Постанова

від 17.10.2017 по справі 815/4373/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4373/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 год. 59 хв.

12 жовтня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегалайн Інжиніринг до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, №0021501415 від 25.07.2017 року, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 22.08.2017р., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мегалайн Інжиніринг до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач, уточнивши позовні вимоги просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, №0021501415 від 25.07.2017 року, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 22.08.2017р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ Мегалайн Інжиніринг в період, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ Лейдекс Коммерц , ТОВ Старкомм , ТОВ Нібор , що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивачем зазначено, що до перевірки надані всі необхідні первинні документи на підтвердження виконання умов договорів, укладених із зазначеними контрагентами.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та уточнюючому адміністративнму позові, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі направлення № 3659/14-15 від 29.06.2017р., відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області №2479 від 29.06.2017р. проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ Мегалайн Інжиніринг з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Лейдекс Коммерц (код ЄДРПОУ 40405808), ТОВ Старкомм (код ЄДРПОУ 40635910) за період з 22.10.2015р. по 31.03.2017р.

За наслідками перевірки складено акт № 309/15-32-14-151/40077241 від 12.07.2017р. (т.1, а.с. 16-47), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.198.1, п.198.3 ст. 198, ст. 200.2 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість ТОВ Мегалайн Інжиніринг на загальну суму 362874 грн., в тому числі:

за вересень 2016 року на 306880 грн.,

за жовтень 2016 року на 55993 грн.,

та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 21 Декларації з ПДВ за березень 2017 року у розмірі 221303 грн.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 25.07.2017 року форми Р , яким ТОВ Мегалайн Інжиніринг збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 453592грн., з яких 362874 за основним платежем та за штрафними санкціями 90718 грн. (т.1, а.с. 14);

№0021501415 від 25.07.2017 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 221303 грн. (т. 1, а.с. 15).

Крім того, Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі направлення № 4580/14-15 від 27.07.2017р., відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області №3086 від 26.07.2017р. проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ Мегалайн Інжиніринг з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Нібор (код ЄДРПОУ 40023526), за період з 22.10.2015р. по 31.03.2017р.

За наслідками вказаної перевірки складено акт № 401/15-32-14-151/40077241 від 09.08.2017р. (т.1, а.с. 112-135), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.44.1, п.44.6 ст.44, пп.134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. № 318, що призвело до завищення податку на прибуток всього у розмірі 265103 грн., в тому числі за 2016р. на 97500 грн., за 1 кв. 2017р. на 167603 грн.;

п.198.1, п.198.3 ст. 198, ст. 200.2 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 21 Декларації з ПДВ за березень 2017 року у розмірі 301638 грн.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_3 від 22.08.2017р. форми Р , яким ТОВ Мегалайн Інжиніринг збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 331379 грн., з яких 265103 за основним платежем та за штрафними санкціями 66276грн. (т.1, а.с. 168);

№ НОМЕР_2 від 22.08.2017р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 301638 грн. (т. 1, а.с. 169).

Позивач, не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 . ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас, згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України ).

За приписами п. 200.4 ст. 200 ПК України при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р ., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Зокрема, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України№88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищеокреслених законодавчих положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (робіт, послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

Так, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011р . судом касаційної інстанції наголошено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

У постанові від 8 вересня 2009 року (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Як вбачається зі змісту акта перевірки № 309/15-32-14-151/40077241 від 12.07.2017р., за період з 22.10.2015р. по 31.03.2017р. ТОВ Мегалайн Інжиніринг задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 34564425 грн. (т.1, а.с. 25).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 22.10.2015р. по 31.03.2017р. по взаємовідносинах з платниками податків з ТОВ Лейдекс Коммерц , ТОВ Старкомм встановлено його завищення на суму 1815155 грн.

Згідно акту перевірки, основними підставами для висновку щодо порушень податкового законодавства у періоді, що перевірявся, послугувало встановлення посадовими особами контролюючого органу, що до складу податкового кредиту позивачем віднесено суми ПДВ у зв'язку з здійсненням операцій, які, на думку відповідача, мали безтоварний характер . Заначені висновки контролюючий орган обґрунтував, зокрема, посиланням на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій у зв'язку з відсутністю основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

При цьому відповідач під час надання пояснень у судовому засіданні зазначив, що первинні документи позивача мають юридичну дефектність, проте не зміг пояснити, в чому саме вона полягає.

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ Мегалайн Інжиніринг (код ЄДРПОУ 40077241) є: Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; Код КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Судом встановлені наступні осбавини.

