Рішення

від 19.09.2017 по справі 911/2223/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р. Справа № 911/2223/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" , м. Київ,

до відповідачів 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд" , смт. Калинівка Броварського району,

2) Броварської районної державної адміністрації Київської області, м. Бровари,

3) Державного реєстратора Калинівської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1, смт. Калинівка Броварського району,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Максі ОСОБА_2" , м. Київ,

про припинення права приватної власності, визнання недійсним Договору купівлі-продажу та зобов'язання передати земельну ділянку

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 18.09.2017;

від відповідача 1: не з'явився ;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд", Броварської районної державної адміністрації Київської області, державного реєстратора Калинівської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1, в якому просить суд:

- припинити право приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд" (код 20078048) на земельну ділянку, кадастровий номер 3221283200:05:001:0002, за адресою: Київська область, Броварський район, селищна рада Калинівська, яке виникло на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35485577 від 01.06.2017;

- визнати недійсним (оспорюваним) договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 21 травня 2008 року, зареєстровано в реєстрі за №1867;

- зобов'язати Броварську районну державну адміністрацію передати товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" (код 40463215) земельну ділянку з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002 у приватну власність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2017 за товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" було вчинено запис про державну реєстрацію права власності, форма власності приватна, на нерухоме майно, яке розміщується за адресою: Київська область, Броварський район, селище Калинівка, вул. Лісова, 41, кадастровий номер земельної ділянки: 3221283200:05:001:0002. При реєстрації права власності на нерухоме майно, право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221283200:05:001:0002, не було зареєстровано. 22.06.2017 позивачу стало відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002, на якій розміщується його нерухоме майно, була зареєстрована 30.05.2017 за ТОВ "Культпобутрембуд", на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008, укладеного між Броварською районною адміністрацією Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд".

Позивач вважає дії державного реєстратора незаконними та такими, що порушують його право приватної власності на нерухоме майно. Позивач, наголошує на тому, що державний реєстратор мав пересвідчитись, чи виконані умови договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, та встановити, чому не реєструвався державний акт на право власності, чи не порушуються права третіх осіб при здійсненні такої реєстрації.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" наголошує на тому, що Броварська районна державна адміністрація Київської області уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, виходячи з того, що на вказаній земельній ділянці перебувало (станом на 2003 рік) майно у приватній власності, яке належало відповідачу 1. Однак, як вказує позивач, станом на момент прийняття рішення державним реєстратором про реєстрацію права власності на земельну ділянку майно вибуло із приватної власності відповідача 1 та відповідно було зареєстроване за позивачем. Позивач зазначає, що матеріали реєстраційної справи не містять ні державного акту на право власності на землю, ні додаткових угод до договору купівлі-продажу земельної ділянки про зміну умов договору, а саме порядку переходу права власності на земельну ділянку. Разом з тим, зазначає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008 є недійсним у зв'язку із порушенням права позивача на приватну власність, яка розміщується за адресою: Київська область, Броварський район, селище Калинівка, вул. Лісова, 41, кадастровий номер земельної ділянки 3221283200:05:001:0002, яке виникло раніше права приватної власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення. На підставі чого, просить припинити право власності на спірну земельну ділянку відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд", визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008 недійсним та зобов'язати Броварську районну державну адміністрацію передати товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" земельну ділянку з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002 у приватну власність.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2017 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2223/17 та призначено справу до розгляду на 14.08.2017. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача допущено товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Максі ОСОБА_2".

10.08.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" до господарського суду Київської області надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач наголошує на тому, що при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Договори купівлі-продажу нерухомого майна не передбачають передачу частини чи повністю земельної ділянки, на яких розташоване вказане майно, так як при укладенні договорів позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Максі ОСОБА_2" право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002 не було зареєстроване, а перебувало на праві користування ТОВ "Культпобутрембуд". Нерухоме майно розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002 є нерухомістю з фундаментом та не може бути демонтоване без порушення її цілісності. У зв'язку із зазначеним, позивач вказує, що є підстави для припинення права приватної власності товариства з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд" на земельну ділянку з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002, яке виникло на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35485577 від 01.06.2017 та договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008.

