Постанова

від 12.10.2017 по справі 804/3048/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2017 рокусправа № 804/3048/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/3048/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода Основа" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вода Основа" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 104/4.1-3/368 від 19.04.2017р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» штрафу в сумі 3200,00 грн. та № 104/4.1-3/369 від 19.04.2017р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» штрафу в сумі 96 000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.04.2017р. № 104/4.1-3/369 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» штрафу у розмірі 96 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулось до суду з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що працівники ТОВ Вода Основа ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у січні 2015 року - листопаді 2015 року, червні 2016 року - серпні 2016 року мали право на індексацію заробітної плати, чого позивачем здійснено не було в порушення вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці , що призвело до мінімізації заробітної плати.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 20.03.2017 по 29.03.2017 на підставі наказу №124-П від 13.03.2017 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області була проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої був складений акт перевірки №104/4.1-3 від 29.03.2017.

На підставі акта перевірки №104/4.1-3 від 29.03.2017 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис № 104/4.1-3-73 від 29.03.2017 про усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Листом-відповіддю на припис № 104/4.1-3-73 від 29.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» повідомило про часткове усунення встановлених перевіркою порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та про намір усунути решту порушень після відновлення господарської діяльності підприємства.

За наслідками розгляду справи про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення 19.04.2017 уповноваженою посадовою особою - першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було винесено постанови про накладення штрафу:

- № 104/4.1-3/368, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» за порушення вимог ст. ст. 47, 96, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України, ч.3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» накладено штраф у розмірі 3200 грн.;

- № 104/4.1-3/369, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» за порушення вимог ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» , Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, накладено штраф у розмірі 96000 грн.

Визнання протиправними та скасування вказаних постанови про накладення штрафу і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було виконано вимоги припису № 104/4.1-3-73 від 29.03.2017 року щодо установленого відповідачем порушення п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці . В частині не нарахування індексації заробітної плати за відповідні місяці, а тому у відповідності до ч. 9 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у головного управління Держпраці у Дніпропетровській області були відсутні підстави для накладення на позивача штрафних санкцій відповідно до постанови від 19.04.2017 року № 104/4.1-3/369. Щодо постанови про накладення штрафу від 19.04.2017 року № 104/4.1-3/368 у розмірі 3200 грн., суд першої інстанції зазначив, що вимоги приписа в цій частині позивачем в повному обсязі усунуто не було, а тому винесення відповідної постанови є правомірним та обґрунтованим.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/3048/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржувалось, а тому колегією суддів у відповідності до приписів ст. 195 КАС України не переглядається.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови про накладення штрафу від 19.04.2017 року № 104/4.1-3/369 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011 (далі також - Положення), Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує, окрім іншого, реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Одним із основних завдань Держпраці України є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю (пункт 3 Положення).

Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства (підпункт 1 пункту 4 Положення).

Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, крім іншого, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (підпункт 7 пункту 6 Положення).

Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункту 6 Положення).

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Статтею 33 Закону України Про оплату праці передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно ст. 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно абз. 4 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 (далі по тексту - Порядок № 1078), якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу

Згідно з абз. 8 п.4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

З акту перевірки вбачається, що працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 не нараховано індексацію заробітної плати за відповідні місяці, що свідчить про порушення норм трудового законодавства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, за результатами перевірки відповідачем 29.03.2017 року винесено Припис № 104/4.1-3-73, пунктом сьомим якого було приписано позивачу усунути порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці (у строк до 29.04.2017 року), а саме: нарахувати та сплатити індексацію заробітної плати (а.с.114-115).

Позивачем в добровільному порядку було усунуто вимоги вказаного припису, що підтверджується копіями листа-відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» по припису №104/4.1-3-73 від 29.03.2017, отриману відповідачем 13.04.2017р., бухгалтерських довідок, розрахунків, витягу з касової книги, прибуткового касового ордеру та квитанції до нього, видаткового касового ордеру, платіжних доручень (а.с.122-134).

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

За приписами ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Таким чином, оскільки підприємством позивача усунуто порушення, зазначене в п. 7 припису № 104/4.1-3-73 від 29.03.2017, що визнано сторонами у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, то в Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області були відсутні підстави для накладення на суб'єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вода Основа» штрафних санкцій постановою № 104/4.1-3/369 від 19.04.2017р. у сумі 96 000,00 грн., що вірно було встановлено судом першої інстанції.

В той же час, судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат, не було враховано Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", доданої до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір", відповідно до якої, якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, то і відповідно судовий збір з нього не стягується. Тобто в разі задоволення адміністративного позову повністю судовий збір з відповідача, звільненого від сплати судового збору, не стягується, а у разі часткового задоволення позову у справі, в якій відповідач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується лише з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги.

Водночас, якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, а позивач його сплатив, то у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року розмір прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", становить 1600 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, при поданні адміністративного позову, мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3200 грн., з огляду на розмір майнових вимог позивача.

В той же час, позивачем було сплачено судовий збір лише у розмірі 1600 грн., а тому з огляду на часткове задоволення позовних вимог позивача та не сплату судового збору у відповідному розмірі, що було залишено поза увагою судом першої інстанції, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині питання щодо розподілу судових витрат з прийняттям нової постанови в цій частині, в решті постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст., 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/3048/17 в частині присудження судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 52,60 грн. (п'ятдесят дві гривні 60 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода Основа" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - скасувати та прийняти нову постанову в цій частині про відмову в стягненні судового збору на користь позивача.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у справі № 804/3048/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко