Постанова

від 17.10.2017 по справі 810/2329/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2329/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання здійснити виплату, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання здійснити виплату.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року позов задоволено частково.

Визнано противною відповідь Головного Управління національної поліції в Київській області, яка викладена у листі від 26.03.2016 № 329.

Зобов'язано Баришівській відділ ГУ МВС України в Київській області виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні за 19 років служби в розмірі в сумі 6859 грн. 57 коп.

Зобов'язано Баришівській відділ ГУ МВС України в Київській області виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомоги при звільненні за 2 роки служби в розмірі 2906 грн. 06 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом від 15.10.2014 р. № 989 о/с прапорщика міліції ОСОБА_2, міліціонера-водія обслуговуючого персоналу і охорони Баришівського районного відділу звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п.63 "б" (через хворобу), відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Підставою для прийняття цього Наказу слугував рапорт ОСОБА_2 від 28.08.2014 та свідоцтво про хворобу від 28.08.2014 № 161/3в.

Зі змісту вказаного Наказу вбачається, що позивачу було встановлено щомісячну премію за вересень 2014 року - 100%, за жовтень 2014 року - 100%, 15 жовтня 2014 року. Вказано, що вислуга на день звільнення складає: календарна - 19 років, 03 місяці 04 дня; пільгова - 19 років 09 місяців 05 днів; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 19 років 03 місяці 04 дня.

Як зазначили сторони судового процесу та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: відомістю про нарахування та отримання одноразової грошової допомоги при звільненні особами рядового та начальницького складу ОВС станом на 15.10.2015, розрахунково-платіжною відомістю за листопад 2014, довідкою ПАТ КБ ПриватБанк № 1429498 від 10.12.2014, при звільненні ОСОБА_2 було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 20748,00 грн., з розрахунку вислуги зазначеної в Наказі від 15.10.2014 р. № 989 о/с, а саме 19 років 03 місяці 04 дня.

Крім того, на підставі наявних у справі доказів, встановлено, що позивачу при звільненні було нараховано та виплачено 100% премії за вересень 2014 року у розмірі 1134,00 грн., а також 100% премії за жовтень 2014 року у розмірі - 548,72 грн.

Вподальшому, на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2015 по справі № 810/7114/14, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 № 810/7114/14, листа Сектора юридчного забезпечення від 25.09.2015 № 321 Головним управлінням МВС України в Київській області було прийнято Наказ № 522 о/с від 30.09.2015 про внесення часткових змін до Наказу Головного управління від 15.10.2014 № 989 о/с, а саме: вважати ОСОБА_2 звільненим з вислугою років на день звільнення: календарною - 21 рік 08 місяців 18 днів, пільговою - 22 роки 02 місяці 19 днів.

Разом з цим, встановлено, що у відповіді на звернення ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області щодо внесеня змін до Наказу від 15.10.2014 р. № 989 о/с, листом від 26.03.2016 № 329 Головне управління Національної поліції в Київській області повідомила позивача, що розрахунок по його грошовому забезпеченню проведено в повному обсязі по дату звільнення, а саме по 15.10.2014. Надбавка за вислугу років нараховувалась з розрахунку 21 календарного року, тому прохання по перерахунку вищевказаної надбавки є недоцільним.

Проте, вважаючи дану відповідь як протиправну відмову суб'єкта владних повноважень у проведенні йому виплат одноразової грошової допомоги та преміальних, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 (далі - Інструкція № 499).

Пунктом 3 цього Наказу, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

При виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

У разі виникнення в особи рядового чи начальницького складу права на отримання (зміну розмірів) якогось з видів грошового забезпечення зазначені виплати проводяться з урахуванням указаних з дня набуття особою такого права (пунти 1.3-1.8 Інструкції № 499).

Пунктом 2.16 Інструкції № 499, встановлені правила преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яке здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Вказано, що індивідуальні розміри премії не обмежуються максимальними розмірами та встановлюються за рішенням керівника підрозділу в межах фонду преміювання.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.

Виплата премії за минулий місяць проводиться в поточному місяці разом з виплатою грошового забезпечення.

Виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього (пункт 2.16 Інструкції № 499).

