Рішення

від 19.10.2017 по справі 927/882/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2017 р. Справа № 927/882/17

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна",

адреса місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, корпус Б, каб. 603, м. Київ, 01030

адреса для листування: Фонтанська дорога, буд. 23/1, м. Одеса, 65009

Відповідач: Приватне підприємство "Белтранснафта",

проспект Перемоги, буд. 95, оф. 113, м.Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 50 177,35 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна" подано позов до Приватного підприємства "Белтранснафта" про стягнення 43956,39 грн пені; 5274,77 грн 3% річних за користування чужими коштами та 946,19 грн інфляційних втрат, за неналежне виконання умов договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 та додаткових угод до нього.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати за правову допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн, згідно з договором про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017 та додатковою угодою №2 від 01.09.2017 до договору про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017.

Позивач, у письмових поясненнях, поданих через канцелярію суду зазначає, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 по справі №927/694/17 було повністю задоволено позовні вимоги про стягнення 948090,00 грн заборгованості за договором №6-СУ від 27.06.2017. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 по справі №927/694/17 було повернуто без розгляду. Саме у зв'язку з простроченням виконання з боку відповідача взятих за відповідним правочином зобов'язань, позивач звернувся до суду з позовною заявою у даній справі.

У письмовому клопотанні про обґрунтування розміру та розподіл судових витрат за результатами розгляду та вирішення господарської справи, яке прийнято до розгляду судом, позивач посилається на факт укладення з адвокатом ОСОБА_1 Договору про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017 та додаткової угоди №2 від 01.09.2017 до нього; свідоцтво №2299 про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.08.2012; квитанції до прибуткових касових ордерів №14 від 14.09.2017 та №15 від 26.09.2017, які підтверджують оплату послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн. У якості інших факторів, які обумовлюють обґрунтованість розміру гонорару адвоката, позивач посилається на Правила адвокатської етики, затверджені 09.06.2017 Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017; постанову Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» ; кваліфікаційну сторону адвоката ОСОБА_1, його професійні відносини з позивачем.

У судовому засіданні 10.10.2017 судом були вчинені дії щодо перевірки статусу відповідача та зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який залучено до матеріалів справи.

Позивач та відповідач були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але повноважних представників у судове засідання 19.10.2017 не направили.

Ухвала суду про відкладення провадження у справі від 10.10.2017, направлена на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві (проспект Перемоги, буд. 95, оф. 113, м.Чернігів, 14000), повернулась до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судове засідання 19.10.2017 проводиться без фіксації технічними засобами.

До початку судового засідання від позивача надійшли письмові пояснення по справі, у яких позивач зазначає, що відповідачем було погашено прострочену заборгованість за договором поставки №6-СУ від 27.06.2017 у розмірі 948090,00 грн, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок позивача, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень. Станом на 17.10.2017, несплачена за наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2017 заборгованість відповідача перед позивачем складає 33183,16 грн. 10.10.2017 позивач звернувся до Центрального ВДВС міста Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області з заявою про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017.

У поданих поясненнях позивач просить суд розглянути справу без участі повноважного представника.

Подані позивачем пояснення з додатком суд залучив до матеріалів справи.

Клопотання позивача про розгляд справи без участі його повноважного представника задоволено судом, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв та клопотань від сторін на час слухання справи не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за умовами пошуку: ідентифікаційний код 36045989, місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства "Белтранснафта", проспект Перемоги, буд. 95, оф. 113, м.Чернігів, 14000.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.09.2017 та про відкладення розгляду справи від 10.10.2017, направлені на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві (проспект Перемоги, буд. 95, оф. 113, м.Чернігів, 14000), повернулись до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався, повноважних представників у судові засідання 10.10.2017, 19.10.2017 для дачі пояснень по справі не направив, про причини невиконання вимог суду відповідач не повідомив.

З огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представників сторін у судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.

Ухвалами суду від 20.09.2017, 10.10.2017 сторони були попереджені, що нез'явлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду спору по суті. Крім того, даними ухвалами суду обов'язкова явка представників позивача та відповідача в судові засідання не визнавалась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 визначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка уповноваженого представника відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом брати участь у судових засіданнях, відповідачем не надано суду письмових пояснень та заперечень по суті спору та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань відповідача на час розгляду справи, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 19.10.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/694/17 від 21.08.2017, яке набрало законної сили 11.09.2017, за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна" до Приватного підприємства "Белтранснафта" про стягнення 948090,00 грн простроченої заборгованості, за неналежне виконання умов договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 та додаткових угод до нього було встановлено наступне:

27.06.2017 між ТОВ "Стартнафта Україна" (постачальник) та ПП "Белтранснафта" (покупець) було укладено договір поставки скрапленого газу №6-СУ, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити скраплений газ (товар), відповідно до умов цього договору.

