Постанова

від 13.07.2017 по справі 810/1843/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 року м. Київ № 810/1843/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Касьянової О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Білоцеркіської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 з позовом до Білоцеркіської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень від 28.12.2016 № 0050441303/442 та № 0050451303/443.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки від 05.12.2016 № 991/13-03/2971918617/211 та вказав, що при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку суб'єкт підприємницької діяльності оподатковує операції з реалізації підакцизних товарів кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам не включає до об'єкту оподаткування через використання ними нафтопродуктів у своїй господарській діяльності (комерційне використання).

Відтак, позивач вважає, що податковий орган незаконно та безпідставно відніс господарські операці з ТОВ Світанок (ЄДРПОУ 14215158), СТОВ Агро П (ЄДРПОУ 31157174), ТОВ Нова Орбіта (ЄДРПОУ 32161663), ТОВ Будівельна компанія СБІ-Скелябуд (ЄДРПОУ 37989143), ТОВ Торговий дім Техойл (ЄДРПОУ 38006077), ДП Лисянське лісове господарство (ЄДРПОУ 00993417) до таких, що є об'єктом оподаткування акцизного податку, оскільки придбане пальне зазначені підприємства використовували у господарській (комерційній) діяльності.

Також позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу про порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Положення № 637), а саме неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (не здійснено обліку надходжень) 13.03.2015 у розмірі 750,00 грн., 03.09.2015 у розмірі 637,41 грн., 05.09.2015 на суму 3 332,28 грн.

Так, позивачем наголошено, що зазначені суми були вчасно оприбутковані у відповідності до Положення № 637, що підтверджується даними ОСОБА_3 обліку розрахункових операцій (далі - ОСОБА_3 ОРО), фіскальним чеком (Z-звіту).

Крім того, позивач не погоджується з висновками контролюючого органу про несвоєчасне оприбуткування готівки в ОСОБА_3 ОРО № 1003000632/6 за 22.03.2015 на суму 1 565,02 грн. та стверджує, що оприбуткування готівки відбулося вчасно, що підтверджується даними вказаної ОСОБА_3 ОРО.

Також позивач заперечує проти висновків контролюючого органу щодо несвоєчасного оприбуткування готівки в ОСОБА_3 ОРО № 1003000632/7 від 18.08.2015 на підставі фіскального звіту від 16.08.2015 на суму 1081,88 грн. та фіскального звіту від 17.08.2015 на суму 485,98 грн., оскільки вважає, що контролюючим органом зареєстровано ОСОБА_3 ОРО № 1003000632/7 з порушенням встановлених законом термінів.

У судове засідання, призначене на 13.07.2017 прибув позивач, який підтримав доводи викладені в адміністративному позові, надав додаткові пояснення та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позову не визнав та стверджував, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування доводів заперечень посилався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивача зареєстровано суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою 30.08.2010 (№ 2329000000001873), як платник податків на час проведення перевірки перебував на обліку в Богуславському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У період з 15.11.2016 по 28.11.2016 працівниками контролюючого органу було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатом вказаної перевірки складено Акт перевірки від 05.12.2016 № 991/13-03/2971918617/211 (а.с. 46-62).

У висновках зазначеного Акта перевірки зафіксовано порушення суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 норм діючого законодавства, а саме:

- п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), в результаті чого, занижено суму акцизного податку що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 104 684 грн., в т.ч. за січень 2015 року - 4 542 грн., лютий 2015 року - 13 756 грн., березень 2015 року - 11 698 грн., квітень 2015 року - 6 916 грн., травень 2015 року - 7 709 грн., червень 2015 року - 4 626 грн., липень 2015 року - 8 540 грн., серпень 2015 року - 9 579 грн., вересень 2015 року - 11 080 грн., жовтень 2015 року - 13 710 грн., листопад 2015 року - 7 040 грн., грудень 2015 року- 5 488 грн.;

- пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення № 637), а саме встановлено не оприбуткування готівки в сумі 4 719,69 грн. та несвоєчасне оприбуткування готівки в сумі 3 132,88 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з наступним.

