Рішення

від 09.10.2017 по справі 189/979/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/979/17

2/189/444/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.2017 року смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Мотовілова М.О., Корхової М.Г.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покровське Покровського району Дніпропетровської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Покровчанка про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До Покровського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 із цивільним позовом до селянського (фермерського) господарства Покровчанка про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якому просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством Покровчанка від 01.01.2011 року, зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 10.05.2017 року, номер запису про інше речове право - 20297082.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач є власником земельної ділянки площею 5,520 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серія ДП № 114950, виданого 16.03.2006 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 1/010602500177, кадастровий номер 1224255100:01:001:2489, яка розташована території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

01.01.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки строком до 31.12.2026 року.

Згідно п. 33 цього договору - розірвання договору в односторонньому порядку допускається через кожні 5 (п'ять) років дії договору, тобто 31 грудня 2016 року і 31 грудня 2021 року.

Згідно п. 34 цього договору, дострокове розірвання цього договору зацікавленою стороною має здійснюватися за умови письмового попередження іншої сторони не пізніше, ніж за три місяці.

10.10.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено заяву, якою ним було повідомлено, що він не має намір продовжувати надалі вищевказаний договір оренди.

Однією із підстав відмови ОСОБА_1 від продовження договору оренди земельної ділянки із СФГ Покровчанка стала та обставина, що орендар впродовж декількох років взагалі не виплачує йому орендну плату, всупереч п. 7 укладеного договору, при цьому позивач зазначає, що таким чином відповідач порушує статті 526, 530 ЦК України щодо виконання зобов'язань сторін за договором, статтю 24 Закону України Про оренду землі щодо своєчасності сплати орендної плати.

Також посилається на ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі згідно якої на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України за умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди та на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Також підставою для розірвання договору позивач зазначає фальсифікацію документів з боку відповідача, а саме, фальсифікацію договору оренди земельної ділянки між ним та відповідачем від 01.01.2013 року, який був визнаний судом недійсним.

Представник відповідача ОСОБА_4 надала суду письмові заперечення, в яких не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1, вважає їх необґрунтованими, факти, зазначені позивачем в позову такими, що не відповідають дійсності, та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Свою позицію обґрунтовує наступним.

Представник відповідача стверджує що в письмовій заяві ОСОБА_1 від 10.10.2014 року не йдеться про припинення дії спірного договору, а йдеться про те, що позивач не має наміру здавати в оренду свою земельну ділянку.

Також представник відповідача стверджує, що позивач не отримав орендну плату за останні два роки із своєї вини, оскільки орендна плата йому нараховувалася у повному обсязі, згідно умов договору, позивач неодноразово повідомлявся листами про необхідність отримати орендну плату, але спеціально ухилявся від її отримання для штучного створення порушення умов договору відповідачем.

В судове засідання з'явилися позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, які підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд їх задовольнити; в судове засідання також з'явилися представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які позов заперечували у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні пояснив суду, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою розірвати договір оренди після того, як узнав, що відповідач сфальсифікував від його імені договір оренди 2013 року. З цієї причини він відмовлявся від отримання орендної плати, оскільки не хотів її отримувати за незаконним договором.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги свого довірителя.

Представник відповідача ОСОБА_4 пояснила, що в період з 01.01.2013 року по 09.05.2017 року діяв інший договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, і об'єктом цього договору була та ж сама земельна ділянка, кадастровий номер 1224255100:01:001:2489, належна ОСОБА_1.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.04.2017 року договір оренди земельної ділянки від 01.01.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г Покровчанка , був визнаний недійсним. Суд установив, що ОСОБА_1 його не підписував і не укладав (а. с. 6-8).

Представник відповідача ОСОБА_4 пояснила, що договір оренди від 01.01.2011 року був наданий державному реєстратору для проведення реєстрації, однак цей договір, разом з іншими, був втрачений. Коли договір оренди 01.01.2013 року був визнаний судом недійсним, договір від 01.01.2011 року знайшовся і 10.05.2017 року було проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди (а. с. 9).

Представник відповідача ОСОБА_3 також пояснив суду, що відповідач добросовісно намагається виконувати умови договору оренди і приклав всі зусилля для того, щоб позивач міг отримати нараховану йому орендну плату, тому вважає що відповідач умови договору не порушив.