Розділом 3 договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 передбачено, що поставка товару в рамках цього договору проводиться окремими «погодженими об'ємами» . «Погоджений об'єм» - обумовлена постачальником та покупцем кількість товару, визначена сторонами і зазначається у видатковій накладній. Кількість товару, поставленого постачальником та прийнятого покупцем в рамках кожної поставки, фіксується у видаткових накладних. Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю та якістю, а право власності на товар таким, що перейшло від постачальника до покупця, з дати підписання відповідної видаткової накладної. Датою вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п.12.1. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Доказів розірвання договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, визнання його недійсним або припиненим, на момент розгляду справи до суду не надходило.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 27.06.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов'язується передати покупцю товар загальним об'ємом 20 тон.

Додатковою угодою №2 від 29.06.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 29.06.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов'язується передати покупцю товар загальним об'ємом 20 тон.

Додатковою угодою №3 від 29.06.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 29.06.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов'язується передати покупцю товар загальним об'ємом 20 тон.

Додатковою угодою №4 від 30.06.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 30.06.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов'язується передати покупцю товар загальним об'ємом 20 тон.

Додатковою угодою №5 від 03.07.2017 до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що в період з 03.07.2017 по 10.07.2017 постачальник зобов'язується передати покупцю товар загальним об'ємом 18 тон.

Пунктами 2,3 додаткових угод до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017: №1 від 27.06.2017, №2 від 29.06.2017, №3 від 29.06.2017, №4 від 30.06.2017, №5 від 03.07.2017 передбачено, що ціна товару складає 14200,00 грн, в т.ч. ПДВ за 1 тону товару. Покупець зобов'язується здійснити оплату постачальнику вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту передачі товару покупцю. Сторони узгодили, що належним доказом передачі товару є підписана сторонами видаткова накладна.

Таким чином, на підставі зазначених додаткових угод до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, сторони обумовили необхідність поставки постачальником на користь покупця товару (газу) загальним об'ємом 84,22 тони, на загальну суму 1189205,93 грн.

Пунктом 5.2. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 передбачено, що відвантаження товару здійснюється на підставі заявки (рознарядки) покупця на адресу постачальника, при цьому заявка (рознарядка) може бути надана як в усному так і в письмовому вигляді (телефоном, факсом, засобами електронної пошти), виставленого та оплаченого рахунку-фактури. При відсутності оплати за товар в повному обсязі постачальник має право відмовити покупцю в поставці товару.

Заявка (рознарядка) покупця повинна містити наступну інформацію: номер договору, найменування товару, кількість товару, місце призначення та її (його) реквізити, найменування одержувача товару, поштова адреса одержувача товару та інше (п. 5.2.1. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017).

Відповідачем були направлені позивачу заявки-доручення на відвантаження скріпленого газу, а саме: №27/06 від 27.06.2017, №29/06 від 29.06.2017, №30/06 від 30.06.2017, №03/07 від 03.07.2017.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань позивачем було здійснено поставку відповідачу скрапленого газу в кількості 84,22 т на загальну суму 1189205,93 грн, а саме: згідно з видатковою накладною №25 від 27.06.2017 у кількості 16,98 тон, загальною вартістю 241115,93 грн; згідно з видатковою накладною №21 від 29.06.2017 у кількості 16,86 тон, загальною вартістю 236040,07 грн; згідно з видатковою накладною №22 від 30.06.2017 у кількості 16,74 тон, загальною вартістю 236034,00 грн; згідно з видатковою накладною №24 від 03.07.2017 у кількості 16,72 тон, загальною вартістю 235752,00 грн; згідно з видатковою накладною №23 від 03.07.2017 товар у кількості 16,92 тон, загальною вартістю 240263,93 грн, підписаних сторонами та скріплених печатками сторін.