Як зазначено в Акті перевірки, під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивач у перевіряємий період здійснював роздрібну торгівлю підакцизними товарами (пальним) та є платником акцизного податку за ставкою 5% з роздрібного продажу підакцизних товарів безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

В той же час, позивачем утримано акцизний податок лише з реалізації пального кінцевому споживачу (роздрібна торгівля за готівку).

Так, відповідач зазначив, що … з переліку покупців ФОП ОСОБА_1, а саме ТОВ Світанок (ЄДРПОУ 14215158), СТОВ Агро П (ЄДРПОУ 31157174), ТОВ Нова Орбіта (ЄДРПОУ 32161663), ТОВ Техойл (ЄДРПОУ 34527663), ТОВ Будівельна компанія СБІ-Скелябуд (ЄДРПОУ 37989143), ТОВ Торговий дім Техойл (ЄДРПОУ 38006077), ДП Лисянське лісове господарство (ЄДРПОУ 00993417), ТОВ Поліс - Нафта (ЄДРПОУ 40060662) до суб'єктів господарювання, що використовують бензин та дизпаливо для комерційної діяльності можна віднести лише ТОВ Поліс - Нафта (ЄДРПОУ 40060662) та ТОВ Техойл (ЄДРПОУ 34527663). Згідно даних АІС Податковий блок серед видів господарської діяльності товариств зазначено КВЕД 46.41 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Враховуючи викладене вище та те, що нафтопродукти придбаваються суб'єктами господарювання на АЗС з метою використання їх у власній господарській діяльності (не для подальшого перепродажу, перероблення (використання як сировини) чи перетворення), то зазначені у зверненні операції є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу … .

Враховуючи викладене, контролюючий орган дійшов висновку про порушення п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу України.

Також в Акті перевірки, відповідач зазначив про неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку доходів та витрат (не здійснено обліку надходжень), які ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, осіб, які обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: за 13.03.2015 готівкові кошти у сумі 750,00 грн. отримані за реалізацію паливно-мастильних матеріалів; за 03.09.2015 готівкові кошти у сумі 637,41 грн. отримані за реалізацію паливно-мастильних матеріалів; за 05.09.2015 готівкові кошти у сумі 3 332,28 грн. отримані за реалізацію паливно-мастильних матеріалів.

Загальна сума не оприбуткованих готівкових коштів у книзі обліку доходів та витрат склала 4 719,69 грн.

Стосовно несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 1 565,02 грн. на підставі фіскального звіту РРО № 1889 від 22.05.2015 , відповідач в Акті перевірки зазначив, що зазначені кошти були несвоєчасно оприбутковані, так як запис зроблено 21.05.2015.

Щодо несвоєчасного оприбуткування готівки у сумі 1 567,86 грн. відповідач в Акті перевірки зазначив, що при перевірці був встановлений факт несвоєчасного оприбуткування готівки в ОСОБА_3 ОРО № 1003000632/7 від 18.08.2015 в графі 5 розділу 2. Обліку руху готівки та сум розрахунків за 16.08.2015 у сумі 1 081,88 грн. на підставі фіскального звіту РРО № 1982 та за 17.08.2015 у сумі 485,98 грн. на підставі фіскального звіту РРО № 1983, так як ОСОБА_3 ОРО зареєстрована 18.08.2015, що фактично унеможливлює (у день надходження) здійснити оприбуткування готівки, при цьому записи в КОРО № 1003000632/6 від 03.03.2015 за 16.08.2015 та 17.08.2015 не виконувались.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем 28.12.2016 прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0050441303/442, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем 104 684 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 171 грн. (а.с.9);

