Ухвала

від 11.10.2017 по справі 903/90/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" жовтня 2017 р. Справа № 903/90/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Луцької міської ради

про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною та визнання недійсним та скасування рішення Луцької міської ради

Суддя Костюк С.В.

Секретар Коритан Л.Ю.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1-підприємець, ОСОБА_2,дов. від 20.02.2017 року;

від відповідача: Войтина А.М., дов. № 1.1-8/4716 від 11.08.2017 року.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Суть: Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до Луцької міської ради, в якому просив:

1) визнати поновленим договір оренди землі від 02.09.2005, зареєстрований Волинською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" 13.09.2005 за №04050770051, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Луцькою міською радою на той самий строк (десять років з 13.09.2010 по 12.09.2020) і на тих самих умовах, які були встановлені договором;

2) визнати укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 13.09.2005 за №04050770051) на таких умовах: "Луцька міська рада в особі міського голови ОСОБА_4, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іменована в подальшому Орендодавець, з однієї сторони та підприємець ОСОБА_1, іменована в подальшому Орендар, з іншої сторони, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого в книзі реєстрації договорів оренди 13.09.2005 за №04050770051 (в подальшому - Договір) про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 13.09.2005 за №04050770051) на десять років.

2. Всі інші умови вищезазначеного договору, не змінені цією угодою, залишаються незмінними.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 13.09.2005 за №04050770051).

Додаткова угода складена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Реквізити сторін.

Орендодавець - Луцька міська рада, міський голова Р.Я. Романюк.

Орендар - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1; адреса АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1.";

3) визнати таким, що не відповідає чинному законодавству та скасувати рішення Луцької міської ради від 28.10.2015 за №80/80 Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у поновленні договору оренди землі для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на вул. Теремнівській, 65а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки ФОП ОСОБА_1 повідомила відповідача до закінчення строку дії договору оренди землі про свій намір продовжити користування земельною ділянкою та надіслав відповідну угоду, заперечення Луцької міської ради щодо поновлення договору протягом місяця після закінчення строку оренди були відсутні, орендар належно виконував умови договору №04050770051 та продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку на який було укладено договір, наявні підстави для поновлення вказаного договору згідно приписів ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (а.с.6, другий абзац зверху). З огляду на вказані обставини, зазначаючи також, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно позивача (об'єкт незавершеного будівництва готовністю 40%), а також те, що у Луцької міської ради були відсутні будь-які об'єктивні підстави для прийняття рішення Луцької міської ради від 28.10.2015 за №80/80 "Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у поновленні договору оренди землі для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на вул. Теремнівській, 65а", позивач також просив визнати незаконним зазначене рішення.

Відповідач у заперечені на позов від 17.02.2017 року № 3-30/129 (а.с.53-58) з врахуванням додаткового пояснення від 10.10.2017 року № 3-30/957 вказує, що позов є необґрунтованим. Зокрема, позивач обґрунтовує свою вимогу посилаючись на норми ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , спір же між сторонами виник у зв'язку з реалізацією позивачем права на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення додаткової угоди до спливу строку договору, що закріплено у ч.1-5 ст. 33 даного закону; для застосування даної норми необхідно встановити слідуючі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Із системного аналізу норм Закону України "Про оренду землі" випливає, що орендар вважається таким, що повідомив орендодавця про намір продовжити строк дії договору оренди землі, у разі надіслання повідомлення у встановленому порядку, тобто, у строк, встановлений законом, та у обсязі, необхідному для проведення перевірки орендодавцем такого повідомлення на відповідність вимогам закону.

Позивач звертався до відповідача з листом-повідомленням від 12.08.2016, у якому просив поновити договір оренди землі, зареєстрований 13.09.2005 за № - 350770051. До листа-повідомлення було додано проект додаткової угоди про поновлення.

Позивачем до листа-повідомлення від 12.08.2015 не було додано пакет усіх необхідних документів для перевірки його на відповідність вимогам закону, у зв'язку з чим орендодавець листом від 27.08.2015 № П-2520-020 витребував необхідні документи у орендаря та повідомив, що у разі неподання зазначених документів Луцькою міською радою буде надіслане заперечення у поновленні договору оренди землі. Факт надіслання листа підтверджено реєстром відправленої кореспонденції за 28.08.2015 року.

Відповідно до частини 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору і оренди землі припиняється.

Позивачем не надано господарському суду доказів на підтвердження, того що сторонами було досягнуто згоди щодо зміни істотних умов договору, а саме орендної плати за укладеним Договором.