11.08.2017 від Калинівської селищної ради Броварського району Київської області до господарського суду Київської області надійшли пояснення від 10.08.2017 №1079, в яких третя особа 3 зазначає, відповідно до розпорядження селищного голови Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 17.07.2017 № 54 ОСОБА_1 було звільнено з посади державного реєстратора, а тому забезпечити явку останньої в судове засідання є неможливим.

14.08.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд" до господарського суду Київської області подано супровідний лист з додатками від 14.08.2017 та відзив на позовну заяву від 14.08.2017, в якому відповідач 1 просить суд, відмовити в задоволенні позову.

Свою позицію обґрунтовує тим, що є безпідставним твердження позивача про те, що право власності відповідача 1 на спірну земельну ділянку виникло на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01.06.2017, оскільки таке твердження не ґрунтується на законодавстві, яке діяло на час прийняття Рішення про виділення відповідачу 1 земельної ділянки від 25.02.2000.

Наголошує на тому, що Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 встановлюють повноваження державного реєстратора під час реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також містять перелік документів, які необхідні для такої реєстрації. Як підтверджується матеріалами реєстраційної справи, відповідачем 1 для реєстрації спірної земельної ділянки було надано всі передбачені законодавством документи, а отже державний реєстратор правомірно зареєстрував право власності відповідача 1 на спірну земельну ділянку. Також, відповідач 1 вказує, що позивач з вимогами про визнання неправомірними вказаних дій державного реєстратора не звертався, а відповідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01.06.2017 на даний час не скасоване та є дійсним.

Також, наголошує на тому, що доказів подання позивачем належних документів для оформлення права власності на спірну земельну ділянку до позову не додано, а відповідно Броварська районна державна адміністрація прав позивача на отримання землі у власність не порушувала.

Окрім наведеного, зазначає, що на спірній земельній ділянці розташовані нерухомі об'єкти, які належать позивачу лише частково, інша частина таких об'єктів належать відповідачу 1 та використовується ним, що підтверджується технічним паспортом на об'єкти нерухомості та іншими документами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд" просить суд в порядку ч.3 ст. 267 ЦК України застосувати строк позовної давності до позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, реєстр №1867, та визнання недійсним Розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області №726 від 06.05.2008. Клопотання мотивує тим, що строк позовної давності стосовно оскарження Розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області №726 від 06.05.2008 про виділення спірної земельної ділянки та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2008, реєстр №1867, сплинув 07.05.2011 та 22.05.2011 відповідно. Оскільки позов по даній справі подано 12.07.2017, то строк позовної давності пропущений, що є підставою для відмови в позові.

14.08.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист з додатками від 14.08.2017.

Ухвалою суду від 14.08.2017 розгляд справи відкладено на 11.09.2017.

18.08.2017 від Калинівської селищної ради Броварського району Київської області до господарського суду Київської області повторно надійшли пояснення від 10.08.2017 №1079.

02.09.2017 від Калинівської селищної ради Броварського району Київської області повторно надійшли пояснення від 26.09.2017 №1256.

11.09.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" в судовому засіданні 11.09.2017 подано клопотання про призначення судової експертизи, в якому позивач просить суд:

- призначити у справі №911/2223/17 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експерту ОСОБА_5, яка діє на підставі Свідоцтва №1786, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, від 27.05.2016, яка здійснює свою діяльність за адресою: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8.

- на розгляд та вирішення експерта поставити такі питання:

· які об'єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002?

· який розмір земельної ділянки необхідний для обслуговування кожного окремого нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002?

· надати варіанти проїзду та проходу до нерухомого майна розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002 відповідно до ДБН.

- оплату за проведення судової земельно-технічної експертизи просить суд покласти на позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп".