Факт отримання відповідачем товару в кількості 84,22 тони, на загальну суму 1189205,93 грн підтверджується доданими до матеріалів справи копіями вищевказаних видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін, копіями товарно-транспортних накладних №ДПР00О1348 від 27.06.2017, №ДПР00О13Ч від 29.06.2017, №ДПР00О19Ч від 30.06.2017, №ДПР001368 від 01.07.2017, №ДПР001371 від 03.07.2017, а також копіями податкових накладних: №8 від 27.06.2017, №9 від 29.06.2017, №10 від 30.06.2017, №1 від 03.07.2017, №2 від 3.07.2017 з квитанціями про їх реєстрацію в ДФС України в Єдиному реєстрі; копією податкової декларації за червень 2017 та розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2017, витягом з реєстру виданих податкових накладних за липень 2017; копіями акцизних накладних: №27 від 27.06.2017, №28 від 29.06.2017, №29 від 30.06.2017, №35 від 03.07.2017, №34 від 03.07.2017 з квитанціями про їх реєстрацію в ДФС України в Єдиному реєстрі.

У відповідності до ч.1,2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 6.1., 6.3. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 передбачено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець зобов'язується здійснити повний і остаточний розрахунок за поставлений товар на протязі трьох банківських днів з моменту прийому передачі товару, у разі поставки товару без отримання постачальником передплати.

Вказаним рішенням Господарського суду Чернігівської області також було встановлено, що з урахуванням умов п. 6.3. договору та п. 3 додаткових угод до договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017: №1 від 27.06.2017, №2 від 29.06.2017, №3 від 29.06.2017, №4 від 30.06.2017, №5 від 03.07.2017, за товар, поставлений за видатковою накладною №25 від 27.06.2017 на суму 241115,93 грн відповідач зобов'язаний був здійснити оплату до 03.07.2017 включно; за видатковою накладною №21 від 29.06.2017 на суму 236040,07 грн - до 04.07.2017 включно; за видатковою накладною №22 від 30.06.2017 на суму 236034,00 грн - до 05.07.2017 включно; за видатковою накладною №24 від 03.07.2017 на суму 235752,00 грн - до 06.07.2017 включно; за видатковою накладною №23 від 03.07.2017 на суму 240263,93 грн - до 06.07.2017 включно.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату: №20 від 27.06.2017 на суму 241115,93 грн; №19 від 29.06.2017 на суму 236040,07 грн; № 25 від 30.06.2017 на суму 236034,00 грн; № 38 від 01.07.2017 на суму 235752,00 грн; № 27 від 03.07.2017 на суму 240263,93 грн (а.с.30-33, 100).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, здійснивши оплату товару за видатковою накладною №25 від 27.06.2017, що підтверджується платіжним дорученням №2320 від 30.06.2017 на суму 155000,00 грн та №2322 від 03.07.2017 на суму 86115,93 грн, призначення платежу: за газ вуглеводний скраплений паливний по рахунку №20 від 27.06.2017 (а.с.40,41). Доказів оплати решти заборгованості у розмірі 948090,00 грн по вищезазначених видаткових накладних та рахунках відповідачем суду не надано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 по справі №927/694/17 було стягнуто з Приватного підприємства "Белтранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна" 948090,00 грн заборгованості за договором поставки № 6-СУ від 27 червня 2017; 14221,36 грн судового збору та 18961,80 грн правової допомоги адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 по справі №927/694/17, було повернуто без розгляду.

03.10.2017 на примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 по справі №927/694/17 Господарським судом Чернігівської області було видано наказ про стягнення з Приватного підприємства "Белтранснафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна" 948090,00 грн заборгованості за договором поставки № 6-СУ від 27 червня 2017; 14221,36 грн судового збору та 18961,80 грн правової допомоги адвоката.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Із наданих позивачем до матеріалів справи документів слідує, що на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 по справі №927/694/17, відповідачем було перераховано на рахунок позивача 948090,00 грн, згідно з платіжними дорученнями, копії яких додано до матеріалів справи: №2466 від 01.09.2017 на суму 150000,00 грн; №2534 від 18.09.2017 на суму 200000,00 грн; №2544 від 20.09.2017 на суму 249000,00 грн; №2545 від 21.09.2017 на суму 280000,00 грн; №2549 від 21.09.2017 на суму 35000,00 грн; №2550 від 21.09.2017 на суму 34063,00 грн; №2551 від 21.09.2017 на суму 27,00 грн, призначення платежу: за газ вуглеводний скраплений паливний по договору №6-СУ від 27.06.2017 та рішення ГСЧО у справі №927/694/17 від 21.08.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з заявою від 06.10.2017 про примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017.

Станом на 17.10.2017, несплачена за наказом Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2017 заборгованість відповідача перед позивачем складає 33183,16 грн, доказів сплати якої позивач та відповідач суду не надали.