- № 0050451303/443 про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій ( штрафу) у розмірі 39 262, 85 грн., згідно абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Не погоджуючись з висновками відповідача та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, стосовно сплати акцизного податку, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - субєкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому, підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших субєктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Під час розгляду справи позивачем було повідомлено суд, що продаж пального підприємствам, які вказані в Акті перевірки, а саме: ТОВ Світанок (ЄДРПОУ 14215158), СТОВ Агро П (ЄДРПОУ 31157174), ТОВ Нова Орбіта (ЄДРПОУ 32161663), ТОВ Техойл (ЄДРПОУ 34527663), ТОВ Будівельна компанія СБІ-Скелябуд (ЄДРПОУ 37989143), ТОВ Торговий дім Техойл (ЄДРПОУ 38006077), ДП Лисянське лісове господарство (ЄДРПОУ 00993417), ТОВ Поліс - Нафта (ЄДРПОУ 40060662) здійснювався на підставі укладених договорів купівлі-продажу та було використано ними для власних господарських потреб.

Факт укладення цих договорів та реалізації товару за цими договорами не заперечується відповідачем.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання повязаних із цим послуг.

З огляду на наведені вище законодавчі положення вбачається, що об'єктами оподаткування акцизним податком є саме операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, тобто з реалізації підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Згідно з пунктом 1 статті 698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Відповідно до статті 52 Господарського кодексу України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Тобто, згідно з положеннями статті 52 Господарського кодексу України кваліфікуючою ознакою некомерційного господарювання є відсутність мети одержання прибутку.

Положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України та статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття "підприємництво" та "господарська діяльність".

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, реалізація нафтопродуктів іншим суб'єктам господарювання (юридичним особам), створеним для заняття підприємництвом, не може вважатись особистим некомерційним використанням, оскільки метою господарювання (підприємництва) є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що паливо було придбано зазначеними юридичними особами для комерційного використання, відтак 5-відсотковий акцизний податок на суму 104 684 грн. нарахований податковим органом неправомірно та безпідставно, у зв'язку з чим податкове повідомлення рішення від 28.12.2016 № 0050441303/442 підлягає скасуванню.

Стосовно встановлених відповідачем порушень пункту 2.6 Положення № 637, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Положення № 637 це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" (679-14), визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

У Пункті 1.2 глави 1 Положення № 637 зазначено, що у цьому Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;

книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій;

книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 Положення № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.6 глави 2 Положення № 637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Крім цього, відповідно до пункту 7.15 глави 7 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до роз'яснення окремих вимог Положення № 637, наданого листом Національного банку України від 16.04.2010 № 11-110/2010-6116, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеною у постанові від 13.03.2014 № 21-5а14, аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та підпункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320), свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на реєстраторі розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечити їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 зазначеного Закону та підпункту 2.6 глави 2 вказаного Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР та абзацу третього частини першої статті 1Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" відповідно.

Також суд зазначає, що Верховний Суд України у постанові від 04.11.2015 у справі № 825/554/15-а та у постанові від 01.04.2014 у справі № 21-54а14 дійшов висновку, …що пунктом 2.6 Положення від 15.12.2004 № 637 передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Таким чином, для вирішення питання щодо дотримання порядку оприбуткування готівки суди повинні з'ясовувати, яким чином здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки (прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки), а також чи відображено у подальшому такі касові документи у відповідній книзі обліку.

Перевіряючи твердження податкового органу зазначені в Акті перевірки та які підтримані представником відповідача у судовому засіданні, судом було витребувано у позивача ОСОБА_3 ОРО № 1003000632Р/6 від 03.03.2015 при досліджені якої було встановлено, що на сторінці 5 вклеєний фіскальний звітний чек РРО (Z - звіт) № 1811 за 13.03.2015 на суму 750,00 грн., а на сторінці 12 зазначеної книги (Розділ 2. Облік руху готівки) міститься запис про облік готівкових коштів за 13.03.2015 на суму 750,00 грн. (копії сторінок зазначеної ОСОБА_3 ОРО приєднані до матеріалів справи).