- на час проведення судової експертизи провадження у справі №911/2223/17 зупинити.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.09.2017 подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи від 11.09.2017, в якому просить суд:

- призначити у справі будівельно-технічну експертизу;

- поставити на вирішення експертів наступні питання:

· чи наявні на земельній ділянці, кадастровий номер 3221283200:05:001:0002, розташованій за адресою: Київська область, Броварський район, Калинівська селищна рада, інші нерухомі об'єкти, ніж ті, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" на підставі договору купівлі-продажу частини комплексу від 02.03.2017, зареєстрованого в реєстрі за номером 171 та договору купівлі-продажу частини комплексу від 02.03.2017, зареєстрованого в реєстрі за номером 172, укладених між ТОВ "Максі капітал груп" та ТОВ "Пром-Групп", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1136008332212 (із зазначенням їх місця розташування на земельній ділянці)?

· в разі наявності на земельній ділянці вказаних об'єктів нерухомості, які не належать товариству з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп", зазначити їх технічні характеристики (постійні чи тимчасові такі об'єкти) та вказати дату спорудження таких об'єктів.

- будівельно-технічну експертизу просить доручити товариству з обмеженою відповідальністю "Судова незалежна експертиза України".

- оплату за проведення експертизи відповідач гарантує.

- на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвалою суду від 11.09.2017 розгляд справи та клопотань позивача та відповідача 1 про призначення у справі №911/2223/17 судової експертизи відкладено на 19.09.2017.

18.09.2017 від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд" до господарського суду електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 19.09.2017 з'явився представник позивача, який в усних поясненнях просив суд позов задовольнити. В судове засідання 19.09.2017 відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3 та третя особа не з'явилися, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Суд розглянувши клопотання позивача та відповідача 1 про призначення у справі №911/2223/17 судової експертизи, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Суд вказує, що по-перше, предметом розгляду даної справи є припинення права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання передати земельну ділянку, а питання які позивач та відповідач пропонують винести на експертне дослідження, не стосуються предмету розгляду даної справи.

По-друге, необхідність проведення судової експертизи полягає у наявності спірного питання, що підлягає вирішенню в межах предмету спору, та вирішення якого потребує спеціальних знань . Разом з тим, наявність нерухомого майна на земельній ділянці чи його відсутність, варіанти підходу (під'їзду) мають встановлюватися на підставі поданих суду належних доказів, а відтак спірне питання, вирішення якого потребує спеціальних знань, в даній ситуації відсутнє, а клопотання про призначення експертизи спрямовані на здобування доказів, а не на вирішення спірних питань.

На підставі вище наведеного, клопотання позивача та відповідача 1 про призначення експертизи підлягають залишенню без задоволення.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Групп" (далі по тексту - ТОВ "Пром-Групп") до товариства з обмеженою відповідальністю "Культпобутрембуд" (далі по тексту - ТОВ "Культпобутрембуд", відповідач 1), Броварської районної державної адміністрації Київської області (далі по тексту - Броварська РДА, відповідач 2), Державного реєстратора Калинівської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1 (відповідач 3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Максі ОСОБА_2" (далі - ТОВ "Максі ОСОБА_2") про припинення права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання передати земельну ділянку, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.2008 між Броварською РДА (продавець) та ТОВ "Культпобутрембуд" (покупець) укладено договір купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до умов якого:

- продавець, відповідно до розпорядження Броварської районної державної адміністрації Київської області №726 від 06.05.2008 продає, а покупець купує у власність і оплачує земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7000 га забудованих земель промисловості (несільськогосподарські угіддя), під розміщення складів, за адресою: Київська область, Броварський район, в адмінмежах Калинівської селищної ради за межами населеного пункту (пункт 1.1 договору);

- вищезазначена земельна знаходиться у користуванні покупця на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №000786, виданого відповідно до рішення 10 сесії ХХІІІ скликання Калинівської сільської ради від 25.02.2000, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 19.04.2000 за №120. Опис меж: від А до Б землі Броварського райШРБУ, від Б до А землі ВАТ "Комбінат "Тепличний". На вищевказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить ТОВ "Культпобутрембуд" на підставі рішення Арбітражного суду Київської області від 18.02.2000 та ухвали Арбітражного суду Київської області від 22.02.2000, справа №52/3-2000, зареєстрованого 21.02.2000 Броварським міжміським бюро технічної інвентиризації і записано в реєстрову книгу під №384 (пункт 1.2 договору). Цей договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстровано в Калинівській сільській раді в книзі договорів купівлі-продажу за №752 від 23.05.2008.