Щодо фінансово-господарських відносин ТОВ Мегалайн із ТОВ Лейдекс Коммерц :

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Лейдекс Кммерц було укладено договір підряду № 1608/1 від 16.08.2016 року (т.1 а.с. 183-188).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 1608/1 від 16.08.2016 року ТОВ Лейдекс Коммерц були зареєстровані податкові накладні № 2202 від 22.08.2016 року на суму 99 419,00 грн. (т.1 (а.с. 111), № 2510 від 25.08.2016 року на суму 283 500,00 грн.(т.1 а.с. 110), № 200 від 02.09.2016 року на суму 93 000,00 грн. (т.1 а.с. 108), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_4) (т.1 а.с. 109), №601 від 06.09.2016 року на суму 268 000,00 грн.(т.1а.с. 106), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_5) (т.1 а.с. 107).

Роботи за договором підряду ТОВ Лейдекс Коммерц виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та виплат за серпень 2016 року від 31.08.2016 року на суму 382 919,00 грн. (т.1 а.с. 191), Акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року від 31.08.2016 року на суму 382 919,00 грн. (т.1 а.с. 192-194), Довідки про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 361 000,00 грн. (т.1 а.с. 195), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 2 від 18.10.2016 року на суму 361 000,00 грн (т.1 а.с. 196-198).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжними дорученнями № 71 від 22.08.2016 року на суму 99 419,00 грн. (т.1 а.с. 199), № 77 від 25.08.2016 року на суму 283 500,00 грн. (т.1 а.с. 200), № 86 від 02.09.2016 року на суму 93 000,00 грн. (т.1 а.с. 201), № 94 від 06.9.2016 року на суму 934 668,00 грн. (з урахуванням копії листа №02/09 від 06.09.2016 року) (т.1 а.с. 202-203).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Лейдекс Коммерц було укладено договір підряду № 3008/2 від 30.08.2016 року (т.1 а.с. 204-209).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 3008/2 від 30.08.2016 року ТОВ Лейдекс Коммерц були зареєстровані податкові накладні № 604 від 06.09.2016 року на суму 195 668,00 грн. (т.1 а.с. 104), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_6) (т.1 а.с. 105), № 800 від 08.09.2016 року на суму 198 000,00 грн. (т.1 а.с. 102), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_7) (т.1 а.с. 103).

Роботи за договором підряду ТОВ Лейдекс Коммерц виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 393 668,00 грн.(т.1 а.с. 212), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 393 668,00 грн (т.1 а.с. 213-215).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжними дорученнями № 94 від 06.09.2016 року на суму 934 668,00 грн. (з урахуванням копії листа №02/09 від 06.09.2016 року) (т.1 а.с. 202-203), № 101 від 08.09.2016 року на суму 198 000,00 грн (т.1 а.с. 216).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Лейдекс Коммерц було укладено договір підряду № 0109/1 від 01.09.2016 року (т.1 а.с. 217-222).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 0109/1 від 01.09.2016 року ТОВ Лейдекс Коммерц була зареєстрована податкова накладна № 602 від 06.09.2016 року на суму 273 000,00 грн. (т.1 а.с. 100), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_8) (т.1 а.с. 101).

Роботи за договором підряду ТОВ Лейдекс Коммерц виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на мусу 273 000,00 грн. (т.1 а.с. 225), Акту приймання виконаних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 273 000,00 грн (т.1 а.с. 226-230).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 94 від 06.09.2016 року на суму 934 668,00 грн.(з урахуванням копії листа № 02/09 від 06.09.2016 року) (т.1 а.с. 202-203).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Лейдекс Коммерц було укладено договір підряду №0109/2 від 01.09.2016 року (т.1 а.с. 231-236).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 0109/2 від 01.09.2016 року ТОВ Лейдекс Коммерц були зареєстровані податкові накладні № 603 від 06.09.2016 року на суму 198 000,00 грн. (т.1 а.с. 98), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_9) (т.1 а.с. 99), № 804 від 08.09.2016 року на суму 162 000,00 грн.(т.1 а.с. 96), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_10) (т.1 а.с. 97).

Роботи за договором підряду ТОВ Лейдекс Коммерц виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Договорів про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 360 000,00 грн. (т.1 а.с. 239), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 360 000,00 грн (т.1 а.с. 240-242).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжними дорученнями № 94 від 06.09.2016 року на суму 934 668,00 грн. ( з урахуванням копії листа № 02/09 від 06.09.2016 року) (т.1 а.с. 202-203)., № 102 від 08.09.2016 року на суму 162 000,00 грн (т.1 а.с. 243).

