Ухвала

від 11.10.2017 по справі 810/1505/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Київ К/800/25845/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Шведа Е.Ю.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року

у справі № 810/1505/16

за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Відкритого акціонерного товариства Науково-виробниче

підприємство Прецизійні абразиви

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И Л А:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Прецизійні абразиви про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність Науково-виробниче підприємство Прецизійні абразиви - задоволено.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року - скасовано та ухвалено нову, якою адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Прецизійні абразиви про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Прецизійні абразиви на користь Київського обласного віддалення фонду соціального захисту інвалідів заборгованість в розмірі 12 257,04 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 04 копійки).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Відкрите акціонерне товариство науково-виробниче підприємство Прецизійні абразиви зареєстроване у Київському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів типової форми № 10-ПІ за 2015 рік середньооблікова кількість штатних працівників особового складу підприємства становила 15 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа.

Оскільки, у відповідача не було створено 1 робочого місця для інвалідів, які, відповідно не працевлаштовані, то згідно ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991р. № 875-ХІІ, Відкрите акціонерне товариство науково-виробниче підприємство Прецизійні абразиви зобов'язане сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи, що відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Київський окружний адміністративний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, дійшов висновку, що відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, а в даному випадку у відповідача працювало 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 № 875-XII (Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

За приписами частини першої статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Діючим законодавством встановлюється обов'язковий для підприємств норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачається сплата підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів.

При цьому, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена законодавством, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство науково-виробниче підприємство Прецизійні абразиви з ЄДРПОУ 32547143 не має на обліку в базі ЄІАС Вишгородського РЦЗ, що підтверджується листом Вишгородського районного центру зайнятості від 22.04.2016 року. №198/02.

Враховуючи, що відповідач не виконав усіх обов'язкових та залежних від нього заходів та не виконав норматив по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, то згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. №875-ХІІ ВАТ науково-виробниче підприємство Прецизійні абразиви зобов'язане сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Що стосується розміру штрафних санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, колегія Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2015 році становила 15 осіб, фонд оплати праці штатних працівників відповідача складає -365 300,00 грн.

Враховуючи вищенаведені приписи, вбачається, що для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, а в даному випадку у відповідача працювало 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Відтак, розмір штрафних санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць із розрахунку середньої заробітної плати за рік відповідача складає 365 300,0: 15 :2= 12 176,67 та пені (12 176,67 грн. х 0,06%) х 11 дн. = 80,37 грн.

Загальна сума до сплати - 12 176,67 грн.+80,37 грн. = 12 257,04 грн.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Судом апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року у справі № 810/1505/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді