПК України визначено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг формуються за правилами. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п. 138.8 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів. Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати".

За кредитом рахунку 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

На субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 "Доходи від реалізації", 71 "Іншій операційний дохід"), за дебетом - сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші | витрати операційної діяльності").

Пунктом 11 Положення ( стандарту ) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно матеріалів справи та даним бухгалтерського обліку ТДВ "КПЕМЗ" по аналізу рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" за лютий 2012 року відображено виробничу собівартість готової продукції по дебету 901 та кредиту 261 на суму 571838,22 грн та 91 рахунку у сумі 253509,50 грн., а тому виробнича собівартість реалізованої продукції складає 571838,22 грн., що вірно встановлено судом першої інстанції.

При цьому, по рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" за серпень 2012 відображено виробничу собівартість готової продукції по дебету 901 та кредиту 261 на суму 419382,61 грн та 91 рахунку у сумі 287819,72 грн., у зв'язку з чим виробнича собівартість реалізованої продукції складає 419382,61 грн.

Отже, з врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно зроблено висновок щодо реалізації позивачем готової продукції за цінами, нижчими за суму витрат на її виробництво відповідно у лютому на суму 39719,56 грн та серпні 2013 року на суму 48713,05 грн.

Щодо доводів відповідача про завищення витрат на 1167930 грн в результаті віднесення їх до складу суми витрат, пов'язаної з ремонтом та поліпшенням основних засобів у розмірі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки встановлено розбіжність між фактичною сумою витрат на ремонт та поліпшення основних засобів та відображеною сумою в додатку AM податкової декларації з податку на прибуток підприємства за :

- 2012 у визначенні розміру технічного обслуговування за ІV квартал 2012 - 186842,36 грн, за наростаючим підсумком у 2012 - 198721 грн, в результаті чого, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг по ТДВ "КПЕМЗ" у 2012 завищено на суму 198721 грн;

- за 2013 у визначенні розміру технічного обслуговування у 2013 на суму 552175 грн, в результаті чого, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг по ТДВ "КПЕМЗ" у 2013 завищено на суму 552175 грн;

- за 2014 у визначенні розміру технічного обслуговування у 2014 на суму 433415 грн, в результаті чого , собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг по ТДВ „КПЕМЗ" у 2014 завищено на суму 433415 грн.

Відповідно підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 ПК України, витрати на утримання і експлуатацію основних засобів включаються до складу загальновиробничих витрат в повній сумі, незалежно від наявності чи відсутності "ремонтного ліміту" у розмірі 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року.

Відповідно до ГОСТ 18322-78 "Система технічного обслуговування і ремонту техніки. Терміни і визначення":

- техобслуговування - операція або комплекс операцій щодо підтримки справності або працездатності об'єкта при його використанні за призначенням, простої, зберіганні і траспортуванні;

- ремонт - комплекс операцій з відновлення справності або працездатності виробів або їх складових частин.

Належність здійснених підприємством витрат саме до витрат на техобслуговування основних засобів підтверджено даними "Звітів про обсяг виконаних робіт з технічного обслуговування основних засобів", які складались компетентним технічним персоналом за результатами кожного місяця, містили повний перелік здійснених заходів з технічного обслуговування основних засобів з посиланням на відповідні замовлення, і саме на підставі цих "Звітів про обсяг виконаних робіт з технічного обслуговування основних засобів" підприємство формувало показники декларацій з податку на прибуток в частині відображення відповідних витрат.

Проведення поточного ремонту передбачає виконання дрібних робіт щодо виправлення або часткової заміни деталей об'єктів основних засобів для підтримання їх у робочому стані. Такий ремонт не збільшує вигоди, які плануються від використання ремонтного об'єкта.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати на поточний ремонт не включаються до вартості основних засобів, а відносяться до витрат періоду по дебету бухгалтерських рахунків 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Бухгалтерський облік витрат пов'язаних з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів врегульовані п. 14 та 15 Положення ( стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92, зареєстрованого в МЮ України 18.05.2000 р. за №288/4509 та розділом 6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року №561 із змінами.

Відповідно до п. 31 Методичних рекомендацій, вартість робіт, що приводять до збільшення майбутніх первісно очікуваних економічних вигод, включаються до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є збільшення строку корисного використання об'єкта, підвищення кількості або якості продукції, яка виробляється цим об'єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

- модифікація;

- модернізація об'єкта основних засобів;

- заміна окремих частин;

- запровадження ефективного технологічного процесу;

- добудова, надбудова будівлі.

Згідно п. 32 Методичних рекомендацій витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій, рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Порядок відображення в податковому обліку витрат на поліпшення основних засобів визначено, зокрема, пунктами 146.11 та 146.12 статті 146 Податкового кодексу України.

Так, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерсткий облік ті фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів..

Пунктом 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерсткий облік ті фінансову звітність в Україні" визначено, що Підприємство самостійно:

- визначає облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідно до Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого Указом Президента України від 21.09.2001 року №849/2001 "Про Положення про Міністерство промислової політики України" 28.02.2011 року ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" видано наказ №85 про затвердження положення про технічне обслуговування устаткування, будівель і споруд .

Вказане положення визначає основні засади технічного обслуговування устаткування, споруд та будівель, порядок проведення технічного обслуговування і перелік робіт, які виконуються при технічному обслуговуванні та заміні змінного обладнання на ТДВ "КПЕМЗ".

Пунктом 2.2 положення визначено, що технічне обслуговування - це комплекс операцій або операція з підтримки працездатності або справності об'єкта устаткування при використанні за призначенням, чеканні, зберіганні і транспортуванні. Підтримання будівель у справному стані.