Суд, вислухавши сторони, представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

01.01.2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та селянським (фермерським) господарством Покровчанка був укладений договір оренди земельної ділянки строком до 31.12.2026 року, об'єктом оренди якого, згідно п. 2 договору є земельна ділянка загальною площею 5,520 га, згідно державного акту зареєстрованого 16.03.2006р. за № 1/010602500177 (а. с. 4).

Згідно п. 6 договору строк дії договору - до 31.12.2026 року, з моменту підписання договору та державної реєстрації, під час дії даного договору оренди земельної ділянки кожна із сторін в односторонньому порядку має право через кожні 5 років, тобто 31 грудня 2016 року і 31 грудня 2021 року розірвати даний договір оренди, попередивши протилежну сторону не пізніше, ніж за 3 місяці до даних строків про свій намір продовжити чи припинити договірні відносини.

Відповідно до пункту 7 договору орендна плата вноситься орендарем до 01 грудня поточного року.

Відповідно до пункту 14 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється без розроблення проекту її відведення у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до пункту 25 договору орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після реєстрації договору оренди та своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 39 договору цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (а. с. 4).

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що договір дійсно був ними підписаний, земельна ділянка передана орендарю згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки згідно договору оренди від 31.01.2011 року (копія акту, а. с. 22).

В той же час, суд із пояснень сторін та наданих суду документів встановив, що свій екземпляр оренди від 01.01.2011 року позивач отримав тільки 06.06.2017 року, разом із листом відповідача про державну реєстрацію договору та проектом додаткової угоди до договору про збільшення розміру орендної плати (копія розписки, а. с. 32).

Суд встановив, що державна реєстрація, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 19.05.2017 року, об'єкт - земельна ділянка, кадастровий номер 1224255100:01:001:2489, площа - 5,52 га, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, б/н, виданий 01.01.2011 року, видавник: СФГ Покровчанка , вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, орендар - СФГ Покровчанка , орендодавець - ОСОБА_1, відбулася 10.05.2017 року.

Таким чином, в період з 01.01.2011 року по 09.05.2017 року даний договір оренди, право оренди, не був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

01.01.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений інший договір оренди земельної ділянки, об'єктом цього договору була та ж сама земельна ділянка, кадастровий номер 1224255100:01:001:2489, належна ОСОБА_1.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.04.2017 року договір оренди земельної ділянки від 01.01.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г Покровчанка , був визнаний недійсним. Суд установив, що ОСОБА_1 його не підписував і не укладав (а. с. 6-8).

Рішення суду набрало чинності 09.052017 року; 10.05.2017 року була проведена державну реєстрацію іншого речового права - права оренди за договором від 01.01.2011 року (копія витягу, а. с. 9).

Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Таким чином, суд встановив, що договір на оренду земельної ділянки від 01.01.2013 року не мав жодних юридичних наслідків для сторін, окрім тих, які витікають з його недійсності.

В той же час, в період з 01.01.2013 року до 09.05.2017 року відповідач діяв у відносинах з позивачем, виходячи з уявлення, що весь цей період діяв договір від 01.01.2013 року.

В матеріалах справи знаходиться копія заяви ОСОБА_1 10.10.2014 року на ім'я Голови С(Ф)Г Покровчанка ОСОБА_4 згідно якої він відмовляється від здачі в оренду належної йому земельної ділянки (а. с. 5).

В судовому засіданні відповідач визнав, що отримував дану заяву, але зазначив, що вона не може бути підтвердженням наміру розірвати договір оренди в односторонньому порядку, оскільки це в заяві не зазначено і заява складена у 2014 році.

Представник позивача заперечував, вказуючи на те, що згідно умов договору оренди сторона може розірвати договір до 31 грудня 2016 року, попередивши протилежну сторону не пізніше, ніж за 3 місяці до даних строків про свій намір продовжити чи припинити договірні відносини. Ця умова, на думку позивача, не була порушена.

Позиція відповідача спростовується тією обставиною, що в матеріалах справи знаходиться копія листа відповідача до позивача (вих. № 48 від 26.12.2016р.), згідно з яким ОСОБА_1 ставиться до відома, що згідно заяви, підписаної ним про розірвання договору оренди земельного паю із С(Ф)Г Покровчанка після 31.12.2016 року господарство надає згоду на припинення дії даного договору (а. с. 29), тобто, даний лист відповідач отримав і право одностороннього розірвання договору підтвердив.