Відповідно до частини третьої ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду справи №911/1305/14 господарським судом Київської області встановлено, що на виконання Кредитного договору між ПАТ «Банк «ОСОБА_6 Русь» та ТОВ «Культпобутрембуд» 05 липня 2008 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 і занесений до реєстру за № 2196.

Відповідно до умов Договору іпотеки, на забезпечення виконання кредитного договору було надано ТОВ «Культпобутрембудом» в іпотеку комплекс загальною площею 1474,6 кв. м. за адресою: Київська область, Броварський р-н., смт. Калинівка, вулиця Лісова, 41, до складу якого входять наступні будівлі та споруди: корпус №1 (літера А) загальною площею 426, 5 кв.м., корпус №2 (літера Б) загальною площею 430, 2 кв.м., бокс для ремонта автомобілів (літера В) загальною площею 70,2 кв.м., навіс (літера Г) загальною площею 422, 9 кв.м., прохідна (літера Д) загальною площею 17,0 кв.м., побутове приміщення (літера Ж) загальною площею 64,8 кв.м., пилорама (літера 3) загальною площею 43,3 кв.м.

Суд звертає увагу на те, що згідно умов договору іпотеки від 05.07.2008 земельна ділянка площею 0,7000 га, придбана відповідачем 1 ТОВ Культпобутрембуд у Броварської РДА за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.05.2008, не входила до складу майна, переданого в іпотеку.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.06.2014 у справі №911/1305/14, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили, вирішено стягнути кредитну заборгованість на користь ПАТ «Банк «ОСОБА_6 Русь» з ТОВ «Культпобутрембуд» , шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: комплекс загальною площею 1 474.6 кв.м за адресою: Київська область, Броварський р-н., смт. Калинівка, вулиця Лісова, 41, до складу якого входять наступні будівлі та споруди:

корпус №1 (літера А) загальною площею 426, 5 кв.м.,

корпус №2 (літера Б) загальною площею 430, 2 кв.м..

бокс для ремонта автомобілів (літера В) загальною площею 70,2 кв.м.,

навіс (літера Г) загальною площею 422, 9 кв.м.,

прохідна (літера Д) загальною площею 17,0 кв.м.,

побутове приміщення (літера Ж) загальною площею 64,8 кв.м.,

пилорама (літера 3) загальною площею 43,3 кв.м.

шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки, яка буде визначена на день проведення прилюдних торгів.

Ухвалою від 03.08.2016 у справі №911/1305/14, яка в апеляційному порядку не оскарувалась та набрала законної сили, здійснено заміну стягувача - ПАТ «Банк «ОСОБА_6 Русь» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Максі ОСОБА_2» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення господарського суду Київської області від 16.06.2014 року у справі № 911/1305/14.

Підставою для заміни стягувача в ухвалі зазначено укладений 22.06.2016 року між ПАТ «ОСОБА_6 Русь» та ТОВ «Фінансова компанія «Максі ОСОБА_2» договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим №437, в зв'язку з чим відбулась заміна іпотекодержателя на ТОВ «Фінансова компанія «Максі ОСОБА_2» .

02.03.2017 між продавцем - ТОВ ФК Максі ОСОБА_2 та покупцем ТОВ Пром-групп було укладено два договори купівлі-продажу частини комплексу, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_9 за реєстровими номерами 171 та 172, за якими позивач придбав по ? частині комплексу загальною площею 1474,6 кв.м., розташованого за адресою ОСОБА_6 обл, Броварський район, смт. Калинівка, вул Лісова, буд 41, а саме: корпус №1 (літера А) загальною площею 426, 5 кв.м., корпус №2 (літера Б) загальною площею 460, 2 кв.м., бокс для ремонта автомобілів (літера В) загальною площею 70,2 кв.м., навіс (літера Г) загальною площею 422, 9 кв.м., прохідна (літера Д) загальною площею 17,0 кв.м., побутове приміщення (літера Ж) загальною площею 64,8 кв.м., пилорама (літера 3) загальною площею 43,3 кв.м.