Щодо фінансово-господарських відносин ТОВ Мегалайн Інжиніринг із ТОВ Старкомм :

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 19/09/1 від 19.09.2016 року (т.2 а.с. 1-6).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 19/09/1 від 19.09.2016 року ТОВ Старкомм були зареєстровані податкові накладні № 2100 від 21.09.2016 року на суму 108 000,00 грн. (т.1 а.с. 94), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_11) (т.1 а.с. 95), № 2101 від 21.09.2016 року на суму 96 600,00 грн. (т.1 а.с. 92), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу:НОМЕР_12) (т.1 а.с. 93), №2801 від 28.09.2016 року на суму 75 500,00 грн. (т.1 а.с. 90), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_13) (т.1 а.с. 91).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 280 100,00 грн. (т.2 а.с. 9), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 280 100,00 грн (т.2 а.с. 10-12).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжними дорученнями № 114 від 21.09.2016 року на суму 108 000,00 грн. (т.2 а.с. 13), № 115 від 21.09.2016 року на суму 96 600,00 грн. (т.2 а.с. 14), № 130 від 28.09.2016 року на суму 75 500,00 грн (т.2 а.с. 15).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 20/09/1 від 20.09.2016 року (т.2 а.с. 16-21).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 20/09/1 від 20.09.2016 року ТОВ Старкомм були зареєстровані податкові накладні № 2102 від 21.09.2016 року на суму 89 929,00 грн. (т.1. а.с. 88), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_14) (т.1 а.с. 89), № 2800 від 28.09.2016 року на суму 64 500,00 грн. (т.1 а.с. 86) ,що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_15) (т.1 а.с. 87).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 154 429,00 грн. (т.2 а.с. 24), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 154 429,00 грн (т.2 а.с. 25-27).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжними дорученнями № 116 від 21.09.2016 року на суму 89 929,00 грн. (т.2 а.с. 28), № 131 від 28.09.2016 року на суму 64 500,00 грн (т.2 а.с. 29).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 03/10/1 від 03.10.2016 року (т.2 а.с. 30-35).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 03/10/1 від 03.10.2016 року ТОВ Старкомм було зареєстрована податкова накладна № 1304 від 13.10.2016 року на суму 120 000,00 грн (т.1 а.с. 85).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 120 000,00 грн. (т.2 (а.с. 38), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 120 000,00 грн (т.2 а.с. 39-41).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжними дорученням № 163 від 13.10.2016 року на суму 120 000,00 грн (т.2 а.с. 42).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 03/10/2 від 03.10.2016 року (т.2 а.с. 43-48).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 03/10/2 від 03.10.2016 року ТОВ Старкомм була зареєстрована податкова накладна № 1303 від 13.10.2016 року на суму 120 000,00 грн (т.1 а.с. 84).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ МегалайнІнжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 120 000,00 грн. (т.2 а.с. 51), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 120 000,00 грн (т.2 а.с. 52-54).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 162 від 13.10.2016 року на суму 120 000,00 грн. (т.2 а.с. 55).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 03/10/3 від 03.10.2016 року (т.2 а.с. 56-61).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 03/10/3 від 03.10.2016 року ТОВ Старкомм була зареєстрована податкова накладна № 1302 від 13.10.2016 року на суму 119 800,00 грн. (т.1 а.с. 83).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 119 800,00 грн. (т.2 а.с. 64), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 119 800,00 грн. (т.2 а.с. 65-67).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 161 від 13.10.2016 року на суму 119 800,00 грн. (т.2 а.с. 68).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 03/10/4 від 03.10.2016 року (т.2 а.с. 69-74).

На виконання вимог законодавства )п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 03/10/4 від 03.10.2016 року ТОВ Старкомм була зареєстрована податкова накладна № 1301 від 13.10.2016 року на суму 119 470,00 грн. (т.1 а.с. 82).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 119 470,00 грн. (т.2 а.с. 77), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 119 470,00 грн. (т.2 а.с. 78-80).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 157 від 13.10.2016 року на суму 119 470,00 грн (т.2 а.с. 81).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підрядку № 04/10/1 від 04.10.2016 року (т.2 а.с. 82-87).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 04/10/1 від 04.10.2016 року ТОВ Старкомм було зареєстрована податкова накладна № 1307 від 13.10.2016 року на суму 117 000,00 грн. (т.1 а.с. 81).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року від 30.11.2016 року на суму 117 000,00 грн. (т.2 а.с. 90), Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року № 1 від 30.11.2016 року на суму 117 000,00 грн. (т.2 а.с. 91-94).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжними дорученням № 160 від 13.10.2016 року на суму 117 000,00 грн. (т.2 а.с. 95).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду №04/10/2 від 04.10.2016 року (т.2 а.с. 96-101).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 04/10/2 від 04.10.2016 року ТОВ Старкомм була зареєстрована податкова накладна №1306 від 13.10.2016 року на суму 116 980,00 грн. (т.1 а.с. 80).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 20 975,27 грн. (т.2 а.с. 104-105), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року №1 від 18.10.2016 року на суму 20 975,27 грн. (т.2 а.с. 106-108), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року від 30.11.2016 року на суму 96 004,73 грн. (т.2 а.с. 109), Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року № 2 від 30.11.2016 року на суму 96 004,73 грн. (т.2 а.с. 110-113).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 164 від 13.10.2016 року на муму 116 980,00 грн (т.2 а.с. 114).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 04/10/3 від 04.10.2016 року (т.2 а.с. 115- 120).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 04/10/3 від 04.10.2016 року ТОВ Старкомм була зареєстрована податкова накладна № 1305 від 13.10.2016 року на суму 116 737,00 грн. (т.1 а.с. 79).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі , що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2016 року від 18.10.2016 року на суму 116 737,00 грн.м (т.2 а.с. 123), Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року № 1 від 18.10.2016 року на суму 116 737,00 грн. (т.2 а.с. 124-126).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 165 від 13.10.2016 року на суму 116 737,00 грн. (т.2 а.с. 127).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 05/10/1 від 05.10.2016 року (т.2 а.с. 128-133).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 05/10/1 від 05.10.2016 року ТОВ Стакомм була зареєстрована податкова накладна №1310 від 13.10.2016 року на суму 119 000,00 грн. (т.1 а.с. 78).

Роботи за договором ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних бдуівелних робіт та увитрат за листопад 2016 року від 30.11.2016 року на суму 119 000,00 грн. (т.2 а.с. 134), Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року № 1 від 30.11.2016 року на суму 119 000,00 грн. (т.2 а.с. 124-126).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 156 від 13.10.2016 року на суму 119 000,00 грн. (т.2 а.с. 140).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 05/10/2 від 05.10.2016 року (т.2 а.с. 141-146).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 05/10/2 від 05.10.2016 року ТОВ Стакомм була зареєстрована податкова накладна № 1309 від 13.10.2016 року на суму 118 500,00 грн. (т.1 а.с. 77).

Роботи за договором підряду ТОВ Стакомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року від 30.11.2016 року на суму 118 500,00 грн. (т.2 а.с. 149), Акту приймання будівельних робіт за листопад 2016 року № 1 від 30.11.2016 року на суму 118 500,00 грн. (т.2 а.с. 150-155).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 158 від 13.10.2016 року нга суму 118 500,00 грн. (т.2 а.с. 156).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 05/10/3 від 05.10.2016 року (т.2 а.с. 157-162).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 05/10/3 від 05.10.2016 року ТОВ Старкомм була зареєстрована податкова накладна № 1308 від 13.10.2016 року на суму 117 460,00 грн. (т.1 а.с. 76).

Роботи за договором підряду ТОВ Стакомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі,що підтверджується копіями про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року від 30.11.2016 року на суму 117 460,00 грн. (т.2 а.с. 165), Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року № 1 від 30.11.2016 року на суму 117 460,00 грн. (т.2 а.с. 166-169).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 159 від 13.10.2016 року на суму 117 460,00 грн. (т.2 а.с. 170).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Старкомм було укладено договір підряду № 06/10/1 від 06.10.2016 року. (т.2 а.с. 171-176).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 06/10/1 від 06.10.1 від 06.10.2016 року ТОВ Старкомм була зареєстрована податкова накладна № 1311 від 13.10.2016 року на суму 115 000,00 грн. (т.1 а.с. 75).

Роботи за договором підряду ТОВ Старкомм виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року від 30.11.2016 року на суму 115 000,00 грн. (т.2 а.с. 179), Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року № 1 від 30.11.2016 року на суму 115 000,00 грн.

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 166 від 13.10.2016 року на суму 115 000,00 грн. (т.2 а.с. 184).

Щодо фінансових- господарських відносин ТОВ Мегалайн Інжиніринг із ТОВ Нібор :

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Нібор було укладено договір підряду № 1511-1 від 15.11.2016 року (т.2 а.с. 185-190).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 1511-1 від 15.11.2016 року ТОВ Нібор була зареєстрована податкова накладна № 40 від 30.11.2016 року на суму 650 000,00 грн. (т.1 а.с. 73), що підтверджуєтся квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_16) (т.1 а.с. 74).

