Ухвала

від 18.10.2017 по справі 909/48/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 жовтня 2017 р. Справа № 909/48/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу №150 від 18.07.17р. (вх.№ 7727/17 від 21.07.17р.), Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у справі:

за позовом: Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр",

вул. В.Великого, 16, м. Львів, 79053;

до відповідача: Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною

сировиною, вул. Лобачевського, 23- В, м. Київ, 02090;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект",

вул. Галицька, 119, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77001;

про: стягнення 100 000,00грн.,

за участю:

від позивача/стягувача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність від 15.08.17р.);

від відповідача/скаржника - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною: не з"явилися.

від відповідача - ТОВ "Газенергокомплект": не з"явилися.

від Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою №150 від 18.07.17р. (вх.№ 7727/17 від 21.07.17р.), про визнання незаконними дій заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, які полягають у накладенні арешту на майно Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р. у зведеному виконавчому провадженні №53949720; скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р., винесеної при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №53949720.

Представник скаржника в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.10.17р. Свої обґрунтування скаржник, виклав у скарзі №150 від 18.07.17р. (вх.№ 7727/17 від 21.07.17р.), вказуючи на те, що майно, а саме, сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505; прес пакетувальний канальний AVERMANN AVOS 88, серійний номер 60173 S, на яке накладено арешт постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р., у зведеному виконавчому провадженні №53949720, у відповідності до п.4.2. Статуту Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, затвердженого постановою КМУ №1393 від 17.09.2002р., за своїм правовим статусом є майном державної власності та закріплене за підприємством на праві повного господарського відання, а тому на нього, в силу приписів ст.ст. 1,2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", п.1 ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", абз.2 ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна", звернення стягнення - заборонено Законом. Просить суд взяти до уваги той факт, що загальна сума боргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, за зведеним виконавчим провадженням №53949720, становить 470 353,12грн., в той час, як вартість майна, відповідно до Звіту про оцінку майна та Висновку про вартість об"єкта оцінки, станом на 21.03.16р., складає 3 926 557, 00грн. та значно перевищує суму заборгованості у зведеному виконавчому провадженні №53949720. Крім того зазначає, що Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, як боржник у виконавчому провадженні №53949720, жодним чином не було повідомлено про проведення опису та арешту вищевказаного майна. А тому, скаржник просить суд, визнати незаконними дії заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, які полягають у накладенні арешту на майно Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р. у зведеному виконавчому провадженні №53949720 та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р., винесеної при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №53949720.

Представник Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.10.17р. Слід зазначити, що матеріали справи містять відзив на скаргу вх№14025/17 від 07.09.17р., в якому, представник органу ДВС вказує, що державним виконавцем дотримано всіх вимог передбачених ст.ст. 1, 11, 18 Закону України "Про виконавче провадження", а виконавчі дії здійснені у спосіб та в межах повноважень визначених цим Законом, в т.ч. і вжито всіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством, щодо належного виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №231 від 14.03.17р. Вказує, що приписи ст.55 Закону України "Про виконавче провадження" містять вичерпний перелік майна, на яке стягнення за виконавчими документами не може бути звернено, в даному випадку, майно боржника - сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505; прес пакетувальний канальний AVERMANN AVOS 88, серійний номер 60173 S, не віднесено до такого майна. Просить суд взяти до уваги той факт, що заступником начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, при винесенні постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р. у зведеному виконавчому провадженні №53949720, не порушено норми ст.ст. 1,2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", п.1 ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", позаяк, вказані норми закону містять заборону щодо звернення стягнення на те майно державного підприємства, яке є основним засобом виробництва, а не на майно, що тривалий час не використовується у виробничій діяльності Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною. Просить суд відмовити в задоволенні скарги №150 від 18.07.17р. (вх.№ 7727/17 від 21.07.17р.).

