Ухвала

від 12.10.2017 по справі 804/3048/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2017 р.справа № 804/3048/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Іванова С.М.

           суддів:                     Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода Основа" про забезпечення позову у справі № 804/3048/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода Основа" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вода Основа" (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 104/4.1-3/368 від 19.04.2017р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю “Вода Основа” штрафу в сумі 3200,00 грн. та № 104/4.1-3/369 від 19.04.2017р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю “Вода Основа” штрафу в сумі 96 000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вода Основа” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов – задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 19.04.2017р. № 104/4.1-3/369 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю “Вода Основа” штрафу у розмірі 96 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулось до суду з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

14 вересня 2017 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода Основа" надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просив постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 104/4.1-3/368 від 19.04.2017 р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю “Вода Основа” штрафу в сумі 3200,00 грн. та № 104/4.1-3/369 від 19.04.2017 р. про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю “Вода Основа” штрафу в сумі 96 000,00 грн., а також заборонити будь-якій особі вчиняти дії щодо звернення стягнення на майно та кошти ТОВ «Вода Основа» на виконання постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 104/4.1-3/368 від 19.04.2017 р. та № 104/4.1-3/369 від 19.04.2017 р.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач направив оскаржувані постанови до органу виконавчої служби на виконання і державним виконавцем були відкриті відповідні виконавчі провадження та накладено арешт на поточний банківський рахунок підприємства. З огляду на вказане, існує небезпека того, що неправомірним діями відповідача та органу державної виконавчої служби буде заподіяна шкода правам та інтересам позивача при здійсненні господарської діяльності.

Представники позивача просили в судовому засіданні задовольнити вимоги клопотання на підставах, що в ньому зазначені.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала відносно задоволення клопотання про забезпечення позову.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що як позивач, так і суд мають обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України. З цією метою обов'язковим є надання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення адміністративного позову.

Так, позивачем оскаржуються постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № 104/4.1-3/368 від 19.04.2017 р. та № 104/4.1-3/369 від 19.04.2017 р., згідно з якими до позивача застосовано штраф у розмірі 3200,00 грн. та 96 000 грн. відповідно, які ТОВ "Вода Основа" мало сплатити у місячний термін з дня прийняття постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Вода Основа» не було надано доказів, які б беззаперечно та переконливо вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди саме їх правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не вказали ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, виходячи зі змісту заяви позивача про забезпечення позову, вимоги якої фактично зводяться до забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов про накладення штрафу, колегія суддів приходить до висновку, що при забезпеченні позову у спосіб запропонований заявником, судом фактично вирішуються вимоги позовної заяви на користь позивача, що є неприпустимим, протирічить вимогам п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

          Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що вимоги заявника щодо заборони будь-якій особі вчиняти дії щодо звернення стягнення на майно та кошти ТОВ «Вода Основа» на виконання постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 104/4.1-3/368 від 19.04.2017 р. та № 104/4.1-3/369 від 19.04.2017 р. також є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства недопустимим є забезпечення адміністративного позову шляхом звуження прав та інтересів третіх осіб. В даному ж випадку у разі задоволення вимог позивача може бути порушено інтереси невизначеного кола осіб, адже заходи забезпечення позову у спосіб, визначений у заяві, фактично виходять за межі позову, що розглядається, та стосуються осіб, які не залучались до участі у справі.

До того ж, відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що не зазначивши конкретних осіб, а заборонивши будь-яким іншими особам вживати будь-яких заходів, дій, направлених на виконання постанови, фактично буде неможливим виконання такої ухвали, тому як у відповідності до ч. 5 ст. 118 КАС України виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

З урахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ «Вода Основа» про забезпечення позову.

Керуючись ст. 117, 118, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода Основа" у справі № 804/3048/17 – відмовити.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:                                                            С.М. Іванов

          Суддя:                                                            О.М. Панченко

          Суддя:                                                            В.Є. Чередниченко