24.12.2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду, що є невід'ємною частиною договору, згідно якої п.9 договору викладено у такій редакції "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та становить: на період будівництва - 9971, 72 гривень, після здачі в експлуатацію - 49858, 61 гривень станом на 2010 рік.

Однак в п.9 проекту надісланої позивачем додаткової угоди зазначено, що "орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі: на період будівництва - у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлено законом". Таким чином, запропонована орендарем умова щодо орендної плати змінює істотну умову договору, виключивши оплату після здачі в експлуатацію.

З огляду на викладене переважне право позивача на укладення договору оренди припинилось.

У зв'язку з чим договір оренди землі між сторонами не поновлений, а припинив свою дію відповідно до положень ст. 31. Закону України "Про оренду землі" .

Враховуючи, що приписи ст.33 Закону України "Про оренду землі" пов'язують автоматичне поновлення договору з фактом відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, який, в свою чергу, має підтверджуватися або фактом відсутності відповідного лист (рішення), або фактом його не надсилання (а не посиланням на неотримання), відсутні підстави для задоволення позову.

Також вказує, що відповідача було проінформовано про підготовку управлінням земельних ресурсів Луцької міської ради рішення "Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у поновленні договору оренди землі для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на вул.Теремнівській, 65а". Факт надіслання листа зазначено у реєстрі відправленої кореспонденції за 21.10.2015 року.

28.10.2015 року Луцькою міською радою було прийняте рішення № 80/80 Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у поновленні договору оренди землі для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на вул.Теремнівській, 65а", про що було повідомлено відповідача листом 10.11.2015 року № П-1055/202, а також вказано про необхідність приведення земельної ділянки у придатний до використання Луцькою міською радою стан та звернутися для підписання акта приймання-передачі земельної ділянки. Факт надіслання листа зазначено у реєстрі відправленої кореспонденції за 10.11.2015 току.

З огляду на те, що представники відповідача не звернулись в управління земельних ресурсів для підписання акту приймання-передачі, листом від 1.4.12.2015 № 1.1-30/7228 міська рада повідомила відповідача про необхідність повернення земельних ділянок орендодавцеві та підписання актів приймання-передачі. Разом з зазначеним листом відповідачу було направлено три примірники даного акта.

Обов'язкове укладення додаткової угоди передбачене лише ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає іншу конструкцію поновлення договорів оренди землі.

В частині ж 5 цієї статті йдеться про укладення додаткової угоди за умови прийняття відповідного рішення орендодавцем.

Однак, Луцькою міською радою таке рішення не приймалось.

Суду не надано доказів надання земельної ділянки, яка орендувалась позивачем за Договором, іншим особам на будь-якому правовому грунті.

Твердження позивача, що на момент закінчення строку дії договору будівництво спортивно-оздоровчого комплексу було розпочате не відповідає дійсності та спростовується планом земельної ділянкою, яка є додатком до оспорюваного рішення, на якому відсутні позначені будівлі.

Так, об'єкт незавершеного будівництва зареєстрований лише після закінчення строку дії договору 21.09.2016. Підставою виникнення права власності згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно є договір оренди землі від 02.09.2005, дія якого на момент проведення реєстрації незавершеного будівництва припинилася.

Враховуючи, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва до позивача не перейшло, а було неправомірно набуто, посилання на ч.3 ст.145 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки дана норма стосується випадків переходу права власності, а не його набуття.

З урахуванням вищенаведених обставин оскаржуване рішення Луцької міської ради від 28.10.2015 80/80 відповідає вимогам закону.

Щодо доводів позивача, що оспорюване рішення Луцької міської ради не було предметом обговорення на засіданні постійної комісії не підтверджене належними і допустими доказами та спростовується витягом з протоколу № 120 засідання постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру та пленарного засідання 80-ї сесії від 21.10.2015 року.

Твердження позивача, що оспорюване рішення Луцької міської ради прийняте в іншій редакції, не підтверджене належними і допустими доказами та спростовується витягом з протоколу пленарного, засідання 80-ї сесії від 28.10.2015 року, в якому зафіксовано відсутність змін до проекту рішення.

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.02.2017 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 року позов було задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 року зазначені судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скасувуючи рішення попередніх суд касаційної інстанції звернув увагу на слідуючі обставини, зазначивши, що в заявленому позові ФОП ОСОБА_1 вказувала на наявність визначених законодавчими приписами підстав для поновлення договору оренди землі саме ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та просила суд визнати укладеною відповідну додаткову угоду в редакції зазначеній в позовній заяві (а.с.6,7).