Представник стягувача - Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника, викладених у скарзі №150 від 18.07.17р. (вх.№ 7727/17 від 21.07.17р.). Просить суд взяти до уваги той факт, що майно боржника - сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505; прес пакетувальний канальний AVERMANN AVOS 88, серійний номер 60173 S, описане Залізничним ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у відповідності до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р. у зведеному виконавчому провадженні №53949720, знаходиться у стягувача - ПП "Торгівельно-логістичний центр" на зберіганні у відповідності до Договору відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р., актів прийому-передачі майна на зберігання від 01.07.13р. та з 01 липня 2013р., не використовується Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною. Вважає, що в діях Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відсутні порушення ст.ст. 1,2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", п.1 ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р. у зведеному виконавчому провадженні №53949720, є законною та прийнята саме з метою забезпечення реального виконання рішення суду. Просить суд відмовити в задоволенні скарги ( відзив на скаргу вх№12827/17 від 15.08.17р.).

Представник відповідача - ТОВ "Газенергокомплект", в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.10.17р.

За таких обставин, беручи до уваги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що скаржник/відповідач - ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, відповідач - ТОВ "Газенергокомплект" та Залізничний ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській областіналежним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги та приписи ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, неявка боржника, стягувача чи органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд прийшов до висновку, про можливість розгляду скарги у відсутності представників скаржника, відповідача та органу ДВС, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача/стягувача, всебічно та повно з"ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги скарги та заперечення, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає скаргу №150 від 18.07.17р. (вх.№ 7727/17 від 21.07.17р.), такою, що не підлягає задоволенню.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.17р. позов ПП "Торгівельно-логістичний центр" до відповідачів Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, ТОВ "Газенергокомплект" про стягнення 100 000,00грн. - задоволено. Стягнено, зокрема з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" 99 900,00грн. - заборгованості, 1 498,50грн. - судового збору, про що видано наказ №231 від 14.03.17р.

В силу ч. 5 ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов"язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області № 53678977 від 03.04.17р., на підставі заяви стягувача вих№22/03/17 від 22.03.17р., відкрито виконавче провадження з виконання наказу №231 від 14.03.17р.

Постановою від 16.05.17р., Залізничним відділом державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, виконавче провадження №53678977 об"єднано у зведене виконавче провадження №53949720.

В процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем, на підставі повідомлень ДФС про відкриті рахунки в банківських установах, накладено арешт згідно постанови від 22.03.17р., на кошти боржника. Постановою від 16.05.17р., Залізничним відділом державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, згідно інформації з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ, на підставі повідомлень ДФС про відокремлені підрозділи юридичної особи, накладено арешт на кошти боржника. Кошти на рахунках відсутні.

Постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р., описано та накладено арешт на майно боржника: сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505; прес пакетувальний канальний AVERMANN AVOS 88, серійний номер 60173 S, яке знаходиться за адресою: вул. Конюшинна, 30, м.Львів (територія ПП "Торгівельно-логістичний центр").

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах . У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч.ч. 2, 5, 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

В силу ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у ч. 5 ст.52 цього Закону майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо); об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Таким чином, наведені вище вимоги чинного законодавства встановлюють, що під час виконання судових рішень державний виконавець здійснює дії у виконавчому провадженні на загальних підставах, у відповідності до норм спеціального Закону України "Про виконавче провадження".

Аналіз ст.ст. 48-56 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку про те, що державний виконавець здійснює опис та звернення стягнення на майно без будь-яких повідомлень та погоджень, і приписи цього Закону, як і положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, не передбачають отримання дозволу боржника на опис та накладення арешту на його майно.

Слід зазначити, що норми ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" містять вичерпний перелік майна, на яке, стягнення за виконавчими документами не може бути звернено.