Роботи за договором підряду ТОВ Нібор виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2016 року від 30.11.2016 року на суму 650 000,00 грн. (т.2 а.с. 193), Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року № 1 від 30.11.2016 року на суму 650 000,00 грн. (т.2 а.с. 194-196).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжним дорученням № 302 від 05.12.2016 року на суму 650 000,00 грн. (т.2 а.с. 197).

Між ТОВ Мегалайн Інжиніринг та ТОВ Нібор було укладено договір підряду № 0512-2 від 05.12.2016 року (т.2 а.с. 198-203).

На виконання вимог законодавства (п. 201.1 ст. 201 ПК України) за договором підряду № 0512-2 від 05.12.2016 року ТОВ Нібор були зареєстровані податкові накладні № 41 від 05.12.2016 року на суму 778 952,00 грн. (т.1 а.с. 71), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_17) (т.1 а.с. 72) , № 82 від 07.12.2016 року на суму 258 250,00 грн. (т.1 а.с. 69), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_18) (т.1 .а.с 70), № 120 від 09.12.2016 року на суму 122 633,50 грн. (т.1 а.с. 67), що підтверджується квитанцією № 1 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_19) (т.1 а.с. 68).

Роботи за договором підряду ТОВ Нібор виконані та прийняті ТОВ Мегалайн Інжиніринг в повному обсязі, що підтверджується копіями Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2017 року від 31.01.2017 року на суму 393 028,98 грн. (т.2 а.с. 208), Акту приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року № 1 від 31.01.2017 року на суму 12838,14 грн., Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2017 року від 31.03.2017 року на суму 724 326,55 грн. (т.2 а.с. 213), Акту приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року № 2 від 31.03.2017 року на суму 667 791,32 грн. (т.2 а.с. 214-217).

Роботи по договору підряду були повністю оплачені ТОВ Мегалайн Інжиніринг , що підтверджується платіжними дорученнями № 303 від 05.12.2016 року на суму 778 952,00 грн. (т.2 а.с. 218), № 311 від 07.12.2016 року на суму 258 250,00 грн. (т.2 а.с. 219), № 319 від 09.12.2016 року на суму 122 633,49 грн. (т.2 а.с. 220).

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій у позивача з його контрагентами обґрунтовані, серед іншого, посиланням на те, що операції не підтверджуються стосовно наявності необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів, в зв'язку з чим ставиться під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання даних операцій.

Водночас, як встановлено судом, наведені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами. Доказів визнання первинних документів позивача відповідачем не надано. Крім того, чинним законодавством не встановлено обов'язку платника податків придбання будь-яких основних засобів (фондів), в той час, як у випадку виробничої необхідності підприємство має право залучати необхідні технічні засоби на договірних умовах.

Також Вищим адміністративним судом України (ухвала від 04.03.2014р. №/9991/27474/12) доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача основних засобів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів відхилено, оскільки наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

Суд зазначає, що посилання контролююючого органу на відсутність у контрагентів позивача об'єктивної можливості для виконання умов вищезазначених договорів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу за даних обставин є безпідставними, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання умов вищезазначених договорів; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється контрагентом виконання умов договору. Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливості виконання умов укладених з позивачем договорів наявними у них силами та засобами. Подібна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2013 р. К/9991/71450/12.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання правочинів позивача з кожним з його контрагентів недійсними до суду не надано.

Поряд з цим суд звертає увагу, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято роботи (послуги) та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано.

Актом перевірки позивача підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлено.

Відповідачем не надано до суду акту, складеного у довільній формі (як того вимагає Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 р.), що засвідчував би такі факти ненадання (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації ТОВ Мегалайн Інжиніринг .

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ТОВ Мегалайн Інжиніринг документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку виконавця (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит замовника.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податкового кредиту на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних за періоди, що перевірялись, вищевказані контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Окрім того, суд враховує, що позивачем надано документи, що підтверджують пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями, без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів, завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, заниження податку на додану вартість.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі Щокін проти України , зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу Інтерспав проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач порушує вимоги податкового законодавства. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання робіт/послуг.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1, №0021501415 від 25.07.2017 року, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 22.08.2017р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі адміністративного позову, позивачем сплачено 19 618,69 грн. судового збору (т.1 а.с. 52). За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність стягення з Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір у розмірі 19 618,69 грн., сплаченого ТОВ «Мегалайн Інжиніринг» при поданні адміністративного позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Інжиніринг» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_20 від 25.07.2017 року, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 22.08.2017 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області від 25.07.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_20, від 22.08.2017 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 40077241) судові витрати у розмірі 19 618,69 грн. дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімнадцять грн. 69 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.10.2017 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.