Пункт 3 "Технічне обслуговування устаткування, будівель та споруд" даного положення передбачає, що метою технічного обслуговування устаткування є попередження передчасного його зносу шляхом забезпечення режимів роботи відповідно до паспортних або проектних даних, належного догляду, змащення і регулювання, своєчасне виявлення і л усунення несправностей , розробки і впровадження заходів щодо його вдосконалення.

Технічне обслуговування не є поточним або капітальним ремонтом реконструкцією, модернізацією, технічним переозброєнням чи іншим видом І поліпшення основних фондів.

Перелік робіт, які відносяться до технічного обслуговування устаткування наведено в додатку №1 до положення про технічне обслуговування устаткування, утримання та обслуговування будівель, споруд ТДВ "КПЕМЗ".

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом МФ України від 31.12.199 року №318 до складу загальновиробничих витрат включаються:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, , страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

Пунктом 4 "Витрати на технічне обслуговування устаткування" положення про технічне обслуговування устаткування, будівель і споруд товариства "КПЕМЗ" включають :

- витрати на проведення робіт по технічному обслуговуванню устаткування, визначених відповідно до п. 3.5 цього положення ;

- вартість мастильних, обтиральних матеріалів , емульсії для охолодження , спожитих палива, електроенергії, води, пари, стиснутого повітря й інших видів носіїв енергії для надання руху верстатам , кранам, насосам, підіймачам, пресам та іншому устаткуванню, яке використовується для проведення технічного обслуговування ;

- витрати на оплату праці робітників, які виконують технічне обслуговування, відрахування на соціальні заходи;

- амортизаційні відрахування, нараховані на об'єкти основних фондів, які використовуються для проведення технічного обслуговування ;

- витрати на утримання цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики та інших підрозділів, які забезпечують знімання показань вимірювальних приладів і первинне опрацювання цих показань;

- вартість послуг інших цехів і допоміжних виробництв.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати на технічне обслуговування устаткування, утримання та обслуговування будівель, споруд ТДВ "КПЕМЗ" включаються до складу загальновиробничих витрат, не є витратами на ремонт та поліпшення основних засобів , на розмір яких не впливає 10% межа сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду.

У бухгалтерському обліку ТДВ "КПЕМЗ" роботи по технічному обслуговуванню устаткування та технічному огляду основних засобів відображено по дебету рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" та кредиту 233 "Допоміжне виробництво", що не суперечить вимогам Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення №88, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, первинні документи (накладні, акти приймання-передачі тощо), які відповідають вимогам, які встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням №88, та складені в момент проведення кожної господарської операції або безпосередньо після її завершення, є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податку.

Судом апеляційної інстанції досліджено матеріали справи, а саме реєстри з виконання робіт з технічного обслуговування та поточних ремонтів за 2012, 2013 та 2014 роки, звіти про обсяги фактично виконаних робіт з технічного обслуговування, замовлення по видах робіт та калькуляції на виконання технічного обслуговування, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що роботи по технічному обслуговуванню устаткування, утримання та обслуговування будівель та споруд ТДВ "КПЕМЗ" правомірно віднесені позивачем до витрат.

Відповідно до реєстрів з виконання робіт з технічного обслуговування та поточних ремонтів за липень 2012 - грудень 2014 р. витрати на техобслуговування склали 2521098,42 грн., тоді як згідно акту перевірки - 1151863,06 грн., що на 1369235,36 грн. менше від фактичних витрат.

З загальної суми відхилення 1369235,36 грн. частину витрат в сумі 191303,53 грн. посадовими особами податкового органу було зараховано в межах невикористаного 10%-го "ремонтного ліміту", з врахуванням коригування на допущену перевіряючими арифметичну помилку в сумі 10000,89 грн. (додаток 4 до скарги), помилково враховано як понадлімітні ремонти, надмірно віднесені до витрат, становили решту суми - 1167930,94 грн.

Крім того, судом апеляційної інстанції також враховано висновки судово - економічної експертизи, згідно якої документально та нормативно не підтверджуються висновки акту №923/22-09-22/00213807 від 18.12.2015 щодо реалізації готової продукції за цінами, нижчими за суму витрат на її виробництво відповідно у лютому на суму 39719,56 грн. та серпні 2013 року на суму 48713,05 грн. Також, документально та нормативно не підтверджується завищення витрат на технічне обслуговування ТДВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" за період з 2012 по 2014 роки, встановленого актом перевірки №923/22-09-22/00213807 від 18.12.2015.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення вимоги про скасування податкового повідомлення рішення в частині завищення витрат на 1167930 грн. в результаті віднесення їх до складу суми витрат, пов'язаної з ремонтом та поліпшенням основних засобів у розмірі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, оскільки доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджується правомірність віднесення витрат на ремонт та поліпшення основних засобів до загальновиробничих витрат.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств , про те зазначає, що суд першої інстанції помилково зазначив суму грошового зобов'язання - 20476,25 грн., з яких 16381 грн. - основне зобов'язання, 4095,25 - штрафні санкції, тоді як вірним є 16381 грн. - це сума витрат, яка знімається по декларації на прибуток підприємства за 2013 рік і нараховується грошове зобов'язання на вказану суму 19% - тобто ставка податку на прибуток у 2013 році, у зв'язку з чим грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств складає 3112,39 грн., 778,10 - штрафні санкції.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу пункту 2 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, про те помилково застосував невірні відомості, а тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні апеляційної скарги Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області відмовити.

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень змінити.

Абзац 2 резолютивної частини постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року викласти в наступній редакції:

"Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам"янець-Подільської об"єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області №001882201 від 24.12.2015 року в частині нарахування грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 276932,40грн. , за основним платежем - 221546грн., за штрафними санкціями - 55386,40грн."

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 жовтня 2017 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.