Відповідно до п.6.12. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017, покупець, без будь-яких додаткових письмових доручень та розпоряджень, доручає постачальнику, а постачальник зараховує кошти, які надійшли від покупця, у наступній послідовності: у першу чергу - як оплата штрафів та пені; у другу чергу - як погашення заборгованості за товар, відвантажений за даним договором; у третю чергу - як погашення заборгованості за вартість витрат на доставку товару в минулі періоди; у четверту чергу - поточна планова оплата; у п'яту чергу - як передоплата.

Крім того, п.6.13. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони передбачили, що постачальник має право змінювати зазначену у п.6.12. договору черговість зарахування коштів, які надійшли від покупця, а покупець даним, без будь-яких додаткових письмових доручень та розпоряджень, доручає постачальнику змінювати черговість зарахування коштів, які надійшли від покупця.

Позивач у позовній заяві вих. №2 від 13.09.2017 зазначив, що кошти у розмірі 150000,00 грн, перераховані відповідачем, згідно з платіжним дорученням №2466 від 01.09.2017, зараховано в рахунок погашення існуючої заборгованості - згідно з видатковою накладною №21 від 29.06.2017.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із наслідків порушення зобов'язання, відповідно до підпункту 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, є сплата неустойки.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення умов договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 та додаткових угод до нього, позивач просить суд стягнути з відповідача 43956,39 грн пені за прострочку оплати за період з 05.07.2017 по 13.09.2017.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.08

Відповідно до ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платник грошових коштів сплачує на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 передбачено, що у разі невиконання покупцем умов оплати вартості товару покупець сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості. Пеня сплачується покупцем протягом 2 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги постачальника. У разі несплати пені у вказаний в цьому пункті строк, покупець вважається таким, що має заборгованість за даним договором. Оплата пені не звільняє покупця від виконання прийнятих на себе зобов'язань за даним договором та додатковими угодами до нього.

Крім того, п. 8.7. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017 сторони погодили, що пеня та штрафні санкції, визначені даним договором, нараховуються за весь час прострочення, починаючи з дня виникнення заборгованості та закінчуючи днем її повного погашення, без застосування обмежень, визначених ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто збитки за цим договором стягуються у повній сумі понад штрафні санкції.

Сторони домовились встановити позовну давність для вимог постачальника до покупця (у тому числі до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені, штрафних санкцій) у три роки (п. 8.8. договору поставки скрапленого газу №6-СУ від 27.06.2017).

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати поставленого товару, а тому перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 43956,39 грн пені за період прострочки оплати з 05.07.2017 по 13.09.2017.

Керуючись приписами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 946,19 грн інфляційних втрат за період з 05.07.2017 по 31.08.2017 та 5274,77 грн 3% річних за користування чужими коштами за період з 05.07.2017 по 13.09.2017.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого скрапленого газу, відповідно перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за користування чужими коштами, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем 946,19 грн інфляційних втрат за прострочку оплати за період з 05.07.2017 по 31.08.2017 та 5274,77 грн 3% річних за користування чужими коштами за період прострочки оплати з 05.07.2017 по 13.09.2017 отриманого відповідачем скрапленого газу.

05.09.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу щодо оплати пені, процентів річних та інфляційних втрат (на підставі п. 8.3. договору поставки №6-СУ від 27.06.2017), що підтверджується доданими до матеріалів справи фіскальним чеком від 05.09.2017 та описом вкладення у цінний лист (а.с.60-64).

Зазначена вимога щодо оплати пені, процентів річних та інфляційних втрат залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав та за отриманий скарплений газ своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 43956,39 грн пені; 946,19 грн інфляційних втрат та 5274,77 грн 3% річних за користування чужими коштами.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача витрати за правову допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн, згідно з договором про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017 та додатковою угодою №2 від 01.09.2017 до договору про надання правової допомоги №72-ПД від 10.07.2017.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру» .

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частинами 1 та 2 п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» 21.02.2013 № 7 також визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій

Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2299 від 04.09.2012.

10.07.2017 між адвокатом ОСОБА_1 та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Стартнафта Україна» (клієнт) було укладено договір № 72-ПД про надання правової допомоги, відповідно до п.1,1.1. якого адвокат приймає на себе обов'язки з надання правової допомоги на підставі доручень клієнта. Зміст конкретного доручення клієнта про надання правової допомоги адвокатом та розмір гонорару останнього за його виконання, що підлягає сплаті клієнтом, визначається сторонами на підставі цього договору шляхом укладення додаткових угод до нього.

