Рішення

від 17.10.2017 по справі 924/713/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2017 р.Справа № 924/713/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до приватного підприємства "Пропозиція", м. Хмельницький

про стягнення 280490,00 грн. - збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Трудовій 4/2 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №02-14-653 від 01.06.2017р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні, згідно ч. 2 ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 280490,00 грн. - збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Трудовій 4/2 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач використовує земельну ділянку по вул. Трудовій 4/2 у м. Хмельницькому, хоча укладений між позивачем та відповідачем договір оренди землі закінчив свою дію ще в 2008 році і станом на сьогоднішній день не поновлений. Вважає, що відповідач, використовуючи земельну ділянку, на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, без правовстановлюючих документів і без сплати орендної плати, порушує встановлений державою порядок користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивачу було завдано збитки. Зауважує, що збитки полягають у тому, що позивач був позбавлений можливості отримувати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Пояснює, що розмір збитків у вигляді неодержаної орендної плати було визначено згідно з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМУ від 19.04.1993р. №284. Акт визначення розміру збитків від 10.03.2017р. був затверджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №247 від 13.04.2017р. і згідно затвердженого акту, розмір збитків за період з 01.03.2014р. по 01.03.2017р. склав 280490,00 грн. Стверджує, що вказаний акт, рішення виконкому та повідомлення з пропозицією добровільного відшкодування було надіслано відповідачу. Проте, відповідач вимоги не виконав, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судові засідання не з'являвся, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Так, повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвалу про порушення провадження у справі від 07.08.2017р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 07.09.2017р., від 21.09.2017р., від 03.10.2017р. Всі ухвали направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою.

Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (абзац 3 п.п. 3.9.1), в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, незважаючи на те, що ухвали повернуто відділенням поштового зв'язку із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", вважається, що він належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Про обізнаність відповідача з наявним спором свідчать й докази надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї додатками, і відповідач, з метою здійснення захисту своїх інтересів, не був позбавлений права ознайомитися з матеріалами справи в приміщенні суду, ознайомитися з ухвалами в електронній формі, які були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до вимог Закону України "Про доступ до судових рішень", направити в засідання свого представника (з урахуванням положень ст. 28 ГПК України) для надання усних пояснень, або підготувати письмові пояснення по суті спору та надавши (за наявності) відповідні письмові докази у спростування позовних вимог. До того ж, ч. 3 ст. 22 ГПК України покладає на сторони обов'язок вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У свою чергу, суд вживав заходів до того, щоб відповідач мав можливість захистити свої інтереси, неодноразово відкладаючи розгляд справи з метою дотримання принципу змагальності та рівності сторін процесу, при цьому, продовживши розгляд справи з урахуванням строків, передбачених статтею 69 ГПК України. Хоча, за вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи впродовж розумного строку.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З огляду на викладене, приймаючи до уваги строки вирішення спору, з огляду на те, що розгляд справи неодноразово відкладався та строк її розгляду продовжувався, відповідач під час розгляду справи мав достатньо часу та можливості для здійснення захисту своїх інтересів.

Як роз'яснено в абзаці 1 пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Отже, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Рішенням тринадцятої сесії Хмельницької міської ради від 17.09.2003р. №18 приватному підприємству "Пропозиція" надано в короткострокову оренду строком на 5 років земельну ділянку по вул. Трудовій, 4/2, площею 7000 кв.м. для завершення будівництва виробничої бази та автозаправних блок-пунктів, про що свідчить архівний витяг з рішення та витяг з додатку до рішення №01-21-60-17 від 29.05.2017р.

На виконання вказаного рішення між Хмельницькою міською радою та приватним підприємством "Пропозиція" укладено договір оренди землі №9 від 01.12.2003р. строком до 17.09.2008р.

Умовами цього договору (п. 4.3) було передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, за умови належного виконання орендарем обов'язків, відповідно до умов договору, за інших рівних умов, з ним може бути укладено новий договір оренди на підставі рішення міської ради.

Матеріали справи не містять інших, окрім наявного договору оренди землі, укладеного 01.12.2003р. між позивачем та відповідачем.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, приватне підприємство "Пропозиція" з 18.11.2011р. є власником комплексу по виробництву корпусних меблів і столярних виробів загальною площею 3113,9 кв.м. по вул. Трудовій, 4/2 в м. Хмельницькому.

02.02.2017р. спеціалістами управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів проведено обстеження земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2 в м. Хмельницькому, за результатами якого складено акт обстеження та схему розташування земельної ділянки. Згідно вказаного акту, в результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці знаходиться комплекс по виробництву корпусних меблів і столярних виробів, належний, згідно інформаційної довідки, на праві власності приватному підприємству "Пропозиція"; земельна ділянка по вул. Трудовій, 4/2 огороджена парканом, частина межі проходить по стіні будівлі.

Після оформлення 18.11.2011р. права власності на комплекс по виробництву корпусних меблів і столярних виробів загальною площею 3113,9 кв.м. по вул. Трудовій, 4/2 в м. Хмельницькому, приватне підприємство "Пропозиція" договір оренди вказаної земельної ділянки не уклало, плати за користування землею не сплачувало, про що свідчить відповідь компетентного органу.

Так, управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів надіслало запит за №300/02-01-11 від 01.02.2017р. до ДПІ м. Хмельницького про надання інформації по сплаті орендної плати/земельного податку, зокрема, стосовно приватного підприємства "Пропозиція" за період 2014-2016 роки.

Головне уравління державної фіскальної служби надало відповідь за №3177/9/22-25-12-03 від 21.02.2017р. про те, що приватне підприємство "Пропозиція" протягом 2014-2016 років орендну плату/земельний податок не сплачує.