В тексті договорів зазначено, що право власності продавця (ТОВ ФК Максі ОСОБА_2 ) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2016 за номером 18360997.

Матеріали справи не містять доказів, що станом на 02.03.2017 продавець ТОВ "ФК "Максі ОСОБА_2" здійснив державну реєстрацію свого права власності на земельну ділянку, на якій цей комплекс розташований, земельна ділянка не була предметом договорів купівлі-продажу від 02.03.2017.

Ані в тексті договорів від 02.03.2017, ані в тексті Актів приймання-передачі майна не зазначено, що комплекс нерухомого майна розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3221283200:05:001:0002, або на будь-якій іншій земельній ділянці із зазначенням її кадастрового номера.

На підставі договорів купівлі-продажу від 02.03.2017 за позивачем було зареєстровано право власності (спільна часткова) на частини комплексу нерухомого майна загальною площею 1474,6 кв.м., за адресою ОСОБА_6 обл, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Лісова 41, номери запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 19281096 та 19280503.

У поданих позивачем ОСОБА_10 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.03.2017 № 81647423 та №81644443 не зазначено про розташування комплексу на земельній ділянці кадастровий номер 3221283200:05:001:0002, або на будь-якій іншій земельній ділянці із зазначенням її кадастрового номера.

За таких обставин судом встановлено, що в договорах купівлі-продажу від 02.03.2017 №171 та №172 відсутня встановлена законом обов'язкова істотна умова - кадастровий номер земельної ділянки.

Так, відповідно до частини 6 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент укладення договорів купівлі-продажу від 02.03.2017) істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відсутність у договорі істотної умови могло б бути підставою для твердження про неукладеність договору (частина 1 ст. 638, ст. 640 ЦК України).

Разом із тим, поняття неукладений договір є тотожним договору, що не відбувся. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 25 червня 2011р. №3-58гс11 та Вищий господарський суд України у постанові від 25.06.2011р. №7/221-09.

Суд бере до уваги те, що договори посвідчені нотаріально, проведено державну реєстрацію права власності позивача на будівлі комплексу, комплекс нерухомого майна фактично переданий продавцем ТОВ ФК Максі ОСОБА_2 покупцю ТОВ Пром-Групп за актом прийому-передачі, відтак, вказані договори не можуть бути визначені судом як неукладені в силу їх фактичного виконання.

Також, відсутність кадастрового номера не є прямою підставою вважати договори нікчемними, тобто такими, недійсність яких прямо встановлена законом, а доказів того, що дані договори визнані недійсними в судовому порядку, суду не подано.

Відповідно до презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В подальшому 30.05.2017 державним реєстратором Калинівської селищної ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №20715058 про право приватної власності ТОВ Культпобутрембуд на земельну ділянку площею 0,7053 га, кадастровий номер 3221283200:05:001:0002, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель на споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за адресою ОСОБА_6 обл, Броварський район, Калинівська селищна рада.

Підставою виникнення права власності зазначено витяг з ДЗК про земельну ділянку НВ-3208977832017, виданий 18.05.2017 та договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення номер 1767 від 21.05.2008.

Суду не подано доказів того, що позивачем оскаржені в порядку, передбаченому законом, дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності відповідача 1 на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

При цьому з огляду на приписи частини третьої ст. 22 Закону України Про судоустрій та статус суддів , місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер .

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по - перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і по - друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Між позивачем та відповідачем 3 державним реєстратором Калинівської селищної ради ОСОБА_1 відсутній спір про матеріальне право на землю, на захист якого поданий даний позов, вимоги про оскарження дій державного реєстратора підвідомчі адміністративному суду, а сам державний реєстратор ОСОБА_1 не може брати участь в господарському процесі в якості відповідача у зв'язку із невідповідністю ст.ст. 1, 12, 21 ГПК України.