Пунктом 1 додаткової угоди №2 від 01.09.2017 до договору №72-ПД про надання правової допомоги від 10.07.2017 визначено, що клієнт надає доручення адвокату на представництво інтересів клієнта в межах звернення до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до приватного підприємства «Белтранснафта» про стягнення пені, 3% річних за користування чужими коштами та інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з невиконанням ПП «Белтранснафта» взятих за договором №6-СУ від 27.06.2017 зобов'язань, зокрема (але не виключно): з питання підготовки усіх необхідних процесуальних документів та додатків до них, з правом підпису позовної заяви, а також представництва інтересів клієнта в ході здійснення судочинства у суді першої інстанції, складання та подання всіх необхідних, на думку адвоката, документів, усних та письмових пояснень, збирання доказів, виконання інших (без обмежень) дій, що будуть необхідні для належного та якісного представництва інтересів клієнта.

Розмір гонорару адвоката, відповідно до п. 2 додаткової угоди №2 від 01.09.2017 до договору №72-ПД про надання правової допомоги від 10.07.2017, є фіксованим та становить 4000,00 грн. Визначений гонорар адвоката включає вартість представництва інтересів клієнта виключно в суді першої інстанції та не включає вартість представництва інтересів клієнта в судах інших інстанцій (апеляційному та/чи касаційному), органах ДВС. Розмір гонорару адвоката не включає вартість накладних витрат, що будуть потрібні для представництва інтересів клієнта в Господарському суді Чернігівської області, в тому числі вартість транспортних витрат на відрядження, вартість добових, поштових витрат, тощо.

На підтвердження сплати адвокату ОСОБА_1 правової допомоги суду надано квитанції до прибуткового касового ордера: №14 від 14.09.2017 на суму 2000,00 грн та №15 від 26.09.2017 на суму 2000,00 грн; підстава: додаткова угода №2 від 01.09.2017 до договору про надання правової допомоги 72-ПД від 10.07.2017, всього на загальну суму 4000,00 грн.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 20.09.2017, суд вимагав від позивача надати обґрунтований розрахунок щодо визначення вартості послуг адвоката та документи, які його підтверджують.

Обґрунтованого розрахунку щодо визначення вартості послуг адвоката позивачем надоно не було. Позивачем були надані лише письмові пояснення щодо обґрунтування розміру та розподіл судових витрат за результатами розгляду та вирішення господарської справи, в яких з посиланням на ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики, які затверджені 09.06.2017 звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017, зазначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися обсяг часу і роботи, необхідність досвіду для його успішного завершення, важливість доручення для клієнта, характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом, професійний досвід адвоката, тощо.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, які затверджені 09.06.2017 звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017, передбачено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Як роз'яснено у розділі 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України, судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають у себе: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності й новизни правових питань, що стосуються доручення: необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить виконання їх у звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; особливості і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини у Рішенні у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 констатував, що відповідно до прецедентного права Суду заявник має право на відшкодування судових витрат лише настільки, наскільки було доведено, що вони були необхідними, дійсно відбулися й витрачені в розумній кількості.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також оцінивши надані позивачем обґрунтування щодо визначення вартості послуг адвоката з документами, що його підтверджують, враховуючи предмет та ціну заявленого позову, ступінь складності даної справи, середню вартість відповідних послуг в країні та в регіоні, обсягу наданих адвокатом юридичних послуг, зокрема розгляд даної справи без участі адвоката, а також враховуючи принцип справедливості та приписи ст.16 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджені 09.06.2017 звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017, суд доходить висновку про доцільність обмеження розміру адвокатських послуг, понесених позивачем та пов'язаних з розглядом даної справи в суді з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Відповідно позивачу підлягають відшкодуванню витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000 грн.

Керуючись ст.525,526,546,549,610,611,612,625,629,712 Цивільного кодексу України; ст. 193,231,232 Господарського кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір» ; ст.22,35,44,48,49,75,82-85,115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Белтранснафта", проспект Перемоги, буд. 95, офіс 113, м. Чернігів, 14000 (ідентифікаційний код 36045989, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартнафта Україна", вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, корпус Б, каб.603, м. Київ, 01030; адреса для листування: Фонтанська дорога, буд. 23/1, м. Одеса, 65009 (ідентифікаційний код 40710415, відомості про банківські реквізити відсутні) 43956,39 грн пені; 946,19 грн інфляційних втрат; 5274,77 грн 3% річних за користування чужими коштами; 1600,00 грн судового збору та 2000,00 грн правової допомоги адвоката.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.10.2017.

Суддя Л.М.Лавриненко