Також позивачем була надана суду ОСОБА_3 ОРО № 1003000632Р/7 від 18.08.2015 (копії сторінок якої приєднані до матеріалів справи) при досліджені якої було встановлено, що на сторінці 8 вклеєний фіскальний звітний чек РРО (Z - звіт) № 2000 за 03.09.2015 на суму 637,41 грн., а на сторінці 9 вклеєний фіскальний звітний чек РРО (Z - звіт) № 2003 за 05.09.2015 на суму 3 332,28 грн. та про що на 12 зазначеної книги (Розділ 2. Облік руху готівки) міститься запис про облік готівкових коштів за 03.09.2015 на суму 637,41 грн. та за 05.09.2015 на суму 3 332,28 грн. (копії сторінок зазначеної ОСОБА_3 ОРО приєднані до матеріалів справи).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача зроблені в Акті перевірки щодо не оприбуткування позивачем готівкових коштів в ОСОБА_3 ОРО за 13.03.2015, 03.09.2015, 05.09.2015 не знайшли свого підтвердження, в той же час, позивачем в повній мірі дотримано визначену законом процедуру оприбуткування готівки в ОСОБА_3 ОРО, у зв'язку з чим податкове повідомлення рішення від 28.12.2016 № 0050451303/443 підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 23 598,45 грн. ((750,00 грн. + 637,41 грн. + 3 332,28 грн.) х 5).

Крім того, судом було досліджено ОСОБА_3 ОРО № 1003000632Р/6 від 03.03.2015 на зазначену відповідачем в Акті перевірки обставину несвоєчасного оприбуткування готівки за 22.05.2015 у сумі 1 565,02 грн. з тих обставин, що запис зроблено 21.05.2015.

Так, при дослідженні зазначеної ОСОБА_3 ОРО, судом було встановлено, що на сторінці 36 (Розділ 2. Облік руху готівки) міститься запис за 21.05.2015 зроблений на підставі звітного чеку ОРО № 1888 за яким міститься запис датований 22.05.2015 зроблений на підставі звітного чеку ОРО № 1889, за яким міститься запис датований 23.05.2015 зроблений на підставі звітного чеку ОРО № 1890.

В той же час, на сторінках 34-35 зазначеної ОСОБА_3 ОРО вклеєні фіскальні звітні чеки РРО (Z - звіти) від 21.05.2015 № 1888, від 22.05.2015 № 1889, від 23.05.15 № 1890.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем вчасно було оприбутковано готівку в ОСОБА_3 ОРО на підставі фіскального звітного чека РРО (Z - звіт) від 22.05.2015 № 1889, у зв'язку з чим податкове повідомлення рішення від 28.12.2016 № 0050451303/443 підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 7 825,1 грн. (1 565,02 грн. х 5).

Стосовно встановленого відповідачем факту внесення записів про оприбуткування готівки в ОСОБА_3 ОРО № 1003000632Р/7 від 18.08.2015 до її реєстрації в органі доходів і зборів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, до перевірки працівником позивача було надано КОРО № 1003000632Р/7, яка зареєстрована у Богуславському віділенні Миронівської ОДПІ 18.08.2015 (номер установленого засобу контролю ВТ 584680), в той час, як перший запис про облік готівкових коштів в даній КОРО (сторінка 12) здійснено 16.08.2015 на суму 1081,88 грн, а наступний 17.08.2015 на суму 485,98 грн.

При дослідженні зазначеної КОРО також було встановлено, що на сторінці 2 вона містить підклеєні фіскальні звітні чеки РРО (Z - звіти) за 16.08.2015 на суму 1081,88 грн. та за 17.08.2015 на суму 485,98 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України розроблено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за № 1618/24150 (далі - Порядок № 417), що поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку № 417, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО).

Приписами абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу ІІ Порядку № 417 встановлено, що реєстрація книг ОРО здійснюється в органі доходів і зборів за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.

Пунктом 6 глави 4 розділу ІІ Порядку № 417 передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

З аналізу викладених норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач не міг оприбутковувати готівку у визначений законом спосіб у період з 16.08.2015 по 17.08.2015 в ОСОБА_3 ОРО № 1003000632Р/7, оскільки вона була зареєстрована лише 18.08.2015.

