Рішення

від 17.10.2017 по справі 365/709/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/709/16-ц Головуючий у І інстанції Хижний Р. В. Провадження № 22-ц/780/4594/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 17.10.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Журби С.О., Коцюрби О.П.,

при секретарі Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 02 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Згурівської селищної ради Київської області про визнання частково недійсним рішення Згурівської селищної ради від 25.11.2005 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання звільнити земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обгрутовував тим, що розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 18 березня 2008 року №158 йому виділено земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, що розташована на території Згурівської селищної ради Київської області. Право власності на земельну ділянку посвідчується ОСОБА_11 актом серії ЯЖ №205181.

В 2016 році відповідач вирішив передати належну йому земельну ділянку в оренду, проте з'язувалось, що його земельну ділянку займають відповідачі, причому відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не мають жодних правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Відповідачі відмовились звільнити його земельну ділянку. Позивач звернувся до постійної комісії Згурівської селищної ради з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології та охорони довкілля, проте спір не був вирішений.

Рішенням Згурівської селищної ради від 25.11.2005 року №157 про затвердження технічної документації з видачі громадянам ОСОБА_11 актів на право приватної власності на землю відповідачці ОСОБА_4 передано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1926 га.

На підставі вказаного рішення на ім'я ОСОБА_4 видано ОСОБА_11 акт серії ЯГ №205700. Позивач вважав, що рішення Згурівської селищної ради в цій частині та ОСОБА_11 акт мають бути визнані недійсними, оскільки відповідно до ст.121 ЗК України розмір земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд не може перевищувати 0,1500 га.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просив суд визнати частково недійсним рішення Згурівської селищної ради від 25.11.2005 року №157 про затвердження технічної документації з видачі ОСОБА_11 актів в частині передачі земельної ділянки площею 0,1926 га відповідачці ОСОБА_4; скасувати ОСОБА_11 акт серії ЯГ №205700 на право власності на земельну ділянку площею 0,1926 га на ім'я ОСОБА_4; зобов'язати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки позивача; стягнути з відповідачів на його користь судовий збір.

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Згурівського районного суду Київської області із зустрічним позовом, який обґрунтовувала тим, що на підставі рішення Згурівської селищної ради від 25.11.2005 року №157 їй передано у власність земельну ділянку площею 0,1926 га, яка розташована по вулиці Ворошилова,13 в Червоному відділку Згурівського району.

На підставі вказаного рішення виданий ОСОБА_11 акт серії ЯГ №205700, в якому зазначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку. Земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 3221955100:06:001:0005. На підставі розпорядження Згурівської районної державної адміністрації від 18 березня 2008 року №158 позивачу ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га, кадастровий номер 3221955100:09:012:0016 та виданий ОСОБА_11 акт серії ЯЖ № 205181 від 22 серпня 2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування, договорів оренди землі за № 01:08:34300193. Земельна ділянка позивача накладається на земельну ділянку відповідачки, чим порушуються її права. Вважала, що земельна ділянка була передана позивачу незаконно.

Враховуючи вищевикладене, відповідачка ОСОБА_4 просила суд скасувати розпорядження Згурівської районної державної адміністрації від 18 березня 2008 року №158 в частині передачі земельної ділянки площею 2,0000 га позивачу ОСОБА_2; визнати недійсним та скасувати ОСОБА_11 акт серії ЯЖ №205181 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га на ім'я ОСОБА_2; скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 02 серпня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Згурівської селищної ради Київської області про визнання частково недійсним рішення Згурівської селищної ради від 25.11.2005 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку відмовлено повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Згурівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності - задоволено повністю.

Скасовано розпорядження Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 18 березня 2008 року №158 в частині виділення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, що розташована на території Згурівської селищної ради Київської області.

Визнано недійсним та скасовано ОСОБА_11 акт серії ЯЖ №205181 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер якої 3221955100:09:012:0016, що розташована на території Згурівської селищної ради Київської області, виданий 22 серпня 2008 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування, договорів оренди землі за №01:08:34300193.

Скасовано запис в ОСОБА_11 реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер якої 3221955100:09:012:0016, що розташована на території Згурівської селищної ради Київської області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1102 грн. 40 коп.

Стягнуто з Згурівської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_12 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення, яким його позов задовольнити повністю та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з того, що позивачем не було доведено факт порушення його прав з боку відповідачів, земельна ділянка відповідачці ОСОБА_4 була передана у власність раніше, фактичне накладення земельних ділянок, зі слів позивача, відсутнє.