Разом з цим, статтею 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин від 08.06.2014, далі - Закон № 2262-XII) встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Аналогічна правова норма закріплена в Постанові КМУ від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей .

Зокрема, у пункті 10 вказаної Постанови, зазначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У пункті 14 цієї Постанови, визначено, що одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною інспекцією техногенної безпеки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

Відповідно до пункту 1.18 Інструкції № 499, при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Пунктом 4.1. Інструкції № 499, передбачено, що при переміщенні, переведенні, а також звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий апарат (бухгалтерія) зобов'язаний задовольнити їх усіма належними видами грошового та дорожнього забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті.

Крім того, приписами статті 47 Кодексу законів про працю України, встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що орган внутрішніх справ зобов'язаний у день звільнення особи рядового і начальницького складу виплатити усі належні такій особі види грошового забезпечення.

Водночас, як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач стверджує, що відповідачами, всупереч нормам чинного законодавства, не виконано приписів Наказу № 989 о/с від 15.10.2014 ГУ МВС України в Київській області в частині виплати йому 100% премії за вересень 2014 року у розмірі 2921,17 грн. та жовтень 2014 року у розмірі 2890,95 грн., що разом становить 5812,12 грн.

Встановлено, що Наказом № 989 о/с від 15.10.2014 ГУ МВС України в Київській області позивачу було встановлено щомісячну премію за вересень 2014 року - 100%, за жовтень 2014 року - 100%, 15 жовтня 2014 року.

При цьому, з наявних у справі доказів, а саме: грошового атестату № 4 виданого Баришівським РВ (з обслуговування Баришівського району та міста Березань) ГУМВС України в Київській області, довідки Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області про доходи ОСОБА_2 за серпень та вересень 2014 року, розрахунково-платіжних відомостей Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області за вересень 2014 та за жовтень 2014 року, вбачається, що 100% премії (за останні 2 місяці, що передували звільненню, а саме: липень, серпень 2014 року) ОСОБА_2 складає 1134,00 грн., в тому числі і за вересень 2014 року. У свою чергу, 100% премії за 15 відпрацьованих днів жовтня 2014 року складає відповідно 548,72 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що зазначені суми премій були включені до заробітної плати позивача за жовтень 2014 року (загальна сума премії 1682,72, загальна сума заробітної плати за жовтень 2014 року, що належить до виплати - 2537,57 грн.) та виплачені останньому на його картковий рахунок про що також свідчать дані наданої позивачем до адміністративного позову випискою філії ГРУ ПАТ КБ Приватбанк від 10.12.2014 № 1429493 по картковому рахунку 457081711157193.

Тобто, отримана позивачем сума заробітної плати за вересень та жовтень 2014 року з урахуванням 100% премій за дані місяці складає 5418,52 грн. Проте, позивач помилково вважає, що вказана сума заробітної плати за вересень та жовтень 2014 є 100% нарахованої, але не виплаченої йому премії.

Враховуючи викладене вище, доводи ОСОБА_2 про те, що йому не було виплачено нарахованої при звільненні суми премій за вересень та жовтень 2014 року у розмірі 100% є необґрунтованими, оскільки розрахунок з позивачем в цій частині відповідач здійснив у повному обсязі та у передбачений законодавством строк.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині зобов'язання Головного Управління національної поліції в Київській області прийняти рішення про здійснення виплат ОСОБА_2 преміальних за вересень та жовтень 2014 в сумі 5418 грн. 52 коп. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, позивач також вважає, що відповідачем було не правильно розраховано та виплачено йому розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, а саме не доплачено 9765, 63 грн. з яких: 6859,57 за 19 років 3 місяці та 4 дні його служби в ОВС та 2906,06 за 2 роки служби в ОВС (після внесення відповідних змін до наказу Головного управління від 15.10.2014 № 989 о/с).

Як вже зазначалось, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зі змісту Наказу ГУ МВС України в Київській області № 989 о/с від 15.10.2014 вбачається, що вислуга років на день звільнення ОСОБА_2 для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби складає 19 років 03 місяці 04 дні.