В той же час, позивач наполягав, що невчасне оприбуткування готівки відбулося у зв'язку з тим, що попередня КОРО № 1003000632Р/6 закінчилась, а поточна КОРО № 1003000632Р/7 була зареєстрована з порушенням встановлених законодавством термінів.

Так, з наданої відповідачем копії заяви позивача про реєстраціє книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки, судом встановлено, що така заява датована 14.08.2015 (п'ятниця).

З даного приводу, суд зазначає, що згідно пункту 3 глави 1 розділу ІІ Порядок № 417 КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю.

Кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Пунктом 8 глави 1 розділу ІІ Порядку реєстрації КОРО визначено, що перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО.

Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в органі доходів і зборів є надходження до цього органу реєстраційної заяви.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем із зазначенням дати подання.

Згідно п. 11 глави 1 розділу ІІ Порядку реєстрації КОРО у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.

При реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа органу доходів і зборів здійснює записи у відповідних рядках титульної сторінки книги ОРО (номер книги ОРО, сформований в інформаційній системі Міндоходів, дата реєстрації книги ОРО, найменування органу доходів і зборів, дані про посадову особу органу доходів і зборів).

Після реєстрації книги ОРО на РРО в органі доходів і зборів суб'єкт господарювання на титульну сторінку книги ОРО вносить запис щодо фіскального номера та найменування органу доходів і зборів, яким здійснено реєстрацію книги ОРО.

Пунктом 1 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації КОРО передбачено, що суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги при її реєстрації/перереєстрації, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, з метою своєчасного оприбуткування готівкових коштів у день їх надходження у прошнурованій і належним чином зареєстрованій в органах державної податкової служби книзі обліку розрахункових операцій суб'єкту господарювання слід дотримуватися певної черговості дій. Насамперед, слід зареєструвати той реєстратор розрахункових операцій із книгою обліку розрахункових операцій, які будуть першими та отримати свій власний унікальний фіскальний номер, а після цього можна реєструвати наступні книги обліку розрахункових операцій, призначені для використання у тій самій господарській одиниці чи з тим самим реєстратором розрахункових операцій.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 року №К/9991/20830/11.

При цьому, з метою уникнення ситуацій з несвоєчасною реєстрацією РРО чи КОРО законодавцем передбачена можливість суб'єкта господарювання за бажанням на одну господарську одиницю реєструвати декілька перших книг ОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Поряд з цим не заборонено зареєстровувати декілька наступних книг ОРО або завчасно подати заяву та вдіпоівдні документи на реєстрацію наступної книги ОРО.

Крім того, суд зазначає, що поясненя позивача сприводу того, що відповідачем невчасно зареєстровано ОСОБА_3 ОРО не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки судом встановлено, що відповідач зареєстрував ОСОБА_3 ОРО № 1003000632Р/7 в передбачений законом 2 дений термін з дня отримання заяви (два робочих дні з дня отримання заяви), а саме 18.08.2015 (15-16.08.2015 були вихідними днями).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача зроблені в Акті перевірки щодо несвоєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів в ОСОБА_3 ОРО № 1003000632Р/7 за 16.08.2015 та 17.08.2015 знайшли своє підтвердження, у зв'язку з чим податкове повідомлення рішення від 28.12.2016 № 0050451303/443 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 7 839,3 грн. (1081,88 грн. + 485,98 грн.) х 5) є правомірним та законним.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Так, відповідачем не було доведено правомірності збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та не оприбуткування готівкових коштів в ОСОБА_3 ОРО за 13.03.2015, 03.09.2015, 05.09.2015, 22.05.2015.

В той же час, позивачем не було спростовано висновків податкового органу щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в ОСОБА_3 ОРО за 16-17.08.2015.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Враховуючи той факт, що позивачем вимог про відшкодування судових витрат не було заявлено, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.12.2016 № 0050441303/442.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.12.2016 № 0050451303/443 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 31 423 (тридцять одна тисяча чотириста двадцять три) грн. 55 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 липня 2017 р.