Однак, при вирішенні спору, попередні судові інстанції на зазначене не звернули увагу, задовольняючи позовні вимоги визнали укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 13.09.2015 незважаючи на те, що такі вимоги позивачем не заявлялись; надали оцінку доводам та доказам сторін щодо наявності підстав для поновлення договору оренди землі в порядку реалізації переважного права орендаря на продовження користування земельною ділянкою, визначеного приписами ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі", не врахувавши, що вимоги про поновлення договору та укладення додаткової угоди обґрунтовані саме приписами ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (а.с.6, другий абзац), у зв'язку з чим, належним чином не встановили наявність/відсутність визначених вказаною нормою підстав для оформлення спірних правовідносин.

Захист прав орендаря, визначених ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", в судовому порядку здійснюється внаслідок відмови орендодавця , а також наявного зволікання в укладенні саме додаткової угоди до договору оренди про поновлення його умов на той самий строк та на тих самих умовах , адже за нормою ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З врахуванням зазначеного, вказує, що попередні судові інстанції мали б надати оцінку змісту наявної в матеріалах справи додаткової угоди позивача від 13.09.2015 про продовження договору оренди землі №04050770051, в контексті того, чи може вказаний проект угоди свідчити про реалізацію позивачем права на пролонгацію договору в порядку ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" до пред'явлення цього позову, та поряд з цим з'ясувати, чи були висловлені міською радою заперечення на поновлення договору в такий спосіб, або ж допущено зволікання в укладенні додаткової угоди, як передумови для встановлення наявності порушених прав орендаря на захист яких заявлено цей позов.

Однак, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не дослідили зміст додаткової угоди позивача від 13.09.2015 про продовження договору оренди землі №04050770051 (а.с.61-63), яку вони визнали укладеною, зокрема залишили поза увагою те, що пункт 9 вказаного проекту додаткової угоди містить інші умови ніж були визначені договором, та не з'ясували чи засвідчують лист Управління земельних ресурсів Луцької міської ради від 12.10.2015 №29-11/978 (а.с.65) та рішення від 28.10.2015 №80/80, відмову в поновленні договору саме в порядку ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", та волю орендодавця відносно пролонгації спірного правочину в порядку реалізації переважного права орендаря на продовження договору.

В порушення приписів ст.43 ГПК України судами не досліджено на предмет оцінки в якості доказу лист Управління земельних ресурсів Луцької міської ради від 12.10.2015 №29-11/978 (а.с.65), а також реєстр відправленої кореспонденції за жовтень 2015 року (а.с.66), як доказу, яким відповідач обґрунтовує повідомлення позивача про відмову в поновленні договору.

Не звернули попередні судові інстанції уваги і на те, що позовна заява містить вимогу про визнання поновленим договору оренди землі №04050770051 укладеного на десять років, зареєстрованого 13.09.2005 (тобто зі строком дії до 14.09.2015), з 13.09.2010 по 12.09.2020, а, отже, до встановлення того, що зазначений позивачем строк бажаної пролонгації є опискою, відсутні підстави для задоволення заявлених в прохальній частині позову вимог в такому їх фактичному та нормативному обґрунтуванні.

Крім того, за приписами ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору , якщо рішенням суду не визначено інше.

Позивач заявою від 11.10.2017 року змінив підставу позову, вказавши правовою підставою поновлення договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною положення ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Також, 11.10.2017 року позивач подав клопотання щодо виправлення описки в позовній заяві, вказавши, що в прохальній частині позову була допущена механічна описка, тому викладає п.1 прохальної частини в слідуючій редакції: визнати поновленим договір оренди землі від 02.09.2005 року, зареєстрований Волинською регіональною філією ДП Центр ДЗК 13.09.2005 року за № 04050770051, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Луцькою міською радою на той самий строк (десять років з 13 вересня 2015 року по 12 вересня 2025 року) і на тих самих умовах, які були встановлені договором.

Представник відповідача зазначив, що заяву позивача про зміну підстави позову не було отримано, тому є необхідність ознайомитись з даною заявою та підготувати на неї пояснення. В судовому засіданні представнику відповідача вручено копію даної заяви.

З врахуванням зазначених обставин, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строку встановленого ст. 69 ГПК України.

Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 14.11.2017 року на 12 год. 00 хв.

2. Зобов'язати відповідача надати пояснення з врахуванням заяви позивача про зміну підстав позову та виправленої описки в прохальній частині позову.

Суддя С. В. Костюк