На підставі даних, наданих відповідачем доказів, а саме грошового атестату № 4 та довідки про доходи ОСОБА_2 судом першої інстанції встановлено, що середньомісячне грошове забезпечення позивача складає 3015,86 грн. та до виплати 2906,06 грн.

Таким чином, з наведеного вбачається, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_2 зі служби за 19 років складає 27607,57 грн.

Водночас, як стверджує позивач, не заперечує відповідач та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомістю про нарахування та отримання одноразової грошової допомоги при звільненні особами рядового та начальницького складу ОВС станом на 15.10.2014, розрахунково-платіжною відомістю за листопад 2014 року, а також випискою філії ГРУ ПАТ КБ Приватбанк від 10.12.2014 № 1429493 по картковому рахунку 457081711157193 позивачу було нараховано Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області за 19 років служби та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 20748,00 грн.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що ГУ МВС України в Київській області було дійсно не доплачено позивачу при звільненні одноразової грошової допомоги за 19 років його служби в ОВС у розмірі 6859,57 грн.

Крім того, як вже зазначалось Наказом № 522 о/с від 30.09.2015, на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду Головного управління МВС України в Київській області від 07.04.2015 по справі № 810/7114/14 Головним управлінням МВС України в Київській області було внесено часткову зміну до наказу Головного управління від 15.10.2014 № 989 о/с, а саме вказано: вважати ОСОБА_2 звільненим з вислугою років на день звільнення: календарною - 21 рік 08 місяців 18 днів, пільговою - 22 роки 02 місяці 19 днів .

При цьому, в судовому рішенні, на підставі якого було прийнято Наказ № 522 о/с від 30.09.2015, судом було зазначено: щодо вимоги позивача здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні через хворобу з органів внутрішніх справ та доплатити йому коштів, то вона на думку суду задоволенню не підлягає оскільки є передчасною. Питання щодо здійснення перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні через хворобу з органів внутрішніх справ, може бути розглянуте лише після встановлення стажу позивачу .

Тобто, станом на 01.10.2015 ГУ МВС України в Київській області було зобов'язане здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача з урахуванням 21 року його вислуги та додатково виплатити недоплачену суму вказаного грошового забезпечення.

У свою чергу, як встановлено, після того, як до Наказу від 15.10.2014 № 989 о/с були внесені відповідні зміни, тобто встановлено стаж позивачу на день звільнення: календарний 21 рік 08 місяців 18 днів, останній звернувся до відповідача із вимогою про перерахунок суми одноразової грошової допомоги.

Однак, листом від 26.03.2016 відповідач повідомив позивача про те, що розрахунок по його грошовому забезпеченню проведено в повному обсязі по дату звільнення, а саме по 15.10.2014. Надбавка за вислугу років нараховувалась з розрахунку 21 календарного року, тому прохання по перерахунку вищевказаної надбавки є недоцільним.

Враховуючи викладене вище, позивачу не було доплачено одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 2906,06 за 2 роки служби в ОВС (після внесення відповідних змін до наказу Головного управління від 15.10.2014 № 989 о/с).

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що позивач проходив службу в Баришівському районному відділі ГУ МВС України в Київській області.

За змістом пунктів 1.4. Інструкції № 499, грошове забезпечення виплачується особам рядового та начальницького складу ОВС, які призначені на штатні посади, зокрема, в управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їм підпорядкованих органах. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Таким чином, обов'язок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу покладено на орган ОВС, в якому він проходив службу, а саме - на Баришівське відділення ГУ МВС України в Київській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", прийнято рішення про ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, зокрема тих, що діяли на території Київської області, у тому числі ГУ МВС України в Київській області.

Згідно з частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи міністерства припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Частиною 9 статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", встановлено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Тобто, доказом ліквідації Баришівського районного відділу ГУ МВС України в Київській області у даному випадку є виключно відповідний запис у Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Баришівський районний відділ ГУ МВС України в Київській області з 04.11.2015 року перебуває у стані припинення. Проте, на момент розгляду справи, запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи Баришівського районного відділу ГУ МВС України в Київській області (ідентифікаційний код 08673039) - не внесено.

Таким чином, вимога позивача про зобов'язання Головне Управління національної поліції в Київській області прийняти рішення: здійснити виплату ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу за два роки в розмірі 2906 грн. 06 коп. та недоплачену за 19 років служби одноразову грошову допомогу в сумі 6859 грн. 57 коп. не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що виходячи за межі заявлених позовних вимог, задовольняючи вимоги про стягнення на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої позивачу при звільненні одноразової грошової допомоги у розмірі 9764,63 грн. з Баришівського відділу ГУ МВС України в Київській області, суд першої інстанції у порушення норм процесуального права прийшов до вказаного висновку, оскільки в вказана особа не була залучена до участі у справі в якості відповідача, не була стороною у справі.

Також колегія суддів критично ставиться до висновків суду першої інстанції, стосовно задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмови Головного Управління національної поліції в Київській області у проведенні йому виплати одноразової грошової допомоги та преміальних оформленою листом від 26.03.2016 № 329, з огляду на таке.

Встановлено, що 16.02.2016 року позивач звернувся до начальника Головного Управління національної поліції в Київській області з клопотанням, у якому зазначав, що йому невірно було виплачено чи нараховано одноразову грошову допомогу та преміальні.

Як вставнолено колегією суддів, позивач проходив службу в Баришівському районному відділі (з обслуговування Баришівського району та міста Березань) ГУМВС України в Київській області, відомості про ліквідацію якого наразі не внесено до ЄДРПОУ, а не в Головному управлінні Національної поліції в Київській області, тому вимогу про здійснення будь-якої виплати позивачу, що стосується служби в міліції слід адресувати саме цій юридичній особі публічного права.

Тобто, у випадку незгоди з виплаченими при звільненні коштами, позивач повинен був звернутись до Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправною відмови Головного Управління національної поліції в Київській області у проведенні йому виплати одноразової грошової допомоги та преміальних оформленою листом від 26.03.2016 № 329 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Також колегія суддів зазначає, як вбачається з Положення про Баришівський РВ ГУ МВС України в Київській області, затвердженого Наказом ГУ МВС у Київській області № 234 від 29.03.2013 року, Баришівське РВ ГУМВС України в Київській області є самостійною юридичною особою, а Головне Управління національної поліції в Київській області не є уповноваженим представником Баришівського РВ ГУМВС України в Київській області.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені позову в частині зобов'язання Головного Управління національної поліції в Київській області здійснити виплату ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки на 745 днів розрахунку при звільненні у розмірі 70983,36 грн., оскільки Баришівськім відділом Головного управління МВС України в Київській області позивачу не виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у загальному розмірі 9764,63 грн. (за два роки в розмірі 2906 грн. 06 коп. та недоплачена за 19 років служби одноразову грошову допомогу в сумі 6859 грн. 57 коп.), тобто відсутній факт проведення з позивачем фактичного розрахунку.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача оскаржуваних сум грошового забезпечення з урахування індексу інфляції, колегія суддів зазначає про таке, враховуючи що вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_2 суму недоплаченої позивачу при звільненні одноразової грошової допомоги у розмірі 9764,63 грн. не підлягають задоволенню, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладене, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування в частині, з постановленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року - в частині задоволення позовних вимог про визнання противною відповіді Головного Управління національної поліції в Київській області, яка викладена у листі від 26.03.2016 № 329, зобов'язання Баришівського відділу ГУ МВС України в Київській області виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні за 19 років служби в розмірі в сумі 6859 грн. 57 коп. та зобов'язання Баришівськіого відділу ГУ МВС України в Київській області виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомоги при звільненні за 2 роки служби в розмірі 2906 грн. 06 коп. скасувати та прийняти нову в цій частині, якою в задоволені позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання противною відповіді Головного Управління національної поліції в Київській області, яка викладена у листі від 26.03.2016 № 329, зобов'язання Баришівського відділу ГУ МВС України в Київській області виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні за 19 років служби в розмірі в сумі 6859 грн. 57 коп. та зобов'язання Баришівськіого відділу ГУ МВС України в Київській області виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомоги при звільненні за 2 роки служби в розмірі 2906 грн. 06 коп. - відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.