07.03.2017р. відбулось засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, оформлене протоколом №1. У протоколі, зокрема, зазначено про явку представника приватного підприємства "Пропозиція" ОСОБА_2 за довіреністю від 07.03.2017р., яка пояснила, що в подальшому ПП "Пропозиція" буде оформляти право користування (оренди) земельною ділянкою по вул. Трудовій, 4/2. На засіданні комісії вирішено скласти акт визначення розміру збитків, що підлягають сплаті приватним підприємством "Пропозиція".

10.03.2017р. комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам складено акт визначення розміру збитків, згідно якого комісією встановлено, що приватне підприємство "Пропозиція" використовує земельну ділянку, яка знаходиться в м. Хмельницькому, по вул. Трудовій, 4/2, площею 0,7000 га, з 01.03.2014р. по 01.03.2017р. без правовстановлюючих документів. Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки становить у 2014 році - 319,00 грн., у 2015 році - 398,00 грн., у 2016 році - 571,00 грн., у 2017 році - 605,00 грн. згідно листа Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області від 16.02.2017р. №18-28-99.10-1029/0/15-17 та від 23.02.2017р. №18-28-99.10-1290/0/15-17. Згідно вказаного акту розмір збитків, заподіяних територіальній громаді, становить 280490,00 грн.

Згідно розрахунку, збитки визначалися на підставі таких показників, як площа земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розмір річної орендної плати, розмір плати за місяць, період використання.

Акт визначення розміру збитків за фактичне використання ПП "Пропозиція" земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 10.03.2017р. затверджений рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №247 від 13.04.2017р.

Приватному підприємству "Пропозиція" 25.04.2017р. надіслано повідомлення з актом комісії та рішенням виконкому, яким затверджено даний акт, та з пропозицією добровільного відшкодування збитків, про що свідчать список №604 згрупованих рекомендованих поштових відправлень та фіскальний чек відділення поштового зв'язку №8353 від 25.04.2017р.

Приватне підприємство "Пропозиція" в добровільному порядку збитки не відшкодувало, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка завдала збитки. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 14 Податкового кодексу України).

Як передбачено ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України). Аналогічні положення зазначені і у статті 377 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Водночас, зі змісту статті 125 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, після виникнення права власності на об'єкт нерухомості власник не звільняється від необхідності оформити право на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідач користувався земельною ділянкою площею 7000 кв.м. в м. Хмельницькому по вул. Трудовій, 4/2 на умовах договору оренди, строк дії якого закінчився в 2008 році, а в подальшому, в 2011 році зареєстрував на цій земельній ділянці на праві власності нежитлову будівлю. Продовжуючи користуватися цією земельною ділянкою, відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на укладення нового договору оренди землі, як це було передбачено п. 4.3 договору. Окрім того, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у відповідача виник обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно.

В матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідача були об'єктивні перешкоди для укладення договору оренди землі, а також того, що відповідач звертався до відповідних органів з приводу укладення такого договору, як і не вбачається, що за наслідками звернення відповідач не міг укласти договір із незалежних від його волі причин.

Наведені вище обставини свідчать про те, що відповідач фактично використовував земельну ділянку без оформлення відповідних прав у встановленому порядку, поважних причин, які б перешкоджали здійснити таке оформлення не наведено, плату за фактичне користування земельною ділянкою не вносив.

Використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавило міську раду, як власника землі, отримувати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла би отримувати, якби її право не було порушено, тобто у розмірі суми збитків, визначених у позові.

Відповідно до статті 156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

19 квітня 1993 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №284 затвердив Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, змістом пунктів 2, 3 якого передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню, зокрема, підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарями, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій (п.п. 3, 5 Порядку).

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 14.09.2016р. у справі №703/5377/14-ц.

З матеріалів справи вбачається, що на засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам вирішено скласти акт визначення розміру збитків за фактичне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів у 2014-2017 роках. Вказаний акт було складено та затверджено рішенням виконкому міської ради. Відповідачем дії посадових осіб та акт у встановленому законом порядку не оскаржено. Навпаки, як вбачається з протоколу засідання комісії, присутній на засіданні представник відповідача пояснив, що в подальшому відповідач оформить право користування (оренди) земельною ділянкою.

Згідно розрахунку, розмір збитків розрахований за період з 2014 по 2017 рр. Даний розрахунок здійснений з врахуванням площі земельної ділянки, вартості земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки землі, орендної плати за місяць, розміру річної орендної плати. Відповідачем сума збитків не спростована; доказів добровільного відшкодування збитків не надано.

З огляду на те, що неоформлення документів на право користування земельною ділянкою є доведеним фактом та виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та збитками, позовні вимоги обґрунтовані, відповідають чинному законодавству, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до приватного підприємства "Пропозиція", м. Хмельницький про стягнення 280490,00 грн. - збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів, задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Пропозиція" (м. Хмельницький, вул. Трудова, 4/2; код 32517585) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3; р/р 31414544700002, МФО 815013, код 38045529, одержувач коштів: УК у м. Хмельницькому/м. Хмельницький/ 24060300, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, призначення платежу - інші надходження (відшкодування збитків) 280490,00 грн. (двісті вісімдесят тисяч чотириста дев'яносто гривень 00 коп.) збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Трудовій, 4/2 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів.

Видати наказ.

Стягнути з приватного підприємства "Пропозиція" (м. Хмельницький, вул. Трудова, 4/2; код 32517585) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3; р/р 35410077050100 в ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 04060772) 4207,35 грн. (чотири тисячі двісті сім гривень 35 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 19 жовтня 2017 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу рек. з повід. (м. Хмельницький, вул. Трудова, 4/2).