Задовольняючи зустрічний позов суд виходив з того, що судом встановлено накладення земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку відповідачки.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам не відповідає.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221955100:09:012:0016, яка розташована на території Згурівської селищної ради Київської області.

Земельна ділянка передана у власність на підставі розпорядженням Згурівської районної державної адміністрації Київської області від 18 березня 2008 року №158.

На ім'я позивача ОСОБА_2 виготовлено ОСОБА_11 акт серії ЯЖ №205181 від 22 серпня 2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування, договорів оренди землі за № 01:08:34300193, що встановлено з копії Державного акту (а.с.19), копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.25-27), копії технічної документації із землеустрою (а.с.148-162,177-184). У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки зазначено як 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.25-27).

Відповідачці ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1926 га з кадастровим номером 3221955100:06:001:0005, яка розташована по вул. Ворошилова, 13 в Червоному відділку Згурівської селищної ради. Земельна ділянка передана у власність на підставі рішення Згурівської селищної ради від 25.11.2005 року № 157.14-22-04. На ім'я відповідачки ОСОБА_4 виготовлено ОСОБА_11 акт серії ЯГ № 205700 від 04 вересня 2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування, договорів оренди землі за № 01:06:027:00169. В ОСОБА_11 акті визначено цільове призначення земельної ділянки як для будівництва і обслуговування жилого будинку. В додатку № 1 до рішення Згурівської селищної ради від 25.11.2005 року № 157.14-22-04 зазначено, що відповідачці ОСОБА_4 передано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,1926 га по вул. Ворошилова, 13 в с. Червоний відділок та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площами 0,0587 га та 0,0486 га в с. Червоний відділок, що встановлено з копії Державного акту (а.с.18), копії рішення селищної ради з додатком (а.с.20-21), копії технічної документації із землеустрою (а.с.185-194).

В смт.Згурівка, Червоний відділок розмір земельних ділянок, що передаються у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд не повинен перевищувати 0,1500 га (копія довідки Згурівської селищної ради - а.с.28).

За даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України до складу Згурівської селищної ради входить смт.Згурівка та с.Щасливе.

Червоний відділок відноситься до смт.Згурівка Київської області, що підтверджено актом уточнення меж від 10 березня 1987 року.

Копією технічної документації з інвентаризації земель в межах Згурівської селищної ради та викопіюванням плану землекористування встановлено місце розташування земельної ділянки Червоноармійського бурякокомбінату включеної до земель запасу Згурівської селищної ради (т.2, а.с.26-33). Згідно викопіювання плану землекористування "Червоноармійського бурякокомбінату" смт.Згурівка Київської області (т.2, а.с.33), акту уточнення меж смт.Згурівка Київської області (т.2., а.с.34) земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 відноситься до земель Згурівської селищної ради, так як знаходиться в межах смт.Згурівка Київської області.

У 2009 році тарифи на електроенергію, що відпускаються населенню і неселеним пунктам нараховувались мешканцям Червоного відділку, як населенню, що проживає в сільській місцевості (рахунки за електроенергію - а.с.139,140, тарифи - а.с.141).

Станом на 01.03.2017 року відповідно до електронної бази даних Згурівської селищної ради, згідно якої проводиться нарахування сплати земельного податку та території Згурівської селищної ради у користуванні ОСОБА_3 земельних ділянок не обліковується, ОСОБА_4 земельних ділянок не обліковується, ОСОБА_5 обліковується земельна ділянка площею 0,178 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_6 земельних ділянок не обліковується, ОСОБА_7 обліковується земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельна ділянка площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_8 обліковується земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельна ділянка площею 0,027 га для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_9 земельних ділянок не обліковується, ОСОБА_10 обліковується земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельна ділянка площею 0,065 га для ведення особистого селянського господарства, що встановлено з довідки Згурівської селищної ради (а.с.145).

Відповідачкою ОСОБА_5 у 2015 році було сплачено земельний податок з фізичних осіб.

За даними Земельно-кадастрової книги Згурівської селищної ради за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка площею 0,20 га, за ОСОБА_5 рахується земельна ділянка площею 0,078 га, за ОСОБА_7 рахуються земельні ділянки площами 0,05 га та 0,287 га, ОСОБА_8 рахується земельна ділянка площею 0,06 га, ОСОБА_9 рахується земельна ділянка площею 0,23 га, ОСОБА_10 рахуються земельні ділянки площами 0,15 га та 0,055 га, правовстановлюючі документи у вказаних громадян відсутні. ОСОБА_4 рахується земельна ділянка площею 0,2999 га, згідно ОСОБА_11 актів серії ЯГ № 205699 та ЯГ № 205700 ( копія Земельно-кадастрової книги - т. 2 а.с.1-8).

