Постанова

від 15.02.2018 по справі 189/979/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1095/18 Справа № 189/979/17 Головуючий у 1 й інстанції - Чорна О. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства Покровчанка на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Покровчанка про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до С(Ф)Г Покровчанка про розірвання договору оренди земельної ділянки, просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладеним між ним та С(Ф)Г Покровчанка від 01.01.2011 року, зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 10.05.2017 року, номер запису про інше речове право - 20297082 (а.с.2).

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 до С(Ф)Г Покровчанка про розірвання договору оренди земельної ділянки - задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та С(Ф)Г Покровчанка від 01 січня 2011 року, зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 10.05.2017 року, номер запису про інше речове право - 20297082. Вирішено питання судових витрат (а.с.62-65).

Не погодившись з рішенням суду, С(Ф)Г Покровчанка звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.70-71).

В обґрунтування апеляційної скарги посилалося на те, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Також зазначено, що відповідач не порушував умови договору, а тому не має підстав для його розірвання.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити , виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 01 січня 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та С(Ф)Г Покровчанка був укладений договір оренди земельної ділянки строком до 31.12.2026 року, об'єктом оренди якого, згідно п. 2 договору є земельна ділянка загальною площею 5,520 га, згідно державного акту зареєстрованого 16.03.2006р. за № 1/010602500177 (а.с. 4).

Згідно п. 6 договору, строк його дії - до 31.12.2026 року, з моменту підписання та державної реєстрації, під час дії даного договору оренди земельної ділянки кожна із сторін в односторонньому порядку має право через кожні 5 років, тобто 31 грудня 2016 року і 31 грудня 2021 року розірвати даний договір оренди, попередивши протилежну сторону не пізніше, ніж за 3 місяці до даних строків про свій намір продовжити чи припинити договірні відносини.

Відповідно до пункту 7 договору орендна, плата вноситься орендарем до 01 грудня поточного року.

Відповідно до пункту 14 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється без розроблення проекту її відведення у 5-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до пункту 25 договору орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після реєстрації договору оренди та своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 39 договору цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 4).

Сторони підтвердили, що договір дійсно був ними підписаний, земельна ділянка передана орендарю згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки відповідно до договору оренди від 31.01.2011 року (копія акту, а. с. 22).

Свій екземпляр оренди від 01.01.2011 року позивач отримав 06.06.2017 року, разом із листом відповідача про державну реєстрацію договору та проектом додаткової угоди до договору про збільшення розміру орендної плати (копія розписки, а. с. 32).

Державна реєстрація, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 19.05.2017 року, об'єкт - земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площа - 5,52 га, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, б/н, виданий 01.01.2011 року, видавник: СФГ Покровчанка , вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки, орендар - СФГ Покровчанка , орендодавець - ОСОБА_1, відбулася 10.05.2017 року.

Таким чином, в період з 01.01.2011 року по 09.05.2017 року даний договір оренди, (право оренди), не був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

01.01.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений інший договір оренди земельної ділянки, об'єктом цього договору була та ж сама земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, належна ОСОБА_1.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.04.2017 року договір оренди земельної ділянки від 01.01.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г Покровчанка , був визнаний недійсним. Суд установив, що ОСОБА_1 його не підписував і не укладав (а. с. 6-8). Рішення суду набрало чинності 09.05.2017 року; 10.05.2017 року була проведена державну реєстрацію іншого речового права - права оренди за договором від 01.01.2011 року (копія витягу, а. с. 9).

В матеріалах справи знаходиться копія заяви ОСОБА_1 10.10.2014 року на ім'я Голови С(Ф)Г Покровчанка ОСОБА_2, згідно якої вбачається, що він надалі здавати в оренду належної йому земельної ділянки не буде (а.с. 5).

Однак матеріали справи не містять відомостей про направлення зазначеної заяви відповідачу, а також не має доказів про її отримання.

В судовому засіданні, в суді першої інстанції, відповідач визнав, що отримував дану заяву, але зазначив, що вона не може бути підтвердженням наміру розірвати договір оренди в односторонньому порядку, оскільки це в заяві не зазначено і заява складена у 2014 році тобто в супереч зазначеним вище положенням договору.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції, керуючись положенням ст. 25, 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст.. 368 ЦК України, ст.. 125, 126 ЗК України, ст. 2, пп. 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та застосувавши правову позицію викладену в постанові ВСУ від 18 січня 2017 року у справі №6-2777цс16, виходив із порушення відповідачем законодавства на станом на 2011 рік і станом на 2017 року.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони уклали договір оренди земельної ділянки від 01.01.2011, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Покровської селищної ради Покровського району.

Відповідно до п. 32 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з підстав, визначених законом.

Підставою відмови ОСОБА_1 від продовження договору оренди земельної ділянки із С(Ф)Г Покровчанка стала та обставина, що орендар впродовж декількох років взагалі не виплачує ОСОБА_1 орендну плату.

Відповідно до пп. 4 п. 25 Договору, орендар зобов'язаний, своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 36 Договору, орендар звільняється від відповідальності (штрафу, пені) в разі виникнення непереборних обставин, які призвели до неможливості виконання цього договору і які не залежать від волі сторін, виникли не з вини Орендаря.

Так, матеріалами справи підтверджено, що С(Ф)Г Покровчанка , 29.12.2016; 12.09.2016; 17.02.2016; 15.12.2016, зверталося з вимогою до орендодавця про вирішення питання по отриманню ним орендної плати за зданий в оренду господарству з 2005 року земельний пай за 2015 та 2016 року та вирішити питання про продовження чи розірвання орендних відносин (а.с.29-30,34-37).

Відповідно до копії конверту, наявного в матеріалах справи, оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні в суді першої інстанції, ОСОБА_1 відмовився від одержання листа від С(Ф)Г Покровчанка (а.с.37). Вказані обставини підтверджено та визнано обома сторонами в судовому засіданні в суді першої інстанції.

З зазначеного вбачається, що відповідач намагався виконати умови передбачені пп.4 п.25 Договору, щодо оплати орендної плати, однак, у зв'язку з нехтуванням позивача до своїх обов'язків, не міг цього зробити.

У зв'язку із зазначеним, вказана обставина - несплата орендної плати, є штучно створеною позивачем та не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Також підставою для розірвання договору оренди, позивач зазначає наявність іншого Договору оренди земельної ділянки, який в судовому порядку визнаний недійсним. Крім того, наступного дня після набрання чинності рішення суду, було зареєстровано право оренди на земельну ділянку за договором від 01 січня 2011 року.

Так, ЗАОЧНИМ рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2017 року визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2013 року. Зазначене рішення набрало чинності, судом не переглядалося та в апеляційному порядку не оскаржувалося (а.с.6-8).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 10 травня 2017 року зареєстровано договір оренди від 01 січня 2011 року (а.с.9).

Проте, зазначена обставина не може бути підставою для розірвання договору, оскільки як така не передбачена чинним законодавством.

Так, відповідно до ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін до говір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодек сом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.. 188 цього Кодексу.

Згідно зі ст.. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено бо розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положення ст.31 Закону України Про оренду землі передбачають, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Крім того, згідно ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.. 24 і 25 цього Закону та умовами, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. 33 Договору, розірвання договору допускається через кожні 5 років дії договору, тобто 31 грудня 2016 року та 31 грудня 2021 року.

Жодних дій, направлених на розірвання договору оренди позивачем не вчинялися.

Так, матеріалами справи підтверджено, що Відповідач виконував умови спірного договору, проте через відмову Позивача отримати орендну плату не міг цього зробити, що підтверджується матеріалами справи. З заявою про розірвання договору Позивач на передодні 31 грудня 2016 року не звернувся, натомість почав оскаржувати договір в судовому порядку. З урахуванням вказаних норм права та матеріалів справи не має правових підстав для розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст.376 ЦПК України як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, з позивача необхідно стягнути на користь апелянта сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 704 грн. (а.с.69).

Керуючись ст. 367, 374, 376 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства Покровчанка - задовольнити.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Покровчанка про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства Покровчанка судовий збір 704 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: