Ухвала

від 03.10.2017 по справі 826/7997/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2017 року м. Київ К/800/26571/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року

у справі №826/7997/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс (надалі - ТОВ Інфокс )

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (наділ - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві)

про визнання протиправними дій та рішень, скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

ТОВ Інфокс звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.11.2015 року №2293 про проведення позапланової невиїзної перевірки; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача в період з 09.11.2015 року по 13.11.2015 року з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій при взаємовідносинах із контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Спец Проект за період з 01.04.2015 року по 31.07.2015 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015 року №0010312202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

З огляду на неодноразове звернення позивача до суду з клопотаннями про прискорення розгляду справи від 13.09.2017 року №141 та від 18.09.2017 року №143 ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 09.11.2015 року №2293 та згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Спец Проект за період з 01.04.2015 року по 31.07.2015 року, наслідки якої оформлено актом від 24.11.2015 року №542/26-59-22-02/14289688.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Інфокс п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ Спец Проект підрядних (будівельних, ремонтних) робіт, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених господарських операцій.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2015 року №0010312202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15293215,00 грн. за основним платежем та 7646608,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження назване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги ТОВ Інфокс - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Так, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов'язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

При цьому слід враховувати, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 27.01.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будгарантінвест-55 до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки.

Як з'ясовано судами, 22.09.2015 року контролюючим органом скеровано на адресу позивача запит №45957/10/26-59-22-06 про надання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно здійснення господарських операцій з ТОВ Спец Проект за період з квітня по липень 2015 року. В той же час, судовими інстанціями встановлено, що вказаний запит не містять підстав, передбачених абз. 3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для його надіслання, а також вказівки на можливі порушення товариством податкового, валютного або іншого законодавства.

За правилами абз. 5 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Проте, позивачем листом від 02.11.2015 року №180-11/15, одержаним відповідачем того ж дня, надано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві як відповідь на вказаний вище запит копії документів щодо взаємовідносин з ТОВ Спец Проект , а саме: договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, пояснення та їх документальні підтвердження на отриманий від контролюючого органу запит надано ТОВ Інфокс з дотриманням вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а відповідачем, в свою чергу, не наведено конкретних недоліків поданих товариством пояснень або документів.

Крім того, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Проте, як з'ясовано судами, належних доказів дотримання умов надіслання (вручення) позивачу наказу від 09.11.2015 року №2293 про призначення розглядуваної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки в порядку п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем не подано.

Невиконання, в свою чергу, вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при призначенні та проведенні контрольного заходу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції в органу державної фіскальної служби на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку незаконності перевірки, як у даній ситуації, прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За наведених обставин та, більш того, враховуючи встановлені судами обставини щодо реального характеру оспорюваних господарських операцій, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.08.2017 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 416224,01 грн. (чотириста шістнадцять тисяч двісті двадцять чотири гривні 01 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075) .

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

І.О. Бухтіярова

---

Ю.І. Цвіркун