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" урегульовано гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання. В силу ч.1 ст.2 цього Закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Приписами ст.1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яка кореспондується з ст.2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", визначено, що під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В даному випадку, постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р., описано та накладено арешт на майно боржника: сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505; прес пакетувальний канальний AVERMANN AVOS 88, серійний номер 60173 S, при цьому, зазначене майно, не віднесено до переліку майна, на яке не може бути накладено арешт в силу ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження"; суду не надано доказів, що таке майно, є цілісним майновим комплексом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною чи основним засобом виробництва підприємства. Натомість, матеріалами справи підтверджено той факт, що у відповідності до Договору відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р., актів прийому-передачі майна на зберігання від 01.07.13р., листів Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною №345-1/011 від 27.03.13р., ПП "Торгівельно-логістичний центр" №886 від 18.09.15р., вищевказане майно, не використовується Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною для виробничої діяльності та знаходиться з 01 липня 2013р. і до цього часу на зберіганні у ПП "Торгівельно-логістичний центр" за адресою: вул. Конюшинна, 30, м.Львів.

У відповідності до п.3.1. Статуту Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1393 від 17.09.2002р., Компанія є юридичною особою.

Нормами ст.ст.80, 96 Цивільного кодексу України, встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Таким чином, за переконанням суду, в силу ст.ст.80, 96 Цивільного кодексу України, статус юридичної особи - суб"єкта господарювання, яким наділене Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, зобов"язує нести відповідальність за своїми зобов"язаннями, в т.ч. і закріпленим за ним майном.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За сутністю права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Що стосується посилання скаржника на наказ ФДМ України №1568 від 15.08.16р., опублікований у газеті "Відомості приватизації" №70 від 31.08.16р., яким прийнято рішення про приватизацію Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство "Укрекоресурси") шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні, як на підставу для заборони накладення арешту на спірне майно боржника, в силу ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна", то вкотре слід зазначити, що скаржником не доведено та документально не підтверджено той факт, що майно боржника - сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505; прес пакетувальний канальний AVERMANN AVOS 88, серійний номер 60173 S, яке знаходиться на зберіганні у ПП "Торгівельно-логістичний центр", на підставі Договору відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р., відноситься до єдиного майнового комплексу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.

Так в силу ст.1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки. З моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт, забороняється, зокрема: здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості (абз.2 ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна").

Що стосується доводів скаржника, про те, що вартість описаного майна, згідно Звіту про оцінку майна та Висновку про вартість об"єкта оцінки, станом на 21.03.16р., значно перевищує суму коштів, зазначену у зведеному виконавчому провадженні №53949720, в т.ч. по виконанню наказу №231 від 14.03.17р., то слід сказати, що в матеріалах справи відсутні Звіт про оцінку майна та Висновок про вартість об"єкта оцінки, а з поданого скаржником Короткого огляду фактів та висновків (Резюме), вбачається проведення оцінки вартості майна - лінії з сортувальних побутових відходів МСЛ-1/50 інвентарний номер 104-3505, рік випуску 2012, пресу по металу Avermann Maschine tyr Avos 88 (60173 S), рік випуску 2001, які не є тотожними майну та не відповідають характеристиці майна, саме сортувального комплексу МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505, червоного кольору; пресу пакетувального канального AVERMANN AVOS 88, серійний номер 60173 S, 2005 рік випуску, описаного постановою Залізничного ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 09.06.17р., у зведеному виконавчому провадженні №53949720. Разом з тим, наявні в матеріалах справи документальні докази, не надають можливості суду достовірно встановити вартість описаного майна.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, а також те, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є важливою стадією правосуддя, що узгоджується з нормою ст.124 Конституції України, суд приходить до висновку, що здійснені державним виконавцем виконавчі дії, які полягають у накладенні арешту на майно Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р. у зведеному виконавчому провадженні №53949720, направлені на своєчасне виконання рішення суду, забезпечення права стягувача на правосуддя, визначеного як національним так і міжнародним законодавством, зокрема, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому, у суду відсутні правові підстави для визнання постанови Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.06.17р., у зведеному виконавчому провадженні №53949720, недійсною.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Законом України "Про приватизацію державного майна, ст. ст. 86 , 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні скарги №150 від 18.07.17р. (вх.№ 7727/17 від 21.07.17р.), Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області - відмовити.

Суддя С.Кобецька