Зазначене було б підставою для припинення провадження у справі в частині вимог до державного реєстратора в порядку пункту 1 частини першої ст. 80 ГПК України, однак жодних вимог позивачем до державного реєстратора не заявлено взагалі . В зв'язку з викладеним суд виключає із складу відповідачів державного реєстратора Калинівської селищної ради ОСОБА_1.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладений 21.05.2008 між Броварською РДА та ТОВ Культпобутрембуд , за реєстровим номером 1767, за яким відповідач 1 придбав у приватну власність земельну ділянку площею 0,7 га забудованих земель промисловості за адресою Київська обл., Броварський район, в адмінмежах Калинівської селищної ради, і яка перебувала у користуванні відповідача 1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ №000786 від 25.02.2000.

В якості підстав для визнання недійсним даного договору позивач зазначає порушення його права на приватну власність, яка розміщується за адресою Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Лісова 41 кадастровий номер земельної ділянки 3221283200:05:001:0002, яка виникла раніше реєстрації права приватної власності на земельну ділянку за відповідачем 1.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, ч.1 ст.215 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд наголошує на тому, що відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГК України визначено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ст. 15 ЦК України).

Отже, у спорах про визнання договорів недійсними позивач (незалежно від того, чи є він стороною правочину або ж іншою заінтересованою особою) повинен довести, а суд - встановити наявність факту порушення оспорюваним договором суб'єктивного матеріального права або законного інтересу позивача, на захист якого подано позов.

При цьому інтерес такої особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.04 № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004).

У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину .

Вимога позивача про визнання недійсним даного договору від 21.05.2008 задоволенню не підлягає, оскільки на момент вчинення правочину його сторони дотримались вимог чинного законодавства, досягли згоди з усіх передбачених законом істотних умов та уклали договір у відповідності до власного вільного волевиявлення, при чому на момент укладення договору жодне право позивача не було порушено, позаяк позивач набув право на нерухоме майно в 2017 році.

Посилання позивача на те, що в порядку ст. 210 ЦК України оспорюваний договір є вчиненим з моменту здійснення державної реєстрації, а саме з 30.05.2017, тобто пізніше, ніж позивач набув право на нерухоме майно, є хибним. Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Разом із тим, слід розрізняти поняття державна реєстрація договору та державна реєстрація права .

Оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення 21.05.2008 посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за номером 1767, та зареєстровано в Калинівській селищній раді в книзі договорів купівлі-продажу земельних ділянок за №752 від 23.05.2008, що відповідає чинному на момент реєстрації порядку реєстрації зазначених договорів, відтак оспорюваний договір є вчиненим 23.05.2008.

30.05.2017 державним реєстратором ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права власності, а не договору купівлі-продажу.

Твердження позивача про незаконність дій реєстратора, які виразились в тому, що державний реєстратор мав пересвідчитись чи виконані умови договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, встановити, чому не реєструвався державний акт на право власності та чи не порушуються права третіх осіб при здійсненні такої реєстрації є безпідставними.

Порядок державної реєстрації права, а також порядок оскарження дій державного реєстратора встановлено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Позивачем дії державного реєстратора в установленому законом порядку не оскаржено.

Суд бере до уваги подану відповідачем 1 заяву про застосування судом позовної давності щодо вимоги про визнання недійсним договору.

Разом із тим, по-перше, відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила, а позивач, який не є стороною оспорюваного договору, дізнався про існування зазначеного договору лише в 2017 році.

По-друге, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості (пункт 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

В даному випадку за вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.05.2008 позивачу слід відмовити з мотивів необґрунтованості заявленої вимоги, відтак позовна давність судом не застосовується.

Позивач просить суд припинити право приватної власності ТОВ Культпобутрембуд на земельну ділянку кадастровий номер 3221283200:05:001:0002.

Згідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним . Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості . Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власність зобов'язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Верховний Суд України у справі №6-92цс13 у постанові від 18.09.2013 зазначив, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку наведений у ст. 140 ЗК України, а саме підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відтак, ані ст. 141, ані ст. 143 ЗК України не передбачають припинення права приватної власності на земельну ділянку в судовому порядку у випадку переходу до позивача прав на нерухоме майно, розташоване на ній.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку , на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" (пункт 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Статтею 120 ЗК України передбачено перехід права на земельну ділянку до набувача майна. При цьому зазначеною статтею визначено механізм такого переходу, шляхом укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, виключно після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера . При цьому частина 6 ст. 120 ЗК України визначає кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, істотною умовою договору , який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до ч.9 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч.1 ст.79-1 ЗК України).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.3, ч.4 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні бути доведені поза розумним сумнівом . У цьому разі розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати. (Справа Європейського суду з прав людини "Грецька справа, № 3321/67, 3322/67, 3323/67, 3344/67, доповідь Комісії від 5 листопада 1969 р.; рішення Європейського суду з прав людини по справі "Вільваража та інші проти Обєднаного Королівства від 30 жовтня 1991 р. № 215, § 107; рішення Європейського суду з прав людини по справі "Науменко проти України від 10 лютого 2004 року § 109).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відтак з огляду на принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу чинним законодавством обов'язок наповнення доказової бази покладено саме на сторони, а не на суд. Доказів того, нерухоме майно позивача знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 3221283200:05:001:0002 суду не подано.

Суду не подано доказів того, що третя особа (на момент набуття прав на об'єкти нерухомого майна), або позивач (на момент укладення договорів купівлі-продажу від 02.03.2017) вчинив дії на оформлення в належному законному порядку права на земельну ділянку , на якій розташований комплекс нерухомого майна.

Ані третя особа ТОВ ФК Максі ОСОБА_2 , ані позивач ТОВ Пром-Групп не вжили жодних заходів відповідно до закону, щодо реєстрації земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно комплексу, як об'єкта цивільних прав, із визначенням її площі, конфігурації, меж, з подальшим внесенням відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоєнням кадастрового номеру. Всупереч імперативній нормі частини 6 ст. 120 ЗК України, третя особа ТОВ ФК Максі ОСОБА_2 та позивач ТОВ Пром-Групп не зазначили кадастровий номер земельної ділянки у договорах купівлі-продажу частини комплексу від 02.03.2017 №171 та №172, не сплачували її вартість.

Фактично подання даного позову спрямоване на безоплатне отримання позивачем права власності на земельну ділянку, без дотримання порядку, передбаченому законом.

Відтак вимога позивача про припинення права власності відповідача на земельну ділянку кадастровий номер 3221283200:05:001:0002 задоволенню не підлягає.

Щодо заявленої вимоги про зобов'язання Броварської РДА передати товариству Пром-групп земельну ділянку з кадастровим номером 3221283200:05:001:0002 у приватну власність, суд зазначає таке.

По-перше, в силу пункту а) частини першої ст. 17, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України Броварська РДА на даний час не уповноважена розпоряджатись земельною ділянкою 3221283200:05:001:0002, яка перебуває у приватній власності відповідача 1, та перебувала у постійному користуванні відповідача 1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №000786 від 25.02.2000.

По-друге, позивач за оформленням у визначеному законом порядку права на земельну ділянку, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, до відповідача 3 не звертався. Доказів подання позивачем належних документів для оформлення права власності на спірну земельну ділянку до позову не додано, відповідно Броварська РДА прав позивача на отримання землі у власність не порушувала, крім того, чинним законодавством взагалі не передбачено безоплатне набуття юридичною особою права власності на земельні ділянки.

По-третє, частиною другою статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Відтак у суду відсутнє право втручатися у повноваження Броварської РДА та визначати судовим рішенням, яким саме чином має бути вирішено питання (у разі його виникнення), розгляд та вирішення якого віднесені законом до компетенції та повноважень Броварської РДА, а не суду.

Відтак, в позові товариству з обмеженою відповідальністю Пром-групп слід відмовити повністю.

Усі інші твердження та заперечення сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Пром-Групп", судові витрати, згідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Виключити із складу відповідачів Державного реєстратора Калинівської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_1.

2. У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 19.10.2017.

Суддя О.В. Конюх