Постанова

від 30.12.2011 по справі 3-414/11

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2011 року Справа № 3-411/11

Справа № 3-412/11

Справа № 3-414/11

Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Шаповал Г.І., в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області, розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення Верхньодніпровської ОДПІ у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, ч.2 ст. 163-4 КУпАП ОСОБА_1 , 31.08.1950 р. н., громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в АДРЕСА_1, головного бухгалтера ТОВ БАТ , замужем, непрацездатних осіб на утриманні не має, середньомісячний дохід близько 6100 грн., якій згідно ст.268 КУпАП роз'яснені її права та обов'язки, клопотань від неї не надійшло,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколів № 75 серії АХ № 575814 від 14.12.2011 р., № 76 серії АХ № 575815 від 14.12.2011 р., № 40/170 серії ХР № 084016 від 14.12.2011 р., ОСОБА_1, будучи іншою посадовою особою, а саме, головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ", розташованого по вул.Л.Комсомолу, 30-А, в м.Вільногірську Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ- 31754090, в порушення вимог п.п. 4.1.6, п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року із змінами і доповненнями, ст.203, 215, 228 Цивільного Кодексу України та п. 132.2 ст.132, п.п.135.5.4, п.135. ст. 135, п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення , п.150.1 ст.150 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, порушила ведення податкового обліку з податку на прибуток підприємства на загальну суму 1711781 гривень, а саме за 4 квартал 2010 року в сумі 1326931 гривень, за 1 квартал 2011 року - на суму 118844 гривні, за 2 квартал 2011 року на суму 266006 гривень, також завищила податок на прибуток за 3 квартал 2011 року в сумі 3302 гривні, та завищила від'ємне значення об'єкта оподаткування прибутку підприємства за 1 квартал 2011 року на суму 583131 гривень.

Вона ж, в порушення вимог п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, ст.203, 215, 228 Цивільного Кодексу України, порушила ведення податкового обліку по податку на додану вартість, в результаті чого занизила податок на додану вартість на загальну суму 631108 гривень, а саме: в жовтні 2010 року- в сумі 236361 гривень, в листопаді 2010 року- в сумі 232383 гривень, в грудні 2010 року- в сумі 42501 гривень, в січні 2011 року - в сумі 24309 гривень, в лютому 2011 року- в сумі 47282 гривень, в червні 2011 року- в сумі 48272 гривні.

Крім того, ОСОБА_1, будучи посадовою особою, а саме - головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю БАТ , розташованого по вул. Промисловій, 25, в м.Вільногірську Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 31754090, в порушення вимог п.п.169.1.1 п.п.169.2.2 п.169.2, п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169, п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, у 63 випадках застосувала податкову соціальну пільгу до заробітної плати працівників, якими не надано заяву про самостійне обрання місця застосування пільги, та не в повному обсязі відобразила у податковому розрахунку ф. 1-ДФ виплати фізичним особам-підприємцям.

ОСОБА_1 вину не визнала і усно та в письмовій формі пояснила, що порушення встановлені ОДПІ неправомірно, так як податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги) складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону України Про податок на додану вартість . Актом ОДПІ підтверджено факт укладання між ТОВ БАТ та ПП Оптметпромторг та ТОВ Пегас-Консалт договорів, предметами яких є продаж ГСМ, надання послуг. Операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж державою спосіб - через банківські установи. Податковий орган в акті підтвердив, що безготівкові кошти були списані з рахунків Товариства, тобто вибули з його власності та наявні розрахункові документи з передачі товару. Однак податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. Вказані угоди дійсно мали місце, матеріальні цінності отримувалися в повному обсязі, ставилися на облік, судом правочини не визнавалися нікчемними, тому вважає, що немає ніяких підстав визнавати ці угоді недійсними. Основним принципом розглядання податкового спору є принцип презумпції добросовісності платника. Фіктивність діяльності постачальників ТОВ БАТ у разі підтвердження її в судовому порядку під час розгляду саме кримінальної справи, порушення ними податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої ТОВ БАТ податкової вигоди, якщо податковим органом не доведено, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами , які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Зміст норми статті 228 Цивільного Кодексу України розрізняє злочини, які порушують публічний порядок, і правочини, що не відповідають вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Вважає, що за обставин, які склались, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07. Як передбачено частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Із положенням зазначеної статті повністю узгоджуються норми п.1 статті 203 та п.3 статті 228 Цивільного кодексу України. Якщо правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він не є нікчемним, але може бути визнаний судом недійсним. Таким чином, висновок Податкового органу про відсутність вимоги визнання правочину недійсним, не відповідає приписам Цивільного кодексу України. Правочини, укладені між ТОВ БАТ та ПП Оптметпромторг та ТОВ Пегас-Консалт , не є нікчемними та не визнані у встановленому порядку недійсними. Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. З усіма наведеними в акті суб'єктами господарювання складено договори, які відповідають чинному законодавству, на час проведення перевірки є чинними, у судовому порядку не спростовані, висновки про відсутність фактичної поставки товарів та послуг ґрунтуються на припущеннях. ТОВ БАТ , ПП Оптметпромторг та ТОВ Пегас-Консалт , є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, відповідальність відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом противоправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 и 208 Господарського Кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій. Проте поданими документами під час перевірки засвідчено реальність операцій з продажу, переміщення та поставки товару, надання послуг. Наявні документи не містять жодних доказів наявності між ТОВ БАТ та ПП Оптметпромторг та ТОВ Пегас-Консалт взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Тому є неправомірним висновок ОДПІ про наявність у ТОВ БАТ наміру безпідставно отримати податкову вигоду у спірних правовідносинах у зв'язку з реальністю понесення витрат. Таким чином наведені обставини свідчать протилежне висновкам ОДПІ, що містяться в Акті, та слугують доказами щодо відсутності в діях особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, протиправності та вини.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, а також матеріали надані ОСОБА_1, як додатки до її письмового заперечення, суд вважає встановленим, що в Акті перевірки ОДПІ № 238/230-31754090 від 14.12.2011 р. та в наданих ТОВ БАТ документах є всі необхідні документальні підтвердження виконання підприємством ТОВ БАТ укладених цивільно-правових угод, тобто, здійснення господарських операцій та безготівкових розрахунків, та виконання інших передбачених законом дій; висновки посадової особи в Акті перевірки про нікчемність укладених цивільно-правових угод та про наслідки нікчемності цих угод в виді безоплатності отриманих ТОВ БАТ товарів та послуг від невідомої особи ґрунтуються на припущеннях і суперечать тим документам, які перевірялися посадовими особами ОДПІ; окрім того, якщо контрагенти ТОВ БАТ , а саме, ПП Оптметпромторг та ТОВ Пегас-Консалт , порушували вимоги податкового законодавства, то відповідальність за це не може нести ТОВ БАТ , правомірність дій якого не спростована; дані про те, що ТОВ БАТ навмисно, з завідомо незаконною метою, укладало вищезазначені цивільно-правові угоди з ПП Оптметпромторг та ТОВ Пегас-Консалт , або йому було завідомо відомо про незаконні дії цих осіб, відсутні; дані про те, що головним бухгалтером товариства ОСОБА_1 скоєно дії, передбачені диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП, в матеріалах справи відсутні; будь-якого судового рішення, яке б свідчило про незаконність правочинів між ТОВ БАТ та ПП Оптметпромторг та ТОВ Пегас-Консалт , або визнання їх недійсними, немає; прийняття судом протоколів про адміністративне правопорушення та акту перевірки, складання яких по даній категорії справ є обов'язковим, як джерел доказів, за викладених обставин є неможливим, - тому суд доходить висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП - порушення керівником підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку, - слід закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, за недоведеності її вини.

Стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 163-4 КУпАП, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що, оскільки посадовою особою, яка склала протокол, порушені вимоги ст.256 КУпАП, а саме, не викладена в протоколі об'єктивна сторона правопорушення відповідно до обставин справи та диспозиції ч.2 ст. 163-4 КУпАП; докази про притягнення ОСОБА_1 протягом року до відповідальності за ч.1 ст. 163-4 КУпАП в матеріалах справи відсутні, тобто, в протоколі не зазначена ця кваліфікуюча обставина, як обов'язкова ознака складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-4 КУпАП, і до справи не долучено відповідного доказу про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, що в сукупності порушує право ОСОБА_1 на захист, передбачене ст.268 КУпАП, та унеможливлює прийняття судом протоколу, складання якого по даній категорії справ є обов'язковим, як джерела доказів; враховуючи недоведеність вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних в диспозиції ч.2 ст.163-4 КУпАП, - неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - вказану справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення за недоведеністю її вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 247 ч.1 п.1, 284, 294КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справах № 3-411/11, № 3-412/11, № 3-414/11 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1, ч.2 ст. 163-4 КУпАП - закрити, за відсутності в її діях складу вказаних адміністративних правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

На постанову може бути подана апеляція або внесено протест прокурора в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області.

Копію постанови надіслати особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності.

Суддя Г.І.Шаповал