Відповідно до матеріалів національної кадастрової карти України відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 використовують частину земельної ділянки орієнтовною площею 0,4800 га, яка відповідно до Державного акту ЯЖ № 205181 належить на праві власності ОСОБА_2 (копія довідки Згурівської селищної ради - а.с.29).

Постійною комісією Згурівської селищної ради з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, екології та охорони довкілля спір щодо використання земельних ділянок вирішений не був (копія протоколу засідання - а.с.22-24).

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої, сьомої, восьмої, дев'ятої, десятої цієї статті (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до положення ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).

ОСОБА_11 акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.1 ст.95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

В силу ч.2 ст.83 ЗК України у комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу…

Відповідно до ч.1 ст.17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

В силу ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Суд першої інстанції на підстав зібраних доказів прийшов до вірного висновку щодо необхідності відмови в задоволенні первісного позову з тих підстав, що позивачем не було доведено факт порушення його прав з боку відповідачів. Земельна ділянка відповідачці ОСОБА_4 була передана у власність раніше. Фактичне накладення земельних ділянок, зі слів позивача, відсутнє.

Позивач посилався на накладення земельних ділянок згідно технічної документації. Проте він не довів чи має місце накладення земельної ділянки відповідачки в частині земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку чи в частині земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Право користування земельними ділянками відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 не припинено, а отже, останні використовують земельні ділянки на законних підставах. На час одержання земельної ділянки ОСОБА_2 відповідачі вже були користувачами земельних ділянок. Земельна ділянка ОСОБА_2 в момент її передачі не була вільною. Земельні ділянки ОСОБА_4 та інших відповідачів знаходяться в межах смт.Згурівка Київської області, а тому розпорядження землями в момент передачі земельної ділянки ОСОБА_4 належало до виключної компетенції Згурівської селищної ради.

Суд вважав, що Згурівська райдержадміністрація при прийнятті рішення про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки вийшла за межі своєї компетенції, оскільки передала земельну ділянку, яка фактично не була вільною та знаходилась в межах смт.Згурівка Київської області, а тому не перебувала у володінні Згурівської районної державної адміністрації. В момент набуття права власності ОСОБА_4 на земельні ділянки, ОСОБА_2 ніяких прав щодо спірних земельних ділянок не мав.

Суд вірно не прийняв часткове визнання позову відповідачем - Згурівською селищною радою з тих же підстав, що й не підлягав до задоволення позов ОСОБА_2, а тому суд вважає за необхідне в задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 суд вважав таким, що підлягав до задоволення, оскільки судом встановлено накладення земельної ділянки позивача ОСОБА_2 на земельну ділянку відповідачки і земельна ділянка відповідачкою ОСОБА_4 була приватизована раніше.

Суз зазначав, що з технічної документації із землеустрою та рішення Згурівської селищної ради від 25.11.2005 року № 157.14-22-04 встановлено, що відповідачці ОСОБА_4 передано у власність, крім земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0486 га в Червоний відділок Згурівської селищної ради.

Також суд вважав, що накладення земельних ділянок має місце в частині земельної ділянки відповідачки для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка відповідачкою ОСОБА_4 була приватизована раніше. За таких обставин ОСОБА_2 не могла бути передана у власність частина земельної ділянки, яка вже знаходилась у власності ОСОБА_4, оскільки на момент виділення земельної ділянки право власності відповідачки припинене не було.

Встановивши порушення ч.1 ст.121 ЗК України при передачі ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку площею 0,1926 га суд вважав, що ця обставина не порушує права ОСОБА_2, оскільки в момент передачі земельної ділянки в нього були відсутні будь-які права на спірну земельну ділянку.

Суд також вважав за необхідне скасувати розпорядження Згурівської районної державної адміністрації від 18 березня 2008 року №158 в частині виділення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, визнати недійсним та скасувати ОСОБА_11 акт серії ЯЖ № 205181, скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду не може погодитися, оскільки з матеріалів справи не вбачається і не доведено належними та допустимими доказами накладення земельних ділянок, з чого виходив суд першої інстанції, задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_4 і відмовляючи в задоволенні первісних вимог суд вважав недоведеним накладення земельних ділянок, а вже задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції вже вважав встановленим накладення земельних ділянок, що не підтверджується зібраними матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_4 підлягає скасуванню і ухваленню в цій частині нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову. У решті рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 02 серпня 2017 року в частині задоволення позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_4 скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І. Олійник

Судді: С.О. Журба

ОСОБА_13