В судовому засіданні представники відповідача надали на огляд суду також інші листи із доказами їх поштового відправлення, які були повернуті за неявкою адресата, не відкриті, були відкриті та оглянуті всіма учасниками процесу в судовому засіданні. Зі змісту цих листів (копії, а. с. 29-37) випливає, що відповідач дійсно неодноразово пропонував ОСОБА_1 отримати орендну плату за 2015-2016 роки.

При цьому при аналізі цих листів випливає, що в жодному з них немає посилання на номер і дату укладення договору оренди. Представники відповідачів пояснили, що в листах йдеться про договір 2013 року, оскільки відповідач вважав цей договір дійсним на час відправлення цих листів.

Звідси суд робить висновок, що позивач дійсно направив заяву про розірвання договору в односторонньому порядку, відповідач дійсно отримав його заяву, і немає вини позивача в тому, що відповідач порушив його право, виходячи з уявного договору від 01.01.2013 року, який, як встановив суд, ОСОБА_1 не укладав і не підписував.

В матеріалах справи міститься копія бухгалтерської довідки про нарахування паю ОСОБА_1, згідно якої за 2015 рік позивачу нараховано 2724,12 грн., за 2016 рік - 2724,12 грн., за 2017 рік - 4360,00 грн., та копії відомостей нарахування орендної плати за період 2015-217 роки, згідно з якими кожного року орендодавцям, у том числі ОСОБА_1 нараховувалася орендна плата, однак у графі Підпис про отримання напроти прізвища позивача - його підпис відсутній (копії, а. с. 48-52).

У довідці та відомостях також відсутні дані, за яким саме договором нараховувалася орендна плата. З пояснень позивача витікає, що він вважає, що ця плата нараховувалася за договором 2013 року, яку він не хотів отримувати, оскільки договір був підроблений.

З пояснень представників відповідача витікає, що дані відомості стосуються договору 2011 року, оскільки договір 2013 року був визнаний судом недійсним, а оскільки йдеться про одну земельну ділянку, яка знаходиться у фактичній оренді відповідача, то відомості про нарахування стосуються договору 2011 року.

Суд приходить до висновку, що відповідач, сфальсифікувавши договір оренди 2013 року, вважаючи на той час, що саме цей договір є дійсним, фактично позбавив позивача права розірвати достроково договір від 01.01.2011 року, таким чином, не дав йому реалізувати право, яке було у нього відповідно до пункту 33 договору оренди.

Відповідно до статті 25 Закону України Про оренду землі орендар зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що договір оренди від 01.01.2011 року не був зареєстрований після його підписання сторонами; він був зареєстрований (право оренди) тільки 09.05.2017 року.

При цьому сторони визнали, що земельна ділянка, яка належить позивачу, фактично використовувалася з моменту підписання договору, з 01.01.2011 року, а не після його реєстрації, яка відбулася тільки 10.05.2017 року. Тим самим, орендар порушив статтю 25 Закону України Про оренду землі та п. п. 14, 25, 39 договору оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі припинення договору оренди землі шляхом його розірвання на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 34 цього закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Дані правові висновки викладені у постанові ВСУ від 18 січня 2017р. у справі № 6-2777цс16).

Строк дії договору визначається залежно від норми права, що діяла на момент підписання такого договору, зокрема, або з моменту реєстрації договору (до 31.12.2012 включно), або з моменту реєстрації права (з 01.01.2013) - але у будь-якому разі відповідач порушив і законодавство станом на 2011 рік і станом на 2017 рік і умови договору оренди.

На підставі викладеного, керуючись ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 25, 26, 31, 32 Закону України Про оренду землі ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Покровчанка про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1 та Селянським (фермерським) господарством Покровчанка , код ЄДРПОУ - 31105592, від 01 січня 2011 року, зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 10.05.2017 року, номер запису про інше речове право - 20297082.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Покровчанка , код ЄДРПОУ - 31105592, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, судові витрати по справі (судовий збір) в сумі 640,00 (шістсот сорок гривень 00 коп.) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Чорна